Новини практики міжнародної торгівлі. Вересень – грудень 2015

РЕГІОНАЛЬНА ЛІБЕРАЛІЗАЦІЯ ТОРГІВЛІ

Торговельні відносини між Україною та Російською Федерацією з 1 січня 2016 року

З 1 січня 2016 року Російська Федерація призупинила дію Угоди про зону вільної торгівлі щодо України в рамках Угоди про зону вільної торгівлі СНД (Угода про ЗВТ СНД). Так, 16 грудня 2015 року був виданий Указ Президента Російської Федерації №628 «Про призупинення Російською Федерацією дії Угоди про зону вільної торгівлі щодо України», після чого Парламент Російської Федерації прийняв Закон «Про зупинення РФ дії Угоди про зону вільної торгівлі щодо України». Дані акти передбачають застосування імпортних мит до всіх українських товарів за ставками, що передбачені Єдиним митним тарифом Євразійського Економічного Союзу, які застосовуються відповідно до режиму найбільшого сприяння статті І ГАТТ.

Крім того, 13 серпня 2015 року Урядом РФ була прийнята Постанова «Про внесення змін до постанов Уряду Російської Федерації від 7 серпня 2014 року №778 і від 31 липня 2015 №774» №842 (далі – Постанова №842). Постанова № 842 передбачає повну заборону імпорту щодо деяких українських продовольчих, сільськогосподарських товарів та сировини. Зокрема, вона охоплює такі товари як м’ясо та м’ясна продукція, риба, молоко та молочна продукція, овочі, фрукти та горіхи, та деякі готові харчові продукти. Заборона на український імпорт набула чинності з 1 січня 2016 року та буде застосовуватися до 5 серпня 2015 року.

Таким чином, з 1 січня 2016 року до українських товарів застосовуються два типи заходів: (1) ввізні мита за ставкою Єдиного митного тарифу ЄАЕС до всіх українських товарів; та (2) заборона на імпорт деяких продовольчих товарів, що передбачені Постановою №842.

У відповідь на дії Російської Федерації 23 грудня 2015 року Верховна Рада України прийняла Закон №898-VIII «Про внесення зміни до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (щодо надання Уряду повноважень застосовувати адекватні заходи економічного характеру до держави-агресора)». Даний Закон уповноважує Кабінет Міністрів України запроваджувати широкий перелік торговельних обмежень (застосування квот, повна або часткова заборона імпорту, спеціальні мита, ліцензування зовнішньоекономічних операцій, скасування тарифних преференцій і т.д.) щодо країни-агресора.

Постановою №1146 від 30 грудня 2015 року «Про ставки ввізного мита стосовно товарів, що походять з Російської Федерації» (далі – Постанова №1146) Кабінет Міністрів України, посилаючись на істотне порушення Російською Федерацією Угоди про ЗВТ СНД, запровадив щодо імпорту товарів, які походять з РФ, ввізне мито за пільговими ставками, встановленими Митним тарифом України. Таким чином, Україна застосовує до усіх російських товарів мито строком до 31 грудня 2016 року, замість безмитного режиму, який діяв до прийняття Постанови №1146. Разом з цим Постановою №1147 від 30 грудня 2015 року «Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації» (далі – Постанова №1147) Кабінет Міністрів України заборонив до 5 серпня 2016 року ввезення в Україну широкого ряду товарів переважно сільськогосподарського походження. Під заборону потрапили такі товарні категорії як м’ясо, риба, ракоподібні, ряд молочних продуктів, сири, чай, кондитерські вироби, цукерки, картопля, спирт, пиво, сигарети, тощо. Крім продуктів харчування заборона також стосується обладнання для залізниць та трамвайних колій, дизель-електричних локомотивів, октанолу, хлористого калію, миючих засобів, ряду сільськогосподарських ядохімікатів. Постанова №1146 набула чинності з 2 січня 2016 року, а Постанова №1147 – з 10 січня 2016 року.

За повідомленням Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, 20 січня 2016 року перелік російських товарів, заборонених до імпорту в Україну, затверджений Постановою №1147, був розширений та включає ряд нових товарних категорій.

