27 червня 2014 року була підписана Угода про глибоку та всеосяжну зону вільної торгівлі
27 червня 2014 року була підписана Угода про ЗВТ (Угода про глибоку та всеосяжну зону вільної торгівлі), викладена у Главі IV Угоди про асоціацію, що регулює безпосередньо торгівлю та пов’язані з нею питання. Не викликає сумніву, що Угода про ЗВТ стане для України поштовхом для економічного розвитку. Більш того, вона дозволить поглибити торгові відносини шляхом подальшого відкриття внутрішнього ринку ЄС для українських товарів та послуг, а також передбачає широку гармонізацію законів та підзаконних актів у різних галузях та запровадження прогресивних стандартів ЄС.
Історія переговорів: ключові дати
Угода про асоціацію між Україною та ЄС є першою угодою нового покоління з-поміж угод про асоціацію, укладених з країнами Східного Партнерства. Переговори про цю всеосяжну, перспективну та прогресивну Угоду про асоціацію між Україною та ЄС розпочалися в березні 2007 року. У лютому 2008 року, після підтвердження членства України у СОТ, Україна та ЄС розпочали переговори щодо основної частини Угоди про асоціацію – Угоди про ЗВТ. Взаєморозуміння щодо тексту Угоди про асоціацію було досягнуто на 15-ому Саміті Україна – ЄС 19 грудня 2011 року, а вже згодом Угода була парафована. Так звана політична частина Угоди про асоціацію була підписана 21 березня 2014 року. Очікуючи підписання Угоди про ЗВТ, ЄС надав Україні односторонні торгові преференції починаючи з 23 квітня 2014 року. Врешті-решт, складний процес підписання Угоди про асоціацію з ЄС завершився 27 червня 2014 року.
Процес ратифікації
Після офіційного підписання Угоди про асоціацію даний документ підлягає ратифікації. Угода набуде чинності у перший день другого місяця після передачі Депозитарію останньої ратифікаційної грамоти або акту про приєднання до договору. Розділи Угоди, які належать до виключної компетенції ЄС (наприклад, ЗВТ) набувають чинності шляхом тимчасового застосування. Необхідно відмітити, що відповідно до висновку Ради міністрів закордонних справ, прийнятого 23 червня 2014 року, ЄС висловив підтримку України у питанні тимчасового застосування Угоди про Асоціацію до отримання ратифікаційних грамот від 28 країн-членів ЄС.
Угода про ЗВТ: загальні положення
Угода про ЗВТ регулює основні питання двосторонньої торгівлі товарами, у тому числі в частині технічних бар’єрів в торгівлі, заходів торгівельного захисту, санітарних та фітосанітарних заходів, правил походження товарів, політику у сфері захисту конкуренції, права інтелектуальної власності, включаючи географічні позначення, торгівлю послугами, державні закупівлі, тощо. Загалом, Угода про ЗВТ складається з 15 глав, 14 додатків та 3 протоколів.
Доступ товарів на ринок
Після створення зони вільної торгівлі Україна та ЄС скасують 99,1% та 98,1% тарифних мит відповідно. Що стосується промислових товарів, то скасування існуючих тарифів передбачено щодо більшості товарів, за виключенням окремих груп, для яких встановлений перехідний період (наприклад, галузь автомобілебудування в Україні). Для сільськогосподарських товарів порядок лібералізації у цій сфері не настільки амбітний, зважаючи на чутливість даної галузі економіки. Разом з цим, Україна отримала тарифні квоти з нульовою ставкою мит для зерна, свинини, яловичини, домашньої птиці та деяких інших продуктів. Що стосується інших сільськогосподарських товарів, Угода про ЗВТ передбачає перехідний період (як правило – 10 років) для того, щоб надати виробникам можливість адаптуватися до стандартів ЄС та нових правил конкуренції.
Не зважаючи на те, що існуючі експортні мита повинні бути скасовані протягом 10-річного періоду (крім мит, що застосовуються до експорту насіння соняшника, перехідний період для яких складає 15 років), Україна зберігає за собою деякі тимчасові винятки для окремих сільськогосподарських товарів та продукції металообробки. Відповідно до Додатку I-D Україна може скористатися захисними заходами (у формі додаткового збору до імпортного мита), якщо скасування експортних мит призведе до негативних наслідків для українського національного виробника.
Схожий торговий режим вже існує у рамках автономних торгових преференцій. Однак після вступу у силу Угоди про ЗВТ сертифікат EUR.1 будуть видавати митні органи, а не Торгово-промислова палата України.
Технічні бар’єри у торгівлі та санітарні і фітосанітарні заходи
ЄС та Україна в черговий раз підтвердили свої зобов’язання дотримуватись положень Угод СОТ (Світова Організація Торгівлі) щодо технічних бар’єрів у торгівлі та санітарних і фітосанітарних заходів, а також погодились і надалі зменшувати кількість нетарифних бар’єрів у торгівлі. Україна й надалі наближуватиме технічні регламенти та стандарти до європейських норм. Результатом процесу гармонізації має стати зменшення існуючих нетарифних бар’єрів торгівлі майже на половину. Не зважаючи на те, що період для проведення гармонізації законодавства встановлений строком у 10 років, вже протягом першого року Україна має розпочати процес гармонізації у п’яти сферах, включаючи безпеку харчової продукції, відповідальність за дефектні товари, тощо.
