КЛЮЧОВІ КОНТАКТИ

Практики

1 Січня 2017

Новини практики міжнародної торгівлі. Жовтень – грудень 2016

НОВИНИ СОТ

СПІР У СОТ ЩОДО ОБМЕЖЕННЯ ТРАНЗИТУ УКРАЇНСЬКИХ ТОВАРІВ ЧЕРЕЗ ТЕРИТОРІЮ РФ

14 вересня 2016 року Україна подала запит на проведення консультацій з РФ щодо обмеження транзиту українських товарів через територію РФ (DS512 «Росія – заходи щодо транзитного руху»). 10 листопада 2016 року між Україною та РФ були проведені консультації щодо даного питання в СОТ, хід та результати яких є конфіденційними^|1|.

Нагадаємо, що обмеження руху транзиту з боку РФ були запроваджені з 1 січня 2016 року, після початку імплементації Україною Угоди про асоціацію з ЄС.

СПІР У СОТ ЩОДО ОБМЕЖЕННЯ ІМПОРТУ УКРАЇНСЬКИХ ТОВАРІВ ДЛЯ ЗАЛІЗНИЦІ ДО РФ

10 листопада 2016 року Україна подала запит на створення Групи експертів у спорі щодо обмеження імпорту до РФ українських товарів для залізниці: вагонів та рухомого складу, стрілочних переводів, іншого обладнання та комплектуючих (DS499 «Російська Федерація – заходи щодо імпорту залізничного рухомого складу, стрілочних переводів та іншого залізничного обладнання»). 16 грудня Орган врегулювання суперечок СОТ прийняв рішення про створення Групи експертів^|2|. Як треті сторони до спору приєдналися Японія, США, ЄС, Китай, Індонезія та Сінгапур.

Нагадаємо, що даний спір Україна ініціювала у жовтні 2015 року, подавши до СОТ запит на проведення консультацій з РФ («Запит»). Проте в ході консультацій Україна та РФ не прийшли до взаємно прийнятного рішення, і обмеження не були скасовані.

Відповідно до Запиту з 2014 року без достатніх обґрунтувань з боку РФ було запроваджено ряд обмежень, якими фактично унеможливлено імпорт до РФ українських товарів для залізниці. Зокрема, РФ призупинила дію виданих раніше сертифікатів відповідності, обмежила видачу нових сертифікатів, а також не визнає сертифікати відповідності, видані іншими країнами Євразійського економічного союзу.

ЛІБЕРАЛІЗАЦІЯ ТА УСУНЕННЯ БАР’ЄРІВ

ПЛАНУЄТЬСЯ СКАСУВАННЯ ЗАБОРОНИ НА ЕКСПОРТ ДЕРЕВИНИ

7 грудня 2016 року у Верховній Раді зареєстровано законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо збереження українських лісів і запобігання незаконному вивозу необроблених лісоматеріалів» №5495. Законопроект передбачає, серед іншого, обмеження щодо внутрішнього споживання вітчизняних необроблених лісоматеріалів (код 4403 УКТЗЕД) у розмірі 20 мільйонів кубічних метрів на рік на термін дії мораторію на експорт деревини^|3|.

Перед цим, 24 листопада голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер заявив на брифінгу за підсумками саміту Україна-ЄС, що Президент України Петро Порошенко висловив намір скасувати заборону на вивіз лісу-кругляка.

Як відомо, 9 квітня 2015 року Верховна Рада України прийняла закон, згідно з яким забороняється на 10 років експорт лісоматеріалів та пиломатеріалів в необробленому вигляді. Заборона на експорт лісоматеріалів деревних порід (окрім сосни) набрала чинності 1 листопада 2015 року, а заборона експорту деревних порід сосни почала діяти з 1 січня 2017 року.

УСУНЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНИХ БАР’ЄРІВ ДЛЯ ЕКСПОРТУ ПОСЛУГ

Верховна Рада України прийняла закон про усунення адміністративних бар’єрів для експорту послуг (законопроект №4496)^|4|.

Відповідно до закону, експортери послуг (окрім транспортних) зможуть укладати зовнішньоекономічний договір (контракт) шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти) або шляхом обміну електронними повідомленнями, або іншим способом, зокрема шляхом виставлення рахунку (інвойсу), в тому числі в електронному вигляді. Крім того, закон забороняє банкам вимагати переклад документів на українську мову, якщо вони оформлені англійською.

Законом також вносяться зміни і доповнення до закону «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Зокрема, з частини статті 1 виключається положення, яке стосується контролю повернення валютної виручки при експорті робіт (послуг) прав інтелектуальної власності. Таким чином, контроль за поверненням валютної виручки буде здійснюватися виключно щодо експорту продукції, робіт та транспортних послуг.

