Новини практики міжнародної торгівлі. Січень – лютий 2017

НОВИНИ СОТ

УКРАЇНА ІНІЦІЮВАЛА РОЗГЛЯД СПРАВИ В СОТ ПРОТИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ ЩОДО ОБМЕЖЕННЯ ТРАНЗИТУ

9 лютого 2017 року Україна направила до Органу вирішення спорів СОТ вимогу про створення групи експертів у справі DS 512 «Російська Федерація – заходи щодо транзитного руху».

З 1 січня 2016 року, у зв’язку із початком застосування Україною положень Розділу IV Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, який стосується зони вільної торгівлі, Російська Федерація ввела обмеження транзитного руху автомобільними та залізничними шляхами з території України через територію Російської Федерації до Республіки Казахстан, а з 1 липня 2016 року – до Киргизької Республіки. Близько 79% експортних поставок з України в Казахстан і 95% в Киргизстан постраждали від обмежень і часткової заборони з боку Росії.

В рамках роботи по протидії агресії Російської Федерації в торговельній сфері Міністерство економічного розвитку і торгівлі України 14 вересня 2016 року направило вимогу до Органу вирішення спорів СОТ про проведення консультацій з Російською Федерацією. В ході консультацій Російська Федерація посилалась на те, що обмеження були застосовані з метою забезпечення економічної безпеки та національних інтересів РФ. Оскільки на етапі консультацій Російська Федерація не вжила заходів щодо скасування відповідних обмежень, українська сторона перейшла до наступного етапу врегулювання спору в рамках СОТ і направила вимогу про створення групи експертів.

Для інформації: дана справа є другою справою України проти Російської Федерації в рамках СОТ. У жовтні 2015 року Україна ініціювала спір проти Російської Федерації щодо обмеження експорту вагонів. Наразі, відповідно до інформації Міністерства економічного розвитку і торгівлі, Україна розглядає можливість ініціювання третього спору проти Російської Федерації в рамках СОТ, який стосуватиметься заборон на ринку Російської Федерації продуктів харчування і деяких промислових товарів через їхню, нібито, невідповідність технічним нормам або фітосанітарним вимогам РФ.

ЛІБЕРАЛІЗАЦІЯ ТОРГІВЛІ ТА УСУНЕННЯ ТОРГОВИХ БАРЄРІВ

УКРАЇНА РАТИФІКУВАЛА УГОДУ ПРО ВІЛЬНУ ТОРГІВЛЮ МІЖ УКРАЇНОЮ І КАНАДОЮ

14 березня 2017 року Верховна Рада України 272 голосами «за» ратифікувала Угоду про вільну торгівлю між Україною і Канадою.^|1|

Переговори щодо лібералізації двосторонньої торгівлі велися між двома урядами починаючи з 2009 року. Переговорний процес успішно завершили 14 липня 2015 року, а 11 липня 2016 року Перший віце-прем’єр-міністр України Степан Кубів та Міністр міжнародної торгівлі Канади Христя Фріланд підписали Угоду про зону вільної торгівлі.

Угода набере чинності після її ратифікації парламентами обох країн. Наразі очікується голосування у Сенаті Канади (третє читання), підписання Президентом України та Генерал-губернатором Канади відповідно та обмін ратифікаційними документами.

Для інформації: Угода відкриє безмитний доступ для українських експортерів до 98% ринків товарів. На початку дії Угоди сторони застосовуватимуть принцип асиметричності зобов’язань, що дозволить Україні адаптувати торгівлю з Канадою до нових умов, тобто Україна використовуватиме перехідні періоди до повної лібералізації імпортних мит.

НАБРАЛА ЧИННОСТІ УГОДА СОТ ПРО СПРОЩЕННЯ ПРОЦЕДУР ТОРГІВЛІ

22 лютого 2017 року набрала чинності Угода про спрощення процедур міжнародної торгівлі (TFA – Trade Facilitation Agreement, надалі – «Угода») – перша багатостороння угода в рамках Світової організації торгівлі (СОТ), спрямована на лібералізацію глобальної торгівлі. Наразі Угода ратифікована більш ніж двома третинами зі 164 членів СОТ, що було необхідною умовою для набрання нею чинності.

