Новини практики міжнародної торгівлі. Липень 2016

НОВИНИ СОТ

СОТ ЗАКЛИКАЄ ЧЛЕНІВ УТРИМУВАТИСЬ ВІД ПРОТЕКЦІОНІЗМУ

25 липня 2016 року на засіданні Органу з проведення огляду торгової політики було розглянуто Звіт Генерального Директора СОТ щодо розвитку торгівлі за період з середини жовтня 2015 року до середини березня 2016 року («Звіт»). У Звіті Генеральний Директор СОТ закликає членів СОТ утримуватись від створення торгівельних бар’єрів та «оживити торгівлю» з метою подолання економічної стагнації. Зокрема, у звіті надані такі висновки:

• В період з середини жовтня 2015 року до середини березня 2016 року держави-члени СОТ застосували 154 нові обмежувальні заходи, тобто в середньому 22 заходи щомісяця. Цей показник є найвищим із 2011 року. Для порівняння, в 2015 році даний показник становив в середньому 15 заходів щомісяця.
• Також протягом даного періоду членами СОТ було застосовано 132 заходи, спрямовані на спрощення торгівлі, що в середньому становить 19 заходів щомісяця.
• В цілому, із 2 835 обмежувальних заходів, вжитих із 2008 року, лише 708, або 25 % від їх загальної кількості були скасовані станом на середину березня 2016 року. Наразі в силі залишаються близько 2 127 обмежувальних заходів.
• Очікується, що обсяг світової торгівлі товарами в 2016 році в цілому збільшиться на 2,8 % порівняно із показником 2015 року.  

У 2015 році у Євразійському економічному союзі («ЄАЕС») було ініційоване одне антидемпінгове розслідування (в 2014 р. – сім), в Україні – два (в 2014 р. – два).

Загалом протягом даного періоду члени СОТ ініціювали 230 нових розслідувань (в 2014 р. – 236). Лідерами за цим показником виступили США (які ініціювали 42 антидемпінгових розслідування), Індія – 30, Бразилія – ​​23, Туреччина – 16, Малайзія – 14, ЄС і Пакистан – по 12, Китай – 11 і Австралія – ​​10. Крім того, у 2015 р. США почали 22 нових компенсаційних розслідування, Канада – три, Австралія – два, ЄС – два і Туреччина – одне нове розслідування.^|1|

РЕГІОНАЛЬНА ЛІБЕРАЛІЗАЦІЯ ТОРГІВЛІ

УКРАЇНА ПІДПИСАЛА УГОДУ ПРО ЗОНУ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ З КАНАДОЮ

11 липня 2016 року Перший віце-прем’єр-міністр України Степан Кубів та Міністр міжнародної торгівлі Канади Христя Фріланд підписали Угоду про зону вільної торгівлі між Україною та Канадою.^|2|

Угода про зону вільної торгівлі повинна відкрити 98 % канадського ринку для українських товарів. Зокрема, ввізні мита будуть скасовані на:

• всі сільськогосподарські товари, за виключенням 108 тарифних ліній, та
• всі промислові товари, крім легкових автомобілів.

Для груп товарів, щодо яких тарифна ставка не змінюється, встановлюється 7-річний перехідний період. Крім того, сільськогосподарські товари, які входять до зазначених 108-ми тарифних ліній, можуть експортуватися за нульовою ставкою в рамках тарифної квоти. Також, відповідно до Угоди, українські підприємці отримають підтримку у виході на канадський ринок, зокрема через проект CUTIS (Canada – Ukraine Trade and Investment Support project).^|3|

В свою чергу, Україна повинна скасувати митні тарифи для 80 % канадських товарів із подальшим скасуванням тарифів для інших товарів в три етапи – протягом наступних 3, 5 та 7 років. Також для деяких канадських товарів встановлені квоти, а на деякі з них дія угоди не розповсюджується.

Нагадаємо, що Уряди України та Канади вели переговори щодо лібералізації двосторонньої торгівлі з 2009 року. 14 липня 2015 року переговори були завершені, а текст Угоди – парафовано. Для набрання чинності Угода також повинна бути ратифікована парламентами обох країн.