Країни ЄАЕС введуть єдину систему маркування товарів, що розміщуються на ринку Союзу 

8 вересня 2015 року на засіданні Міжурядової ради Євразійського Економічного Союзу (ЄАЕС) було прийнято рішення про введення єдиної системи маркування товарів, що підлягають реалізації на території Союзу.

Першим пілотним проектом в рамках реалізації цього рішення стане нанесення спеціальних RFID-позначок (Radio Frequency Identification – радіочастотна ідентифікація) на вироби з хутра. Відповідно, торгівля виробами з хутра, що не містять RFID-позначок буде заборонена. При цьому, заборона на торгівлю виробами з хутра без спеціальних міток буде поширюватися як на товари, вироблені в ЄАЕС, так і на імпортну продукцію. Реалізація пілотного проекту стартує 1 квітня 2016 року.

У США запроваджено режим  безмитного  ввезення для деяких українських товарів в рамках ГСП

30 вересня 2015 року Офіс торгового представника США заявив про рішення повернути деякі види товарів, що експортуються Україною до сфери дії Генеральної системи преференцій (ГСП), тобто, дозволив їх безмитне ввезення на територію США.

Зокрема, дію ГСП було відновлено щодо таких груп товарів як:

• інертні гази, крім аргону (код 28042900), ставка мита на який складала 3,7%;
• комплектуючих до залізничних локомотивів, моторних вагонів трамваїв або рухомого складу (код 86071903), ставка мита на які складала 0,4%;
• макуха та інші тверді відходи і залишки, одержані під час добування рослинних жирів і олій з насіння соняшнику (код 23063000), ставка мита на які складала 0,45 долара США за кілограм.

НОВИНИ СОТ

В Найробі відбулася Десята Міністерська Конференція СОТ

Протягом робочого тижня з 15 по 19 грудня 2015 року відбулася Десята Міністерська Конференція СОТ в Найробі (Кенія), в рамках якої міністри досягли домовленостей з ряду питань, що стосуються міжнародної торгівлі (далі – Пакет домовленостей Найробі).
Пакет домовленостей Найробі включає шість міністерських рішень, найважливішим з яких є Рішення що стосується експорту агропродукції, а саме: зобов’язання держав-членів СОТ щодо скасування експортних субсидій та інших інструментів підтримки експорту у сфері сільського господарства. Відповідно до цього рішення експортні субсидії розвинутих країн повинні бути скасовані негайно, за винятком субсидій на оброблену продукцію, молочні продукти та свинину, що можуть застосовуватися розвиненими країнами до 2020 року. Країни з економіками, що розвиваються, зобов’язані скасувати свої експортні субсидії до 2018 року, за винятком тих країн, які зробили відповідні повідомлення щодо експортних субсидій в СОТ. Дані країни матимуть додатковий час для скасування своїх експортних субсидій – до кінця 2022 року. Найменш розвинені країни та країни, що розвиваються, які є чистими імпортерами продовольства, можуть використовувати експортні субсидії до кінця 2030 року.

Інші рішення у сфері сільського господарства стосуються запасів продовольства, спеціальних захисних механізмів для країн, що розвиваються, та бавовни.

>Ще одне важливе рішення, прийняте в рамках Пакету домовленостей Найробі стосується торговельної угоди ІТ. Зокрема, держави-члени СОТ, що є найбільшими експортерами ІТ-продукції домовилися про план імплементації Угоди про інформаційні технології. Метою Угоди про інформаційні технології є скасування імпортних мит на 201 високорозвинений продукт вартістю більше ніж 1,3 мільярди доларів США на рік, що покриває більше десяти відсотків торгівлі товарами у світі.

Делегацію України очолювала Наталія Микольська, заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України, Торговий представник. Так, Україна провела ряд двосторонніх переговорів з іншими членами СОТ, зокрема: переговори з Ізраїлем та Туреччиною щодо укладення в майбутньому угод про вільну торгівлю та переговори з Канадою щодо імплементації зони вільної торгівлі між Канадою та Україною.
Україна ратифікувала Угоду СОТ про спрощення процедур торгівлі

4 листопада 2015 року Верховною Радою України прийнято Закон «Про ратифікацію Протоколу про внесення змін до Марракеської угоди про заснування СОТ», що передбачає приєднання України до Угоди СОТ про спрощення процедур торгівлі після набуття останньою чинності.

Для інформації: Угода СОТ про спрощення процедур торгівлі входить до Балійського пакету домовленостей та була схвалена під час Дев’ятої Конференції міністрів Світової організації торгівлі у грудні 2013 року. Зокрема, метою даної Угоди єспрощення митних процедур шляхом зменшення пов’язаних із ними фінансових витрат,скорочення часу здійснення таких процедур, запровадження прозорих та об’єктивних правил, зниження рівня корупції та запровадження передових технологій. Також передбачені заходи для ефективної співпраці між митними та іншими відповідними органами у сфері спрощення процедур торгівлі. Протокол про внесення змін до Марракеської угоди про заснування СОТ, що івідкрив шлях до ратифікації Угоди, набуде чинності після виконання внутрішньодержавних ратифікаційних процедур двома третинами держав-членів СОТ.

Україна приєдналася до Угоди СОТ про державні закупівлі

12 листопада 2015 року члени Комітету СОТ з державних закупівель одноголосно погодили приєднання України до Угоди СОТ про державні закупівлі. Проте, Угода ще не набула чинності для України: спочатку необхідно привести чинне законодавство у відповідність з Угодою, ратифікувати її і тільки по закінченню 30 днів після того, як документ про ратифікацію буде переданий СОТ, Угода набуде чинності.
Для інформації: Угода про державні закупівлі є угодою з обмеженою кількістю учасників (plurilateral agreement), членами якої на сьогодні є 45 держав СОТ, з них 28 – це члени ЄС, а також США, Канада, Гонконг, Швейцарія, Ізраїль, Японія, і Корея. У 2015 році до Угоди також приєдналися Чорногорія, Нова Зеландія і Молдова, а в процесі приєднання знаходяться Австралія, Китай, Таджикистан, Албанія, Грузія, Йорданія, Оман, Киргизстан. Україна почала процес переговорів щодо приєднання до Угоди про державні закупівлі у 2011 році.

Україна звернулася до СОТ із запитом на проведення консультацій з РФ щодо обмеження імпорту товарів для залізниці

21 жовтня 2015 року Україна подала запит в Орган із врегулювання суперечок СОТ на проведення консультацій із Російською Федерацією щодо обмеження імпорту товарів для залізниці: вагонів та рухомого складу, стрілочних переводів, іншого обладнання та комплектуючих (DS499) (далі – Запит).

Відповідно до Запиту Російська Федерація з 2014 року без достатніх обґрунтувань запровадила ряд обмежень, якими фактично унеможливила експорт українських товарів для залізниці. Зокрема, було призупинено дію виданих раніше сертифікатів відповідності, обмежено видачу нових сертифікатів, відмовлено у визнанні сертифікатів відповідності, виданих сертифікованими лабораторіями Республіки Білорусь та Республіки Казахстан. Так, згідно з даними, наведеними в Запиті, експорт українських товарів для залізниці, який в 2013 році становив 1,7 мільярдів доларів США, у 2014 році скоротився до 600 мільйонів доларів США і продовжує падати далі: протягом першої половини 2015 року обсяг експорту склав лише 51 мільйон доларів США.

Зокрема, обмеження стосуються таких українських виробників як: ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод», ПАТ «Дніпропетровський стрілочний завод», ПАТ «Азовзагальмаш», ДП «Харківський машинобудівний завод «ФЕД».

Казахстан став 162-им членом СОТ

30 листопада 2015 року Казахстан став 162-им членом СОТ, завершивши 20-річний переговорний процес щодо вступу. Нагадаємо, що 27 липня 2015 року на засіданні Генеральної Ради СОТ були затверджені умови вступу Республіки Казахстан до Організації. Цього ж дня Президент Казахстану, Нурсултан Назарбаєв, та Генеральний Директор СОТ, Роберто Азаведу, підписали Протокол про вступ країни до СОТ. Ратифікація Протоколу парламентом Казахстану відбулася 31 жовтня 2015 року.

