11 Вересня 2018

Міжнародні новини торгівлі. Червень – Серпень 2018

НОВИНИ СОТ

ГРУПА ЕКСПЕРТІВ СОТ ВИНЕСЛА РІШЕННЯ В СПРАВІ «ЄС – ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ПАКЕТ»

10 серпня 2018 року Група експертів опублікувала Звіт у справі «ЄС – Енергетичний пакет» (Україна брала участь у цій справі як третя сторона). Група експертів не погодилася з більшістю аргументів Росії, яка стверджувала, що енергетична політка ЄС не відповідає праву СОТ. Водночас Група експертів таки встановила деякі порушення угод СОТ з боку ЄС (дві вимоги щодо трубопроводу OPAL, захід щодо сертифікації третіх країн у національному законодавстві Хорватії, Угорщини та Литви, а також захід щодо Транс’європейської енергетичної мережі)[1].

ДОВГООЧІКУВАНЕ РІШЕННЯ ЩОДО АВСТРАЛІЙСКОГО ЗАКОНОДАСТВА ЩОДО ПРОСТОГО ПАКУВАННЯ ТЮТЮНОВИХ ВИРОБІВ

28 червня 2018 року Група експертів винесла рішення в одній із найбільш принципових та важливих справ СОТ «Австралія – Просте пакування». Група експертів відхилила всі вимоги Куби, Домініканської Республіки, Гондурасу та Індонезії і визначила, що законодавство Австралії щодо простого пакування тютюнових виробів відповідає праву СОТ. Гондурас і Домініканська Республіка вже подали апеляцію до Апеляційного органу, який і поставить фінальну крапку в питанні щодо відповідності австралійського законодавства угодам СОТ[2].

Детальніше про справу – за посиланням: https://sk.ua/news/australia-tobacco-plain-packaging-ds435-ds441-ds458-ds467/

СПОРИ В СОТ У КОНТЕКСТІ ТОРГОВЕЛЬНОЇ ВІЙНИ

8 березня 2018 року США прийняли рішення щодо застосування 25%-го додаткового імпортного мита на деякі товари зі сталі та 10%-го додаткового імпортного мита на деякі товари з алюмінію походженням практично з усіх країн[3]. Для того, щоб встановити необхідність вжиття таких заходів, США ініціювали два розслідування: одне було проведене Міністерством торгівлі США відповідно до розділу 232 Закону США «Про розширення торгівлі» від 1962 року, а друге базувалося на розділі 705 Збірки федеральних нормативних актів США. За підсумками обох розслідувань було встановлено, що наявні обсяги імпорту сталі та алюмінію послаблюють внутрішню економіку США, а також загрожують їхній національній безпеці.

Дев’ять держав-членів СОТ (Китай, Індія, Канада, Європейський Союз, Мексика, Норвегія, Російська Федерація, Швейцарія та Туреччина) подали запит на проведення консультацій у СОТ зі США, стверджуючи, що заходи США порушують ГАТТ 1994 року та Угоду про захисні заходи[4].

До того ж Канада, Китай, Європейський Союз, Мексика та Туреччина наклали додаткові імпортні мита на деякі товари зі США. У відповідь США подали запит на проведення консультацій з даними країнами, зазначаючи, що їхні дії є несумісними з ГАТТ 1994 року[5].

ОПУБЛІКУВАНО ДВА ЗВІТИ У СПОРАХ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА РОСІЄЮ В СОТ

20 липня 2018 року СОТ опублікувала Звіт Групи експертів у справі «Україна – Нітрат амонію (Росія)». Група експертів підтримала позицію України і чітко підтвердила, що в рамках антидемпінгових розслідувань країна, яка їх проводить, має право застосовувати коригування вартості основної сировини та матеріалів іноземних виробників, якщо існують докази, які підтверджують її необґрунтованість. Однак Група експертів встановила, що при проведенні антидемпінгового розслідування Міністерство економічного розвитку та торгівлі України порушило певні процедурні вимоги (наприклад, не оприлюднило основні факти, необхідні для розуміння розрахунку демпінгу; не надало зацікавленим сторонам достатньо часу для коментування ситуації щодо розкриття основних фактів тощо)[6]. Не погодившись із Групою експертів у частині порушень процедурних вимог, Україна подала апеляцію до Апеляційного органу[7].