ПРОВЕДЕНО ЧЕРГОВИЙ РАУНД ПЕРЕГОВОРІВ ЩОДО УКЛАДЕННЯ УГОДИ ПРО ВІЛЬНУ ТОРГІВЛЮ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ІЗРАЇЛЕМ

25-26 липня 2016 року в м. Єрусалим проведено третій раунд переговорів щодо укладення Угоди про вільну торгівлю з Ізраїлем. До переговорів були залучені представники МЕРТ, Мінагрополітики, ДФС, Секретаріат КМУ, які працювали у трьох паралельних групах з відповідними фахівцями ізраїльської сторони. Основну увагу було приділено питанню щодо двосторонньої лібералізації торгівлі сільськогосподарськими та промисловими товарами.^|4| Зокрема, сторони обговорили експортний потенціал української металургії, агропромислового комплексу, легкої промисловості, хімічної та деревообробної галузей тощо.^|5|

ЗАХОДИ ТОРГІВЕЛЬНОГО ЗАХИСТУ ТА БАР’ЄРИ У ТОРГІВЛІ

ЄС ІНІЦІЮВАВ АНТИДЕМПІНГОВЕ РОЗСЛІДУВАННЯ ЩОДО ГАРЯЧЕКАТАНОГО ПРОКАТУ ПОХОДЖЕННЯМ З УКРАЇНИ, БРАЗИЛІЇ, ІРАНУ, СЕРБІЇ ТА РФ

7 липня 2016 року було опубліковане Повідомлення Європейської комісії про ініціювання антидемпінгового розслідування щодо імпорту деяких видів гарячекатаного прокату з заліза, легованої та нелегованої сталі походженням з України, РФ, Сербії, Бразилії та Ірану.^|6| Розслідування ініційоване за скаргою Європейської асоціації сталі (Eurofer), яка представляє більш ніж 25% виробників даного товару в ЄС. Товар-об’єкт розслідування класифікується за КН кодами 7208 10 00,  7208 25 00,   7208 26 00, 7208 27 00,  7208 36 00,  7208 37 00,  7208 38 00,  7208 39 00,  7208 40 00,  7208 52 99,  7208 53 90,  7208 54 00, 7211 14 00,  7211 19 00,  7225 19 10,   7225 30 10,  7225 30 30,  7225 30 90,  7225 40 12,  7225 40 15, 7225 40 60, 7225 40 90,  7226 19 10, 7226 20 00,   7226 91 20,  7226 91 91  та 7226 91 99.  Період розслідування: 1 липня 2015 року – 30 червня 2016 року. Розслідування триватиме 15 місяців з дати публікації Повідомлення.

ЙОРДАНІЯ ІНІЦІЮВАЛА ЗАХИСНЕ РОЗСЛІДУВАННЯ ЩОДО АЛЮМІНІЄВИХ ПРУТКІВ, ДРОТІВ ТА ПРОКАТУ

Йорданія повідомила Комітет СОТ із захисних заходів про намір ініціювати 24 липня 2016 року захисне розслідування щодо алюмінієвих прутків, дротів та прокату, які класифікуються за кодом 7604 Гармонізованої Тарифної Системи Йорданії.^|7|

Захисне розслідування було ініційоване Національним Директоратом із Захисту Виробництва Міністерства промисловості, торгівлі та постачання Йорданії на підставі заяви національного виробника, який заявив про зростання імпорту алюмінієвих прутків, дротів та прокату, що завдало серйозної шкоди національному виробникові подібного товару.

Період, щодо якого проводиться розслідування: 2010-2015 рр.

Імпортери, експортери та всі зацікавлені сторони повинні заявити про свій намір брати участь у розслідуванні до 14 серпня 2016 року та подати письмові коментарі до 12 вересня 2016 року.^|8|

УСКЛАДНЕННЯ ТРАНЗИТУ УКРАЇНСЬКИХ ТОВАРІВ ЧЕРЕЗ ТЕРИТОРІЮ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ ДО РЕСПУБЛІКИ КАЗАХСТАН, КИРГИЗЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ ТА ІНШИХ КРАЇН

Указом Президента РФ №319 від 1 липня 2016 року запроваджено додаткові обмеження щодо транзиту українських товарів через територію РФ.^|9| Обмеження діятимуть з 1 липня 2016 року по 31 грудня 2017 року.

Даним Указом:

• введено обмеження на транзит товарів походженням з України до Киргизької Республіки через територію РФ;
• запроваджено тимчасову заборону на автомобільні та залізничні перевезення товарів, (1) щодо яких в РФ застосовуються ставки ввізних мит, інші ніж  «0», а також (2) щодо товарів, які підпадають під так зване «продовольче ембарго»;^|10| тобто, під дане обмеження підпадають всі українські товари. 

