Готуємо зброю: як ЄСПЛ може допомогти у стягнені збитків з рф через війну

І чому із позовами варто поспішати

Загальні втрати економіки України від війни, розв’язаної росією, склали вже понад $600 млрд, а задокументовані втрати українських підприємств сягнули більше ніж $11 млрд станом на кінець травня. З огляду на це вже зараз варто аналізувати можливі шляхи отримання компенсації, зокрема від країни-окупанта. Які інструменти існують для стягнення компенсації і чому із цим питанням варто поспішати, розповіла Mind партнер Sayenko Kharenko Олена Сукманова.

З огляду на обсяги збитків для України та бізнесу, на перший план виходить питання: хто і коли зможе компенсувати ці втрати? Чи реальні взагалі такі компенсації? Чи варто боротися за них?

По-перше, боротися варто завжди. А по-друге, давайте спробуємо розібратися, на що і за якою процедурою сьогодні може претендувати бізнес.

На що можуть претендувати постраждалі? 

1 квітня 2022 року було прийнято за основу проєкт Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації», згідно з яким держава бере на себе зобов’язання виплатити деякі компенсації постраждалим унаслідок військових дій.

Безумовно, це позитивний тренд, який підтверджує, що держава дбає про своїх громадян.

Відповідно до цього законопроєкту, компенсації підлягатимуть як житлові будівлі, так й інші зруйновані будинки і споруди. Проте одержувачами компенсації вказуються поки що лише фізичні особи.

Чого ж чекати бізнесу?

На жаль, поки що в розробці лише методики визначення шкоди, але не державні компенсації.

Дуже теоретично юристи сьогодні розмірковують про можливості поводження з позовами в рф в українських судах та отримання такого рішення.

Проте виникає безліч питань щодо судового імунітету, щодо непідсудності суверенної держави суду іноземної держави, судових повідомлень та виконання такого рішення.

Очевидно, що ще є надія на міжнародні та іноземні донорські гроші та можливе прийняття рішень щодо російських санкційних активів. Проте, зважаючи на риторику та попередню практику, донорські гроші, як правило, виділяються на централізоване відновлення держави, інфраструктурні проєкти, проведення реформ, а на заарештовані активи рф претендуватимуть й інші країни.

З погляду індивідуального бізнесу, швидше за все, ми зможемо претендувати на точкові кредити та гранти за окремими проєктами.

Як відшкодувати втрати внаслідок війни? 

А тепер перейдемо до інструменту, який справді є цінністю для українського бізнесу в нинішній ситуації. Це подання скарги на компенсацію збитків до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Відразу хотіла б звернути увагу на той факт, що така можливість існуватиме ще зовсім не довго. Лише до 16 вересня 2022 року.

Це пов’язано із процедурою виходу з Ради Європи. При цьому, згідно з Європейською Конвенцією з прав людини, якщо жалоба була прийнята до моменту виходу держави з Ради Європи, то рішення суду має виконуватися незалежно від дати її подальшого прийняття.

Напевно, є певний стереотип про те, що міжнародні суди – це завжди довго та дорого. З першою частиною такого твердження можна погодитися. Дійсно, ЄСПЛ не дуже швидко приймає свої рішення і часто це затягується на кілька років, іноді й більше.

Водночас вартість витрат не можна прирівняти, наприклад, до міжнародних арбітражів. Тут все набагато простіше та дешевше. Перевірено на досвіді.

Чому варто звернутись до ЄСПЛ уже сьогодні:

• державні суди із закону можуть розглядати такі суперечки у зв’язку з наявністю імунітету держави, про яку говорили раніше.
• кримінальні провадження, швидше за все, не призведуть до прямого відшкодування збитків бізнесу.
• на сьогодні відсутні чіткі та зрозумілі механізми та джерела компенсації таких збитків.
• виплата репарацій на державному рівні поки що під величезним питанням.
• ЄСПЛ може забезпечити сатисфакцію в повному обсязі, включно з прямими збитками та втраченою вигодою.

І останній пункт, який, звичайно ж, викликає багато суперечок та дискусій. Виконання рішення ЄСПЛ доручається уряду.

Чи виконуватиме рф таке рішення ЄСПЛ?

Ніхто не дасть сьогодні однозначної відповіді на це запитання. Проте, на мою думку, необхідно врахувати таке. Цілком очевидно, що за кілька років політичний режим рф кардинально зміниться. І ставлення до міжнародних норм та рішень міжнародних судів також кардинально може змінитися.

Історія знає ситуації, коли, наприклад, Греція після денонсації виходу з Ради Європи у 1969 році, у 1974 році вже повернулася назад. Згідно з даними Доповіді Комітету Міністрів Ради Європи у 2020 році, рф виконала 92 рішення, а у 2019, відповідно, 162.

Ось і приходимо до простого висновку про те, що наявність шансу в майбутньому означає необхідність діяти вже сьогодні. А порятунок потопаючих, як відомо, справа рук самих потопаючих.