У сфері застосування санітарних та фітосанітарних норм у торгівлі товарами (товари рослинного та тваринного походження) Україна зобов’язалась наблизити українські норми до європейських. Проте Угода про ЗВТ не містить ні переліку норм ЄС, з якими українське законодавство має бути гармонізоване, ні чітких часових рамок проведення гармонізації. Замість цього, відповідно до Угоди про ЗВТ протягом трьох місяців після набрання Угодою про асоціацію чинності Україна має подати до Підкомітету з питань санітарних та фітосанітарних норм, що становить частину інституційного механізму Угоди, комплексну стратегію по виконанню своїх зобов’язань за Угодою про ЗВТ (як зазначено у Додатках IV-A, IV-B, IV-C).
На додаток, сторони домовились запровадити швидкий механізм консультацій для вирішення проблемних питань застосування відповідних заходів до товарів рослинного та тваринного походження, а також систем тривоги та раннього попередження у випадках застосування санітарних та фітосанітарних заходів.
Інтелектуальна власність
Угода про ЗВТ містить положення про авторське право, промислові зразки, патенти та географічні зазначення, а також правила їх примусового виконання, що ґрунтуються на суворих внутрішніх стандартах ЄС.
У той же час найбільш дискусійним є питання охорони географічних зазначень. Так, деякі географічні зазначення, що охороняються в ЄС, але протягом певного періоду використовувались українськими виробниками, будуть під охороною в Україні після спливу певного періоду часу. Наприклад, для таких географічних зазначень, як «Champagne», «Cognac», «Madeira», «Porto», «Calvados», «Grappa» та «Armahnac», встановлений перехідний період у 10 років, а для «Parmigiano Reggiano», «Roquefort» та «Feta» перехідний період становить 7 років.
Питання конкуренції
Антиконкурентна практика (наприклад, картелі, зловживання монопольним становищем на ринку, злиття, що призводять до монополізації) буде ефективно контролюватись компетентними органами. Більше того, дія антимонопольного законодавства буде поширюватись на державні підприємства з метою забезпечення справедливих конкурентних умов на ринку. Також Україна має імплементувати стандарти конкурентної політики ЄС, що містяться у Регламенті Європейської Комісії №330/210. На додаток, Україна та ЄС погодились протидіяти порушенням умов конкуренції на ринку, що можуть бути обумовлені субсидіями. Так, ЄС та Україна звітуватимуть про кількість наданих та секторальний розподіл субсидій. Важливо, що усі сектори економіки, охоплені Угодою про ЗВТ, окрім сільського господарства та рибальства, підпадають під дію правил щодо субсидій.
Торгівля послугами
На відміну від традиційних договорів про зону вільної торгівлі, Угода про ЗВТ передбачає безпрецедентний рівень інтеграції, у тому числі у сферах, що стосуються торгівлі послугами. Україна повинна гармонізувати законодавство у сфері фінансових послуг, телекомунікацій, поштових та кур’єрських служб, а також послуг щодо міжнародних морських перевезень. Як тільки Україна адаптує українське законодавства до acquis ЄС («acquis» – система цілей, принципів і норм спільної політики та законодавства ЄС), українські постачальники послуг зможуть отримати доступ до ринку ЄС. Не зважаючи на певні застереження, ЄС відкриє свій ринок у ключових секторах торгівлі послугами, як тільки Україна проведе відповідну роботу щодо гармонізації.
Державні закупівлі
Окрім здійснення державних закупівель для оборонної сфери, українські постачальники зможуть брати участь у системі державних закупівель ЄС, так само як і європейські постачальники братимуть участь у державних закупівлях в Україні. Проте першочергово протягом 8-річного періоду Україна повинна адаптувати своє законодавство у сфері державних закупівель до європейських стандартів. Початковий план дій має бути розроблений вже протягом 6 місяців після набрання чинності Угодою про асоціацію.
Регулювання інших галузей
Варто зазначити, що Угода про ЗВТ охоплює безліч інших питань, серед яких варто відмінити наступні галузі: митниця та сприяння розвитку торгівлі, електронна комерція, рух капіталу, питання енергетики у частині торгівлі, а також питання торгівлі і сталого розвитку. Окремі положення також присвячені питанням забезпечення прозорості, вирішенню спорів та інституційному механізмові.
Товари, походженням з Криму
23 червня 2014 року Рада ЄС вирішила заборонити імпорт на ринок ЄС товарів, походженням із Криму та Севастополя, окрім товарів, що мають український сертифікат походження.
Нові можливості
Таким чином, підписання Угоди про асоціацію відкрило перед українським бізнесом безліч нових можливостей. Sayenko Kharenko готові надати Вам юридичну підтримку та допомогу у використанні інструментів, передбачених Угодою про асоціацію.
Для отримання додаткової інформації, будь-ласка, звертайтеся до Наталі Микольської.