Докладніше про рішення Групи експертів – за посиланням: https://www.eurointegration.com.ua/articles/2018/07/25/7084779/

30 липня 2018 року Група експертів прийняла рішення у справі «Росія – Товари для залізниці». Група експертів підтвердила, що невизнання сертифікатів відповідності, виданих у країнах ЄАЕС, крім Росії, призупинення сертифікатів відповідності українським виробникам товарів для залізниці, а також відмови в поданні заявок на отримання нових сертифікатів відповідності не відповідають вимогам ГАТТ 1994 року та Угоді СОТ про технічні бар’єри в торгівлі. Проте, на думку Групи експертів, Україна не довела систематичне перешкоджання імпорту товарів у зв’язку з неможливістю порівняти ситуацію в Україні протягом періоду з квітня 2014 року по грудень 2016 року з іншими країнами[8]. Аналогічно, Україна реалізувала своє право, передбачене статтею 16.4 Угоди про врегулювання суперечок СОТ, та подала апеляцію на рішення Групи експертів. Тому фінальні висновки в обох справах будуть зроблені Апеляційним органом[9].

ІНШІ СПОРИ В СОТ

Крім того, протягом червня-серпня 2018 року держави-члени СОТ ініціювали низку інших торговельних спорів. Наприклад, Китай подав запит на проведення консультацій із США щодо захисного імпортного мита на кристалічні кремнієві фотогальванічні продукти[10], а також додаткового імпортного мита на деякі китайські товари[11]. У свою чергу, Японія подала запит на консультацію з Кореєю щодо антидемпінгового мита на балки з нержавіючої сталі[12].

ЗАХОДИ ТОРГОВЕЛЬНОГО ЗАХИСТУ

ЗАСТОСУВАННЯ ЗАХОДІВ ТОРГОВЕЛЬНОГО ЗАХИСТУ В УКРАЇНІ

4 липня 2018 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі повідомила про застосування заходів торговельного захисту, зокрема:

Спеціальних заходів щодо імпорту в Україну кислоти сірчаної та олеуму незалежно від країни походження та експорту у формі імпортних квот на три роки^[13].
Остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну деякої карбамідоформальдегідної продукції походженням з Російської Федерації у формі мита 39,94% на п’ять років^[14].

ЄВРОПЕЙСЬКА КОМІСІЯ ЗАПРОВАДИЛА ПОПЕРЕДНІ ЗАХИСНІ ЗАХОДИ ЩОДО ІМПОРТУ СТАЛЕВИХ ВИРОБІВ

19 липня 2018 року введено в дію попередні захисні заходи щодо імпорту 23 категорій сталевої продукції. Такі заходи мають на меті запобігти імпорту великої кількості сталевої продукції з інших країн на ринок ЄС внаслідок запровадження тарифів з боку США. Попередні захисні заходи будуть застосовуватись у вигляді тарифної квоти терміном на 200 днів на основі принципу «перший прийшов – перший обслуговується». До того ж до подальших поставок застосовуватиметься мито у розмірі 25%, коли імпорт перевищить середній показник за останні три роки^[15]. Під дію захисних заходів потрапили 11 видів української сталевої продукції^[16].

ЄВРОПЕЙСЬКА КОМІСІЯ ПРИПИНИЛА АНТИДЕМПІНГОВЕ РОЗСЛІДУВАННЯ ЩОДО ФЕРОСИЛІЦІЮ ПОХОДЖЕННЯМ З УКРАЇНИ ТА ЄГИПТУ

5 червня 2018 року Європейська комісія припинила антидемпінгове розслідування щодо імпорту до ЄС феросиліцію походженням з України та Єгипту у зв’язку з тим, що виробники товару в ЄС відкликали свою скаргу. Скарга була відкликана, найімовірніше, через те, що ЄС запровадив більш суворе законодавство про захист від демпінгового та субсидованого імпорту. Таким чином, найбільш імовірно, що національний товаровиробник вважає більш доцільним відкликати скаргу та потенційно почати нове розслідування, що завершиться застосуванням значно вищих антидемпінгових мит на основі нового законодавства^[17].

