Усі шанси на реванш: чим завершилася «аміачна» суперечка України та РФ
Світова організація торгівлі опублікувала рішення арбітра за результатами розгляду суперечки щодо розумного періоду для імплементації рекомендацій групи експертів і Апеляційного органу СОТ у суперечці РФ vs Україна – Антидемпінгові заходи щодо імпорту нітрату амонію з РФ (DS493).
Тим самим у суперечці України і РФ нарешті поставлено крапку.
Саме час розібратися, що це рішення означає для України на практиці.
Коригування не в інтересах РФ
Суперечка DS493 почалася ще 7 травня 2015 року, коли Росія подала до СОТ запит на консультації (перша стадія розгляду спору в СОТ), оскарживши антидемпінгові заходи щодо імпорту нітрату амонію походженням з РФ, розмір яких був переглянутий у липні 2014 року з 0-11,91 % (в залежності від суб’єкта застосування заходів) до 20,51-36,06 %.
Такий перегляд став можливий завдяки тому, що Україна при розрахунку антидемпінгового мита вперше застосувала газове коригування.
В чому суть цього коригування? Як відомо, в РФ діє система подвійного ціноутворення на газ (dual pricing), згідно з якою для російських споживачів ціна газу регулюється державою.
В результаті ціна, за якою російські виробники купують газ, у 3-5 разів нижча, ніж ціна того ж газу при експорті до третіх країн, а часом навіть нижча за собівартість.
Питання подвійного ціноутворення було одним із ключових під час вступу РФ до СОТ, оскільки багато членів організації в принципі не могли конкурувати з російськими виробниками.
Росія взяла на себе зобов’язання скасувати таке регулювання, проте не зробила цього.
Саме тому члени СОТ, наприклад ЄС, при проведенні антидемпінгових розслідувань застосовували газове коригування, коли неринкова/регульована ціна на газ у структурі собівартості російських виробників змінювалася на ринкові експортні ціни.
Такий підхід дозволяв застосовувати антидемпінгові мита в розмірі, який реально міг захистити національних виробників, які страждали від недобросовісного російського імпорту.
Зокрема, востаннє Єврокомісія використовувала цей інструмент під час антидемпінгового розслідування щодо імпорту добрив, у тому числі з РФ.
Виграти в основному
РФ передбачувано не погодилася з використанням Україною цього інструменту і намагалася оскаржити антидемпінгові мита – спочатку в українських судах, а потім в СОТ.
Незважаючи на всі старання і хитрощі РФ, Україні вдалося відстояти газове коригування як таке.
Згідно з рішенням Апеляційного органу СОТ, в перегляді 2013-2014 років Україна не мала належних доказів, щоби застосувати газове коригування. Це й не дивно, оскільки Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України вперше застосовувало коригування у своїй практиці.
Однак це рішення все одно стало перемогою України, оскільки не заперечує наше право використовувати газове коригування. Від такого рішення виграють не лише українські хіміки, а й металурги, виробники скла, будматеріалів – усі ті галузі, де газ має значний вплив на кінцеву ціну.
Єдине, що РФ може записати до свого «активу» – це виведення з-під дії антидемпінгових заходів «Єврохіму», найбільшого російського виробника і експортера аміачної селітри в Україну.
Імплементуй, не поспішаючи
Чи повинна Україна негайно виконувати рішення СОТ? РФ вважала, що так, вимагаючи, щоби Київ вже за два місяці зняв усі захисні мита.
Однак арбітр СОТ з її аргументами не погодився.
Арбітр вирішив, що для проведення перегляду заходів з «роботою над помилками», та ще й в умовах COVID-19, двох місяців явно недостатньо, і дав Україні цілих 11,5 місяця для приведення своїх заходів у відповідність до вимог СОТ.
Формально захисні заходи будуть скасовані 15 вересня.
Однак Україна може скористатися відстрочкою, щоби провести повноцінний перегляд чинних антидемпінгових заходів і (з урахуванням усіх зауважень СОТ) прийняти зважене рішення щодо їх перерахунку.
Згода СОТ на використання газового коригування дозволяє Україні вийти переможницею з цієї суперечки, провівши нове розслідування і запровадивши нові захисні мита.
