Новини практики міжнародної торгівлі. Червень – cерпень 2015
І. НОВИНИ СОТ
Україна призупинила суперечку з Австралією в СОТ
28 травня 2015 року Україна направила до Органу врегулювання суперечок Світової організації торгівлі вимогу про припинення роботи групи експертів, що розглядала спір з Австралією про заходи щодо торговельних марок та уніфікованих вимог до пакування тютюнових виробів (DS 434). Група експертів припинила свою роботу на вимогу України, про що 2 червня 2015 року було поінформовано Орган врегулювання суперечок СОТ. Таким чином, Україна припинила спір з Австралією, ініційований у 2012 році у зв’язку з прийняттям останньою закону про уніфіковане пакування тютюнових виробів.
Група експертів Органу врегулювання суперечок СОТ винесла рішення щодо спеціальних мит, які застосовуються до імпорту в Україну легкових автомобілів
26 червня 2015 року Група експертів Органу врегулювання суперечок СОТ опублікувала звіт щодо спору України з Японією, предметом якого було запровадження спеціальних мит щодо імпорту в Україну легкових автомобілів незалежно від країни походження та експорту (DS 468). Відповідно до рішення Групи експертів, дія спеціальних мит повинна бути скасована, оскільки під час проведення розслідування Україна порушила ряд матеріально-правових та процедурних аспектів. Зокрема, запровадження спеціальних мит не відповідає статті XIX:1(а) ГАТТ та ряду положень Угоди СОТ про захисні заходи. На підставі звіту Групи експертів Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі прийняла рішення «Про скасування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну легкових автомобілів незалежно від країни походження та експорту». Відповідно до зазначеного рішення, спеціальні мита будуть скасовані з 30 вересня 2015 року.
Для інформації: Спеціальні мита були запроваджені Україною 14 квітня 2013 року щодо імпорту легкових автомобілів за ставками 6,46% (для автомобілів з об’ємом двигуна від 1000 см3 до 1500 см3) та 12,95% (для автомобілів з об’ємом двигуна від 1500 см3 до 2200 см3). Ставки спеціального мита знижувались на третину кожного року і на момент винесення рішення Групою експертів досягли рівня 2,15% та 4,32%.
Україна погодила запровадження додаткового імпортного збору з членами СОТ
Україна завершила консультації із державами-членами СОТ щодо запровадження додаткового імпортного збору. Зазначені консультації проводились в рамках Комітету СОТ з обмежень у зв’язку із платіжним балансом. Відповідний Звіт був прийнятий 19 червня 2015 року.
В ході консультацій всі члени СОТ за винятком Російської Федерації визнали, що запроваджені Україною заходи пов’язані з проблемою платіжного балансу та повністю відповідають положенням договорів СОТ. Разом з тим, члени СОТ закликали Україну припинити дію додаткового імпортного збору не пізніше ніж наприкінці грудня 2015 року, або, за можливістю, раніше.
Генеральна Рада СОТ прийняла рішення про вступ Казахстану до Організації
27 липня 2015 року на засіданні Генеральної Ради СОТ були затверджені умови вступу Республіки Казахстан до Організації. Цього ж дня Президент Казахстану, Нурсултан Назарбаєв, та Генеральний Директор СОТ, Роберто Азаведу, підписали Протокол про вступ країни до СОТ. Ратифікація Протоколу парламентом Казахстану повинна відбутися 31 жовтня 2015 року, після чого країна офіційно стане 162-им членом СОТ.
Для інформації: Затвердженню умов вступу Республіки Казахстан до СОТ передував 19-річний процес переговорів (з 1996 року). Участь в переговорах брала і Україна, яка досягла значних результатів у поліпшенні міжнародної торгівлі з Казахстаном. Зокрема, Міністерству економічного розвитку і торгівлі України вдалося домовитися про зняття обмежень на імпорт до Республіки Казахстан м’ясної та молочної продукції для восьми українських підприємств – виробників та експортерів. На даному етапі, ведуться переговори щодо зняття обмежень на імпорт продукції ще для семи підприємств. Крім того, Казахстан оголосив, що не підвищуватиме мита на українські товари, як це планує зробити Російська Федерація з початку 2016 року у зв’язку з початком функціонування зони вільної торгівлі між Україною та ЄС.
Киргизстан повідомив про намір переглянути свої тарифні зобов’язання в рамках СОТ
На початку липня 2015 року уряд Киргизстану повідомив СОТ про намір переглянути свої зобов’язання щодо ставок митних тарифів протягом трирічного періоду починаючи з 1 січня 2015 року. Таке рішення було прийняте у зв’язку зі вступом країни до Євразійського економічного союзу (далі – ЄАЕС). Договір про приєднання Киргизької Республіки до Договору про ЄАЕС набув чинності 12 серпня 2015 року.
