Brands Update. Травень-Червень 2015

Перспективи кримінальної відповідальності за контрабанду підакцизних товарів та контрафакту

14 травня 2015 року у Верховній Раді України був зареєстрований законопроект № 2840 про встановлення кримінальної відповідальності за контрабанду підакцизних та контрафактних товарів («Законопроект»). Нагадаємо, що у 2011 році контрабанда підакцизних товарів була декриміналізована. У свою чергу пропозиція встановлення кримінальної відповідальності за контрабанду контрафактних товарів є новелою в українському законодавстві.

Законопроектом передбачається, що кримінальна відповідальність наставатиме за контрабанду підакцизних або контрафактних товарів у великих розмірах. За визначенням Законопроекту під великим розміром контрабанди підакцизних та контрафактних товарів розуміється їх вартість, що у 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що на сьогодні складає близько 150 тис. грн.

Санкція статті 201 КК, до якої планується внести зміни, передбачає позбавлення волі на строк від трьох до семи років з конфіскацією предметів контрабанди. Наразі Законопроектом не передбачається внесення змін до санкції цієї статті з метою забезпечення не тільки конфіскації, але й знищення підакцизних та контрафактних товарів, як це передбачено в інших статтях Кримінального кодексу України щодо порушення прав на об’єкти авторського права (ст. 176) або торговельні марки, географічні зазначення походження товарів та комерційні найменування (ст. 229). Внесення такої зміни до санкції статті 201 КК наразі обговорюється і, скоріше за все, буде пропонуватись Парламенту відповідними бізнес асоціаціями.

На думку авторів Законопроекту порушення авторських та суміжних прав на товари та продукцію відомих торговельних марок негативно впливає на взаємовідносини України з іншими державами, а встановлення кримінальної відповідальності за такі порушення підвищить авторитет України на міжнародній арені.

Окремо автори законопроекту зазначають, що однією з важливих причин необхідності криміналізації контрабанди підакцизних і контрафактних товарів є неодноразові звернення до українських правоохоронних органів з боку іноземних правоохоронних органів (Європейське бюро по боротьбі з шахрайством (OLAF), Місія Європейського Союзу з прикордонної допомоги Молдові та Україні  (EUBAM), Митно-кримінальне відомство Німеччини, Митна служба Франції, Імміграційна і митна поліція США) щодо надання допомоги у ліквідації злочинних груп, причетних до діяльності сталих каналів контрабанди контрафактних та підакцизних товарів.

Математика визначення розміру компенсації за порушення копірайту

У одній із своїх останніх постанов у справах про порушення майнових прав на об’єкти авторського права Вищим господарським судом України («ВГСУ») було роз’яснено яким чином потрібно здійснювати розрахунок розміру одноразової компенсації, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.

Змінюючи рішення судів попередніх інстанцій, ВГСУ зазначив, що суди попередніх інстанцій залишили поза увагою те, що положення Цивільного кодексу України та Закону України «Про авторське право і суміжні права» не ставлять розмір компенсації у залежність, зокрема, від кількості зафіксованих фрагментів аудіовізуального твору, а лише встановлюють право стягнення компенсації, виходячи з самого факту вчинення порушення авторського права. В свою чергу ВСГУ роз’яснив, що певні обставини (стосовно систематичності вчинення порушень, обсягу порушення, кількості неправомірно використаних об’єктів, тощо) повинні враховуватися судом при визначенні суми компенсації в кожному конкретному випадку, виходячи з меж, встановлених законодавством (від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат).

У зв’язку з цим, ВГСУ змінив рішення судів попередніх інстанцій і постановив стягнути з відповідача компенсацію у мінімальному розмірі (10 мінімальних заробітних плат) за неправомірний публічний показ трьох серій мультиплікаційного фільму, замість раніше присудженої компенсації у розмірі 30 мінімальних заробітних плат, тобто 10 мінімальних заробітних плат за публічний показ кожної із серій мультиплікаційного серіалу.

День, коли блокнот став відомішим за Хемінгуея

Нещодавнім рішенням одного з районних судів торговельну марку Moleskine («Знак») було визнано добре відомою в Україні для товарів «записники та блокноти». Рішенням суду Знак було визнано добре відомим в рамках доменного спору між італійським виробником блокнотів Moleskine («Позивач») та українським реєстратором доменного імені («Реєстратор»), а також фізичною особою – власником доменного імені («Відповідач»), яке схоже настільки, що його можна спутати зі Знаком.

Незважаючи на те, що такі доменні спори вже стали доволі типовими, вказане рішення містить ряд аспектів, які доцільно враховувати на практиці при визнанні торговельної марки добре відомою на підставі рішення суду, а також в доменних спорах:

(i)  Суд не погодився з доводами Позивача стосовно того, що Знак є добре відомим в Україні для всіх канцелярських товарів, оскільки інформація підтверджена тільки для таких товарів 16 класу МКТП як «записники та блокноти».

(ii) Суд визнав обґрунтованими позовні вимоги про припинення делегування доменного імені з урахуванням того, що спірне доменне ім’я порушує права Позивача на добре відому торговельну марку. Реєстрація вказаного доменного імені Реєстратором, хоча він не був зобов’язаний здійснювати перевірку правомірності використання Відповідачем Знаку при здійсненні реєстрації спірного доменного імені, призвела до порушення прав інтелектуальної власності Позивача на добре відому торговельну марку.

(iii) Суд задовольнив вимогу Позивача про заборону використання Знаку Відповідачем в доменному імені. Водночас суд не погодився з доводами Позивача щодо необхідності заборони Відповідачу використовувати Знак всіма способами, передбаченими законодавством про охорону прав на знаки для товарів і послуг, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що вказаний Знак використовується Відповідачем інакше, аніж в доменному імені та в мережі Інтернет.