Інтелектуальна гласність

23 червня 2021 року відбувся VIII Міжнародний форум з інтелектуальної власності (IPF 2021), який за правом вважають однією з найпотужніших платформ для обміну експертними думками, обговорення актуальних питань і тенденцій у галузі інтелектуальної власності (IB, IP). Захід організовано газетою «Юридична практика». Генеральними партнерами IPF 2021 стали «Дубинський і Ошарова», ППФ «Пахаренко і партнери», ЮФ Aequo, Sayenko Kharenko, експертним партнером — Mamunya IP. IP-реформи

Панельні дискусії 1PF 2021 розпочалися з оцінки успіху реформ у сфері інтелектуальної власності в Україні.

За останні два роки Україна отримала нове законодавство, нового регулятора і, зрештою. Національний орган з інтелектуальної власності (НОІВ), яким визначено ДП «Укрпатент», нагадав модератор дискусії Михайло Дубинський, керуючий партнер «Дубинський і Ошарова». Чи покращило це стан справ і чи не зіпсувала планів на реформування пандемія коронавірусу, модератор запросив розповісти учасників панелі.

«Визначення «Укрпатенту» в ролі НОІВ було оптимальним рішенням», — зауважив Андрій Демчук, директор департаменту розвитку сфери інтелектуальної власності Міністерства економіки України. Він також запевнив, що дублювання функцій між відомством і ДП не відбувається, оскільки тепер міністерство займається нормативним забезпеченням вирішення питаньусфері інтелектуальної власності, а Укрпатент — усіма питаннями отримання, реєстрації, розгляду заявок та подальшого оскарження, експертиз.

Наразі Мінекономіки вже завершує формування наглядової ради НОІВ. За словами пана Демчука, є всі шанси, що вже до 10 липня вона проведе своє перше засідання, щоб розблокувати подальші етапи реформування галузі.

Про реалії роботи Укрпатенту після отримання нового статусу розповів Петро Іваненко, директор із питань інноваційного та інформаційного розвитку ДП, відповідаючи на запитання Михайла Дубинського про те, чи не затісно двом юридичним особам в одній установі.

«Ми почали робити де-юре те, що раніше робили де-факто», — зауважив пан Іваненко, пояснивши, щодо набуття статусу НОІВ працівники Укрпатенту проводили всі експертизи для реєстрації прав 1 В, проте не отримували самостійно заявки і збір за подангія реєстраційнихдокументів. Також поза межами ДП була апеляційна палата. Тому! сьогодні налагоджуються механізми взаємодії, але на суб’єктів це не чинить значного впливу.

Про особливості роботи Апеляційної палати НОІ В розповіла Марія Василенко, директор із питань права та адміністрування державних реєстрів ДП «Укрпатент», голова Апеляційної палати. «Інституційну незалежність Апеляційної палати передбачено профільним законодавством», — зауважила пані Василенко, відповідаючи на запитання модератора. Апеляційна палата складається з досвідчених працівників Укрпатіенту та Міністерства економіки України!, що дає їм можливість забезпечувати професійний та неупереджений розгляд скарГ.

Олександр Мамуня, партнер-засновник Mamunya IP,! патентний повірений, представив погляд бізнесу на процеси змін, які розпочалася в галузі захисту інтелектуальної власності в державі. «Українські процедури наближаються до стандартів ЄС», — зауважив спікер, додавши, що ефективність нормативних змін значно залежить від структурних перетворень. Він розповій коротко про нові ризики та можливості, відкриті для правовласників в Україні, залежно від об’єкта, право власності на який оформлюється, проаналізувавши кожен із них.

З досвідом роботи Бюро патентів і торговельних марок США (USPTO) та трендами, які простежуються відповідно до нього, учасників форуму ознайомив Доріан Мазуркевич, представник Бюро при Посольстві США в Україні, аташе з питань інтелектуальної власності в країнах Євразії. Він навів показники кількості заявок, статистику розгляду, зокрема щодо строків, розповів про процедури оскарження та загальні пр; івила захисту прав інтелектуальної власності за Законом про захист американсь ких винахідників.