Вказані зміни тимчасово можуть викликати повну зупинку транзиту товарів з України через територію РФ, не лише до Республіки Казахстан, Киргизької Республіки, але й до третіх країн.^|11| Так, вже 13 липня на кордоні України з РФ були затримані 73 вагони, що прямували до Казахстану та Киргизстану.^|12|

У відповідь на дії Росії Україною було вжито ряд заходів.^|13| Зокрема, під час засідання Ради з торгівлі товарами СОТ делегація України виступила із заявою^|14| щодо запровадження транзитних обмежень з боку РФ, яку підтримали делегації низки країн-членів СОТ, а саме: ЄС, США, Канади, Японії, Австралії, Норвегії, Грузії, Кореї.^|15| Україна також  повідомила про російські обмеження на засіданні комітету асоціації між Україною та ЄС.^|16|

МОЛДОВА ЗАЛИШИТЬ ТОРГОВЕЛЬНІ ОБМЕЖЕННЯ ДЛЯ УКРАЇНИ ДО КІНЦЯ РОКУ

Згідно з заявою міністра економіки Республіки Молдова Октавіана Калмика, Молдова залишить у силі торгові обмеження щодо України до кінця 2016 року і  надалі не буде їх продовжувати.

Нагадаємо, що 13 травня 2016 року набула чинності постанова Уряду Республіки Молдова «Про запровадження торговельних заходів щодо захисту внутрішнього ринку», якою встановлені тарифні квоти на певні категорії товарів походженням із України.

МИТНЕ ЗАКОНОДАВСТВО

ЗАПУСК «ЄДИНОГО ВІКНА» НА УКРАЇНСЬКІЙ МИТНИЦІ

25 липня 2016 року Міністерство фінансів затвердило усі нормативні формальності для запуску «Єдиного вікна» на митниці з 1 серпня. «Єдине вікно» має значно спростити та прискорити проходження митниці:

• контролюючі органи повинні протягом 4-ох годин прийняти рішення щодо здійснення відповідного виду контролю; якщо протягом вказаного часу рішення немає, застосовується принцип «мовчазної згоди» – система автоматично вважає, що відповідний контроль пройдений;
• огляд товарів буде проводитися одночасно всіма контролюючими органами.^|17|

Нагадаємо, що система «Єдине вікно» реалізується в рамках комплексної реформи митниці, яка передбачає створення єдиної електронної бази даних, що дозволяє різним службам контролю та митницям в автоматичному режимі обмінюватись інформацією про вантаж, який проходить через кордон України та про результати його державного контролю.^|18| Запровадження Єдиного вікна передбачено Постановою Кабінету Міністрів України №364 від 25 травня 2016р. «Деякі питання реалізації принципу «Єдиного вікна» під час здійснення митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного, радіологічного та інших видів державного контролю».^|19|

ПІДПИСАНО ЗАКОН ПРО ЗНИЖЕННЯ АКЦИЗУ НА ВЖИВАНІ АВТОМОБІЛІ

4 липня 2016 року Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку ринку вживаних транспортних засобів»  від 31 травня 2016 року №1389-VIII («Закон»), яким передбачається зниження ставок акцизного збору на вживані транспортні засоби до 31 грудня 2018 року.^|20| Закон набрав чинності 1 серпня 2016 року.^|21|

Розмір акцизного збору залежатиме від типу та об’єму двигуна. Відповідно до закону, пропонується встановити такі ставки акцизного збору:

Пільгові умови ввезення автомобілів застосовуються до кінця 2018 року в разі ввезення однією людиною не більше одного автомобіля.^|22| Зниження акцизу розраховано тільки на автомобілі, вироблені після 1 січня 2010 року, які відповідають екологічному стандарту Євро 5.^|23|

ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ

ПОЧАТОК РОБОТИ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ З ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ ТА КОНТРОЛЮ ЗА НАРКОТИКАМИ

Державна служба з лікарських засобів та контролю за наркотиками розпочала роботу. Відповідне рішення було ухвалено на основі розпорядження КМУ «Питання Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками» від 1 липня 2016 р. № 491-р.

Державна служба з лікарських засобів та контролю за наркотиками була утворена шляхом злиття Державної служби з лікарських засобів та Державної служ� �и з контролю за наркотиками (згідно з Постановою КМУ «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» від 10.09.2014 р. №442.)^|24| Реорганізація вищезазначених служб тривала понад півтора роки.