США СКАСУВАЛИ АНТИДЕМПІНГОВЕ МИТО НА ТВЕРДУ АМІАЧНУ СЕЛІТРУ З УКРАЇНИ

18 червня 2018 року Міністерство торгівлі США прийняло рішення про скасування антидемпінгового мита щодо імпорту твердих сільськогосподарських сортів аміачної селітри з України, запровадженого 12 вересня 2001 року в розмірі 156,29%. Антидемпінгове мито було скасовано Міністерством торгівлі США, оскільки вітчизняні зацікавлені сторони не брали участі в перегляді^[18].

РЕГІОНАЛЬНА ІНТЕГРАЦІЯ

УКРАЇНА ТА ІЗРАЇЛЬ ЗАВЕРШИЛИ ЮРИДИЧНУ ПЕРЕВІРКУ ТЕКСТУ УГОДИ ПРО ВІЛЬНУ ТОРГІВЛЮ

1 серпня 2018 року Україна та Ізраїль завершили юридичну перевірку тексту проекту Угоди про вільну торгівлю. Під час юридичної перевірки сторони узгодили текст 12-ти розділів і додатків до проекту Угоди^[19].

УКРАЇНА ТА КАТАР СТВОРЯТЬ СПІЛЬНУ КОМІСІЮ З ЕКОНОМІЧНОГО, ТОРГОВЕЛЬНОГО І ТЕХНІЧНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА

22 серпня 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв рішення про створення Спільної комісії з економічного, торговельного і технічного співробітництва між урядом України та урядом Держави Катар. Спільна комісія буде координувати дії обох держав щодо розвитку та поглиблення взаємодії України та Держави Катар у торговельній та економічній сферах, а також моніторити виконання відповідних домовленостей^[20].

УКРАЇНА ТА КИТАЙ ПІДПИСАЛИ МЕМОРАНДУМ ПРО СПРИЯННЯ ВЗАЄМНІЙ ТОРГІВЛІ М’ЯСОМ ПТИЦІ

7 червня 2018 року Україна та Китай підписали меморандум про співробітництво та сприяння взаємній торгівлі м’ясом птиці. Меморандум передбачає взаємний обмін інформацією, документацією, результатами досягнень з питань профілактики та боротьби з пташиним грипом та іншими хворобами птиці; проведення оцінки ризиків та переговорів щодо інспектування та санітарних вимог, необхідних для торгівлі м’ясом птиці. Підписання меморандуму сприятиме розширенню двосторонньої торгівлі між Україною та КНР та збільшенню переліку товарів для імпорту та експорту^[21].

УКРАЇНА ТА КАНАДА ПРЕЗЕНТУВАЛИ В СОТ УГОДУ ПРО ВІЛЬНУ ТОРГІВЛЮ

19 червня 2018 року українська делегація взяла участь у засіданні Комітету СОТ з регіональних торгівельних угод у Женеві. У ході засідання Комітету, серед іншого, була здійснена презентація Угоди про вільну торгівлю між Україною та Канадою^[22].

ЯПОНІЯ ТА ЄС ПІДПИСАЛИ ТОРГОВЕЛЬНУ УГОДУ ПРО СКАСУВАННЯ АБСОЛЮТНОЇ БІЛЬШОСТІ ТАРИФІВ

17 липня 2018 року ЄС та Японія підписали угоду, в рамках якої будуть скасовані майже всі тарифи у взаємній торгівлі товарами. Цю угоду було визнано як «найбільша двостороння торговельна угода». Угода скасовує близько 99 % тарифів на японські товари, що продаються в ЄС. Так само скасовано ввізні мита на близько 94% європейських товарів, що імпортуються до Японії, і в майбутньому цей показник має зрости до 99 %^[23].

ФАРМАЦЕВТИКА

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ ЗАТВЕРДИЛО РЕЄСТР ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ, ВАРТІСТЬ ЯКИХ ПІДЛЯГАЄ ВІДШКОДУВАННЮ

23 липня 2018 року Міністерство охорони здоров’я України затвердило Реєстр лікарських засобів, вартість яких підлягає відшкодуванню (Наказ № 1367). Оновлений Реєстр містить 261 категорію лікарських засобів від 46 виробників (18 українських та 28 іноземних)[24].