ІР-судочинство

Наступна сесія форуму, яку модерував Ярослав Огнев’юк, партнер Sayenko Kharenko, стосувалася ІР-правосуддя.

Про «суд у смартфоні» на прикладі Вищого суду з питань інтелектуальної власності (IP-суд) говорив під час своєї онлайн-доповіді Сергій Іонушас, народний депутат України, голова Комісії з питань правової реформи, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності. Він нагадав присутнім, що 14 червня указом Президента України було затверджено Стратегію розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021—2023 роки (Стратегія). Однією із загроз, які заважають сталому розвитку правосуддя, в Стратегії названо саме недостатній рівень використання цифрових технологій під час здійснення правосуддя.

Спікер розповів про цілі та завдання створення IP-суду і зазначив, що Стратегією передбачено як пілотний проект запуск «ІР-суду в смартфоні». « Цей проект може стати ідеальним тестовим майданчиком для впровадження повноцінного електронного судочинства на базі ЄСІТС. Упевнений, що загальний високий рівень цифрової грамотності учасників сфери інтелектуальної власності дасть змогу безболісно впровадити ці новітні технологічні інструменти», — зазначив Сергій Іонушас.

Говорячи про перспективи IP-суду, Богдан Львов, заступник Голови Верховного Суду, голова Касаційного господарського суду, зазначив: практика формування Верховного Суду свідчить, що не обов’язково всі вакантні посади заповнити, щоб суд розпочав свою діяльність. Водночас він висловив побоювання стосовно створення «суду в смартфоні» саме на базі ІР-суду, оскільки справи з інтелектуальної власності належать до категорії найскладніших.

Про те, як діють процесуальні фільтри для касаційного оскарження судових рішень в IP-спорах, учасникам форуму під час онлайн-включення розповів Ігор Бенедисюк. суддя судової палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов’язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Аналізуючи статистику, він зазначив, що за 2020 рік надійшло 104 скарги у справах щодо захисту права на об’єкти інтелектуальної власності, з яких було відмовлено в прийнятті всього 21 скарги. Причиною цього Ігор Бенедисюк назвав те, що з лютого 2020 року було вдосконалено процесуальні фільтри, які діяли у Верховному Суді, що спричинило повернення касаційних скарг. Говорячи про усталену судову практику, Ігор Бенедисюк звернув увагу на позицію Верховного Суду стосовно строків позовної давності та дострокового припинення дії охоронних документів на торговельні марки (ТМ).

Суперечлива практика забезпечення позовів в IP-спорах стала темою доповіді Оксани Марченко, заступника голови Ради суддів України, судді Господарського суду м. Києва. За її словами, усталена практика формувалася з огляду на те, що для забезпечення позову потрібно заборонити передання прав на відповідний об’єкт права інтелектуальної власності, крім того, заборонити вносити зміни до даних реєстраційного досьє стосовно власника на відповідний об’єкт права інтелектуальної власності. Нині, наголосила доповідачка, існують абсолютно протилежні позиції не лише Господарського суду м. Києва, але й загальних судів та судів апеляційних інстанцій.

Про зміну ролі судової експертизи в IP-спорах говорила у своєму виступі Наталія Дрюк, радниця ЮФ Aequo. Вона нагадала про основні зміни в цій сфері, які відбулися з 2017 року, та, навівши статистичні дані, наголосила, що завдяки цим змінам зросла загальна кількість висновків експертів у справах, більша частина яких виготовляється на замовлення їх учасників, а майже в половині справ наявні висновки експертів, протилежні за змістом. Говорячи про оцінку експертного висновку, Наталія Дрюк наголосила на недопустимості виходу за межі спеціальних знань експерта та на потребі уникати питань права. П’ять кроків для покращення ефективності правосуддя в спорах в IP-сфері запропонував учасникам форуму Антон Полікарпов, радник ЮФ AVELLUM. Він зазначив, що висновки експерта у справах про порушення права інтелектуальної власності зазвичай підтверджують позицію сторони, яка замовила експертизу, що викликає сумнів у її об’єктивності та змушує суд призначати повторне дослідження. Спікер вважає недоцільним призначення повторної експертизи судом, якщо у справі є висновки експерта кожної зі сторін, — потрібно вирішувати питання по суті. Для відшкодування збитків від порушення прав у сфері інтелектуальної власності він запропонував запровадити процедуру отримання відшкодування, яка б надала сторонам більше можливостей для компенсації витрат. У питанні забезпечення позову Антон Полікарпов дотримується позиції щодо можливості виникнення ситуації, коли заходи забезпечення позову дублюють позовні вимоги, оскільки така практика існує в багатьох країнах. Компенсація витрат на правову допомогу у спорах про порушення прав інтелектуальної власності ускладнюється наявністю недобросовісних відповідачів. Можливість стягнення значної суми, на думку Антона Полікарпова, слугувала би певним запобіжником від порушень прав IB, тому через суб’єктивне визначення такої компенсації за співмірністю витрат і складністю справи суттєво занижується сума, яка не компенсує здійснені витрати.

