Горюча суміш

Огляд найгучніших арбітражів у паливно-енергетичному секторі України за 2017 р.

Нижче наводимо огляд найбільш актуальних міжнародних арбітражів за участі українських компаній та України, які стали предметом обговорення енергетичної спільноти у 2017 р.

Міжнародний комерційний арбітраж у сфері енергетики у 2017 р.

Нафтогаз vs Газпром. Із сумою позовних та зустрічних вимог у розмірі близько 125 млрд дол. США цей спір між двома енергетичними гігантами є найбільшим міжнародним комерційним арбітражем в історії України. Розпочатий за паралельними позовами у червні 2014 р., він був вирішений складом арбітражу двома рішеннями у 2017 р.

Арбітражне провадження за Договором поставки. 16.03.2014 р. ПАТ «Газпром» (далі – Газпром) та НАК «Нафтогаз України» (далі – Нафтогаз) паралельно подали зустрічні позови в Арбітражний інститут Торгової палати Стокгольма (далі – Стокгольмський арбітраж) за Контрактом від 19.01.2009 р. купівлі- продажу природного газу на 20092019 рр. (далі – Договір поставки), які були консолідовані в єдине арбітражне провадження 21.07.2014 р.

Нафтогаз виступив з вимогами про перегляд ціни на природний газ, встановленої Договором поставки, та відшкодування всіх переплат, здійснених ним з 20.05.2011 р. Крім того, він вимагав скасування положення Договору поставки про заборону на реекспорт газу. Загальна сума вимог Нафтогазу за Договором поставки у сукупності сягнула близько 30,3 млрд дол. США.

Газпром вимагав стягнення з Нафтогазу штрафних санкцій, нарахованих за невідібрані об’єми природного газу (згідно з принципом «бери-або-плати»), а також відшкодування несплаченої вартості поставленого газу, визначеної за спірною ціною. Загальна сума вимог Газпрому за Договором поставки у сукупності сягнула близько 47,1 млрд дол. США. У подальшому обидві сторони збільшували свої позовні вимоги.

31.05.2017 р. Стокгольмський арбітраж виніс окреме рішення, в якому арбітри відхилили вимоги Газпрому про стягнення штрафних санкцій за недотримання принципу «бери-або-плати». Крім того, склад арбітражу переглянув формулу ціни для Нафтогазу за газ із квітня 2014 р. та скасував заборону на реекспорт поставленого газу.

22.12.2017 р. Стокгольмський арбітраж виніс остаточне рішення за Договором поставки, згідно з яким положення Договору були приведені до ринкових європейських стандартів. Згідно з цим рішенням, ціна газу за ІІ квартал 2014 р. була знижена на 27%, вимоги Газпрому за принципом «бери-або-плати» на суму 56 млрд дол. США було повністю скасовано за 2009-2017 рр., а контрактний обсяг газу для закупівлі було знижено у відповідності до фактичних потреб. Крім того, Стокгольмський арбітраж встановив, що Нафтогаз не повинен оплачувати обсяги газу, які були нібито поставлені та будуть поставлені Газпромом у майбутньому на тимчасово окуповані території Донецької та Луганської областей.

Арбітражне провадження за Договором транзиту. 13.10.2014 р. Нафтогаз подав другий позов проти Газпрому за Контрактом від 19.01.2009 р. про обсяги та умови транзиту природного газу через територію України на період 20092019 рр. (далі – Договір транзиту) у зв’язку із невиконанням Газпромом обов’язку забезпечити безперебійність поставок газу в ЄС та необхідністю переглянути транзитний тариф, який повинен сплачувати Газпром. Нафтогаз оцінив суму своїх позовних вимог у близько 15 млрд дол. США. Газпром висунув зустрічну вимогу про компенсацію 50 млн дол. США за нібито відібраний Україною у 2014 р. транзитний газ. 23.12.2014 р. Газпром подав до Стокгольмського арбітражу клопотання про консолідацію справи з арбітражним провадженням за Договором поставки, проте 28.01.2015 р. у задоволенні цього клопотання було відмовлено. Водночас обидві справи були розглянуті тим самим складом арбітражу.

28.02.2018 р. Стокгольмський арбітраж частково задовольнив вимоги Нафтогазу щодо компенсації за недопоставлені Газпромом об’єми газу для транзиту. В арбітражному рішенні арбітри присудили компенсацію у розмірі 4,63 млрд дол. США на користь Нафтогазу. Після ряду взаєморозрахунків між двома компаніями Газпром має сплатити на користь Нафтогазу 2,56 млрд дол. США. Наразі відомо, що Газпром відмовляється виконувати вказане рішення.