Надалі Киргизстан проводитиме переговори щодо зміни ставок імпортних мит зі своїми найбільшими торгівельними партнерами та з країнами, що першими погодили умови вступу Киргизстану до СОТ (Австралією, країнами ЄС, США). На даний момент середня ставка ввізного мита Киргизької Республіки складає 7,4% (відповідно до зобов’язань взятих при вступі країни до СОТ). У той же час, ставка Єдиного митного тарифу ЄАЕС становить 9,4% та повинна бути зменшена до 7,7% у зв’язку з виконанням Російською Федерацією своїх зобов’язань в рамках СОТ.
ІІ. РЕГІОНАЛЬНА ЛІБЕРАЛІЗАЦІЯ ТОРГІВЛІ
Україна та Канада завершили переговори про створення зони вільної торгівлі
14 липня 2015 року Україна та Канада завершили переговори про створення зони вільної торгівлі. Наступним етапом для сторін стане дотримання відповідних формальностей щодо оформлення та перекладу документа трьома мовами (англійською, французькою та українською) та винесення угоди на підписання та ратифікацію.
Угода про зону вільної торгівлі повинна відкрити 98% канадського ринку для українських товарів. Зокрема, ввізні мита будуть скасовані на всі сільськогосподарські товари, за виключенням 108 тарифних ліній та на всі промислові товари, крім легкових автомобілів. Для груп товарів, щодо яких тарифна ставка не змінюється, встановлюється 7-річний перехідний період. Крім того, сільськогосподарські товари, які входять до зазначених 108-ми тарифних ліній, можуть експортуватися за нульовою ставкою в рамках тарифної квоти.
В свою чергу, Україна повинна скасувати митні тарифи для 80% канадських товарів із подальшим скасуванням тарифів для інших товарів в три етапи – протягом наступних 3, 5 та 7 років. Також для деяких канадських товарів встановлені квоти, а на деякі з них дія угоди не розповсюджується.
Для інформації: Україна та Канада розпочали переговори щодо створення зони вільної торгівлі в 2009 році. В 2012 році за ініціативою Канади ці переговори були заморожені, так як Україна заявила про намір переглянути умови свого членства в СОТ. На початку 2015 року переговори знову активізувалися.
Україна увійшла до списку бенефіціарів Генеральної системи преференцій США
29 липня 2015 року в США набув чинності Акт про розширення торговельних преференцій. Даним актом дія Генеральної системи преференцій (далі – ГСП) США була продовжена до 31 липня 2017 року.
Бенефеціарами оновленої програми ГСП стала 121 країна, включаючи Україну. Завдяки участі в ГСП, українські виробники отримали можливість безмитно ввозити на територію США 3500 товарних позицій, що складає 33% від всіх тарифних ліній. Зокрема, без сплати мит можуть експортуватись деякі сільськогосподарські товари, хімічні продукти, природні ресурси, дорогоцінності, тощо.
Варто також наголосити, що згідно з умовами ГСП, імпортери мають право на ретроактивне відшкодування мит, сплачених у період з 1 серпня 2013 року по 29 липня 2015 року – період, коли ГСП не функціонувала. Проте, як для цілей здійснення імпорту, так і для проведення процедури відшкодування раніше сплачених мит, товар повинен відповідати встановленому ряду вимог.
Детальніше про особливості здійснення експорту в рамках ГСП йдеться в інформаційному повідомленні.
Торговельне співробітництво України з Іраном може значно активізуватися завдяки домовленостям про зняття санкцій
14 липня 2015 року між Ісламською Республікою Іран та державами – представниками Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) була підписана «дорожня карта» під назвою «Спільний комплексний план дій» (далі – План). 20 липня 2015 року План був затверджений резолюцією Ради Безпеки ООН № 2231 (2015).
План передбачає поступове знаття низки міжнародних санкцій, у т. ч. і зовнішньоекономічних, та їх остаточне скасування в обмін на відмову Ірану від ядерної зброї. Відповідно, очікується значне пожвавлення товарообігу між Україною та Іраном.
Перші зустрічі українських та іранських делегацій щодо можливих напрямків співпраці відбулися у червні 2015 року. Також 25-29 липня 2015 року делегація представників великих українських підприємств відвідала Іран. Представники іранського бізнесу особливо зацікавлені в імпорті з України зернових культур та нерафінованої соняшникової олії, а також в оренді сільськогосподарських земельних ділянок для вирощування цих товарів для розміщення на внутрішньому ринку чи реекспорту в треті країни. Також іранці зацікавлені в продукції машинобудування (в т. ч. вагоно-, судно- та авіабудування, промислового обладнання). Зокрема, представники іранських підприємств готові розпочати експорт обладнання та технологій для власних залізничних підприємств, металургійних, машинобудівних заводів.