Про новели доменних спорів ішлося у виступі Ганни Прохоровой радниці Mamunya IP, арбітра з розгляду доменних спорів за процедурами UDRP та UA-DRP при ВОІВ (Женева, Швейцарія) та URS при MSFD (Мілан, Італія). Вона нагадала про можливість розгляду доменних спорів не лише судом, але й Центром арбітражу та посередництва Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ) та провела порівняльний аналіз цих двох способів. Перевагою останнього методу вона назвала скорочення строків розгляду та навела приклад, коли справа розглядалася судом протягом 4,5 року, а в альтернативний спосіб вирішувалася впродовж 2,5 місяця. Іншими перевагами «альтернативного» розгляду доменних спорів вона назвала спрощення доведення, процедури припинення делегування доменного імені та розширення мов провадження справи. Також перевагою розгляду справ Центром арбітражу та посередництва ВОІВ є можливість боротьби з пасивним утриманням доменного імені, тимчасом як у суді цю проблему вирішити неможливо.

Практика визнання недійсним свідоцтва на ТМ стала темою доповіді Наталії Дикої, керівника департаменту із захисту інтелектуальної власності ТОВ «Глобал Спірітс Європа». Прикладом став реальний кейс бренду алкогольних напоїв, який розповсюджувався через офіційного дистриб’ютора в Казахстані. Коли компанія вирішила змінити дистриб’ютора, виявилося, що цей дистриб’ютор отримав права на ТМ алкогольного напою кирилицею в Казахстані та намагався запобігти заходу на тамтешній ринок іншого дистриб’ютора — конкурента. Це було ще більш очікувано через те, що ТМ мала міжнародну реєстрацію латиницею. На думку Наталії Дикої, наявність ідентичного написання ТМ латиницею і кирилицею є прогалиною експертизи казахського патентного відомства, що стало ускладнювальною обставиною справи. Вона розповіла про перипетії боротьби з казахським патентним тролем і наголосила, що і український, і казахський підхід, і підхід ЄС полягають у тому, що поняття «агент» і «представник! » мають трактуватися широко: будь-яка особа, що постачає товар виробника, пов’язана з ним договірними відносинами, може розглядатися як агент чи представник.

Захист IP

Онлайн-зустріч «без краваток», присвячену проблемам зупинення порушення прав інтелектуальної власності, модерував Олександр Пахаренко, партнер «Пахаренко і партнери».

Результати дослідження Українського альянсу по боротьбі з підробками та піратством (УАПП) щодо стану виконання прикордонних заходів зі сприяння захисту прав інтелектуальної власності на митниці, проведеного навесні цього року, показали, зокрема, що, на думку 22 % респондентів, ефективність застосування заходів із захисту прав інтелектуальної власності на митниці після внесення змін до Митного кодексу України та запровадження нових порядків, затверджених наказами Міністерства фінансів України № 281 та № 282 від 9 червня 2020 року, прийнятна на сьогодні, але потребує вдосконалення, а 78 % респондентів повідомили, що їх повністю не задовольняє теперішня робота митниці (відсутні призупинення митного оформлення товарів, що порушують права інтелектуальної власності, або наявні призупинення лише оригінальних товарів).

