ESG як інструмент досягнення сталого розвитку та стратегічних цілей бізнесу

Продовжуючи аналіз концепції ESG, в цій публікації пропонуємо розмежувати концепції «сталого розвитку» та ESG, з’ясувати їхню кореляцію, а також визначити аргументи, наскільки доцільно враховувати ESG-фактори в довгостроковій стратегії компанії.

Кореляція концепцій «сталого розвитку» та ESG

Концепція «сталого розвитку» почала розвиток із кінця 60-х – початку 70-х років (різні джерела зазначають різні дати першої появи цього терміну), офіційна ж поява концепції ESG пов’язана зі звітом «Хто дбає, виграє», розробленим ключовими світовими фінансовими інституціями під егідою ООН у 2004 році, де обґрунтовується важливість врахування та аналізу ESG-факторів у діяльності компанії в процесі інвестування.

З цього моменту концепція ESG поступово еволюціонувала до законодавчих та регуляторних вимог. Так, наприклад, у 2014 році в ЄС на великі підприємства, що становлять суспільний інтерес, покладено зобов’язання звітувати щодо своєї діяльності в екологічній, соціальній сферах, у сфері питань, пов’язаних із дотриманням прав людини, боротьбою з корупцією та хабарництвом. У 2019 році терміни ESG-концепції вже застосовуються на рівні законодавства ЄС.

В українському регуляторному середовищі поняття «сталий розвиток» на цьому етапі вже набуло певної чіткості:

• визначені цілі сталого розвитку України на період до 2030 року, що дублюють глобальні цілі сталого розвитку до 2030 року, проголошені Генеральною Асамблеєю ООН;
• сталий розвиток встановлений одним із принципів:
  – державної кліматичної політики, що полягає у відповідності державної кліматичної політики глобальним цілям сталого розвитку Організації Об’єднаних Націй шляхом забезпечення балансу між екологічними, економічними та соціальними аспектами;
  – державної регіональної політики, що полягає в розвитку суспільства для задоволення потреб нинішнього покоління з урахуванням інтересів майбутніх поколінь;
• визначено термін «сталий енергетичний розвиток» – є компонентом сталого розвитку, що забезпечує безперервний і цілеспрямований процес позитивних змін соціального та економічного стану, зменшення негативного впливу на навколишнє природне середовище та клімат внаслідок підвищення енергетичної ефективності та заміщення енергії з викопних джерел на відновлювані джерела енергії;
• визначено напрями формування та реалізації державної політики у сфері звітування зі сталого розвитку підприємств на основі єдиних методологічних засад, прийнятих у державах-членах ЄС;
• акціонерним товариствам рекомендовано використовувати Додаток із питань корпоративного управління і сталого розвитку до Кодексу корпоративного управління, затвердженого Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

В той час, як інтегрована імплементація елементів ESG-концепції в українське законодавство лише розпочинається, окремі аспекти E-, S- та G-компонентів цієї концепції врегульовані в різноманітних нормативних актах різних рівнів.

Загалом, співвідношення концепцій сталого розвитку та ESG є зв’язком загального й окремого, де «сталий розвиток» є загальною концепцією, що передбачає вектор для прийняття рішень, на рівні міжнародної співпраці, а також в державному та підприємницькому управлінні.

Водночас концепцію ESG зазвичай розглядають як окремий підхід до оцінки та розкриття результатів інвестицій або наслідків діяльності компанії для навколишнього середовища, що в сукупності та в глобальному масштабі спрямований на досягнення цілей сталого розвитку.

На що впливає ESG?

Беззаперечними аргументами відображення ESG-концепції та її складових в довгостроковій стратегії бізнесу є їївплив на:

Інвестиції

Інвестиційна привабливість проєкту (bankability) охоплює як фінансові показники, так і показники, які опосередковано матимуть вплив на реалізацію проєкту. Критичним для інвесторів (кредиторів) під час прийняття рішення щодо надання фінансування, є врахування проєктною компанією ESG-факторів у своїй діяльності, наявність ESG-стратегії та її позитивна оцінка потенційним інвестором. Тому, компаній долучаються до рейтингів ESG, індексів ESG прозорості, що свідчить про актуальність інструментів верифікації ESG заходів та політик компанії.