ІІІ. ЗАХОДИ ТОРГОВЕЛЬНОГО ЗАХИСТУ
Порушено антидемпінгове розслідування щодо імпорту в Україну деяких азотних добрив походженням з Російської Федерації
Рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі «Про порушення та проведення антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну деяких азотних добрив походженням з Російської Федерації» №АД-331/2015/4442-06 від 23 червня 2015 року було порушено антидемпінгове розслідування щодо імпорту в Україну сечовини (карбаміду), в т. ч. у водному розчині та сумішей сечовини та нітрату амонію у водному або аміачному розчині, які класифікуються згідно з УКТЗЕД за кодами 310210 і 3102800000. Країною походження зазначених товарів є Російська Федерація.
Розслідування порушено на підставі скарги, поданої ПАТ «Азот», ПАТ «Концерн Стирол», ПрАТ «Сєвєродонецьке об’єднання Азот».
Прийнято рішення щодо застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну електричних ламп розжарювання загального призначення походженням з Киргизької Республіки
Відповідно до рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну електричних ламп розжарювання загального призначення походженням з Киргизької Республіки» №АД-330/2015/4442-06 від 23 червня 2015 року, застосовано остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну електричних ламп розжарювання загального призначення потужністю не більше як 200 Вт і напругою понад 100 В, які класифікуються згідно з УКТЗЕД за кодом 8539229010. Остаточні антидемпінгові заходи застосовуватимуться шляхом стягнення антидемпінгового мита у розмірі 25,73% строком на 5 років.
Порушено спеціальне розслідування щодо імпорту в Україну гнучких пористих плит, блоків та листів з пінополіуретанів незалежно від країни походження та експорту
Згідно з рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі «Про порушення і проведення спеціального розслідування щодо імпорту в Україну гнучких пористих плит, блоків та листів з пінополіуретанів незалежно від країни походження та експорту» № СП-332/2015/4442-06 від 3 липня 2015 року порушено спеціальне розслідування щодо імпорту в Україну зазначених товарів, які класифікуються згідно з УКТЗЕД за кодом 3921131019.
Ініціаторами розслідування виступили ТОВ «ІНТЕРФОМ», ТОВ «ІНТЕРФОМ-ДНІПРО», ТОВ «ІНТЕРФОМ-ЗАХІД» та ТОВ «ІНТЕРФОМ-М».
Євразійська економічна комісія порушила повторне антидемпінгове розслідування щодо деяких видів сталевих труб з України
Згідно з повідомленням департаменту захисту внутрішнього ринку Євразійської економічної комісії «Про початок повторного антидемпінгового розслідування щодо деяких видів сталевих труб походженням з України, у зв’язку із закінченням строку дії антидемпінгового заходу», затвердженого наказом директора департаменту захисту внутрішнього ринку № 9 від 6 липня 2015 року, розпочато повторне антидемпінгове розслідування щодо імпорту з України обсадних, насосно-компресорних та нафтопровідних, газопровідних та гарячодеформованих труб загального призначення діаметром до 820 мм включно, які класифікуються згідно з ТН РФ за кодами 7304, 7305 та 7306. Повторне розслідування було порушено у зв’язку із закінченням терміну дії попередніх антидемпінгових заходів.
Для інформації: Попередні антидемпінгові мита були встановлені рішенням Комісії Митного Союзу «Про заходи із захисту економічних інтересів виробників деяких видів сталевих труб в Митному Союзі» №702 від 22 червня 2011 року строком до 18 листопада 2015 року включно, за такими ставками:
а) обсадні труби – 18,9%;
б) насосно – компресорні труби – 19,9%;
в) нафтопровідні, газопровідні та гарячодеформовані труби загального призначення діаметром до 820 мм включно – від 19,4% до 37,8%.
Канада порушила повторне антидемпінгове розслідування щодо гарячекатаного плоского прокату в рулонах з вуглецевої сталі та з інших легованих сталей у листах та смугах з ряду країн, включаючи Україну
13 липня 2015 року Агентство прикордонних служб Канади порушило повторне антидемпінгове розслідування щодо імпорту гарячекатаного плоского прокату в рулонах з вуглецевої сталі та з інших легованих сталей у листах та смугах з Бразилії, Китаю, Тайвані (Китайського Тайбею), Індії та України. Товари класифікуються за кодами 7208, 7211, 7225 та 7226 відповідно до Гармонізованої системи опису та кодування товарів. Орієнтовною датою завершення розслідування є 28 жовтня 2015 року. У випадку, якщо експортери не надішлють необхідної інформації для визначення специфічної нормальної вартості товару, або не нададуть дозволу на перевірку надісланої інформації, антидемпінгові мита будуть встановлені у розмірі 77% від експортної ціни товару.
