ESG: ключові поняття для бізнесу та інвесторів

Для компанії, що хоча б на мінімальному рівні враховує напрямки державної політики у своїй діяльності, відомі та вже широко вживані терміни «концепція ESG», «ESG-фактори», «ESG-критерії», «принципи ESG», «ESG-ризики» та ін. З відкритих джерел, експертних обговорень та галузевих публікацій формується загальне уявлення про ESG. Однак, коли необхідно визначити перший крок, величезний обсяг інформації може дезорієнтувати та вимагає витрат часу і зусиль на те, щоб виокремити ключове від другорядного.

Концепція ESG об’єднує сфери Environmental, Social, Governance. Єдиного загальноприйнятого визначення цього терміну наразі немає. Тому, ESG доцільно розглядати:

• як самостійну концепцію, що полягає в оцінці діяльності компанії або інвестицій за трьома напрямками ESG-факторів (довкілля, соціальна сфера та управління), та згідно з ESG-критеріями;
• враховуючи ESG-принципи – основоположні засади функціонування ESG-концепції;
• через визначення ESG-ризиків в інвестиціях або в діяльності компанії.

ESG-фактори

Через ESG-фактори розкриваються три основні складові сталого розвитку – довкілля, суспільство, корпоративне управління. Однак, єдине визначення та перелік ESG-факторів відсутні, що ускладнює їх послідовне розуміння та управління ними. За даними Звіту European Banking Authority (далі – EBA), організації загалом покладаються на різні міжнародні системи та стандарти факторів ESG, серед яких, наприклад в промисловій сфері виділяють наступні фактори, згруповані за ESG напрямками:

• Environmental (Довкілля): споживання ресурсів (енергії, води тощо); шкідливі викиди (в атмосферу, забруднення води); утворення та поводження з відходами, стічними водами; захист біорізноманіття; дослідження та розробки у сфері низьковуглецевих та інших екологічних технологій.
• Social (Соціальна сфера): якість та інновації у відносинах з клієнтами, права споживачів на інформацію про екологічні питання; права людини; діяльність у сфері праці (управління людськими ресурсами, відносини з працівниками, питання різноманітності, гендерної рівності, охорони здоров’я та безпеки робочих місць); доступ до кредитів та фінансування; безпека персональних даних.
• Governance (Управління): правила або принципи, що визначають права, обов’язки та очікування між різними стейкхолдерами в управлінні організацією; винагорода вищого керівництва; незалежність ради директорів (виконавчого органу), її склад та структура; права акціонерів (власників частки статутного капіталу); внутрішній аудит; компенсації; хабарництво та корупція; доброчесність у корпоративній поведінці/рамкові умови поведінки.

Тож, ESG-фактори є нефінансовими індикаторами (характеристиками) діяльності компанії або інвестицій в екологічній, соціальній або управлінській сфері, що можуть мати позитивний або негативний вплив на фінансові показники інвестицій або діяльність компанії.

У Звіті EBA також підкреслено двосторонній зв’язок між діяльністю компанії та ESG-факторами. Так, вплив може відбуватися зі сторони компаній на ESG-фактори (перспектива «зсередини-назовні»), а також і у зворотному напрямку – вплив ESG-факторів на діяльність компанії (перспектива «ззовні-всередину»). Як приклад наводиться взаємний вплив діяльності компанії та ESG-фактору «зміна клімату»: компанія своєю діяльністю через викиди CO₂ може впливати на зміну клімату (вплив зсередини), в той час як «зміна клімату» у вигляді екстремальних погодних умов може мати фізичний вплив на активи (приміщення) компанії (вплив ззовні).

Крім того, у Звіті EBA ESG-фактори поділяються на:

• ті, що є результатом власної, повністю контрольованої діяльності компанії та її управлінських механізмів (перспектива «зсередини – назовні»); такі фактори загалом повинні виявлятись і враховуватися за допомогою систем управління ризиками та внутрішнього управління компанії, тобто компанія має більше контролю у виявленні цих факторів та своєчасній імплементації заходів для мінімізації негативних наслідків;
• ESG-фактори, що мають вплив на компанію через контрагентів та інвестовані активи (перспектива «ззовні-всередину»); вплив цих факторів є визначальним, оскільки він пов’язаний з основною діяльністю компанії, а отже прямо впливає на її фінансові показники та платоспроможність.

Водночас варто також враховувати іншу думку, що ESG знаходиться на переломному етапі через невдалу спробу поєднання розмаїтих і неоднорідних напрямків, факторів та питань цієї концепції, а також відсутності конкретних вимірюваних цілей та показників.

ESG-критерії

Хоча іноді терміни «ESG-критерії» та «ESG-фактори» використовуються як взаємозамінні, вбачається доцільним все ж розділяти їх.

ESG-критерії є набором стандартів (рекомендацій та/або вимог), яким має відповідати діяльність/актив/контрагент та ін., та на підставі яких здійснюється скринінг, як саме ESG-фактори реалізуються в діяльності компанії або інвестиційних активах. Тобто, ESG-критерії передбачають певну рамку прийнятних заходів/норми, які дозволяють проводити порівняльну оцінку інвестицій/діяльності компаній за ESG-факторами.