ЗАХОДИ ТОРГОВЕЛЬНОГО ЗАХИСТУ ТА АНТИДИСКРИМІНАЦІЙНІ ЗАХОДИ

Розпочато проміжний перегляд антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну азбестоцементних гофрованих листів (шиферу) походженням з Російської Федерації

Рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі №АД–333/2015/4442-06 від 3 вересня 2015 року було порушено проміжний перегляд антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну азбестоцементних гофрованих листів (шиферу) походженням з Російської Федерації, які класифікуються згідно з УКТЗЕД за кодом 6811 40 00 10. Ініціатором перегляду виступила асоціація «Українське хризотилове об’єднання». Рішення Комісії про проведення перегляду набрало чинності 12 вересня 2015 року.

Для інформації: Рішенням Комісії «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну листів азбестоцементних гофрованих (шиферу) походженням з Російської Федерації&ra quo; №АД-151/2007/143-42 від 20 квітня 2007 року було встановлено остаточне антидемпінгове мито у розмірі 21,8 %. Рішенням Комісії «Про продовження дії антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну листів азбестоцементних гофрованих (шиферу) походженням з Російської Федерації» №АД-289/2013/4423-06 від 24 квітня 2013 року, дію антидемпінгових заходів було продовжено строком на 5 років.

Продовжено строк проведення антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну каустичної соди походженням з Російської Федерації

Відповідно до Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі «Про продовження строку проведення антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну соди каустичної походженням з Російської Федерації» №АД-343/2015/4411-06 від 6 листопада 2015 року продовжено строк проведення антидемпінгового розслідування до 14 місяців.

Для інформації: антидемпінгове розслідування щодо імпорту каустичної соди з Російської Федерації, що класифікується згідно з УКТЗЕД за кодом 2815 12 00 10, було порушене Рішенням Комісії «Про порушення та проведення антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну соди каустичної походженням з Російської Федерації» №АД-324/2014/4421-06 від 3 листопада 2014 року.

Прийнято рішення про застосування антидискримінаційних заходів щодо імпорту ряду товарів з Республіки Білорусь

13 листопада 2015 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі розглянула матеріали щодо запровадження адекватних заходів у відповідь на дискримінаційні та недружні дії з боку Республіки Білорусь щодо українських підприємств кондитерської та пивоварної галузей. В результаті розгляду було прийнято Рішення Комісії «Про застосування адекватних заходів у відповідь на дискримінаційні та недружні дії з боку Республіки Білорусь щодо законних прав та інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України – підприємств кондитерської та пивоварної галузей» №345/2015/4411-06. Даним Рішенням було запроваджено спеціальне мито у розмірі 39,2% щодо окремих білоруських товарів. Перелік товарів, щодо яких встановлюється мито зазначений в додатку до рішення Комісії.

13 січня 2016 року Комісія прийняла Рішення №349/2016/4411-06, яким тимчасово до 1 травня 2016 року призупинила дію попереднього рішення та відклала застосування мит, зважаючи на результати консультацій з компетентними органами Республіки Білорусь та позицію українських підприємств.

Прийнято рішення про застосування антидискримінаційних заходів щодо імпорту автотранспортних засобів з Республіки Узбекистан

За результатами розгляду поданих Міністерством економічного розвитку і торгівлі України матеріалів, Рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі «Про застосування адекватних заходів у відповідь на дискримінаційні та недружні дії з боку Республіки Узбекистан щодо законних прав та інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України – підприємств автомобілебудування» №346/2015/4411-06 було запроваджено спеціальне мито у розмірі 12,12% на імпорт в Україну автотранспортних засобів походженням з Республіки Узбекистан, що класифікуються за кодами УКТЗЕД 8703 21 10 00; 8703 22 10 00 та 8703 23 19 10.

Спеціальне мито буде застосовуватись з 5 грудня 2015 року (дата вступу Рішення у силу) і до припинення Республікою Узбекистан дискримінаційних та недружніх дій щодо України. У разі імпорту на митну територію України товару без сертифіката про походження та у випадку неможливості визначення його походження, спеціальне мито сплачуватиметься у розмірі, визначеному цим Рішенням.

Скасовано антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну листового флоат-скла з ряду країн

Рішеннями Міжвідомчої Комісії з міжнародної торгівлі №АД-337/2015/4442-06; АД-338/2015/4442-06; АД-339/2015/4442-06 та АД-340/2015/4442-06 скасовано антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну листового флоат-скла (скла термічно полірованого) походженням з Республіки Болгарія, Республіки Польща, Турецької Республіки та Республіки Білорусь. Рішення про скасування заходів було прийнято Комісією з огляду на відповідність такого кроку національним інтересам України та набуло чинності для Болгарії, Польщі та Туреччини з 10 жовтня 2015 року, а для Білорусі – з 29 листопада 2015 року. Таким чином, станом на грудень 2015 року антидемпінгові заходи щодо листового флоат-скла продовжують застосовуватись виключно щодо товару походженням з Російської Федерації.

Для інформації: антидемпінгові заходи щодо листового флоат-скла, що класифікується за кодами УКТЗЕД 7005 29 25 90, 7005 29 35 90, 7005 29 80 90, були застосовані рішенням Комісії АД-273/2012/4423-08 від 26 квітня 2012 року строком на 5 років.

Застосовано компенсаційні заходи щодо імпорту автомобілів з Російської Федерації

Рішенням Міжвідомчої Комісії з міжнародної торгівлі № АС-344/2015/4411-06 від 13 листопада 2015 року застосовано компенсаційні заходи щодо імпорту в Україну легкових автомобілів, які класифікуються за товарною позицією УКТЗЕД 8703. Компенсаційні заходи прийнято за результатами антисубсидиційного розслідування строком на 5 років, ставки компенсаційного мита встановлено на рівні від 10,41% до 17,66% митної вартості. Компенсаційне мито стягується починаючи з 2 грудня 2015 року.

Розпочато антидемпінгове розслідування щодо імпорту шліфувальних кругів з Російської Федерації

Рішенням Міжвідомчої Комісії з міжнародної торгівлі №АД-347/2015/4411-06 від 13 листопада 2015 року розпочато антидемпінгове розслідування щодо імпорту в Україну кругів шліфувальних на керамічній зв’язці, вироблених з нормального та білого електрокорунду, чорного та зеленого карбіду кремнію, що класифікуються за кодом УКТЗЕД 6804 22 30 00, походженням з Російської Федерації. Ініціатором розслідування виступило ПАТ «Запорізький абразивний комбінат».

ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ

Уряд затвердив перелік ліків та медичних виробів, що закуповуватимуться через міжнародні організації

8 жовтня 2015 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №787 «Про затвердження переліку лікарських засобів та медичних виробів, які закуповуються на підставі угод (договорів) щодо закупівлі із спеціалізованими організаціями, які здійснюють закупівлі» (далі – Постанова). Згідно з Постановою державні закупівлі відбуватимуться за дванадцяти основними напрямами, такими як «Централізована закупівля імунобіологічних препаратів для проведення імунопрофілактики населення», «Централізована закупівля виробів для забезпечення умов температурного контролю імунобіологічних препаратів», «Централізована закупівля медикаментів для лікування туберкульозу»тощо.

Стартують міжнародні закупівлі ліків: підписано договір між МОЗ та ПРООН

27 жовтня 2015 року був підписаний договір між Міністерством охорони здоров’я України та Програмою розвитку ООН (ПРООН) щодо виконання державних закупівель лікарських засобів через ПРООН. Даний договір був укладений в рамках виконання положень Закону України від 19.03.2015 р. № 269-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення своєчасного доступу пацієнтів до необхідних лікарських засобів і медичних виробів шляхом здійснення державних закупівель із залученням спеціалізованих організацій, які здійснюють закупівлі)». Даним Законом запроваджено процедуру закупівлі препаратів за бюджетні кошти через міжнародні закупівельні організації, які надають державам та іншим суб’єктам відповідні послуги (зокрема ПРООН, Crown Agents, ЮНІСЕФ).