Участь у ланцюгу створення вартості товару чи послуги

Діяльність компанії не є ізольованою і, наприклад, виробництво залежить від постачання сировини, матеріалів та інших товарів, надання послуг і виконання робіт, тобто від взаємодії зі значною кількістю контрагентів. Тому, сфера ланцюгів взаємодії компанії також повинна враховуватися під час оцінки ESG-факторів та розробці ESG-стратегій.

Такі вимоги вже запроваджуються в законодавство різних країн. Зокрема, в ЄС звітна інформація про сталий розвиток компанії має містити інформацію як про її власні операції, так і про її ланцюг створення вартості (value chain) – продукти та послуги компанії, її ділові відносини та ланцюги постачання (supply chains), як у межах ЄС, так і інформацію з іноземних країн, якщо ланцюг створення вартості підприємства виходить за межі ЄС.

Екологічне оподаткування

Зменшення впливу компаній на зміну клімату за допомогою економічних обмежень викидів парникових газів покладено в основу E-компонента ESG-концепції. Інструментами, що використовуються для досягнення поставлених цілей, є обмеження квот на викиди парникових газів та продаж дозволів на позалімітні викиди (система торгівлі дозволами на викиди парникових газів), а також екологічне оподаткування.

Важливо враховувати, що країни та регіони, що покладають на резидентів-забруднювачів значний економічний тягар, також вимагають не менших зусиль від іноземних контрагентів. Так, прикладом впровадженого^[1] регуляторного інструменту додаткового фінансового навантаження на іноземні підприємства, діяльність яких потенційно пов’язана зі значними викидами парникових газів та які прагнуть імпортувати продукцію в ЄС, слугує CBAM.

Отже, оцінка внутрішніх виробничих процесів компанії, її вхідних ресурсів, сировини та продуктів, а також імплементація інструментів зменшення викидів парникових газів під час створення товару призведе до зменшення податкового навантаження на компанію.

ESG-репутація як конкурентна перевага

Споживачі під час вибору товарів чи послуг враховують зусилля компанії в реалізації ESG-концепції, адже позитивна публічна репутація зазвичай сприяє розширенню клієнтської аудиторії.

Як приклад, суспільний запит на «чисту» енергію як один із заходів декарбонізації, сприяв появі окремого економічного інструменту у вигляді гарантій походження, що як приналежність певного виду енергії (наприклад, електричної енергії або газу), засвідчує джерело її походження (наприклад, відновлювані джерела енергії: вітрова, сонячна енергія тощо). Тобто, електрична енергія з відновлюваного джерела енергії включає додаткову вартість – вартість гарантії походження, за допомогою якої компанії можуть підтверджувати використання енергії з відновлюваних джерел у своїй діяльності в рамках реалізації ESG-заходів.

Крім комерційної репутації, ESG також впливає на репутацію компанії як роботодавця. Ця репутація в значній частині формується через реалізацію заходів щодо соціального (S) напряму ESG, однак екологічна свідомість компанії та імідж корпоративного управління (ефективні антикорупційні заходи, сталі управлінські практики та комунікація) набувають більшого значення для працівників, особливо серед молодшого покоління. Все більше працівників під час вибору місця роботи враховують методи ведення бізнесу своїм потенційним роботодавцем.

Отже, концепція ESG тісно пов’язана зі сталим розвитком, адже вона пропонує інструменти для інтеграції екологічних, соціальних та управлінських ризиків у стратегії бізнесу. Впровадження ESG принципів дає змогу компаніям не лише відповідати сучасним викликам, а й створювати довгострокову цінність для суспільства, інвесторів та довкілля.

У разі виникнення додаткових запитань звертайтеся, будь ласка, до експертів Sayenko Kharenko.

Інформація, що міститься в цьому документі, призначена виключно для інформаційних цілей, не є юридичним або іншим професійним висновком і не може замінити конкретний професійний висновок з урахуванням конкретних обставин.

[1] CBAM буде застосовуватися у своєму остаточному режимі з 2026 року, тоді як поточний перехідний етап триває між 2023 і 2025 роками