Новини практики міжнародної торгівлі. Травень – серпень 2017

НОВИНИ СОТ

РОСІЙСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ ІНІЦІЮВАЛА НОВИЙ СПІР ПРОТИ УКРАЇНИ СТОСОВНО РЯДУ ЗАХОДІВ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ ТОРГІВЛІ ТОВАРАМИ ТА ПОСЛУГАМИ

19 травня 2017 року Російська Федерація подала запит на проведення консультацій з Україною в рамках СОТ стосовно ряду заходів, що стосуються торгівлі товарами та послугами, а також транзиту товарів. Відповідно до документу^|1| надісланого до Секретаріату СОТ, Російська Федерація має намір оспорити ряд заходів запроваджених українським урядом починаючи з 2014 року. Перелік включає в себе заборону імпорту деяких сільськогосподарських (м’ясо, риба, молочні продукти, солодощі, алкогольні напої, цигарки, тощо) та промислових товарів, яка була введена у відповідь на заборону імпорту деяких українських товарів в Російську Федерацію; заходи, що стосуються імпорту та отримання дозволів для друкованої продукції (друковані видання тощо); обмеження на розповсюдження та прокат деяких фільмів, серіалів та телевізійних програм вироблених в Російській Федерації, податковий режим щодо автомобілів виготовлених в Росії, обмеження та заборона руху капіталу, а також участі в приватизаційних процесах для деяких російських компаній, банківських та фінансових установ; обмеження, що стосуються акредитації деяких російських журналістів та представників; а також інші персональні спеціальні економічні обмежувальні заходи.

Даний спір буде важливим не лише для майбутнього україно-російських торгівельних відносин, але й для всього механізму врегулювання суперечок в рамках СОТ. По-перше, дана справа додасть великого обсягу роботи і без того завантаженому органу з врегулювання суперечок СОТ^|2|. По-друге, спір може пролити світло на інтерпретацію деяких положень права СОТ, які до цього ніколи не розглядались групами експертів або Апеляційним Органом СОТ (хоча кілька груп експертів в рамках старої системи ГАТТ мали змогу дослідити статтю XXI ГАТТ 1947). Мова йде про положення про винятки з міркувань безпеки, яке теоретично може бути використано Україною.

Довідково: розпочавши дані консультації, Російська Федерація зрівняла рахунок суперечок з Україною в рамках СОТ, який наразі становить 2:2. Інший спір, ініційований Росією стосується українських антидемпінгових заходів щодо аміачної селітри (DS 493). Україна ж оспорює певні російські заходи щодо імпорту залізничної продукції та її складових компонентів (DS 499), а також заборону транзиту українських товарів через територію Російської Федерації (DS 512).

УКРАЇНА ЗАЛИШИЛА ЗА СОБОЮ ПРАВО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ВЛАСНОГО РОЗКЛАДУ ПОСТУПОК ПРОТЯГОМ НАСТУПНИХ ТРЬОХ РОКІВ

Секретаріат СОТ розповсюдив відповідне повідомлення наприкінці квітня 2017 року.^|3| Таке право було зарезервоване у відповідності до Статті XXVIII:5 ГАТТ 1994, та зазначений трирічний період почнеться з 1 січня 2018 року. Як зазначає Україна, не дивлячись на позитивні результати в результаті приєднання до СОТ, соціально-економічна ситуація в країні різко змінювалась з 2014 року, здебільшого через анексію Криму та збройний конфлікт на сході України, які призвели до скорочення виробництва в окремих секторах промисловості, девальвації гривні, а також ряду інших несприятливих економічних наслідків.^|4|

Довідково: з часу приєднання України до СОТ в 2008 році, країна вже двічі залишала за собою право перегляду ставок ввізних мит. У 2012 році, Україна мала намір провести відповідний перегляд щодо 371 тарифної лінії, проте вирішила не втілювати свій задум після різкої критики інших членів СОТ. Україна також залишала за собою право відповідного перегляду на період 2015 – 2017 років, проте не здійснювала ніяких подальших заходів в цьому напрямку. Крім того, у 2014 році Верховна Рада України ввела в дію додаткові ставки ввізного мита у розмірі 5% та 10% на всі продукти, крім життєво необхідних. Цей захід був запроваджений задля покращення платіжного балансу України та був скасований починаючи з 1 січня 2016 року.^|5|

ЧЛЕНИ СОТ ПРОВЕЛИ ПЕРЕГЛЯД ЗВТ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС

В рамках необхідності поглиблення розуміння взаємодії норм угоди про зону вільної торгівлі (далі – ЗВТ) між Україною та ЄС з нормами права СОТ, а також потенційних наслідків такої взаємодії, члени СОТ під час зустрічі 29 червня 2017 року, серед іншого, переглянули згадану ЗВТ.

Положення угоди про Поглиблену та Всеохоплюючу Зону Вільної Торгівлі (далі – ПВЗВТ) між Україною та ЄС тимчасово застосовуються сторонами починаючи з січня 2016 року і повністю набувають чинності з 1 вересня 2017 року. Деякі члени СОТ висловили свою прихильність щодо реформ, які Україна проводить в напрямку регулювання торгівлі. Під час перегляду, делегації інших країн мали можливість ставити запитання сторонам ПВЗВТ щодо окремих розділів та положень угоди. Більшість питань було задано з боку делегації Російської Федерації. Питання стосувались технічних бар’єрів, захисних механізмів,   регуляторних аспектів та гармонізації законодавства.^|6|

Україна зазначила, що ПВЗВТ є «найпотужнішим інструментом для підтримки власної економіки, забезпечення суттєвої лібералізації торгівлі та приваблення інвестицій».^|7|

ЛІБЕРАЛІЗАЦІЯ ТОРГІВЛІ ТА СКАСУВАННЯ ТОРГІВЕЛЬНИХ БАР’ЄРІВ

ЗВТ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА КАНАДОЮ НАБУЛА ЧИННОСТІ

Угода про зону вільної торгівлі між Україною та Канадою набула чинності 1 серпня 2017 року. Для українських експортерів угодою передбачено безмитний доступ до 98% канадського ринку. Водночас, сторони домовились про асиметричну імплементацію, що означає, що для України встановлено перехідний період для повного виконання своїх зобов’язань. За даними Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, в результаті дії угоди про ЗВТ притік прямих іноземних інвестицій в Україну збільшиться приблизно на 36 млн. доларів США протягом наступних трьох років.^|8|

УГОДА ПРО АСОЦІАЦІЮ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС НАБУВАЄ ЧИННОСТІ 1 ВЕРЕСНЯ 2017 РОКУ

11 липня 2017 року, напередодні щорічного Саміту Україна-ЄС, Рада ЄС прийняла рішення про завершення процедури укладання Угоди про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Рішення було прийняте за результатами ратифікації Угоди Нідерландами наприкінці травня 2017 року, та поставило крапку у затяжному політичному процесі, що розпочався із блокування Угоди нідерландськими громадянами під час референдуму в квітні 2016 року. Рішення Ради ЄС дозволить здійснити повну імплементацію Угоди про Асоціацію, включаючи частину, що стосується ПВЗВТ, починаючи з 1 вересня 2017 року. Тимчасове застосування положень ПВЗВТ більш ніж протягом року призвело до зростання торгівлі між сторонами на 10%. Очікується, що повна імплементація призведе до ще більших економічних переваг, насамперед завдяки співпраці у сферах оподаткування, управління фінансами, науки та технологій.^|9|