САНІТАРНІ ТА ФІТОСАНІТАРНІ ЗАХОДИ

МОЛДОВА, РУМУНІЯ ТА БІЛОРУСЬ ЗАБОРОНЯЮТЬ ВВЕЗЕННЯ М’ЯСА З УКРАЇНИ

У результаті спалаху африканської чуми свиней в деяких регіонах України у жовтні-листопаді було обмежено імпорт м’ясних продуктів з української території до ряду країн. Першим таке рішення прийняв Кабінет Міністрів Молдови. Під заборону потрапили м’ясо, препарати, продукти і субпродукти тваринного походження від тварин, сприйнятливих до африканської чуми свиней^|5|. 11 жовтня до списку країн приєдналася Румунія, ввівши повну заборону на імпорт свинини з Одеської області^|6|. 30 листопада Білорусь заборонила ввезення свинини і кормів з Рівненської та Черкаської областей з тих же самих причин. Усі три країни наголосили на тому, що заборони є тимчасовими і зумовлені виключно міркуваннями безпеки^|7|.

УКРАЇНА ЗАБОРОНЯЄ ВВЕЗЕННЯ ПТИЦІ З НІМЕЧЧИНИ, АВСТРІЇ, УГОРЩИНИ ТА БОЛГАРІЇ

Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держспоживчслужба) ввела обмеження на імпорт птиці з деяких регіонів Німеччини, Болгарії, Угорщини та Австрії. Такі заходи було вжито у зв’язку зі спалахом пташиного грипу та хвороби Ньюкасла на території даних країн^|8|.

ЗАХОДИ ТОРГОВОГО ЗАХИСТУ

ЗАТВЕРДЖЕНО ПОРЯДОК ЗАСТОСУВАННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ВВІЗНИХ МИТ ДО АВТОМОБІЛІВ З ЄС

28 грудня 2016 року Кабінетом міністрів України було схвалено порядок застосування спеціальних заходів стосовно імпорту в Україну легкових автомобілів походженням з Європейського Союзу, що класифікуються за кодом УКТЗЕД 8703, згідно з положеннями ст. 44 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Проект постанови був запропонований Міністерством економічного розвитку і торгівлі України.

Спеціальне мито щодо імпорту легкових автомобілів з Європейського Союзу може бути введене за одночасної наявності таких умов:

якщо обсяг імпорту в Україну легкових авто з Європейського Союзу протягом року досягне 45 тисяч одиниць, а відсоток в загальному обсязі імпорту на внутрішній авторинок перевищить 20% (вимоги для другого року дії Угоди про асоціацію);
якщо обсяг імпорту автомобілів з ЄС перевищить граничний обсяг всіх первинних реєстрацій легкових авто протягом останнього року;
якщо такий імпорт заподіює значну шкоду національному товаровиробнику.

Рішення Кабінету Міністрів України має на меті підтримку вітчизняного автомобілебудування в умовах поступового зниження ставок ввізного мита на легкові автомобілі з ЄС^|9|.

ЗАПРОВАДЖЕНО АНТИДЕМПІНГОВЕ МИТО НА ДОБРИВА ПОХОДЖЕННЯМ З РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

27 грудня 2016 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі («Комісія») прийняла рішення № АД-363/2016/4411-05, згідно з яким застосовано остаточні антидемпінгові заходи у формі антидемпінгового мита щодо імпорту в Україну деяких азотних добрив (карбамід та суміш карбаміду з аміачною селітрою), що класифікуються за кодами УКТЗЕД 3102 10 та 3102 80 00 00, походженням з Російської Федерації. Ставки антидемпінгового мита складають:

для ВАТ «Новомосковська акціонерна компанія «Азот» – 18,78 %;
для ВАТ «Невинномизький Азот» – 18,78 %;
для ПАТ «КуйбишевАзот» – 4,19 %;
для інших виробників у Російській Федерації – 31,84 %.

Антидемпінгові мита застосовано на строк 5 років. Відповідне повідомлення про застосування мит було опубліковане у газеті «Урядовий кур’єр» від 30 грудня 2016 року. Антидемпінгови заходи розпочинають застосовуватись через 60 днів з дня опублікування повідомлення.

У своїй заяві від 27 грудня 2016 року Комісія повідомила про те, що Уряд планує направити на розгляд народних депутатів законопроект про заходи з диверсифікації постачання добрив шляхом зниження ставок ввізного мита на найбільш затребувані види добрив. Відповідно до заяви Комісії, Міністерство аграрної політики і продовольства України планує направити Комісії звернення щодо призупинення ухвалених заходів.

