Якщо ми будемо в ЄС: П’ять варіантів обмежень для українського агроекспорту

За три роки війни та безмитної торгівлі, ЄС не на словах, а на ділі відчув експортний потенціал українського аграрного сектору. Було все: і блокування кордонів, і заборони імпорту, і висипане українське зерно на коліях.

Апогеєм усього стало те, що ЄС не продовжив режим безмитної торгівлі з Україною і починаючи із 6 червня 2025 року аграрна торгівля між Україною та ЄС знову регулюється за довоєнними правилами, передбаченими Угодою про асоціацію, з дуже помірними тарифними квотами для багатьох провідних позицій українського агроекспорту.

Варіант 1 — Загальне захисне застереження (general safeguard clause)

ЄС завжди передбачає в угодах про приєднання можливість застосовувати певні захисні заходи в разі, якщо після приєднання до ЄС нової країни-члена виникають труднощі, які мають серйозний тривалий негативний вплив у будь-якому секторі економіки або які серйозно погіршують економічну ситуацію в певному регіоні. Найчастіше причиною застосування захисних заходів є зростання імпорту з нової країни-члена, яке призводить до серйозного дисбалансу на внутрішньому ринку ЄС.

Такі захисні застереження зазвичай носять тимчасовий характер і можуть застосовуватися не довше ніж 3−5 років після приєднання до ЄС. Застосування захисних заходів може бути ініційовано або новою країною — членом ЄС, або «старими» країнами-членами. Саме ж застосування заходів погоджується Європейською Комісією. Як правило, захисні заходи застосовуються у формі квот, які застосовуються протягом року.

Цей вид застережень поширюється на всі товари, у тому числі аграрну продукцію.

Варіант 2 — Захисне застереження щодо внутрішнього ринку (internal market safeguard clause)

З 2004 року всі угоди про приєднання містять захисні застереження щодо внутрішнього ринку. Суть застережень полягає в наступному: якщо нова країна — член ЄС не виконала зобов’язання, взяті під час переговорів про вступ до ЄС, і це призвело до серйозного порушення функціонування внутрішнього ринку, постраждала країна — член ЄС чи сама Європейська Комісія можуть застосувати обмежувальні заходи.

Це застереження стосується не економічних наслідків, а інших серйозних ризиків для захисту здоров’я або життя людей, тварин чи рослин, захисту інтелектуальної власності тощо.

Цей інструмент — важливий «кнут», за допомогою якого ЄС змушує «новачків» адаптуватися до вимог внутрішнього ринку. Якщо нові країни — члени ЄС не адаптуються, ЄС за власною ініціативою чи за ініціативою постраждалої країни — члена ЄС може застосувати різні обмежувальні заходи (наприклад, заборонити імпорт певних товарів). ЄС може використовувати цей механізм протягом 3 років після приєднання новачків, але самі обмеження будуть діяти аж до повного виконання всіх вимог.

І знову-таки цей тип застережень може стосуватися аграрного сектору.

Варіант 3 — Додатковий механізм регулювання торгівлі (supplementary trade mechanism)

Досвід вступу Іспанії в ЄС є особливо цікавим для України, оскільки Іспанія також мала надзвичайно потужний аграрний сектор, якого дуже боявся ЄС. Тому для Іспанії створили унікальний механізм, який передбачав графік і граничні квоти експорту аграрної продукції з Іспанії на внутрішній ринок ЄС. Зазначений механізм застосовувався протягом 9 років.

Якщо ж (1) імпорт з Іспанії перевищував граничні квоти протягом певного періоду, або (2) був ризик такого перевищення в певний період, або (3) навіть якщо поставки відбувалися із дотриманням графіку, але вони все одно створили дисбаланс на внутрішньому ринку ЄС, постраждала країна — член ЄС чи сама Європейська Комісія мали право застосувати обмежувальні заходи. Мова йшла про призупинення імпорту на певний період або перегляд граничних квот.

Україна вже натякнула на готовність застосувати добровільні обмеження експорту аграрної продукції в ЄС. Наприклад, через застосування експортних квот чи ліцензій. Але є ризик, що ЄС не буде просто довіряти одностороннім заходам, бо тоді у ЄС не буде механізму впливу на Україну в разі порушень. Натомість «іспанський сценарій» може бути корисним для України, адже за нього будуть чітко визначені квоти та графіки поставки аграрної продукції. Якщо українські аграрії їх порушуватимуть, будуть застосовуватися санкції. Це дозволить зробити торгівлю між Україною та ЄС передбачуваною для всіх учасників внутрішнього ринку ЄС.

Варіант 4 — Призупинення вступу Румунії та Болгарії до ЄС

Румунія та Болгарія були першими країнами, яким загрожувало призупинення вступу до ЄС через неготовність до європейських вимог. Відповідна угода про приєднання передбачала наступний механізм: Європейська Комісія проводила щорічний моніторинг статусу імплементації європейських вимог Румунією та Болгарією. Якщо Європейська Комісія виявить значні недоліки в низці важливих сфер (наприклад, судова реформа), Комісія має підготувати відповідний звіт, на підставі якого Рада ЄС може призупинити вступ зазначених країн на рік.

Сільське господарство буде ключовою темою переговорів про вступ України. Якщо український агросектор не готовий до європейських стандартів харчової безпеки, ветеринарного контролю та екологічних вимог, ЄС може відкласти вступ на невизначений термін. Це означає: українським аграріям слід максимально серйозно підходити до виконання всіх вимог. Інакше вся країна може «зависнути» на порозі ЄС через проблеми в одній галузі.

Варіант 5 — Захисні заходи саме для українського агроекспорту

Протягом періоду червень 2022 р. — червень 2025 р., поки діяв режим безмитної торгівлі, ЄС тестував різні захисні заходи для стримування українського аграрного експорту. Зокрема, запроваджував тимчасову заборону імпорту окремої аграрної продукції до Польщі, Угорщини, Словаччини, Румунії та Болгарії на період із 2 травня до 15 вересня 2023 року. Також ЄС передбачив автоматичні захисні заходи — спеціальний режим квотування для цукру, яєць, меду та вівса.

Зважаючи на те, що ЄС вважав цей механізм ефективним, цілком ймовірно, що його може бути запропоновано і для угоди про приєднання.

Висновки

У ЄС є досить широкий арсенал захисних механізмів, які можуть бути застосовані до українського агроекспорту після вступу до ЄС. Відповідно, українським виробникам потрібно детально вивчати такі механізми та співпрацювати з Урядом України, щоб відповідні захисні інструменти в подальшому не були надзвичайно обтяжливими та не заблокували повністю український експорт у ЄС або відклали його на багато років.