ІНШІ ТОРГОВЕЛЬНІ НОВИНИ

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ ЗАБОРОНИВ ВВЕЗЕННЯ НА ТЕРИТОРІЮ УКРАЇНИ РОСІЙСКИХ ЦЕМЕНТНИХ КЛІНКЕРІВ

29 серпня 2018 Кабінет Міністрів України заборонив ввезення на територію України цементних клінкерів походженням з Російської Федерації. Даний захід був запроваджений з метою захисту інтересів національної економічної безпеки та інтересів українських виробників цементу, а також протидії дискримінації з боку держави-агресора[25].

РОСІЯ ПРОДОВЖИЛА ДІЮ ОБМЕЖЕННЯ ТРАНЗИТУ ЩОДО УКРАЇНИ

29 червня 2018 року Президент Російської Федерації підписав наказ, який передбачає продовження дії транзитних обмежень щодо деяких товарів з України до Казахстану та Киргизстану строком до 1 січня 2019 року[26].

ПІДВИЩЕНЕ ЕКСПОРТНЕ МИТО НА БРУХТ ЧОРНИХ МЕТАЛІВ ДІЯТИМЕ ЩЕ РІК

18 червня 2018 року Президент України підписав Закон №8226 щодо продовження дії підвищеного експортного мита на брухт чорних металів з 30 до 42 євро за тону ще на один рік. Рішення про підвищення експортного мита було прийнято ще у 2016 році з метою зниження дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку України[27].

В УКРАЇНІ ЗАПРАЦЮЄ РАДА З ПИТАНЬ ТОРГІВЛІ ТА СТАЛОГО РОЗВИТКУ

13 червня 2018 року Кабінет Міністрів України створив Раду з питань торгівлі та сталого розвитку. Завданням Ради є організація роботи Дорадчої групи з питань торгівлі та сталого розвитку відповідно до положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а також підтримка громадянського суспільства, торгівлі та сталого розвитку[28].

[1] https://www.wto.org/english/tratop_e/dispu_e/cases_e/ds476_e.htm

[2]https://www.wto.org/english/news_e/news18_e/ds441apl_23aug18_e.htm, https://www.wto.org/english/news_e/news18_e/ds435apl_19jul18_e.htm

[3] Станом на 1 червня 2018 року додаткове мито на деякі сталеві продукти застосовується щодо всіх країн, крім Аргентини, Австралії, Бразилії та Кореї, а додаткове мито на деякі алюмінієві товари застосовується щодо всіх країн, крім Аргентини та Австралії. Крім того, США почали застосовувати квоту щодо імпорту сталі з Аргентини, Бразилії та Кореї та щодо імпорту алюмінію з Аргентини.

[4]https://www.wto.org/english/news_e/news18_e/ds543rfc_05apr18_e.htm, https://www.wto.org/english/news_e/news18_e/ds547rfc_23may18_e.htm,

https://www.wto.org/english/news_e/news18_e/ds548_550rfc_06jun18_e.htm,

https://www.wto.org/english/news_e/news18_e/ds551rfc_07jun18_e.htm,

https://www.wto.org/english/news_e/news18_e/ds552rfc_13jun18_e.htm,

https://www.wto.org/english/news_e/news18_e/ds554rfc_02jul18_e.htm,

https://www.wto.org/english/news_e/news18_e/ds556rfc_12jul18_e.htm,

https://www.wto.org/english/news_e/news18_e/dsrfc564_20aug18_e.htm

[5] https://www.wto.org/english/news_e/news18_e/ds557_to_561rfc_19jul18_e.htm

[6] https://www.wto.org/english/news_e/news18_e/493r_e.htm

[7] https://www.wto.org/english/news_e/news18_e/ds493apl_23aug18_e.htm

[8] https://www.wto.org/english/news_e/news18_e/499r_e.htm

[9] https://www.wto.org/english/news_e/news18_e/ds499apl_27aug18_e.htm