Разом з цим, на даний момент, відповідно до інформації Комісії,на Російську Федерацію припадаєблизько 90% загального обсягу імпорту добрив, що робить її основним постачальником даного продукту в Україну. Як заявляє Комісія у своєму повідомленні, імпорт добрив за демпінговими цінами ставить українських аграріїв у небезпечну залежність від їхніх поставок у майбутньому. Можливе непередбачуване припинення поставок добрив Російською Федерацією в односторонньому порядку може стати ще одним фактором небезпеки для аграрного та харчового сектору України у торговельній сфері^|10|.

РОЗПОЧАТО ПЕРЕГЛЯД СПЕЦІАЛЬНИХ ЗАХОДІВ ЩОДО ІМПОРТУ В УКРАЇНУ ПОСУДУ ТА ПРИБОРІВ З ФАРФОРУ

Рішенням № СП-364/2016/4411-05 від 27 грудня 2016 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі («Комісія») розпочала перегляд спеціальних заходів щодо імпорту в Україну посуду та приборів столових або кухонних з фарфору, що класифікуються за кодом УКТЗЕД 6911 10 00 00, незалежно від країни походження та експорту. Перегляд заходів ініційовано за заявою ТОВ «Дружківський фарфоровий завод».

Спеціальні заходи у формі спеціального мита були застосовані до посуду та приборів столових або кухонних з фарфору незалежно від країни походження та експорту відповідно до рішення Комісії № СП-309/2014/4421-06 від 4 квітня 2014 року. Ставка мита була встановлена на рівні 35,6% з поступовою лібералізацією до 28,8%^|11|.

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО

УКРАЇНСЬКИМ АГРАРІЯМ НАДАНО РОЗШИРЕНИЙ ЛИСТ ТОВАРІВ ДЛЯ ЕКСПОРТУ В ІНДОНЕЗІЮ

Як повідомляє Рада експортерів та інвесторів при МЗС України, перелік сільськогосподарських товарів, дозволених до експорту з України в Індонезію, розширено. Даний крок є результатом співробітництва між посольством України в Республіці Індонезія та Держпродспоживслужби.

Зокрема, оновлений перелік продукції включає, крім дозволених раніше пшениці і яблук, також 14 типів свіжих ягід, цибулю, часник, черешню, картоплю, моркву і т.д. Експорт в Індонезію даної сільськогосподарської продукції походженням з України здійснюється за умови отримання Сертифікату про аналіз, який видається сертифікованим індонезійської стороною органом – Одеською прикордонною державною контрольно-токсикологічною лабораторією, із зазначенням граничних показників вмісту пестицидів, мікотоксинів, важких металів і бактерій для кожного типу продукції^|12|.

ФАРМАЦЕВТИКА

УРЯД ВНІС ЗМІНИ ДО ПОЛОЖЕННЯ ПРО ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

30 листопада 2016 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 874 «Про внесення змін до Положення про Державний реєстр лікарських засобів» Згідно з даною постановою доПоложення про Державний реєстр лікарських засобів внесено зміни, відповідно до яких, до Державного реєстру лікарських засобів вносяться також дані щодо реєстрації відповідного лікарського засобу в США, Швейцарії, Японії, Австралії, Канаді, а також державах — членах ЄС, а також щодо попередньої реєстрації, перереєстрації чи скасування реєстрації лікарського засобу.

Таким чином, Кабінет Міністрів України привів Положення про Державний реєстр лікарських засобів у відповідність із Законом України від 31 травня 2016 року № 1396-VIII «Про внесення змін до статті 9 Закону України «Про лікарські засоби» щодо спрощення державної реєстрації лікарських засобів»^|13|.

УРЯД ПРОДОВЖИВ СТРОК ПОПЕРЕДНЬОЇ ОПЛАТИ ЗА ДОГОВОРАМИ ЗАКУПІВЛІ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

14 грудня Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 996 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2014 р. № 117». Згідно з даною постановою Уряд дозволив розпорядникам та одержувачам бюджетних коштів встановлювати передплату на строк до 18 місяців при закупівлі лікарських засобів та/або вакцин для профілактичних щеплень людей, медичних виробів та пов’язаних з ними послуг на підставі угод (договорів) щодо закупівлі із спеціалізованими організаціями, які здійснюють закупівлі. Дана умова діє для договорів, що укладаються протягом 2017 року.

При цьому постановою передбачено, що закупівля лікарських засобів, вакцин і медичних виробів у спеціалізованих організацій протягом 2018 – 2019 років може здійснюватися на умовах передплати, строк якої не перевищує 12 місяців^|14|.