Для інформації: Ухвалою Канадського агентства з митних справ та доходів від 18 липня 2001 року, підтвердженого рішенням Канадського міжнародного торговельного трибуналу, для України було встановлено антидемпінгове мито у розмірі 62,9% від нормальної вартості товару або 169% від експортної ціни. Дію мита було продовжено за результатами перегляду у зв’язку із закінченням дії мита в 2006 та 2011 роках.
Пакистан порушив антидемпінгове розслідування щодо імпорту холоднокатаного плоского прокату з Китаю та України
16 липня 2015 року Ісламська Республіка Пакистан порушила антидемпінгове розслідування щодо імпорту холоднокатаного плоского прокату походженням з Китайської Народної Республіки та України. Товар класифікується за кодами 72091690, 72091790, 72091890, 72091610, 72091710, 72091810, 72092690, 72092790, 72092890, 72092610, 72092710 та 72092810 Митного тарифу Пакистану.
IV. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ
Міністерство охорони здоров’я України пропонує звільнити певні види лікарських засобів від сплати додаткового імпортного збору
3 серпня 2015 року на сайті МОЗ опубліковано проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку лікарських засобів, які не є об’єктами оподаткування додатковим імпортним збором» (далі – Проект постанови).
Даним Проектом постанови пропонується звільнити від оподаткування додатковим імпортним збором такі групи лікарських засобів:
- лікарські засоби, що дозволені для виробництва і застосування в Україні та внесені до Державного реєстру лікарських засобів;
- лікарські засоби, що ввозяться з метою проведення клінічних випробувань.
Враховуючи, що від додаткового імпортного збору вже звільнені лікарські засоби, які закуповуються на підставі угод з міжнародними організаціями в рамках виконання бюджетних програм, у разі прийняття даного Проекту постанови, всі лікарські засоби, які пройшли процедуру державної реєстрації, будуть звільнені від додаткового імпортного збору.
Застосування технічних регламентів щодо медичних виробів стало обов’язковим
З 1 липня 2015 року обов’язковим є застосування технічних регламентів щодо медичних виробів, затверджених постановами Кабінету Міністрів України №753, 754, 755 від 2 жовтня 2013 року (далі – Технічні регламенти). Вказані Технічні регламенти встановлюють правила щодо проходження процедури оцінки відповідності та є розроблені на основі Директив ЄС №93/42/ЕЕС від 14 червня 1993 року, №98/79/ЕС від 27 листопада 1998 року та №90/385/ЕЕС від 20 червня 1990 року. До 1 липня 2015 року дані Технічні регламенти застосовувались на добровільній основі.
Тим не менше, дія Технічних регламентів не розповсюджується на такі категорії медичних виробів: вироби,які (1) пройшли державну реєстрацію, внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення, а також (2) дозволені для застосування на території України без проходження процедур оцінки відповідності та маркування протягом встановленого перехідного періоду. Вказаний період триває: для виробів, строк дії свідоцтва про державну реєстрацію яких необмежений чи закінчується після 1 липня 2016 р – до 1 липня 2016 року; для медичних виробів, строк дії свідоцтва яких закінчується до 1 липня 2016 року – до дати закінчення дії свідоцтва.
Варто зазначити, що асоціації підприємств-імпортерів медичних виробів наголошують на існуванні ряду проблем, що виникли у зв’язку із чинним українським законодавством. Основною, але не єдиною проблемою є тривалість перехідного періоду.
Спрощено процедуру декларування оптово-відпускних цін на лікарські засоби та вироби медичного призначення
7 липня 2015 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» № 449 від 22 квітня 2015 року, яка запроваджує новий порядок декларування оптово-відпускних цін на лікарські засоби та медичні вироби (далі – Постанова).
Даною Постановою скасовується референтне ціноутворення (встановлення ціни на основі порівняння цін постачання в Україну з цінами на аналогічні препарати в інших країнах). Як наслідок, Державна інспекція України з контролю над цінами перестає брати участь в процесі декларування, а єдиним державним органом, який проводить перевірку поданих документів та приймає рішення щодо декларування залишається Міністерство охорони здоров’я України. Окрім цього, через скасування референтного ціноутворення зменшений перелік документів, необхідних до подання для цілей декларування ціни. Зокрема, тепер не потрібно подавати пояснювальну записку з обґрунтуванням необхідності зміни ціни і довідки про рівні цін в референтних країнах і в Україні.