Укргазвидобування vs Карпати-газ і Misen Enterprises AB. Протягом 2017 р. Стокгольмський арбітраж розглядав ще одну справу за участі провідного гравця українського енергоринку – ПАТ «Укргазвидо- бування». Ще у 2015 р. найбільша газовидобувна компанія в Україні заявила про невиконання ТОВ «Кар- патигаз» та Misen Enterprises AB своїх зобов’язань у рамках Договору №3 про спільну діяльність без утворення юридичної особи від 10.06.2002 р. (далі – Договір СП). За цим Договором СП ТОВ «Карпати-газ» зобов’язалося забезпечити модернізацію діючих свердловин ПАТ «Укргазвидобування», а визначені обсяги газу мали розподілятися між учасниками Договору СП. Згідно з публічними даними, ПАТ «Укргазвидобування» заявляє, що за період дії Договору Misen Enterprises AB та ТОВ «Карпатигаз» не здійснили модернізацію компресорних станцій, не внесли близько 8,8 млн дол. США та не залучили 3 млрд грн. Загальний обсяг інвестицій Misen Enterprises AB за період дії Договору СП становить 3,68 млн дол. США.

У липні 2016 р. ПАТ «Укргазвидобування» ініційовано арбітражний спір проти Misen Enterprises AB та її дочірньої компанії ТОВ «Карпати-газ» щодо розірвання Договору СП, а також стягнення збитків. Остаточні заяви по суті справи сторони подали в січні 2018 р. Очікується, що часткове рішення у справі буде винесено у травні 2018 р.

Міжнародний інвестиційний арбітраж у сфері енергетики у 2017 р.

JKX Oil&Gas Plc vs Україна (Справа Постійної палати третейського суду №2015-11). 06.02.2017 р. склад арбітражу виніс остаточне рішення у справі за позовом компанії JKX Oil&Gas (Великобританія) проти держави Україна. Справа розглядалася згідно з Арбітражним регламентом ЮНСІТРАЛ з місцем арбітражу у Лондоні (Великобританія).

У даній справі позивачами проти України спочатку виступали JKX Oil&Gas, Poltava Gas B.V. (Нідерланди) та Полтавська газонафтова компанія (Україна), які заявили позовні вимоги на підставі Договору до Енергетичної Хартії. Одночасно Poltava Gas B.V. (Нідерланди) та Полтавська газонафтова компанія заявили також позовні вимоги на підставі Угоди про сприяння та взаємний захист інвестицій між Україною та Королівством Нідерланди, підписаної 14.07.1997 р., а JKX Oil&Gas – на підставі Угоди між Урядом України та Урядом Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії про сприяння і взаємний захист інвестицій від 10.02.1993 р. (далі – ДІУ між Україною та Великобританією). У подальшому під час арбітражного розгляду було вирішено, що на стороні позивача у спорі проти України виступатиме лише компанія JKX Oil&Gas із позовними вимогами, заявленими на підставі ДІУ між Україною та Великобританією.

Підставою для позову стало підвищення рентної плати за користування надрами для видобування нафти та газу, а також введення вимоги закупівлі газу виключно у Нафтогазу та адміністративних валютних обмежень, внаслідок чого Полтавська газонафтова компанія протягом листопада 2015 р. – лютого 2016 р. зазнала збитків. Загальна сума позовних вимог JKX Oil&Gas склала 247,2 млн дол. США.