ЄС НАДАВ ДОДАТКОВІ ТОРГІВЕЛЬНІ ПРЕФЕРЕНЦІЇ УКРАЇНІ

17 липня 2017 року Рада Європейського Союзу підтримала пропозицію Єврокомісії та прийняла рішення про надання додаткових торгівельних преференцій українським експортерам. Суть наданих переваг полягатиме у (1) додаткових щорічних тарифних квотах для деяких сільськогосподарських товарів (мед – 2500 тон, перероблені томати – 3000 тон, виноградний сік – 500 тон, овес – 4000 тон, пшениця – 65000 тон, кукурудза – 625000 тон, ячмінь – 325000 тон, а також крупи та гранули деяких зернових – 7800 тон) та (2) повному скасуванні мит щодо деяких промислових товарів (добрива, барвники, пігменти та інші фарбувальні речовини, взуття, мідь, алюміній, а також телевізійне та звукозаписувальне обладнання).^|10|

За словами торгового представника України, «рішення Ради ЄС сприятиме поліпшенню доступу українських експортерів до європейського ринку».^|11| Українські виробники зможуть скористатись зазначеними перевагами вже починаючи з жовтня 2017 року.

ВЕРХОВНА РАДА РАТИФІКУВАЛА УГОДУ ПРО ЕКОНОМІЧНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО МІЖ УРЯДАМИ УКРАЇНИ ТА ХОРВАТІЇ

17 травня 2017 року український парламент ратифікував Угоду про економічне співробітництво між Урядом України та Урядом Хорватії. Під час презентації Угоди у Верховній Раді, торговий представник України зазначила про її важливість та підкреслила, що експорт товарів і послуг в Хорватію зріс майже вдвічі у порівнянні з минулим роком та досяг 40,8 млн. доларів США.^|12|

Головною метою угоди є посилення економічної співпраці між країнами. Задля цього Угодою передбачено вдосконалення роботи Спільної комісії з питань економічного співробітництва, вдосконалення правових процедур та механізмів такої співпраці, а також запровадження процедур ефективного виявлення та вирішення торгівельних та інших економічних питань.

ЗАХОДИ ТОРГІВЕЛЬНОГО ЗАХИСТУ

ЄВРОПЕЙСЬКА КОМІСІЯ РОЗПОЧАЛА ПЕРЕГЛЯД АНТИДЕМПІНГОВИХ ЗАХОДІВ ЩОДО УКРАЇНСЬКОГО МЕТАЛОПРОКАТУ У ЗВ’ЯЗКУ ІЗ ЗАКІНЧЕННЯМ СТРОКУ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

4 липня 2017 року Європейська Комісія опублікувала Повідомлення про початок перегляду антидемпінгових заходів щодо імпорту деяких видів безшовних труб, а також сталевих та залізних труб походженням з Російської Федерації та України у зв’язку із закінченням строку їх застосування.^|13| Відповідно до Повідомлення, Комісія переглядатиме заходи, що були введені в дію ще в 2012 році і термін застосування яких сплив 5 липня 2017 року.

Протягом періоду дії антидемпінгових заходів, до українських виробників застосовувались такі ставки анти-демпінгового мита: ВАТ «Дніпропетровський трубний завод» – 12,3%, ВАТ «Нікопольський завод безшовних труб», ВАТ «Нижньодніпровський трубопрокатний завод» – 13,8%, ЗАТ «Нікопольський завод сталевих труб ЮтіСТ», усі інші компанії – 25,7%.

Запит про перегляд був направлений Комітетом захисту виробників безшовних сталевих труб Європейського Союзу ще в березні 2017 року. Розслідування має закінчитись протягом 15 місяців з дати опублікування Повідомлення, тобто, не пізніше ніж на початку жовтня 2018 року. Відповідно до антидемпінгового законодавства ЄС, діючі заходи продовжуватимуть діяти протягом проведення перегляду.^|14|