Артем Тищенко, керівник підрозділу з питань сприяння захисту прав інтелектуальної власності Одеської митниці Державної митної служби України, зазначив, що митна система у 2021 році показує зростання ефективності під час затримання товарів, які підлягають митному оформленню і підозрюються в порушенні прав інтелектуальної власності. Однак це зростання пов’язане з різким зменшенням кількості таких заходів — лише 10 % заходів митних органів у 2020 році стосувались виявлення товарів, що порушують права IB, у 2021 році вже 25 % таких заходів були ефективними з точки зору недопущення зазначених порушень.

Олексій Гащицький, заступник начальника відділу сприяння захисту прав інтелектуальної власності Управління нетарифного регулювання Держмитслужби, зауважив, що сьогодні потрібно максимально прискорити доопрацювання програмних комплексів, запровадження яких передбачено наказом Мінфіну № 282. Насамперед це стосується чинного ПІК «Митний реєстр об’єктів права інтелектуальної власності», в якому кількість реєстрацій вже перевищує 300. Незважаючи на зміни концепції роботи митниці в напрямі захисту прав інтелектуальної власності згідно з Регламентом ЄС № 608/2013, досі значна кількість заявників звертається до Держмитслужби не для протидії ввезенню підробок, а з метою отримання конкурентних переваг шляхом зловживання правами інтелектуальної власності. Тому спікер запропонував таким заявникам не гаяти часу.

Павло Рябець, старший проектний менеджер Офісу підтримки реформ при Міністерстві фінансів України, висловив думку, що після приведення національного законодавства з питань захисту прав інтелектуальної власності на кордоні до стандартів ЄС вкрай важливо забезпечити підвищення ефективності результатів роботи митних органів за цим напрямом. Цього можливо досягти через подальший інституційний розвиток митних органів у контексті переходу до роботи Держмитслужби у форматі єдиної юридичної особи, впровадження чітких КРІ (ключових показників ефективності), системи мотивації, а також реалізацію відповідних IT-рішень для покращення взаємодії між митницею та правовласниками.

Вігяніс Аліпіаускас, міжнародний ключовий експерт з питань митниці Програми ЄС з підтримки управління державними фінансами (EU 4PFM), зазначив, що завершальним кроком ІТ-трансформації митниці має стати нова система митного оформлення. Коментуючи впровадження нових програмних продуктів у Держмитслужбі, пан Аліїдаускас наголосив, що внесення 7 2019 році необхідних змін до Митного кбдексу України дало змогу спрямувати ресурси EU 4PFM на кілька основних напряі іів. «Перший — це посилення ефективної ті контролю, і з цією метою ми вирішили спрямувати ресурси, щоб поділитися найкращим досвідом країн ЄС у цій галузі. Другим напрямом стали IT-рішення. Вони складаються, своєю чергою, з таких трьох частин. Перша — реєстр об’єктів інтелектуальнбї власності, друга — система аналізу ризиків і третя — це система митного оформлення. Якщо говорити про строки, то новий реєстр об’єктів інтелектуальної власнсісті вже протестований і вводиться в дослану експлуатацію. Система аналізу ризиків (АСУР 2.0) протестована й очікує на ввег ення в дослідну експлуатацію. Сподіваємі )ся. шо цю експлуатацію буде закінчено в серпні. І завершальний крок — це абсолютно нова система митного оформлення, — зазначив експерт.

Валерій Остроухих, IT-експерт Програми ІЄС з підтримки управління державними фінансами (EU 4PFM), зазначив, що нинішнього року запрацював реєстр, відповідна інформаційна система. Проте незабаром очіїїується поява нового реєстру. Взагалі система складається з декількох модулів: власне, реєстру (все, що стосується Заявки, внесення змін тощо); інтеграції цього реєстру з автоматизованою системою управління ризиками.

Георгій Георгієв, міжнародний експерт Програми ЄС з підтримки управління державними фінансами (EC 4PFM), підкреслив, що таке поняття, як «експертний висновок», в практиці ЄС відсутнє, і тільки правовласник, якщо він говорить, що продукція є контрафактною, надалі займається всіма питаннями, пов’язаними з доказуванням у суді.