Постановою також був змінений строк прийняття рішення про декларування цін – з 22 до 10 робочих днів з моменту подачі документів.
Не менш важливим нововведенням є встановлення граничної торговельної надбавки у розмірі 25% на ліки та медичні вироби, що внесені до Національного переліку основних лікарських засобів і виробів медичного призначення та соціально орієнтованих лікарських засобів, що закуповуються аптеками.
V. ІНШІ НОВИНИ
Російська Федерація поширила дію продовольчого ембарго на Україну на особливих умовах
Уряд Російської Федерації розширив дію продовольчого ембарго на ряд країн, включаючи Україну (відповідно до постанови Уряду РФ «Про внесення змін до постанов Уряду Російської Федерації від 7 серпня 2014 року № 778 і від 31 липня 2015 № 774»№ 842 від 13 серпня 2015 року). До цього моменту, продовольче ембарго вже було запроваджено щодо сільськогосподарської продукції, сировини та харчової продукції з США, Канади, країн ЄС, Австралії та Королівства Норвегія.
Щодо України встановлено особливі умови: ембарго набуває чинності з моменту застосування Російською Федерацією ввізних мит на певні товари походженням з України згідно з постановою Уряду РФ №959 від 19 вересня 2014 року. Відповідно до даної постанови ввізні мита на українські товари будуть введені Російською Федерацією в разі застосування Україною положень економічної частини Угоди про асоціацію з ЄС. Тим не менше, продовольче ембарго почне діяти не пізніше 1 січня 2016 року. Окрім України, дія ембарго була поширена на Албанію,Чорногорію, Ісландію та Ліхтенштейн.
Державна фіскальна служба Українипочала процесприєднання України допрограми WCO CTS
З 4 серпня 2015 року Державна фіскальна служба України (далі – ДФС) розпочала процес приєднання України до програми Всесвітньої митної організації (далі – ВМО) щодо збору, зберігання та обміну інформацією про вантажі – WCO CTS (World Customs Organization Cargo Targeting System). Згідно з інформацією прес-служби ДФС, голова ДФС, Роман Насіров, підписав угоду з ВМО про використання програми.
Завдяки участі в програмі, Україна зможе отримувати детальну попередню інформацію про вантажі, які надходять до морських портів України в контейнерах і ефективно керувати ризиками, а також спростити ряд митних формальностей. Фінансуватимуть запровадження WCO CTS в Україні США в рамках програми експортного контролю та безпеки кордонів. В подальшому система буде підтримуватись безкоштовно.
Набув чинності Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності»
28 червня 2015 року набув чинності Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності» №222-VIII від 2 березня 2015 року (далі – Закон). Таким чином, відповідно до ч. 3 ст. 21 цього Закону втратив чинність Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» №1775-III від 1 червня 2000 року.
Новим Законом скасовується ліцензування 26-ти видів господарської діяльності, зокрема ліцензування операцій з металобрухтом, ліцензування діяльності митних брокерів, будівництва об’єктів 1-3 категорій складності, ліцензування торгівлі агрохімією, ветеринарними препаратами, рідким паливом та біогазом, тощо. Окрім цього, внесені відповідні зміни до ряду інших нормативно-правових актів України
Кабінет Міністрів України продовжив мораторій на перевірки бізнесу до кінця 2016 року
24 червня 2015 року на засіданні Кабінету Міністрів України було прийняте рішення про продовження дії мораторію на перевірки діяльності господарських підприємств з рівнем доходу до 20 мільйонів гривень до кінця 2016 року. Заборона на перевірки бізнесу була запроваджена Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 №71-VIII (далі – Закон).
Відповідно до Закону перевірка господарської діяльності підприємства можлива виключно за наявності дозволу Кабінету Міністрів України, рішення суду, відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України, а також за власною ініціативою підприємства. Повноваження на проведення перевірок за умови наявності дозволу мають виключно Державна фіскальна служба України та Державна фінансова інспекція України.
Дія мораторію не поширюється: (1) на перевірки суб’єктів господарювання, які імпортують, виробляють чи реалізують підакцизні товари; (2) на перевірки з окремих аспектів дотримання ліцензійного та податкового законодавства (з 1 січня 2015 року); (3) на перевірки діяльності платників податку другої та третьої груп; і (4) перевірки на продаж товарів у дрібно-роздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, окрім певних категорій платників податків, визначених в пункті 27 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України (з 1 липня 2015 року).