В арбітражному рішенні від 06.02.2018 р. склад арбітражу встановив, що підвищення рентної плати, коли воно спрямоване на вирішення питань національної безпеки, не становить порушення прав інвестора. Із заявленої суми в майже 250 млн дол. США склад арбітражу зобов’язав Україну сплатити 11,7 млн дол. США у зв’язку із введенням вимоги закупівлі газу виключно у Нафтогазу та у зв’язку з адміністративними валютними обмеженнями. Україна не погодилася з вказаним рішенням і ініціювала процедуру оспорювання арбітражного рішення у Високому суді Англії та Уельсу, який 30.10.2017 р. відхилив апеляційну скаргу України та залишив в силі арбітражне рішення від 06.02.2017 р. Укрнафта vs РФ (Справа Постійної палати третейського суду №2015-34). 26.06.2017 р. було винесено рішення щодо компетенції складу арбітражу розглядати справу, ініційовану ще у 2015 р. ПАТ «Укрнафта» проти РФ на підставі Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Російської Федерації про заохочення та взаємний захист інвестицій від 27.11.1998 р. (далі – ДІУміж Україною та Росією). У липні 2017 р. почався розгляд справи по суті згідно з Арбітражним регламентом ЮНСІТРАЛ. Зокрема, ПАТ «Укрнафта», як позивач, заявляє, що станом на квітень 2014 р. Російська Федерація порушила зобов’язання згідно з ДІУ між Україною та Росією шляхом втручання та подальшої експропріації інвестицій в автозаправні станції, розташовані на території Криму. Російська Федерація утримується від участі у цьому провадженні та надання відзиву по суті спору. Відсутні дані про суму вимог, заявлену інвестором. З публічних джерел відомо, що, з огляду на відмову Російської Федерації приймати участь у арбітражі, у справі залучений лише один експерт з оцінки збитків. Тому наразі арбітри мають намір додатково залучити власного експерта для визначення оцінки компенсації. Крім того, 19.02.2018 р. в даній справі було проведено слухання по суті справи.

ТОВ «Стабіл» та десять інших позивачів vs РФ (Справа Постійної палати третейського суду №2015-35). 26.06.2017 р. було винесено рішення щодо компетенції складу арбітражу розглядати справу, ініційовану в 2015 р. ТОВ «Стабіл» проти Російської Федерації на підставі ДІУ між Україною та Росією.

З липня 2017 р. почався розгляд справи по суті. Справа розглядається згідно з Арбітражним регламентом ЮНСІТРАЛ. Позивачі заявляють, що станом на квітень 2014 р. Російська Федерація порушила зобов’язання згідно з ДІУ між Україною та Росією шляхом втручання та подальшої експропріації їхніх інвестицій в автозаправні станції в Криму. Російська Федерація утримується від участі у цьому провадженні та від надання відзиву по суті спору. Відсутні дані про суму вимог, заявлену інвестором. З публічних джерел відомо, що, з огляду на відмову Російської Федерації приймати участь у арбітражі, у справі залучений лише один експерт з оцінки збитків. Тому наразі арбітри мають намір додатково залучити власного експерта для визначення оцінки компенсації. Крім того, 19.02.2018 р. в даній справі було проведено слухання по суті справи.

Нафтогаз vs РФ (Справа Постійної палати третейського суду №2017-16). У 2017 р. при Постійній палаті третейського суду почався розгляд по суті у справі, ініційованій у 2016 р. Нафтогазом зі своїми шістьма дочірніми компаніями (ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз», ПАТ «Укртрансгаз», ДК «Лікво», ПАТ «Укргазвидобування», ПАТ «Укр-транснафта» та ДК «Газ України») проти Російської Федерації на підставі ДІУ між Україною та Росією. Справа розглядається згідно з Арбітражним регламентом ЮНСІТРАЛ. Позовні вимоги ґрунтуються на заявленій експропріації Російською Федерацією нафтових та газових активів Нафтогазу в Криму та передачі активів російській державній компанії у 2014 р. Заявлена інвестором сума вимог – близько 5 млрд дол. США. Рішення у справі очікується наприкінці 2018 р.

Висновки

Як вбачається із огляду, за підсумками 2017 р. можна сміливо сказати, що найбільші за сумою енергетичні спори вирішувалися саме в міжнародному комерційному арбітражі. З огляду на це, без жодного перебільшення головною подією минулого року стало винесення рішень Стокгольмського арбітражу у спорах між Нафтогазом та Газпромом. Варто також відзначити триваючий спір, ініційований найбільшою газовидобувною компанією України – ПАТ «Укргазвидобування» – за договором про спільну діяльність, рішення у якому очікується у 2018 р.

Що стосується міжнародного інвестиційного арбітражу у сфері енергетики, то все більше інвесторів з України користуються цим механізмом вирішення спорів. Водночас продовжується розгляд енергетичних арбітражів, ініційованих проти України. Так, із трьох енергетичних спорів, ініційованих інвесторами проти України в період 2015-2017 рр. (Littop vs Ukraine; JKX Oil & Gas vs Ukraine; Tatarstan vs Ukraine), лише в одному, а саме JKX Oil & Gas vs Ukraine, було винесено остаточне рішення.

У 2017 р. про свої наміри ініціювати інвестиційний арбітраж проти України вже заявили Газпром та Misen Enterprises AB. Відтак, найцікавіше ще попереду.