Генеральний директор СОТ Роберту Азеведу розраховує, що Угода скоротить витрати світової торгівлі щонайменше на 14%. Очікується також, що угода надасть більше переваг країнам, що розвиваються, оскільки її положення спрощують доступ для їх продуктів на багатші ринки.

Заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України – Торговий представник України Наталія Микольська зазначила, що Угода дозволить усунути частину торгових бар’єрів, що заважають Україні реалізувати свій експортний потенціал, і компенсувати втрату російського ринку збуту. Окрім цього, представник України додала, що попереду не менш важлива і цікава робота з імплементації положень Угоди, що дозволить Україні увійти до ТОП-50 країн, в яких бізнес почувається найкомфортніше.

Для інформації: у листопаді 2015 року Верховна Рада України ратифікувала Протокол про внесення змін до Марракеської угоди про створення Світової організації торгівлі. Метою прийняття протоколу було надання згоди на обов’язковість застосування Україною положень Угоди про спрощення процедур торгівлі після набуття нею чинності.

УЧАСНИКАМИ ГУАМ ПІДПИСАНО ЧОТИРИСТОРОННІЙ ПРОТОКОЛ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ КООРДИНАЦІЇ В РАМКАХ ЗВТ

27 березня 2017 року у Києві відбувся саміт країн-членів Організації за демократію та економічний розвиток (ГУАМ) за участі прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана, заступника прем’єр-міністра Азербайджана Ісмета Абасова, прем’єр-міністра Молдови Павла Філіпа та прем’єр-міністра Грузії Георгія Квірікашвілі. В результаті зустрічі керівників урядів ГУАМ було підписано Протокол про затвердження Порядку створення та діяльності Робочого органу, що координує дії Договірних сторін Угоди про створення зони вільної торгівлі між державами – учасницями ГУАМ. Від імені України документ підписала заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України  – Торговий представник України Наталія Микольська.^|2|

Дані угоди, разом з Протоколом між митними адміністраціями держав-членів ГУАМ про взаємне визнання окремих результатів митних процедур, в першу чергу направлені на запровадження у найближчому майбутньому угоди про вільну торгівлю, про що зазначив прем’єр-міністр В. Гройсман. У рамках ГУАМ також планується підписати нові Правила визначення країни походження товарів, що дозволить відмовитись від застарілих Правил, які застосовуються сьогодні у рамках СНД.

РАТИФІКОВАНО УГОДУ ПРО ТЕХНІЧНЕ І ФІНАНСОВЕ СПІВРОБІТНИЦТВО З НОРВЕГІЄЮ

Верховна Рада України 22 березня 2017 року ратифікувала Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Королівства Норвегія про технічне та фінансове співробітництво (угоду було підписано 18 жовтня 2016 року в Осло).^|3|

В рамках угоди викладено умови для залучення Україною фінансової та технічної допомоги від Уряду Норвегії, а також визначено види та форми надання цієї допомоги, механізми погодження проектів техдопомоги, пільги, привілеї та імунітети для норвезької сторони у рамках реалізації згаданих проектів.

У 2015 році обсяги допомоги Норвегії для України становили 36,5 мільйонів євро та були направлені на макрофінансову стабілізацію; розвиток державного управління, енергетики, енергоефективності, радіаційної безпеки, сприяння торгівлі та євроінтеграції, гуманітарну допомогу.

ЗАВЕРШЕНО V РАУНД ПЕРЕГОВОРІВ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ІЗРАЇЛЕМ ЩОДО УГОДИ ПРО ВІЛЬНУ ТОРГІВЛЮ

8-9 березня 2017 року у Тель-Авіві відбувся V раунд переговорів з укладення Угоди про вільну торгівлю між Україною та Державою Ізраїль, за результатами якого сторони створили план міжсесійної роботи та домовились щодо проведення наступного раунду переговорів у поточному році в Києві.^|4|

В рамках переговорів було досягнуто значного прогресу щодо взаємних домовленостей з доступу до ринків сільськогосподарських та промислових товарів та погоджені окремих розділів Угоди.