Зі свого боку, Олександр Пахаренко впевнений, що для виправлення ситуації з поточним станом прикордонних заходів із захисту прав інтелектуальної власності на українській митниці, з точки зору представників правовласників, серед необхідних першочергових адміністративних змін повинні бути персональна відповідальність і заці кавленість у кінцевому результаті реформи посадових осіб Мінфіну, Держмитслужби на рівні центрального апарату і в регіональних митницях.

Євгеній Компанець. заступник начальника юридичного відділу патентно-правової фірми «Пахаренко і партнери», модерував другу частину онлайн-зустрічі. За його словами, практика захисту прав ІВ в Україні свідчить про те, що, порівняно з попередніми роками, з 2020 року почала збільшуватись кількість виявлених підпільних виробництв фальсифікованої продукції та організованих груп, які їх засновували. Для досягнення завдань кримінального судочинства необхідна тісна співпраця правовласника з правоохоронними органами та активна позиція потерпілого / його і іредставника в процесі доказування.

Департаменту кіберполіції Національної поліції України, полковник поліції, поділив правовласників на дві категорії: правовласники, права інтелектуальної власності яких зареєстровано в Україні, і юридичні особи, які представляють правовласників іноземних країн. Закономірно було б ці дві категорії поділити за ознакою «активності» та «пасивності». Активні правовласники, перш ніж написати заяву, спілкуються та обговорюють із правоохоронцями нюанси справи. Повне порозуміння з правовласником дає змогу надавати й отримувати правильну і коректну інформацію, швидко встановлювати збитки після реалізації контрафакту та робити економічну експертизу.

Роман Бай. старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України, капітан поліції, погодився, що від правовласників і безпосередньо від кіберполіції залежить подальша швидкість проведення досудового розслідування. Наявність чітко сформульованих заяви і доказів дасть можливість отримати відповідні висновки експертів із метою податьшого звернення до суду. Саме тому і важлива взаємодія та активна позиція правовласників.

Ігор Москаль. прокурор відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні Волинської обласної прокуратури, впевнений, що правовласники та їх представники відіграють важливу роль. Розгляд кримінальних справ цієї категорії пов’язаний зі знанням не лише національного законодавства, а і норм міжнародного права. Участь представника сприяє прийняттю судом справедливого та обгрунтованого рішення.

Фіналізуючи онлайн-зустріч, Олександр Пахаренко висловив думку, що, враховуючи суспільну небезпеку від контрафактної продукції, кількість якої невпинно зростає, єдиним дієвим механізмом впливу на ринок контрафакту є створення умов, за яких виготовлення та збут контрафактної продукції стануть непривабливими і невигідними, а цього можна досягти лише шляхом застосування більш жорстких санкцій до виробників та продавців контрафакту і налагодження ефективної роботи правоохоронних органів у цій сфері в тісній співпраці з правовласниками. Окремої уваги потребує запровадження адміністративної відповідальності третіх осіб (адміністраторів ринків, платформ е-комерції, логістичних компаній тощо) за сприяння розповсюдженню контрафактної продукції, але це вже питання для окремої сесії.

Диджитал-ІР

Захист цифрових даних як об’єктів права інтелектуальної власності обговорили учасники диджитал-сесії IPF 2021. Більшість активів у сучасному світі втрачають свій матеріальний прояв, і тому актуалізується питання їх захисту як об’єктів права інтелектуальної власності, зазначив модератор Олег Дерлюк, керуючий партнер Stron, закликаючи учасників розібратися з правовим статусом таких об’єктів, як інформація, біг дата, васпекті цифрової економіки.

Ірина Стародуб, керівник судового відділу Moneyveo, зауважила, що Moneyveo — це ще й фінтех-компанія, а тому має значну практику із захисту прав інтелектуальної власності на IT-рішення. Спікер зосередилася на захисті комп’ютерних програм. їх найчастіше в Україні охороняють за законодавством про авторське та суміжні права. Хоча авторське право ширше та більш тривале (навіть більше, ніж живе і функціонує сама програма), проте воно не дає змоги захистити ідею, суть, а лише код. Так, ідея комп’ютерної програми не підлягає захисту, і тому якщо між розробниками, один із яких став автором ідеї, а інший написав її втілення, виникне спір, то саме останнього буде визнано автором. До цього схиляється судова практика, яка не є значною зі вказаного питання.