Відновлено повноваження Державної служби з лікарських засобів щодо ліцензування

7 жовтня 2015 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 829 «Про внесення змін до переліку органів ліцензування» (далі – Постанова). Відповідно до Постанови Державна служба з лікарських засобів (ДСЛЗ) визначена органом з ліцензування господарської діяльності з виробництва, оптової і роздрібної торгівлі та імпорту лікарських засобів (окрім активних фармацевтичних інгредієнтів). В свою чергу Державна служба з контролю за наркотиками була призначена органом ліцензування господарської діяльності з культивування рослин, включених до таблиці і переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.

Для інформації: відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2015 року №609 «Про затвердження переліку органів ліцензування та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», ДСЛЗ була позбавлена повноважень щодо ліцензування вищевказаної господарської діяльності щодо лікарських засобів у зв’язку із переданням цих повноважень Державній службі з лікарських засобів та контролю за наркотиками (утворена Постановою Кабміну від 10 вересня 2014 року №442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади»). Однак, у зв’язку і затримкою процесу передачі ліцензійних повноважень новій службі, було вирішено тимчасово повернути дані повноваження ДСЛЗ.

Опубліковано проект ліцензійних умов щодо діяльності у сфері медичної практики

2 грудня 2015 року на сайті Міністерства охорони здоров’я України було опубліковано проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики». Медичною практикою, відповідно до даних умов, вважається вид господарської діяльності у сфері охорони здоров’я, який провадиться закладами охорони здоров’я або медичними кабінетами суб’єктів господарювання без створення закладу охорони здоров’я та фізичними особами – підприємцями з метою надання медичної допомоги та медичного обслуговування. Медична практика може провадитись за лікарськими спеціальностями (крім окремих видів судово-медичних спеціальностей) та спеціальностями молодших спеціалістів з медичною освітою.

Проектом постанови передбачається створити єдину систему управління та контролю якості медичної допомоги, а також підвищити ефективність роботи органу ліцензування щодо оцінки відповідності осіб, які звертаються із заявами про одержання ліцензії та здійснюють господарську діяльність з медичної практики.

Опубліковано проект постанови про спрощення процедур оцінки відповідності для медичних виробів, закуплених із залученням спеціалізованих організацій

З метою спрощення державних закупівельних процедур Міністерство охорони здоров’я підготувало та винесло на обговорення проект постанови Кабінету Міністрів України, якою пропонується внести зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 року №753 «Про затвердження Технічного регламенту щодо медичних виробів», Постанови Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 року №754 «Про затвердження Технічного регламенту щодо медичних виробів для діагностики in vitro» та Постанови Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 року №755 «Про затвердження Технічного регламенту щодо активних медичних виробів, які імплантують». Зокрема, пропонується у разі здійснення державних закупівель медичних виробів, які підпадають під дію даних технічних регламентів, та які підлягають закупівлі відповідно до угод, що укладаються Міністерством охорони здоров’я зі спеціалізованими організаціями, які здійснюють закупівлі, встановити спрощений порядок процедур оцінки відповідності. Введення таких медичних виробів в обіг та їх маркування національним знаком відповідності за умови визнання органом з оцінки відповідності результатів оцінки, проведеної за межами України, не буде потребувати ряду передбачених технічними регламентами процедур.

ІНШІ НОВИНИ

Верховна Рада України скасувала додатковий імпортний збір

24 грудня 2014 року Верховною Радою України ухвалено проект Закону «Про заходи щодо стимулювання зовнішньоекономічної діяльності» №3533, що передбачає скасування додаткового імпортного збору.

Для інформації: додатковий імпортний збір справляється з 26 лютого 2015 року. Збір був запроваджений Україною на підставі статті XII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі СОТ з метою стабілізації платіжного балансу України.