Переговорну групу з українського боку очолює Наталія Микольська, заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі – Торговий представник України, за словами якої в результаті переговорів було «погоджено більш ніж половину питань стосовно доступу до ринків товарів, а також окремих розділів Угоди, зокрема щодо правил визначення походження товарів». Унаступному раунді переговорів планується обговорити прийнятний рівень лібералізації митних тарифів для визначеного кола чутливих товарів.

САНІТАРНІ ТА ФІТОСАНІТАРНІ ЗАХОДИ

МОЛДОВА ОБМЕЖИЛА ПОСТАВКИ М’ЯСА ПТИЦІ З УКРАЇНИ

13 лютого 2017 року Молдова ввела тимчасові обмеження на імпорт пташиного м’яса з України узв’язку зі спалахами гострого вірусного захворювання – пташиного грипу. В той час як точні терміни заборони не повідомляються, передбачається, що діяти вона буде доти, поки не зникне загроза. Крім України Молдова також заборонила імпорт м’яса птиці та яєць з Німеччини, Польщі та Росії.

Попри те, що прес-служба Державної служби з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів повідомила, що Молдова поки офіційно не оголосила про обмеження поставок птиці з України, у відомстві наголошують на великій ймовірності такої заборони. «З огляду на те, що в Україні фіксувалися випадки грипу птиці, відповідно до міжнародних вимог, така міра з боку компетентних органів Молдови можлива», – інформує прес-служба.

Для інформації: перші спалахи пташиного грипу в Україні в 2016 році були зафіксовані 30 квітня в Херсонській області. На початку січня 2017 року нові спалахи захворювання були виявлені в Чернівецькій та Одеській областях. Після цього ЄС, Білорусь і Гонконг ввели заборону на імпорт українського м’яса птиці з територій, на яких були зафіксовані спалахи захворювання.

ВІДНОВЛЕНО ПОСТАЧАННЯ М’ЯСА ДО ЄС

За повідомленням прес-служби Міністерства аграрної політики, Україна з 30 січня 2017 року відновила поставки м’яса птиці до ЄС, які були припинені у кінці 2016 року через спалах пташиного грипу в Херсонській області.

Для інформації: в грудні 2016 року ЄС ввів заборону на імпорт м’яса птиці і продуктів з неї з території України у зв’язку з реєстрацією високопатогенного пташиного грипу (H5) в Херсонській області. Українська влада направила до Євросоюзу інформацію про заходи, які були прийняті для ліквідації спалаху вірусу.

ЗАХОДИ ТОРГОВОГО ЗАХИСТУ

СКАСОВАНО АНТИДЕМПІНГОВЕ МИТО ЩОДО ІМПОРТУ УКРАЇНСЬКИХ СТАЛЕВИХ КАНАТІВ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

За повідомленням Європейської комісії^|5|, з 10 лютого 2017 року припинений термін дії антидемпінгового мита на сталеві канати з України і Молдови.

Антидемпінгове мито на українську продукцію на рівні 51,8% було введено у 1999 році і з тих пір неодноразово було подовжено. У 2004 році в результаті проведення розслідування за фактами ухилення від сплати мита даний тариф був поширений і на канати, що постачалися в ЄС з Молдови.

У листопаді 2014 року був ініційований проміжний перегляд ставок мита для українського виробника ПАТ «ВО «Стальканат-Сілур», в результаті якого у січні 2016 року ставка антидемпінгового мита для даної компанії була знижена з 51,8% до 10,5%^|6|. Оскільки жоден з європейських виробників товару не заявив про необхідність перегляду антидемпінгових заходів у зв’язку з завершенням їх дії, термін чинності заходів завершився 10 лютого 2017 року. Відповідно, заходи втратили свою силу.