Інноваційно-цифровими планами AT «Укрпошта» поділився Віталій Бєліков, директор департаменту з правових питань компанії. Зокрема, йдеться про реалізацію ідеї цифрових поштових марок, які можуть стати альтернативою криптовалютам. Ідея полягає в тому, щоб такими марками можна було оплачувати послуги Укрпошти, і не тільки за пересилання кореспонденції, а також отримувати до номіналу додаткову вартість за рахунок володіння марками з лімітованої серії або доступ до деяких аудіовізуальних об’єктів (кліпів, коротких відео) до того, як вони стануть доступні широкому загалу.

Тетяна Харебава, директор юридичного департаменту SPORT LABS GROUP, зупинилася на цифрових даних як окремому об’єкті права інтелектуальної власності. Спікер зауважила, що одними з найпопулярніших даних для продажу є дані про довкілля, погоду, клімат тощо. Також цінуються дані про спортивні події, зокрема статистика, вебдані — про трафік, потік клієнтів, кліки, геопросторові дані, дані про фінансові ринки, нерухомість, транспорт. Тетяна Харебава також навела приклади вирішення питання про правові підстави передання цифрових даних для контрагентів і третіх осіб, а також усі види правових підстав для виникнення прав надані.

Виклики IP

Завершальна сесія IPF 2021 пройшла під знаком «корони», адже стосувалася викликів для IP, які виникли внаслідок пандемії COVl D-19. Модерувала дискусію Вікторія Сопільняк, партнер «Дубинський і Ошарова». Вона констатувала, що пандемія коронавірусу спричинила суттєві зміни в способі життя людей, і деякі з них залишаться з нами надовго, якщо не назавжди. Досить суттєво коронапірусна криза зачепила і І P-сферу. П ід час дискусії спробували дослідити, що в дбувається з IP-правами в ситуації карантинних обмежень, коли власник цих правне може оперативно заперечити проти їх незаконного використання іншими особами. Наразі квазімонополія патентних прав перебуває під питанням, і уряди багатьох країн вдаються до суттєвих обмежень таких прав, а за певних обставин і взагалі скасовують їх.

Саме про інтелектуальну власність і міжнародні зобов’язання України в контексті балансу приватних IP-прав і публічного інтересу до забезпечення права особи на здоров’я йшлося у виступі Інни Шагової, начальника відділу права промислової власності Міністерства економіки України. Вона розповіла про пропозицію звільнення від зобов’язань за Угодою про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС) у зв’язку зпоширенням COV 1D-19, метою якої стало забезпечення доступу до вакцин та інших товарів, необхідних для подолання пандемії. Зокрема, пропонувалося звільнити від зобов’язань імплементації чи застосування розділів стосовно авторського права та суміжних прав, промислових зразків, патентів, захисту інформації, якщо це стосується профілактики, стримування або лікування COVID-19.

Про позицію держави стосовно «хайпу» на коронавірусі говорила Наталія Буроменсвка, заступниця голови Антимонопольного комітету України — державна уповноважена. Вона зазначила, що визнання Всесвітньою організацією охорони здоров’я пандемії COVID-19 стало сприятливим підґрунтям для недобросовісних суб’єктів, які намагалися пропонувати свої товари в умовах карантинних обмежень. Антимонопольний комітет України (АМКУ) проводив моніторинг дотримання статті 15 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції». Крім того, АМКУ провів дослідження стосовно двох десятків провідних фармвиробників країни та низки телеканалів, щоб з’ясувати, які лікарські засоби просуваються на ринку та чи не вводять при цьому споживачів в оману і чи не поширюють недостовірну інформацію про ліки. Досліджувалися також повідомлення про якість лікарських засобів та їх ціни, задопомогою яких виробники намагалися вплинути на споживачів. Наталія Буроменська розповіла про результатні цих досліджень і заходи, яких вживав АМКУ щодо виявлених порушників.