Збором обкладаються імпортовані товари незалежно від їх походження за такими ставками:

• 10% для продовольчих товарів (що класифікуються у товарних групах 1-24 згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності  (УКТЗД);
• 5% для непродовольчих товарів (що класифікуються у товарних групах 25 – 97 згідно з УКТЗЕД);
• 10% для товарів, що оподатковуються ввізним митом відповідно до статті 374 Митного кодексу України (товари, що ввозяться фізичними особами на митну територію України).

Ухвалено Закон «Про публічні закупівлі»

25 грудня 2015 року Верховна Рада України ухвалила проект Закону «Про публічні закупівлі» №3559 (далі – Закон), що встановлює правові засади для здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальних громад.

Зокрема, Законом створено правові засади для роботи в системі електронних закупівель ProZorro, яка поки працює в пілотному режимі. Згідно з оцінкою Міністерства економічного розвитку і торгівлі система електронних закупівель, що запроваджена законом, повинна підвищити конкуренцію, знизити корупцію та зекономити близько 30 мільярдів гривень в рік.

Центральні органи виконавчої влади та замовники, що здійснюють діяльність в окремих сферах (що вказані в Законі), повинні здійснювати публічні закупівлі через систему ProZorro вже з 1 квітня 2016 року, у той час як всі інші замовники – з 1 серпня 2016 року.

Новий підхід до регулювання безпечності харчових продуктів

20 вересня 2015 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо харчових продуктів» від 22 липня 2014 року №1602 (далі – Закон). Базуючись на принципі «від лану до столу», Закон запроваджує основні стандарти ЄС, що застосовуються до циклу виробництва, переробки та розміщення продуктів харчування на ринку (такі як HACCP, простежуваність, відповідальність операторів ринку). Крім того, передбачено нові підходи щодо: (1) відповідальності операторів ринку харчових продуктів та (2) системи державного нагляду і контролю на ринку.

Єдиним компетентним органом, що реалізує державну політику у сфері безпечності харчових продуктів повинна бути Державна служба України з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів. Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів було затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2015 року №667, а постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року №871 була утворені територіальні органи даної Служби. Втім, до початку функціонування даного органу, її функції виконуватиме Державна ветеринарна і фітосанітарна служба України.

Скасовано обов’язкову сертифікацію алкогольних напоїв та транспортних засобів

З 20 вересня 2015 року Міністерство економічного розвитку і торгівлі видало дозвіл на імпорт алкоголю без обов’язкової сертифікації УкрСЕПРО.

Також, відповідно до Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі «Про внесення змін до Переліку продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні, та визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації» №451 від 06.05.2015 року, з 1 січня 2016 року скасовується обов’язкова сертифікація ряду товарів, включно з дорожніми транспортними засобами, їх складовими частинами та приладдям.

Створено українсько-німецьку торгову палату зі штаб-квартирою у Києві

23 жовтня 2015 року було підписано угоду про створення німецько-української торгової палати зі штаб-квартирою у Києві. Документ був підписаний між урядами України та Німеччини в рамках роботи ділового українсько-німецького ділового форуму. Очікується, що завдяки функціонуванню цієї установи посилиться присутність німецького бізнесу в Україні.

Казахстан зняв обмеження на імпорт молочної продукції з України

Відповідно до повідомлення Держветфітослужби України з 25 вересня 2015 року було знято тимчасові обмеження на імпорт молочної продукції з України до Республіки Казахстан. Окрім цього було скасовано режим посиленого лабораторного контролю для продукції ПАТ «Куп’янський молочноконсервний комбінат» та ТОВ «Клуб сиру». Тим не менше такий режим був встановлений для продуктів виробництва ПАТ «Лакталіс-Миколаїв» та ТОВ «Молочний дім». Згідно з повідомленням обмеження було знято у відповідь на надання Держветфітослужбою гарантій щодо відповідності вимогам ЄАЕС.

Також Україною було направлено звернення до уповноважених органів ЄАЕС щодо внесення до реєстру компаній третіх країн, які можуть ввозити молочну продукцію на територію Союзу, ряду українських підприємств.