Для інформації: наразі Європейський Союз застосовує антидемпінгові заходи лише до української трубної продукції – стальних безшовних труб. Строк дії даного антидемпінгового мита спливає 5 липня 2017 року.

ТАЙВАНЬ ВВІВ АНТИДЕМПІНГОВІ ЗАХОДИ ПРОТИ ГАРАЧЕКАТАНОГО ЛИСТОВОГО ПРОКАТУ З УКРАЇНИ

За результатами проведеного антидемпінгового розслідування митна адміністрація Тайваню повідомила про введення остаточних антидемпінгових заходів строком на 5 років щодо імпорту гарячекатаного листового прокату з України, а також Бразилії, Китаю, Індії, Індонезії та Південної Кореї^|7|. Антидемпінгові заходи вступили в силу з 1 березня 2017 року.

Варто зазначити, що розмір остаточних антидемпінгових мит для України знижений порівняно з розміром попередніх мит, які застосовувались протягом розслідування. Ставка попереднього мита для українських компаній, зокрема Маріупольського меткомбінату ім. Ілліча та компанії Metinvest International SA, складала 26,57%, попередні мита застосовувались починаючи з 22 серпня 2016 року. Наразі розмір остаточного мита складає 17,91%. Ставки мита для інших країн складають від 4,02% (для компанії POSCO) до 80,50% (для інших південнокорейських компаній, крім Hyundai Steel Company).

Для інформації: антидемпінгове розслідування було порушено Тайванем 22 лютого 2016 року, а об’єктом розслідування став вуглецевий товстолистовий прокат гарячекатаний товщиною 6 мм і більше.

ЄАЕС РОЗПОЧАВ ПОВТОРНЕ АНТИДЕМПІНГОВЕ РОЗСЛІДУВАННЯ ЩОДО УКРАЇНСЬКИХ СТАЛЕВИХ КОЛІС

28 лютого 2017 року департамент захисту внутрішнього ринку Євразійської економічної комісії опублікував повідомлення про початок повторного антидемпінгового розслідування у зв’язку зі зміною обставин щодо стальних суцільнокатаних коліс походженням з України^|8|.

Об’єктом проміжного перегляду є суцільнокатані колеса діаметром 710 міліметрів і більше, призначені для виготовлення і ремонту колісних пар вагонів електро- і дизель-поїздів, спеціального залізничного рухомого складу, що класифікуються за кодом 8607 19 100 9 ТН ЗЕД ЄАЕС.

Розслідування було порушено за заявами АО «Виксунський металургійний завод» та АО «ЄВРАЗ Нижньотагільський металургійний комбінат», та було підтримано ТОО «Проммашкомплект», які стверджують, що існуюче антидемпінгове мито є недостатнім для протидії демпінговому імпорту та усунення шкоди галузі економіки ЄАЕС, оскільки демпінгова маржа протягом 2016 року зросла з 4,75% до 51%, а обсяг поставок зріс на 34,1%.

Для інформації: антидемпінгове мито щодо суцільнокатаних коліс походженням з України у розмірі 4,75% було запроваджено строком на п’ять років 22 січня 2016 року.

УКРАЇНА РОЗП� �ЧАЛА АНТИДЕМПІНГОВЕ РОЗСЛІДУВАННЯ ЩОДО АРМАТУРИ І КАТАНКИ З РФ

13 лютого 2017 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі України прийняла рішення № АД-366/2017/4411-05 про порушення та проведення антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну арматурного прокату (арматури) та катанки походженням з Російської Федерації. Розслідування було ініційоване за заявою ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»^|9|.

УКРАЇНА ВІДКЛАЛА ВВЕДЕННЯ АНТИДЕМПІНГОВИХ МИТ НА АЗОТНІ ДОБРИВА З РФ

13 лютого 2017 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі, розглянувши звернення Міністерства аграрної політики та продовольства України, прийняла рішення про зупинення дії антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну деяких азотних добрив (карбаміду і карбамідо-аміачної суміші) походженням з Російської Федерації^|10|. Відповідне рішення було прийнято Комісією на підставі того, що національні інтереси України, нібито, потребують зупинення дії даних заходів^|11| для уникнення дефіциту.

