Антидискримінаційні розслідування – можливий інструмент захисту національних виробників від імпорту

25 листопада Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (Комісія) прийняла рішення про застосування спеціального мита у розмірі 16,08 % щодо імпорту прутків походженням з Білорусі за результатами розслідування фактів дискримінаційних та недружніх дій з боку Білорусі.

Спробуємо розібратись, що це за інструмент.

Проти кого можна застосовувати цей інструмент?

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та «Порядку проведення розслідувань з метою встановлення фактів дискримінаційних та/або недружніх дій з боку інших держав, митних союзів чи економічних угруповань щодо законних прав та інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.1999 р. № 2120, антидискримінаційні розслідування можуть проводитися виключно щодо країн, які не є членами разом з Україною тієї самої міжнародної міжурядової організації, яка має власні правила і процедури врегулювання спірної ситуації.

Таким чином, Україна не може ініціювати цей вид розслідувань щодо членів Світової Організації Торгівлі, однак, може це робити по відношенню до країн, що не є членами даної організації, як, наприклад, Білорусь.

Що таке факти дискримінації або недружні дії?

Чинне законодавство не передбачає вичерпний перелік фактів дискримінаційних та/або недружніх дій. Єдине, що зазначається це те, що дискримінаційними вважаються дії, що призводять до погіршення становища суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України порівняно з іноземними суб’єктами господарювання і обмежують їх законні права та інтереси.

Тож в даному контексті важливо подивитися на попередню практику застосування даного інструменту.

Зокрема, якщо взяти приклад з прутками, то відповідні заходи було застосовано через застосування експортних заборон та/або обмежень при постачанні відходів та брухту чорних металів, зокрема і на територію України, що суперечить Угоді між Урядом України і Урядом Республіки Білорусь про вільну торгівлю від 17.12.1992 р. і Договору про зону вільної торгівлі від 18.10.2011 р.

У 2014 році спеціальні мита застосовувалися проти Білорусі через запровадження Білоруссю ліцензування імпорту пива та ряду інших харчових продуктів походженням з України. В результаті, ціни на українську продукцію зростали більш як у 2 рази і фактично таке ліцензування на практиці повністю зупиняло імпорт української продукції до Білорусі .

У 2008 році Україна ініціювала антидискримінаційне розслідування проти Білорусі у зв’язку із запровадженням антидемпінгового мита на карамель походженням з України. Зазначене розслідування було завершене без заходів, оскільки Білорусь переглянула своє рішення і прийняла цінові зобов’язання українських виробників.

Отже, факти дискримінації можуть бути дуже різними і це є питання доказування з боку українських суб’єктів господарювання.

Яка процедура?

Антидискримінаційні заходи застосовуються виключно за результатами відповідного розслідування. Таке розслідування проводиться Міністерством розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України (Міністерство) на підставі заяви суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності України або органу виконавчої влади.

Отримавши таку заяву, протягом 60 днів Міністерство проводить розслідування, під час якого досліджує, чи мали місце факти дискримінаційних дій, заподіяння шкоди або створення загрози її заподіяння державі та/або суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності України.

За результатами такого розслідування Міністерство готує висновки з відповідними рекомендаціями і передає їх на розгляд Комісії для прийняття остаточного рішення.

Міністерство надсилає заявникові повідомлення про прийняте рішення протягом 10 днів.

Види можливих заходів

Згідно зі ст. 29 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» за результатами антидискримінаційних розслідувань можуть застосовуватися наступні заходи: