The best complaint to the European Court of Human Rights is one that has never been filed. Why? (In Ukrainian)

ЄСПЛ вже давно став досить ефективним засобом захисту порушених прав як фізичних осіб, так і бізнесу. Причому найчастіше — останнім засобом. Разом з тим, як мені здається, краще до цього не доводити. Що я маю на увазі?

Вважаю, що звернення до ЄСПЛ за захистом порушених прав є прямим наслідком нездатності національної влади, і перш за все судів, адекватно застосувати Європейську конвенцію з прав людини і тим самим відновити порушені права без звернення до міжнародних судових інстанцій. В ідеальному світі судді повинні знати Конвенцію, практику ЄСПЛ і застосовувати їх майже на підсвідомому рівні.

У реальному житті, на жаль, це не завжди так. Причому не тільки в Україні.

Але чи можна звинувачувати в усьому лише державу?

Думаю ні. Адже для того, щоб органи влади правильно застосували Конвенцію і справедливо вирішили той чи інший спір, необхідно, щоб сторони або інші учасники процесу правильно сформулювали суть порушеного права з точки зору Конвенції. Іншими словами, перевели суть своїх вимог (або заперечень) на мову ЄСПЛ. Причому мова йде не про цитування практики ЄСПЛ «для краси», без аналізу її релевантності для конкретного випадку, а глибокий аналіз ситуації в світі конвенційних вимог.

Безумовно, не в кожному випадку це призведе до успіху на національному рівні. Але і тут грамотне посилання на Конвенцію та (або) практику ЄСПЛ буде надійним фундаментом, на якому згодом доведеться, можливо, «будувати» скаргу в ЄСПЛ.

В іншому випадку і ЄСПЛ не допоможе. Візьміть, наприклад, справу Мішель Платіні проти Швейцарії від 11 лютого 2020 року. Пан Платіні оскаржив у швейцарських судах несправедливий, на його думку, дисциплінарний захід у формі заборони роботи в керівних органах футбольних інстанцій і великий штраф. Легко здогадатися, що з фінансової точки зору ставки були більш ніж високими. У підсумку в Швейцарії пан Платіні всі суди програв і звернувся зі скаргою до ЄСПЛ.

Що ж ми бачимо в рішенні ЄСПЛ у цій справі? Щодо порушення статті 6 Конвенції ЄСПЛ (Право на справедливий судовий розгляд) вказує (§ 41), що скарга на порушення цієї статті не була піднята на національному рівні, зокрема, перед Федеральним судом (найвища судова інстанція Швейцарії).

Можна припустити, що, отримавши це рішення, пан Платіні провів довгу і ґрунтовну розмову зі своїми адвокатами. Тому вкрай важливо в будь-яких національних процедурах мати «рефлекс Конвенції» і невпинно критично оцінювати будь-яку юридичну ситуацію на відповідність їй.

 

Related publications

26 March 2024

Publications

Post-War Expectations: National Revenue Strategy
26 March 2024

Publications

Sayenko Kharenko lawyers contributed to the third edition of Advertising Law: A Global Legal Perspective
19 March 2024

Publications

Member Voices
Notification cookies

We use cookies to analyze the behavior of visitors
of our website and improve it. By using our website, you consent to these cookies in accordance with our Cookie Policy.