close
MENU

Publications

Key contacts
27 March 2020

Coronavirus and taxes. What will change? (In Ukrainian)

Source: Новое Время

Епідемія офіційно тільки почалася в Україні, а вже стає очевидним, що її наслідки матимуть негативний вплив на український бізнес та економіку

За таких обставин особлива увага громадян і бізнесу буде прикута до коштів, які в умовах кризи вони повинні дістати зі своїх кишень і віддати в державну казну — до податків.

Отже, потрібно віддати належне українським парламентарям, які проявили неабияку оперативність в ухваленні законодавчих змін, спрямованих на податкову підтримку платників.

Що вже зроблено?

16 березня 2020 року були зареєстровані відповідні законопроекти, а вже 17 березня 2020 року парламент проголосував за них, а президент їх підписав. Того ж дня зміни були офіційно опубліковані. Для розуміння процесу: в звичайних умовах для внесення таких змін до законів довелося б чекати не один місяць.

Серед іншого держава:

– звільнила від оподаткування ПДВ імпорту медичного обладнання та ліків, спрямованих на запобігання поширенню COVID-19;

– ввела мораторій на основну частину податкових перевірок (зупиняються навіть ті перевірки, що були розпочаті ще до карантину);

– звільнила значною мірою від оподаткування податком на нерухомість і платою за землю;

– відстрочила подачу декларацій громадянами та сплати відповідного податку на доходи фізичних осіб;

– частково скасувала штрафи за порушення податкового законодавства в період карантину;

– ввела послаблення з ЄСВ для ФОПів та самозайнятих осіб;

– ввела відстрочку щодо обов’язкового застосування касових апаратів окремими категоріями платників.

Чи достатнього цього?

Безумовно, наведені зміни є потрібним кроком держави назустріч своїм громадянам. Однак треба визнати, що цей крок не може бути останнім.

Наприклад, вже зараз є технічні питання до застосування введених змін, як-от незрозуміло, чи застосовуватимуться штрафи за нереєстрацію або несвоєчасну реєстрацію податкових накладних з ПДВ. А саме такі штрафи є одними з найболючіших для бізнесу.

Не виключено також, що в період карантину і після нього для втримання на ринку і загальної підтримки своєї діяльності підприємства будуть вимушені розпродавати свій товар за цінами, нижчими від ринкових або навіть нижчими за їхню собівартість. Загальна прибутковість (рентабельність) операцій може падати.

Податкове законодавство досить жорстке до таких операцій та виходить із того, що пониження цін (або рентабельності операцій) нижче певних меж не може понижати суми податків до сплати в бюджет. Для операцій з нерезидентами на значні суми введені громіздкі правила, спрямовані на те, щоб не допустити маніпулювання цінами для податкових цілей (мають назву «правила трансфертного ціноутворення»).

Однак, мабуть, такий підхід не буде виправданим в умовах, коли йтиметься про вимушені кроки платників, а не спекуляції з цінами для отримання податкової вигоди.

Яка доля міжнародних податкових ініціатив (BEPS, КІК, CbC, CRS)?

Є також питання щодо міжнародних податкових зобов’язань, що взяла на себе Україна в податковій сфері. Йдеться про такі специфічні терміни як: BEPS, КІК, CbC, CRS тощо. Немає сенсу зараз описувати в деталях їхню суть, достатньо лише сказати, що всі вони спрямовані на так звану деофшоризацію економіки, тобто на зменшення маніпуляцій платників податків з використанням різних податкових правил у різних країнах.

Загалом такі правила мають податковий сенс, однак, окрім виявлення маніпуляцій, вони покладають значний тягар і на тих платників, які є добросовісними в цій сфері.

Тож складно сказати, чи правильним буде вводити такі новації в цей період і чи потрібно їх вводити в тому об’ємі, який задекларований парламентарями.

Чи зміняться підходи, якщо плани надходжень не виконуватимуться?

Однак, більше за все питань, мабуть, буде не так до законодавчих новацій, як до практичної реалізації законів та підходів до платників. Адже в умовах, коли платники не матимуть реальної змоги добровільно платити податки, в держави може виникати спокуса зібрати такі податки примусово, в сенсі, витягнути їх з платників будь-яким способом, як це вже бувало раніше.

У цьому плані зараз не позаздриш платникам податків та податковим органам, які, очевидно, не зможуть виконати встановлених планів з наповнення дохідної частини бюджету, тоді як витратна буде зростати.

За таких обставин буде вкрай неправильно вимагати від платників чи навіть податківців виконання умовних планів надходження до бюджету.

Навпаки, зараз саме час для взаємних поступок і мирових угод між платниками та державою, за яких бюджет швидко отримуватиме принаймні частину добровільних платежів до бюджетів замість ведення тисяч довготривалих судових спорів.

Тож недавні податкові зміни є лише хорошим початком. У подальшому доведеться працювати значно більше й робити це дуже зважено.Новое

Share:

More Publications
Show More