ЄВРОПЕЙСЬКА КОМІСІЯ РОЗПОЧАЛА АНТИДЕМПІНГОВЕ РОЗСЛІДУВАННЯ ЩОДО ІМПОРТУ ФЕРОСИЛІЦІЮ ПОХОДЖЕННЯМ З УКРАЇНИ ТА ЄГИПТУ

2 серпня 2017 року Європейська Комісія оприлюднила Повідомлення про початок антидемпінгового розслідування щодо імпорту феросиліцію походженням з України та Єгипту.^|15| Розслідування розпочато на основі скарги «Euroalliages», що представляє виробників ЄС, а саме «Ferropem», «Ferroatlántica SL», «OFZ» та «Huta Laziska SA», які разом представляють більш ніж 90% виробництва феросиліцію в Євросоюзі. Предметом розслідування є феросиліцій – феросплав, що містить від 20% до 96% кремнію та від 4% заліза, та класифікується за кодами товарної номенклатури ЄС 7202 21 00, 7202 29 10 та 7202 29 90. Підставою для підозри в наявності факту демпінгу імпорту з України стало порівняння нормальної вартості, встановленої на основі українських цін, опублікованих в галузевих публікаціях, з експортною ціною продукції, що експортується до ЄС. Розслідування покриватиме період з 1 липня 2016 року по 30 червня 2017 року.

ЄВРАЗІЙСЬКА ЕКОНОМІЧНА КОМІСІЯ ЗБИРАЄТЬСЯ ВВЕСТИ ОСТАТОЧНЕ АНТИДЕМПІНГОВЕ МИТО НА УКРАЇНСЬКІ ГАРЯЧЕКАТАНІ СТАЛЕВІ КУТКИ

4 липня 2017 року Департамент захисту внутрішнього ринку Євразійської Економічної Комісії оприлюднив Доповідь про результати антидемпінгового розслідування щодо сталевих гарячекатаних кутків походженням з України.|16| Відповідно до документу, Департамент встановив факт наявності демпінгу, шкоди, завданої економіці Євразійського Економічного Союзу (ЄАЕС) та причинно-наслідковий зв’язок між цими фактами, а також рекомендував застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо сталевих гарячекатаних кутків, що походять з України та класифікуються за кодами ТН ЗЕД ЄАЕС 7216 21 000 0, 7216 40 100 0, 7216 50 100 0, 7216 50 990 0 та 7228 70 100 0. Департамент рекомендував застосування наступних ставок антидемпінгового мита: до продукції ПрАТ «Єнакіївський металургійний завод» та ПрАТ «Металургійний комбінат «АзовСталь» – 37,89%; для всіх інших виробників – 37,89%. Тепер, відповідно до Протоколу про застосування спеціальних захисних, антидемпінгових, та компенсаційних заходів щодо третіх країн (Додаток 8 до Договору про ЄАЕС^|17|), Комісія Євразійського Економічного Союзу має прийняти остаточне рішення.

Довідково: попереднє антидемпінгове мито щодо зазначеної продукції терміном на 4 місяці, починаючи з 11 червня 2017 року, введене Рішенням Комісії ЄАЕС №53 від 11 травня 2017 року^|18|. Крім того, відповідно до повідомлення Департаменту захисту внутрішнього ринку від 4 серпня 2017 року^|19|, термін розслідування продовжено до 10 жовтня 2017 року.

УКРАЇНА ВІДНОВИЛА ЗАСТОСУВАННЯ АНТИДЕМПІНГОВИХ ЗАХОДІВ ЩОДО ДЕЯКИХ ВИДІВ АЗОТНИХ ДОБРИВ ПОХОДЖЕННЯМ З РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

Після перегляду ситуації з поставками азотних добрив українським виробникам сільськогосподарської продукції, а також інформації щодо припинення застосування антидемпінгових заходів до імпорту певних видів азотних добрив з Російської Федерації, Міжвідомча Комісія з Міжнародної Торгівлі прийняла рішення про невиправданість припинення застосування таких заходів та поновила їх дію. Відповідно до Повідомлення^|20|, Комісія підтвердила існування факту демпінгу та шкоди завданої українським виробникам, а також причинно-наслідкового зв’язку між ними, та встановила ставку остаточного антидемпінгового мита на рівні 31,84%.