Для інформації: 27 грудня 2016 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі прийняла рішення про введення антидемпінгових мит на імпорт з Російської Федерації карбаміду та КАС, які повинні були вступити в силу 1 березня 2017 року^|12|.

В ході розслідування було встановлено, що імпорт російських добрив в Україну здійснюється російськими виробниками за демпінговими цінами, що завдає значної шкоди українським виробникам. При цьому обсяги постачання карбаміду та КАС з Росії складають 80-90% всіх поставок добрив в Україну, що ставить український аграрний сектор у залежність від російських виробників.

ПАКИСТАН ВВІВ АНТИДЕМПІНГОВІ МИТА НА ПРОКАТ З УКРАЇНИ

19 січня 2017 року Національна тарифна комісія Пакистану повідомила про введення антидемпінгового мита на імпорт холоднокатаного листового прокату з Китаю і України. Рішення прийнято строком на 5 років за результатами антидемпінгового розслідування, розпочатого в липні 2015 року за заявою Aisha Steel Mills Ltd.

Для холоднокатаного листа українського виробництва мито дорівнює 18,36-18,92%, для китайських підприємств – від 13,17% до 19,04%.

ФАРМАЦЕВТИКА

ЗМІНИ У ЗАКОНОДАВСТВІ ПРО РЕФЕРЕНТНЕ ЦІНОУТВОРЕННЯ

1 лютого 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 38 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 листопада 2016 року № 862»^|13| Даною постановою відтерміновано початок запровадження державного регулювання цін на ліки, яке, відповідно до нового строку, має запрацювати з 1 квітня 2017 року одночасно з державною програмою відшкодування вартості ліків. При цьому, урядом України було затверджено ряд документів, спрямованих на запровадження системи реімбурсації вартості лікарських засобів:

1) Постанова Кабміну «Про забезпечення доступності лікарських засобів» № 152 від 17 березня 2017 року.^|14|;

2) Постанова Кабміну «Про внесення змін та визначення такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» № 180 від 16 березня 2017 року.^|15|;

3) Наказ МОЗ України «Про внесення змін до Порядку розрахунку граничних оптово-відпускних цін на лікарські засоби на основі референтних цін» № 299 від 21 березня 2017 року.^|16|;

4) Наказ МОЗ України «Про затвердження форми Реєстру лікарських засобів, вартість яких підлягає відшкодуванню» № 298 від 21 березня 2017 року.^|17|;

5) Наказ МОЗ України «Про затвердження форми примірного договору про відшкодування витрат, понесених у зв’язку з відпуском лікарських засобів, вартість яких повністю чи частково відшкодовується» № 326 від 25 березня 2017 року.^|18|;

6) Наказ МОЗ України «Про затвердження реєстру гранично оптово-відпускних цін на лікарські засоби» № 325 від 25 березня 2017 року.^|19|;

Даними документами передбачено наступні положення та зміни:

– Вимоги щодо референтного ціноутворення та реімбурсації, як і раніше, стосуються переліку міжнародних непатентованих назв (МНН);

– Препарати, оптово-відпускна ціна яких вища за граничну, не включаються до програми відшкодування, але залишатимуться у вільному обігу;

– Граничні оптово-відпускні ціни розраховуються як медіана референтних цін на такі лікарські засоби у референтних країнах;

– У процесі ціноутворення та державного регулювання цін на ліки враховується курс валют: у разі зміни середньомісячного курсу гривні до долара США більше ніж на 5% протягом поточного місяця або на 10% протягом поточного кварталу МОЗ України здійснює перерахунок граничних оптово-відпускних цін на лікарські засоби;

