close
MENU

Publications

Key contacts
9 June 2020

The epicenter of the crisis: how coronavirus will affect international trade in services (In Ukrainian)

Source: Європейська правда

Нещодавно на сайті СОТ з’явився невтішний прогноз про можливе падіння у 2020 році міжнародної торгівлі товарами на 13-32 % залежно від тривалості пандемії та обмежувальних заходів.

На днях було оприлюднено звіт про вплив COVID-19 на міжнародну торгівлю послугами. На жаль, ситуація у цій сфері ще більш невтішна, ніж у торгівлі товарами.

Відповідно до звіту СОТ, на сьогодні послуги складають 40 % від усієї світової торгівлі. Це означає, що дана галузь створює надзвичайно велику кількість робочих місць по всьому світу та є важливою для економіки багатьох країн (слід нагадати, що низка найменш розвинених країн світу фактично живуть виключно за рахунок туристичних послуг).

Окрім того, як показує статистика, значною мірою у сферу послуг залучені саме мікро-, малі та середні підприємства. А отже, неможливість надання послуг фактично ставить на межу виживання найменш захищені верстви населення.

Туризм

Сфера туризму (готелі, ресторани, туристичні оператори та туристичні агентства) постраждали чи не найбільше, оскільки карантинні обмеження фактично заборонили всі туристичні активності – як внутрішній, так і міжнародний туризм.

Згідно зі звітом у 2020 році очікується падіння у цій сфері на 30 %, якщо надання послуг відновиться до вересня, або на 70 %, якщо послаблень найближчим часом не буде.

Таке падіння означатиме скорочення 100-120 мільйонів робочих місць, безпосередньо задіяних у туристичній галузі, або 330 мільйонів робочих місць з врахуванням супутніх галузей.

Дистрибуція

Також сильно постраждали послуги дистрибуції через тривалі закриття магазинів з товарами не першої необхідності. Наприклад, у Китаї під час піка карантинних заходів спостерігалося падіння торгівлі на 20,5 %; у Великій Британії – на 18 % тощо.

При цьому експерти відзначають, що навіть після відкриття магазинів покупці не поспішають до них, а отже, навряд чи слід очікувати на відновлення даної сфери в повному обсязі найближчим часом. Це обумовлено зміною культури споживання, а також кризою.

В окремих країнах вже має місце банкрутство багатьох магазинів – як оптових, так і роздрібних.

Щоб якось вижити, оптові та роздрібні торговельні мережі намагалися максимально переходити на онлайн-торгівлю.

Саме тому за цей період спостерігалось суттєве збільшення даного сегмента, наприклад, в Китаї спостерігалося зростання від 50 % до 150 % у порівнянні з попереднім роком залежно від виду продукції; в США – на 15 %…

Разом з цим експерти відзначають, що зростання онлайн-торгівлі стосувалося не всіх видів продукції, а лише товарів першої необхідності. Очевидно, що це було пов’язано з невизначеністю, яка наразі панує в суспільстві.

Варто також зазначити, що онлайн-торгівля стикнулася з низкою проблем, пов’язаних з організацією системи доставки, із поповненням запасів тощо.

Телекомунікаційні послуги

Зважаючи на масовий перехід працюючих на систему віддаленої роботи, дистанційне навчання та заборону всіх прямих соціальних контактів, в досліджуваний період обсяги телекомунікаційних послуг та відповідної інфраструктури надзвичайно зросли.

У березні 2020 року Facebook повідомив про зростання онлайн-комунікації на 50 % (листування у месенджерах) та голосових і відеоповідомлень на 100 %. Іспанська Telefonica продемонструвала зростання трафіку на 40 % і використання мобільного зв’язку на 50 %. Таїланд повідомив про зростання користувачів Zoom на 828 %, а користувачів Skype – на 215 %. Подібна ситуація – і в інших країнах.

Однак наразі в деяких країнах стикнулось з неможливістю подальшого суттєвого зростання використання телекомунікаційних послуг через обмеженість інфраструктури, яку проблематично ефективно розбудовувати в умовах пандемії. Тому, якщо не буде змінюватися ситуація з інфраструктурою, подальший розвиток телекомунікаційних послуг буде обмеженим.