ОПРИЛЮДНЕНО ПРОЕКТ ПОСТАНОВИ КМУ ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ПОРЯДКУ НАДАННЯ РАЗОВИХ ДОЗВОЛІВ НА ВВЕЗЕННЯ В УКРАЇНУ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ

4 липня 2016 року на офіційному сайті МОЗ України оприлюднено для громадського обговорення проект постанови КМУ про затвердження Порядку надання разових дозволів на ввезення на митну територію України лікарських засобів і медичних виробів («Порядок»).^|25|

Порядок встановлює вимоги щодо надання разових дозволів на ввезення на митну територію України лікарських засобів і медичних виробів, призначених для надання медичної допомоги фізичним особам, які в період проведення антитерористичної операції та/або воєнного стану зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я.

Для отримання разового дозволу на ввезення таких лікарських засобів та медичних виробів потрібно подати до МОЗ заяву, у якій зазначатиметься мета ввезення, назва (торговельна та міжнародна непатентована для лікарських засобів), номер серії випуску, обсяг, виробник, країна виробника, для лікарських засобів також – фармакотерапевтична група, форма випуску, строк придатності, умови зберігання.^|26|

ІНШІ НОВИНИ

УКРАЇНА ДОЛУЧИТЬСЯ ДО ЦИФРОВОГО СУСПІЛЬСТВА ЄС

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман і Комісар ЄС з питань цифрової економіки та цифрового суспільства Гюнтер Еттінгер домовилися про створення робочої групи, яка до жовтня розробить план дій щодо приєднання України до цифрового суспільства Європейського Союзу.^|27| Перше засідання робочої групи планується на вересень 2016 року. Також планується, що робоча група візьме участь у засіданні міністрів країн Східного партнерства (Україна, Молдова, Білорусь, Грузія, Вірменія та Азербайджан) у Брюсселі, присвяченому питанням цифрового суспільства.^|28|

Для внесення змін до вітчизняної сфери інформаційних технологій, Верховна Рада повинна ухвалити низку законопроектів. Передусім ідеться про проекти документів, пов’язані з електронними комунікаціями, радіочастотним ресурсом, «хмарними» технологіями, доступом до інфраструктури та транскордонними електронними довіреними послугами. Зокрема підтримка парламентарями законопроекту про радіочастотний ресурс надасть змогу наступного року започаткувати зв’язок стандарту четвертого покоління. Візит Гюнтера Оттінгера в Україну відбувся 25-26 липня.

ВРУ РАТИФІКУВАЛА ПАРИЗЬКУ УГОДУ НА ЗМІНУ КІОТСЬКОМУ ПРОТОКОЛУ

18 липня 2016 року Верховна Рада ратифікувала Паризьку угоду про зниження рівня вуглекислого газу в атмосфері з 2020 року («Паризька угода»)^|29|, що має внести зміни в Кіотський протокол.

У рамках Паризької угоди передбачено ціль щодо недопущення підвищення температури більше 2^оС від індустріального рівня, а також визначено прагнення знизити таку температуру до 1,5^оС.

Крім того, Паризька угода встановлює, що країни самі визначатимуть свої внески щодо викидів парникових газів, які будуть переглядатись кожні п’ять років.^|30| Варто зазначити, що дана угода є рамковим документом,  який передбачає, що кожна Сторона Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату («Конвенції») вживатиме заходів щодо боротьби зі зміною клімату відповідно до своїх можливостей та внутрішньодержавних обставин.

Паризька угода набере чинності, коли не менше 55 Сторін Конвенції, на частку яких в сукупності припадає щонайменше 55 % загальних глобальних викидів парникових газів, здадуть на зберігання свої ратифікаційні грамоти, інструменти про прийняття, затвердження або приєднання. Наразі лише 19 Сторін Конвенції, на частку яких припадає в сукупності 0,18 % загальних глобальних викидів парникових газів, вже ратифікували Угоду.

УКРАЇНА ОБМЕЖИЛА ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНУ ДІЯЛЬНІСТЬ 243 РОСІЙСЬКИХ КОМПАНІЙ

За поданням Служби безпеки України Міністерством економічного розвитку та торгівлі України було зупинено зовнішньоекономічну діяльність 243 російських компаній, що, як повідомляє СБУ, вели бізнес як з комерційними структурами тимчасово окупованих терористами територій, так і з українськими компаніями.^|31| За інформацією СБУ, на більшість з цих компаній не поширювались норми Рішення РНБО «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України від 16 вересня 2015 року № 549/2015.^|32|

Наслідком запровадження санкцій стане заборона або обмеження економічної діяльності вказаних компаній на території України, в тому числі щодо поставки товарів в Україну. Введені Україною обмеження можуть торкнутися діяльності фармацевтичних, металургійних і енергетичних компаній.