ІНШІ НОВИНИ

ВНЕСЕНО ЗМІНИ ДО ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ ЩОДО ЗМІНИ ПОРЯДКУ ВІДШКОДУВАННЯ ПДВ

21 грудня 2016 року Верховна Рада України прийняла Закон № 1797-19 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» («Закон № 1797-19»). Даним Законом запроваджено ряд новацій, метою яких є спрощення адміністративних процедур та сприяння веденню бізнесу в Україні.

Закон № 1797-19 передбачає заміну двох реєстрів заявок на відшкодування ПДВ при експорті на єдиний реєстр. Даний крок має на меті підвищити прозорість та рівноправність контрагентів при відшкодування ПДВ. Підставою для відшкодування ПДВ є виключно зареєстрована податкова накладна, відшкодування здійснюватиметься з врахуванням аналізу ризиків зловживань, критерії яких на даний момент не встановлені^|15|.

ВЕРХОВНА РАДА СКАСУВАЛА 5% МИТО НА ВВЕЗЕННЯ МЕТАЛОБРУХТУ

04 жовтня 2016 року Верховна Рада України прийняла Закон № 1645-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про Митний тариф України» щодо зменшення дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку з метою першочергового забезпечення потреб оборонної промисловості та відбудови об’єктів інфраструктури». Даним Законом встановлено нульові ставки ввізного мита на відходи та брухт чорних металів, зливки чорних металів для переплавлення (шихтові зливки), що класифікуються за кодами УКТЗЕД 7204 10, 7204 21, 7204 49, замість ставок в розмірі 5%, що діяли до набрання чинності Законом. Нульові ставки мита застосовуються з 10 листопада 2016 року ^|16|.

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ІНІЦІЮЄ ПРОЦЕС АДАПТАЦІЇ ЄВРОПЕЙСЬКИХ ПРАВИЛ ТРАНЗИТУ ТОВАРІВ

За повідомленням Кабінету Міністрів України, в ході засідання 28 грудня 2016 року Уряд підтримав пропозицію щодо внесення змін до Митного кодексу України та приведення транзитних процедур у відповідність до європейських стандартів: Конвенції про єдиний режим транзиту та Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами. Метою Уряду є приєднання України до вищезазначених конвенцій, що дасть Україні можливість використання спільної транзитної процедури Європейського економічного співтовариства та Європейської асоціації вільної торгівлі.

Перевагами нових правил транзиту буде:

використання в Україні окремих типів митних декларацій, аналогічних тим, що використовуються у ЄС для процедури спільного транзиту;
здійснення в Україні митних формальностей з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, заснованих на європейських технологіях;
дійсність гарантій, виданих українськими банками, на території усіх країн-членів Конвенцій;
використання підприємствами єдиної митної декларації та єдиної гарантії для переміщення товарів від свого складу до складу контрагента;
спрощення адміністративних процедур за рахунок швидкого обміну інформацією між митними органами України та європейських країн;
здійснення аналізу ризиків до прибуття товару в Україну.

Введення нових транзитних правил входить до зобов’язань України з адаптації законодавства за Угодою про асоціацію між Україною та ЄС^|17|.

1. https://www.wto.org/english/tratop_e/dispu_e/cases_e/ds512_e.htm; http://me.gov.ua/News/Detail?lang=uk-UA&id=8881f6d5-fe76-4e91-9761-855e3a160613&title=UkrainaURamkakhSotOskarzhuDiskriminatsiiniiTaNeobruntovaniiKharakterTorgovelnikhZakhodivRosiiskoiFederatsii

2. https://www.wto.org/english/tratop_e/dispu_e/cases_e/ds499_e.htm

3. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=60642

4. http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1724-19

5. http://www.epravda.com.ua/news/2016/09/29/607034/

6. http://www.epravda.com.ua/news/2016/10/11/607802/

7. http://www.epravda.com.ua/news/2016/11/30/612759/

8. http://economics.unian.ua/agro/1653376-ukrajina-zaboronila-vvezennya-ptitsi-zi-sche-dvoh-regioniv-nimechchini.html

9. http://www.me.gov.ua/News/Detail?id=c68051ab-c9d3-4a14-9bd4-ca60e82df01b

10.http://www.me.gov.ua/News/Detail?lang=uk-UA&id=e25cd6de-d945-4cfc-83d6-f919b4852c83&title=ZaiavaMizhvidomchoiKomisiiZMizhnarodnoiTorgivli http://ukurier.gov.ua/uk/articles/mizhvidomcha-komisiya-z-mizhnarodnoyi-torgivli-301/

11. http://ukurier.gov.ua/uk/articles/mizhvidomcha-komisiya-z-mizhnarodnoyi-3012/