Повітряний транспорт

Застосовані до переміщень обмеження призвели до скорочення пасажирського потоку на дві третини і за результатами 2020 року призведуть до втрати авіаційною галуззю від $244 до 400 мільярдів. Найбільше постраждає Європа, Азійсько-тихоокеанський регіон та Північна Америка.

Значних збитків також зазнають аеропорти – лише у травні скасування рейсів та закриття аеропортів призвело до зменшення пасажирів на 4,6 мільярдів осіб по всьому світу, а аеропорти втратили $45 мільярдів виручки.

Також зменшилися авіаційні перевезення вантажів на 44 %. Наразі відбувається дуже повільне відновлення, але експерти впевнені, що до докризових показників перевезення якщо й відновляться, то дуже не скоро.

Морський транспорт

Через запровадження обмежень щодо працівників, обмежень у портах та взагалі сповільнення торговельної активності глобальні контейнерні перевезення скоротились на 8,6 % у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

У лютому цього року більше 46 % запланованих перевезень за найбільшими маршрутами з Азії в Північну Європу були скасовані.

Вантажоперевезення у Лос-Анджелес, найбільший порт в США, скоротилися на 25 %. Крім того, перевезення зменшились через нестачу робітників портів та водіїв для перевезення вантажів.

Також морські перевезення сильно постраждали від введених додаткових обмежувальних заходів, застосованих у портах. Наприклад, більшість портів запровадили вимогу про 14-денний карантин у разі прибуття судна з або транзитом з країни, яка постраждала від вірусу.

Наземний транспорт

COVID-19 суттєво перешкоджав наземним перевезенням по всьому світу. Багато країн взагалі призупинили або суттєво обмежили транскордонне перевезення пасажирів.

Незважаючи на те, що кордони залишаються відкритими для перевезення вантажів, багато країн запровадило вимоги до водіїв, що призвело до скорочення перевезень.

Наприклад, для боротьби з пандемією ЄС відновив контроль на кордоні навіть у межах Шенгенської зони.

Послуги у сфері охорони здоров’я

COVID-19 призвів до суттєвого зростання послуг у сфері телемедицини. В Китаї, наприклад, відбулося зростання на сотні відсотків. Аналогічна ситуація і в інших азійських країнах.

Попри розширення можливостей використання телемедицини (деякі країни навіть запровадили тимчасові регуляторні послаблення), все-таки залишаються певні обмеження, які не сприяють її розвитку.

Такі обмеження обумовлені тим, що медична сфера є надзвичайно регульованою майже в усіх країнах. З огляду на це, останні дослідження показують, що медичні консультації надаються онлайн, лише якщо лікар і пацієнт знаходяться в одній юрисдикції.

Окрім того, як правило, йдеться про повторні консультації, а також про ситуації, коли пацієнти вже співпрацювали з лікарями і підписували всі відповідні медичні документи.

Ще однією важливою новацією стало спрощення умов доступу медичних працівників в інші країни, що обумовлено недостатністю власного персоналу для боротьби з пандемією.

Фінансові послуги

Зважаючи на безпрецедентні кризові явища в багатьох економіках світу, центральні банки та фінансові регулятори застосовують різноманітні заходи регулювання для стабілізації економічної ситуації.

Наприклад, розширення кредитування для бізнесу і фізичних осіб, підтримання ліквідності банків тощо. Також пожвавилися електронні платежі.

Освітні послуги

Закриття шкіл і вищих навчальних закладів у відповідь на пандемію вплинуло на 90 % студентів та школярів у всьому світі. Як наслідок, школи та університети терміново почали переходити на дистанційну освіту, що потребувало швидкої акредитації/сертифікації освітніх програм та подальшої перевірки знань.

На думку експертів, найбільше постраждають університети – кількість студентів у 2020 році скоротиться щонайменше на 15 %.

Отже, звіт СОТ підтверджує, що COVID-19 вплинув на всі сфери життєдіяльності людей і всі сфери бізнесу.

Багато послуг вже суттєво скоротилося, тоді як інші, навпаки, розвинулись.

Тож очевидно, що слід готуватися до подальших змін і постійної адаптації до нових викликів…

Share:

More Publications
Show More