– Передбачено, що державне регулювання цін на лікарські засоби поширюється на зареєстровані в Україні готові лікарські засоби для лікування серцево-судинних захворювань, цукрового діабету II типу та бронхіальної астми, які закуповуються та/або відшкодовуються за бюджетні кошти, включені до Переліку міжнародних непатентованих назв лікарських засобів та до Реєстру лікарських засобів, вартість яких підлягає відшкодуванню;

– Затверджено реєстр лікарських засобів, вартість яких підлягає відшкодуванню в новій редакції. До Реєстру вноситимуться торгові назви лікарських засобів, оптово-відпускна ціна яких за одиницю лікарської форми однієї встановленої дози не перевищуватиме граничну оптово-відпускну ціну. Включення торгової назви лікарського засобу до Реєстру здійснюватиметься на підставі подання до МОЗ України відповідного пакету документів;

– Затверджено проект договору між розпорядником бюджетних коштів та аптеками про відшкодування витрат, понесених у зв’язку з відпуском лікарських засобів, вартість яких повністю чи частково відшкодовується.

ІНШІ НОВИНИ

УКРАЇНА ОТРИМАЛА ДОСТУП ДО 2,3 МЛРД ЄВРО ПРОГРАМИ COSME

22 лютого 2017 року Верховна Рада України 226 голосами ратифікувала Угоду між Урядом України і Європейським Союзом про участь України в програмі ЄС «Конкурентоспроможність підприємств малого і середнього бізнесу» – COSME (Competiveness of Small and Medium Enterprises – програма підтримки малого та середнього бізнесу).

Програма складається з тематичних проектів на період з 2014 по 2020 роки із загальним бюджетом 2,3 мільярдів євро. Перелік таких проектів визначаються Європейською комісією і зазвичай щороку змінюється.

Доступна для України Програма складається із 25 підпрограм, які класифіковано за трьома напрямками:

• полегшення виходу на зовнішні ринки;
• поліпшення умов конкурентоспроможності;
• формування культури ведення бізнесу.

Перелік програм включає Європейську мережу підприємств EEN, Еразмуз для молодих підприємців, інтернаціоналізацію кластерів МСП, розвиток туризму, полегшення доступу до державних закупівель тощо.

Україна стала восьмою країною за межами ЄС, яка приєдналася до програми COSME. Серед учасників програми: Албанія, Вірменія , Македонія, Молдова, Сербія, Туреччина та Чорногорія.

БІЗНЕС-ПОСІБНИК З ЕКСПОРТУ ОДЯГУ ТА ВЗУТТЯ ДО ЄС

7 лютого 2017 року відбулася презентація Посібника з експорту одягу та взуття до ЄС, яка об’єднала на майданчику Ukrainian Fashion Week велику кількість представників легкої промисловості з усієї України. В заході також взяли участь заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України – Торговий представник України Наталія Микольська, Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Нідерландів в Україні Кейс Кломпенхаувер, керівник Офісу з просування експорту Мар’яна Каганяк, засновник та голова оргкомітету Ukrainian Fashion Week Ірина Данилевська та виконавчий директор Українського центру сприяння інвестицій та торгівлі Олена Кудляк.

Посібник було спеціально розроблено на замовлення Міністерства економічного розвитку і торгівлі та Офісу з просування експорту. Виконувався проект експертами Українського центром сприяння інвестиціям та торгівлі (ITFC) за підтримки посольства Королівства Нідерландів в Україні.

За словами Торгового представника, за останній рік Україна експортувала готові товари легкої промисловості до 92 країн на суму 665,8 мільйонів доларів США, з них до ЄС – на суму 594,2 мільйонів доларів США. З 1 січня 2016 року почала діяти зона вільної торгівлі між Україною та ЄС, згідно з якою українські виробники отримали преференційний доступ до ринків 28 держав, а це – понад 500 мільйонів споживачів. За таких умов зростає інтерес українських виробників до експорту товарів легкої промисловості.

У посібнику чітко й доступно викладено як знайти покупців на європейському ринку, пройти сертифікацію товару, визначити оптимальну бізнес-модель та здійснити перші поставки.

Посібник доступний за посиланням: http://bit.ly/2kmlXLb.