Видання «Новое Время». Офшорний бізнес: чи є шанси на виживання?

Офшорний бізнес: чи є шанси на виживання?

Останнім часом у засобах масової інформації активно обговорюється використання великими бізнесменами і політиками по всьому світу офшорних компаній в якості інструменту для оптимізації оподаткування, підвищення конфіденційності інформації про власників бізнесу і т. д.

При цьому загальне ставлення українського суспільства до використання такого інструменту, як офшорні компанії, є переважно негативним. Зокрема, це пов’язано з використанням офшорних компаній для відмивання коштів, фінансування тероризму та ухилення від сплати податків. Одночасно багато хто забуває про те, що саме по собі використання офшорних компаній при корпоративних реструктуризаціях і побудові бізнесу не є протизаконним.

Останню хвилю критики використання офшорних компаній викликав скандал з «панамськими паперами», що вибухнув в позаминулу неділю. Однак, на мій погляд, цей скандал істотним чином не вплине на ринок офшорів, так як саме по собі використання таких компаній не є протизаконним, а самі офшорні компанії продовжують залишатися досить доступним і дієвим механізмом структурування бізнесу по всьому світу, зокрема, в Україні.

Більше того, останнє десятиріччя спостерігається стійка тенденція до підвищення прозорості офшорних юрисдикцій, метою якої, в першу чергу, є боротьба з відмиванням грошей, зароблених злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та іншою незаконною діяльністю.

Зокрема, 20 травня 2015 року була прийнята нова Директива (ЄС) 2015/849 Європейського Парламенту та Ради про запобігання використанню фінансових систем з метою відмивання грошей або фінансування тероризму. Дана директива запроваджує суворі правила для юристів, нотаріусів, аудиторів, банків та інших фінансових установ при роботі з офшорами.

Крім того, останнім часом намітилася тенденція до висновку багатьма державами (США, Сполучене Королівство, Німеччина, Франція, Іспанія і т. д.) з основними офшорними юрисдикціями (наприклад, Британськими Виргинскими Островами, Маврикієм, Бермудами, Багамами, Сейшеллами та ін.) двосторонніх договорів про обмін інформацією (як за запитом, так і автоматично), які також є ефективним механізмом у боротьбі з відмиванням грошей, ухиленням від сплати податків.

На жаль, Україна на даному етапі не уклала подібні двосторонні угоди ні з одним з офшорів, не беручи до уваги намір укласти Угоду з Белізом про обмін інформацією з податкових питань (яка поки не набрала чинності).

Все вищевикладене поступово призводить до того, що провайдери послуг в офшорних юрисдикціях (банки, секретарські і юридичні компанії) висувають все більш і більш жорсткі вимоги з ідентифікації клієнтів та все частіше відмовляються приймати клієнтів, особи яких вони не можуть встановити, або щодо яких у них виникають підозри про законне джерело походження коштів.

Отже, офшорні компанії з кожним роком буде все складніше використовувати для будь – яких незаконних цілей, при цьому, мені здається, в разі їх використання звичайними бізнесменами, які можуть підтвердити свою особу і джерело походження коштів, офшорні компанії продовжать залишатися дієвим механізмом для оптимізації оподаткування та структурування бізнесу. А якщо так, то таке використання офшорних компаній у сучасному світі саме по собі не вважається протизаконним і його ніяк не можна назвати «відмиванням грошей».

Факт витоку такої великої кількості документів і інформації, як у випадку з «панамськими паперами», швидше за все, змусить українських бізнесменів, які використовують або планують використовувати у своїй діяльності офшорні компанії, задуматися про більш відповідальний підход до використання такого інструменту з точки зору законодавства України. Зокрема, це змусить українських бізнесменів дотримуватися вимог валютного (про отримання відповідних ліцензій на інвестування за кордон) і антимонопольного законодавства України, а також змусить більш відповідально підходити до питань декларування своїх доходів і активів.

А це означає, що скандал з «панамськими паперами», суттєво не вплинувши на ринок офшорів, послужить хорошим «струсом» для вітчизняних бізнесменів і змусить їх більш відповідально ставитися до питання дотримання українського законодавства.

Аліна Плющ

радник практики корпоративного права Sayenko Kharenko

Подібні публікації

26 Січня 2023

Публікації

Гра з тінню: чим небезпечні нелегальні казино та звідки вони беруться?
24 Січня 2023

Публікації

Хто за все заплатить: як рітейлу фіксувати збитки та на які варіанти відшкодування можна розраховувати
19 Січня 2023

Публікації

Закон № 2805-ix: аналіз Sayenko Kharenko
Cookies повідомлення

Ми використовуємо дані cookie, щоб аналізувати поведінку відвідувачів
нашого сайту та покращувати його. Використовуючи наш сайт, ви даєте згоду на дані cookie відповідно до нашої Cookie Policy.