Рішення було прийняте 18 травня та набуло чинності 22 травня 2017 року.

УКРАЇНА ЗАПРОВАДИЛА АНТИДЕМПІНГОВЕ МИТО НА РОСІЙСЬКИЙ ШОКОЛАД

20 травня 2017 року Міжвідомча Комісія з Міжнародної Торгівлі оприлюднила Повідомлення^|21| про застосування антидемпінгових заходів щодо імпорту певних видів шоколаду та інших продуктів зі вмістом какао походженням з Російської Федерації. Як зазначається в документі, Комісія провела розслідування за період 2015 року та встановила наявність демпінгу імпорту деяких видів шоколаду та готових харчових продуктів зі вмістом какао (що класифікуються за кодами УКТЗЕД 1806 31 00 00, 1806 90 11 00, 1806 90 19 00 та 1806 90 50 00), що завдавав шкоду національним виробникам. Зокрема, це призвело до падіння рівня національного виробництва (на 7,63%), рівня продажів на внутрішньому ринку (на 20,85%), зниження прибутковості від продажу на внутрішньому ринку (на 26,42%), та інших негативних наслідків.

Комісія прийняла рішення про застосування остаточного антидемпінгового мита в розмірі 31,33% терміном на 5 років. Рішення набуло чинності 20 червня 2017 року, через 30 днів після його публікації.

УКРАЇНА РОЗПОЧАЛА СПЕЦІАЛЬНЕ РОЗСЛІДУВАННЯ ЩОДО ІМПОРТУ СІРЧАНОЇ КИСЛОТИ ТА ОЛЕУМУ

Відповідне Повідомлення^|22| було опубліковане 10 серпня 2017 року. Підставою для початку розслідування стала скарга Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром», Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Зоря» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Перше хімічне об’єднання». Предметом розгляду є сірчана кислота та олеум (класифікуються за кодом УКТЗЕД 2807 00 00 00), що імпортуються в Україну незалежно від країни походження. У скарзі зазначається, що імпорт зазначеного товару в 2015 та 2016 роках в порівнянні з 2014 роком зріс на 80% та 200% відповідно. Водночас, економічні показники ефективності національних виробників у вказаний період зменшились, а продаж імпортної продукції відбувався за цінами, нижчими від ціни та собівартості виробництва українських компаній.

У заінтересованих сторін є 30 днів з дати публікації Повідомлення для реєстрації в розслідуванні та 45 днів з дати публікації для надання письмових пояснень та коментарів.

ІНШІ НОВИНИ ТОРГІВЛІ

УКРАЇНА СТВОРИЛА РАДУ З МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ

4 липня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв рішення про створення Ради з міжнародної торгівлі (далі – РМТ). Очікується, що РМТ працюватиме як єдина платформа для координації розвитку міжнародної торгівлі в Україні. Рада створена в якості дорадчого органу, завданням якого є забезпечення взаємодії та співпраці уряду та бізнесу в питаннях спрощення митних процедур, просування експорту, розробки та імплементації стратегій та програм з міжнародної торгівлі, а також вдосконалення законодавства у сфері митного регулювання та торгівельного захисту. Раду очолить перший віце-прем’єр-міністр – міністр економічного розвитку і торгівлі України, а його заступником стане заступник міністра економічного розвитку і торгівлі – торговий представник України.^|23|

УКРАЇНА ПРОДОВЖИЛА ТЕРМІН ЗАСТОСУВАННЯ ЕКСПОРТНОГО МИТА НА МЕТАЛОБРУХТ

Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення зміни до розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку»^|24|, яким продовжила застосування експортного мита на брухт чорних металів у розмірі 30 євро за тонну ще на рік. Відповідно до попередньої версії закону, застосування мита мало б закінчитись у вересні цього року, проте залишатиметься в дії ще до 15 вересня 2018 року.