Про інтелектуальну власність і доступність лікування майбутнього під час онлайн-включення говорив Віталій Гордієнко, голова ради директорів асоціації виробників інноваційних ліків «АПРаД». Коментуючи українські новації патентної охорони, він наголосив на відмінностях між нашим та європейським законодавством і підкреслив, що тепер не визнається порушенням прав, які випливають із патенту, рвезення на митну територію України у встановленому законом порядку токарів, виготовлених із використанням винаходу (корисної моделі), для дооліджень та/ або використання винаходу (корисної моделі) в дослідженнях, що проводяться з метою підготовки та подання інформації для реєстрації лікарського засобу.

Під час онлайн-включення Дмитро Таранчук. директор із правового забезпечення AT «Фармак», говорі® про нерозривний зв’язок сфери інтелектуальної власності з процесами подолання коронавірусу у світі. Він констатував наявність проблем із доступністю вакцин від COVID-19, з якими стикаються як виробники, так і уряди держав. «Ключовою проблемою дефіциту вакцин, особливо в країнах третього світу, є обмежені виробничі потужності основних виробників вакцин, тож особливого значення набуває питання трансферу технологій», — зазначив Дмитро Таранчук. Він розповів про сутність трансферу технологій, його переваги та наголосив на важливості дотримання Прав інтелектуальної власності в цьому Процесі.

«Права інтелектуальної власності в епоху «корони»: альтернативи для України з точки зору практика» — тема виступу Антона Капітоненка, юриста київського офісу МЮФ Baker McKenzie. Він зосередив увагу присутніх на можливих наслідках відмови від захисту прав інтелектуальної власності. Hal його думку, це не пришвидшить виробництво і дистрибуцію вакцин, оскільки головна проблема полягає не в правах на вакцини, а в обмеженості технологічних можливостей виробників і дефіциті сировини.

Резюмуючи дискусію, Вікторія Сопільняк закликала дивитися на проблему COVID-19 ширше/адже, хоча коронавірусна криза і спричинила нові виклики для IP-сфери, ми обов’язково їх поборемо і виробимо ту консолідовану позицію, яка буде найкращою для України.

Коментар

Правосуддя онлайн

Ярослав Огнев’юк, партнер Sayenko Kharenko

У часи локдаунів, кліматичних аномалій та невирішеності проблеми дорожнього трафіку у великих містах можливість розгляду справ, пов’язаних із захистом IB, вонлайн-режимі видається досить навіть привабливою. Поки суддями та представниками сторін залишаються люди, а не результати застосування технологічних рішень, найкращим способом донесення і сприйняття правової позиції все-таки буде залишатись особиста участь у судових засіданнях офлайн. Проте не всі справи є складними, і деякі судові засідання не передбачають процесуальних батлів, тож наразі наявність одночасно двох режимів розгляду судових справ видається найкращим варіантом.

Щодо питання якості та захисту інтернет-комунікацій слід звернути увагу, що телекомунікаційні технології настільки динамічно розвиваються, що ще до повноцінної появи 5О-зв’язку вже розробляється стандарт 6G|, і до кінця року світу взагалі обіцяють початок надання безкоштовного супутникового інтернет-зв’язку від StarLink, тож ідея онлайн-судочинства явно не випереджає технологічні можливості її забезпечення. Рівень сучасних можливостей кіберзахисту інформації теж дає змогу дуже швидко виявляти і знешкоджувати загрозу, тому головне — серйозно поставитись до можливих неправомірних втручань із метою превентивної мінімізації ризиків.

Подібні публікації

26 Січня 2023

Публікації

Гра з тінню: чим небезпечні нелегальні казино та звідки вони беруться?
24 Січня 2023

Публікації

Хто за все заплатить: як рітейлу фіксувати збитки та на які варіанти відшкодування можна розраховувати
19 Січня 2023

Публікації

Закон № 2805-ix: аналіз Sayenko Kharenko
Cookies повідомлення

Ми використовуємо дані cookie, щоб аналізувати поведінку відвідувачів
нашого сайту та покращувати його. Використовуючи наш сайт, ви даєте згоду на дані cookie відповідно до нашої Cookie Policy.