ESG-принципи

У вузькому значенні ESG-принципи використовуються в тісному зв’язку, а іноді взаємозамінно, з термінами «ESG-критерії/стандарти», та встановлюють загальні вимоги та рекомендації щодо вдосконалення інвестицій/діяльності компанії за ESG-напрямками. Тому принципи ESG поділяють на екологічні, соціальні та управлінські.

Перелік релевантних ESG-принципів залежить від сфери вкладення інвестицій або діяльності компанії, орієнтуючись в цілому на відповідальне ведення бізнесу та зменшення негативного впливу на навколишнє середовище.

Так, в інвестиційній та фінансовій сферах виокремлюють Принципи відповідального інвестування (the Principles for Responsible Investment, PRI), Принципи відповідального ведення банківської діяльності Фінансової ініціативи Програми ООН з навколишнього середовища (the United Nations Environment Programme Finance Initiative (UNEP FI) Principles for Responsible Banking), Принципи екватора (the Equator Principles) та ін.

В розширеній рамці розгляду ESG-принципів доцільно враховувати принципи сталого розвитку та відповідальної поведінки компаній та інституцій, що зважають на вплив своєї діяльності на довкілля та соціум, зокрема:

• Десять принципів Глобального договору ООН
• Настанови ОЕСР з комплексної перевірки для відповідального ведення бізнесу (the OECD Due Diligence Guidance for Responsible Business Conduct)
• Керівні принципи ОЕСР для багатонаціональних підприємств щодо відповідальної ділової поведінки (the OECD Guidelines for Multinational Enterprises on Responsible Business Conduct) та ін.

Перераховані принципи еволюційно сформували концепцію ESG і залишаються дороговказами у формуванні ESG-адженди.

ESG-ризики

ESG-ризики ідентифікують як ймовірність негативних подій або наслідків через вплив ESG-фактору на діяльність компанії/інвестований актив або через посилення ESG-фактору спричинене діяльністю компанії/інвестиційним активом.

У взаємозв’язку з ESG-факторами, які є індикаторами, що можуть реалізуватися у позитивному і негативному впливі на компанію, ESG-ризики є негативною матеріалізацією ESG-факторів, яких варто уникати або принаймні зменшити їхній вплив.

За напрямками ESG-ризики поділяються на:

• ризики, пов’язані з довкіллям – це ризики від факторів довкілля (зміна клімату, забруднення повітря, води, дефіцит прісної води, забруднення земель, вирубка лісів, а також коригувальні регуляторні заходи, спрямовані на усунення таких факторів); їх поділяють на фізичні ризики, що виникають через фізичні наслідки зміни клімату та погіршення стану довкілля, а також трансформаційні ризики (ризики перехідного періоду), що стосуються невизначеності щодо термінів і швидкості переходу до екологічно стійкої економіки; на цей процес можуть впливати три фактори: політика, технології та споживчі уподобання;
• соціальні ризики – зазвичай пов’язані з взаємовідносинами компанії зі своїми працівниками, а також з громадами та спільнотами, в яких компанія здійснює діяльність або з якими вона взаємодіє;
• управлінські ризики – пов’язані з процесом управління в компанії, рішеннями, що приймаються, та діями, що вчиняються від імені компанії. Загалом, управлінські ризики можуть мати самостійний характер (бути тісно пов’язаними з управлінськими компетенціями, наприклад рівень толерантності до корупційних порушень) або формуватися під впливом ризиків, пов’язаних з довкіллям чи соціальних ризиків (наприклад, врахування в діяльності компанії впливу кліматичних і екологічних змін та пов’язаних з ними фізичних ризиків і ризиків перехідного періоду вважається ознакою належного управління, також управлінські рішення щодо забезпечення та підвищення рівня захисту прав працівників).

ESG-ризики матеріалізуються через традиційні категорії фінансових ризиків (кредитний ризик, ринковий ризик, операційний ризик і ризик репутації, ризик ліквідності та фінансування).

ESG-ризики є специфічними для компанії або напрямку діяльності, адже залежать від переліку релевантних ESG-факторів.

Ідентифікація ESG-ризиків спрямована на встановлення проблемних аспектів діяльності компанії, що можуть мати або вже мають негативний вплив за критеріями ESG, визначення необхідних дій для їхнього попередження, зменшення впливу чи уникнення негативних наслідків вказаних ризиків.

Ми вдячні за Вашу увагу і будемо раді почути запитання та коментарі щодо вашого досвіду взаємодії з концепцією ESG.

В наступних публікаціях ми продовжимо розповідь про ESG, дізнаємося, чи має концепція ESG офіційне закріплення в законодавстві, виявимо кореляцію між концепцією ESG із сталим розвитком, наведемо аргументи, чому варто враховувати не лише прибуткову складову діяльності компанії, а ще й розвивати напрям ESG, розглянемо юридичне обґрунтування актуальності ESG.

У разі виникнення додаткових запитань звертайтеся, будь ласка, до експертів Sayenko Kharenko.

Інформація, що міститься в цьому документі, призначена виключно для інформаційних цілей, не є юридичним або іншим професійним висновком і не може замінити конкретний професійний висновок з урахуванням конкретних обставин.