Наталія Хмельовська: Як змінилася програма розвитку МСБ і що нового в Кодексі про надра

17 січня 2025 року набув чинності Закон України № 4154-IX , яким внесено зміни до Кодексу України про надра та Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року (далі – Програма).

Оновлення Програми було необхідним, оскільки в редакції 2012 року використовувалися дані про запаси мінеральної сировини за 2010 рік. У Програмі 2025 року вже наведено, зокрема, сумарні ресурси вуглеводнів на 2019 рік, а також дані щодо газу центрально-басейнового типу на 2020 рік.

Крім того, прийняття згаданого закону є одним з індикаторів Плану для Ukraine Facility. Серед основних сфер закону зазначається, зокрема, пріоритезація цілей видобувної галузі відповідно до стратегії Європейського Союзу щодо критичної сировини.

Зазначимо, що Регламент (ЄС) 2024/1252 (Critical Raw Materials Act), що набрав чинності у травні 2024 року, засвідчує нагальну потребу зменшення залежності та підвищення стійкості важливих ланцюгів постачання мінеральної сировини та продукції її переробки в Європейському Союзі. Збільшення циркулярності критичної сировини, диверсифікація джерел та убезпечення шляхів її постачання, зокрема через посилення зовнішнього партнерства – є пріоритетними для Європейського Союзу.

Україною вже укладені Меморандум про взаєморозуміння між Європейським Союзом та Україною щодо стратегічного партнерства у сфері мінеральної сировини, а також Меморандум про взаєморозуміння між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки щодо співробітництва для того, щоб посилити ланцюги постачання в секторі критичних мінеральних ресурсів для енергетики, національної безпеки та економічного розвитку.

Щодо Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року

Програма передбачає розвиток високотехнологічного виробництва в Україні, зокрема у сфері титанових, берилієвих і літієвих ресурсів, а також виробництва cферичного графіту, що необхідний у виробництві сировини для літій-іонних акумуляторів, вилучення з графіту графену, що має унікальні властивості найтоншого та найміцнішого металу з високою електропровідністю, здатною збільшити у рази потужність акумуляторів та пришвидшити час їхнього заряджання. Важливими є інвестиції та створення підприємств із комплексної переробки корисних копалин, що надасть змогу підвищити додану вартість та зміцнити міжнародну конкурентоспроможність України.

Нижче представлено аналіз оновленої програми в порівнянні з попередньою версією.

• Змінено фокус на міжнародні стандарти, зокрема адаптацію методик до документів ЄС;
• Активізовано роботи з переведення геологічної інформації в цифровий формат і створення єдиних баз даних для обміну інформацією;
• Визначено ролі координації з іншими державними програмами та важливість наукового супроводу для підвищення ефективності геологорозвідувальних робіт.

• Зміни, які були внесені до етапів виконання Програми, свідчать про кілька ключових трансформацій у стратегії реалізації:
  • Програма була розрахована на період до 2030 року з трьома етапами. Перший етап тривав з 2011 по 2012 рік, другий – з 2013 по 2020 роки, а третій – з 2021 по 2030 роки. Зміни торкнулися термінів другого етапу, який продовжено до 2024 року. Третій етап тепер охоплює період із 2025 по 2030 рік.
  • На третьому етапі (2025-2030 роки) з’явилися нові завдання, такі як ревізія балансу запасів стратегічних корисних копалин, запуск моніторингу геологічних ризиків і підземних вод, а також створення банку геологічної інформації та впровадження цифрових технологій для зберігання і використання геологічних даних. Це акцентує на технологічному розвитку і використанні інновацій у геологічних дослідженнях та управлінні природними ресурсами.

• Зміни щодо міжнародного співробітництва, геоінформаційної системи та інших аспектів, що сприятимуть сталому розвитку сектору, торкнулись наступного:
  • Міжнародне співробітництво обмежувалося переважно країнами СНД та Європою. Тепер міжнародне співробітництво включає також США, Канаду, Велику Британію та інші держави з пріоритетним стратегічним партнерством;
  • Додано конкретні заходи, такі як створення сертифікованих лабораторних центрів для обслуговування надрокористувачів, виконання сервісних робіт для міжнародних замовників за міжнародними стандартами, і проведення робіт на замовлення урядів інших країн. Це підкреслює акцент на практичному застосуванні українського досвіду та технологій за кордоном.
  • В оновленій програмі – акцент на забезпеченні функціонування єдиної електронної геоінформаційної системи, що дає змогу ефективно зберігати, обробляти і використовувати геологічну інформацію;
  • Також передбачається створення національних інноваційних центрів, організацію дослідницьких проєктів і підвищення кваліфікації кадрів у галузі мінеральних ресурсів, що сприятиме довгостроковому розвитку сектору та підвищенню інноваційної здатності України.

• Порівняння джерел фінансування та очікуваних результатів виконання оновленої версії Програми з попередньою – показує значне розширення і конкретизацію завдань. Основні зміни включають:
  • Попередня версія передбачала стабільне збільшення видобутку традиційних ресурсів, таких як вугілля, нафта та газ. Прогнозований приріст вуглеводнів становив 287 млрд куб. м газу та 72,5 млн т нафти і конденсату до 2030 року. В оновленій програмі ці цілі скорочені до 19,1 млн т умовного палива.
  • В оновленій Програмі акцент змістився на рідкісноземельні метали (приріст ресурсів: до 338,6 тис. т), зокрема, такі стратегічні матеріали, як-от літій та ніобій​. Це свідчить про зміну пріоритетів у бік стратегічно важливих матеріалів, необхідних для високотехнологічних галузей (зокрема, електроніки, акумуляторів, оборонної промисловості).
  • У попередньої програми загальний бюджет – 189 млрд грн, із них 26,1 млрд грн із державного бюджету, решта — інші джерела (162,9 млрд грн)​. Державна частка фінансування становила 13,81% від загального бюджету​.
  • В оновленій Програмі загальний бюджет зменшено до 11 млрд грн, із них 3,5 млрд грн — державне фінансування. Державна частка – 32,2%. Основна ставка на міжнародні інвестиції​. Програма також передбачає 10% витрат на технічне переоснащення галузі протягом 2025-2030 років.
  • Також Програмою заплановано переоснащення фондів: модернізацію геологічних підприємств (140,85 млн грн.).
  • Відновлення та нарощування мінеральних ресурсів, зокрема пошук і дорозвідка перспективних родовищ стратегічних і критичних копалин, можуть здійснюватися завдяки реалізації вторинної геологічної інформації та бюджетної програми «Розвиток мінерально-сировинної бази України». Джерелами її фінансування є частина рентної плати за користування надрами, збір за видачу спеціальних дозволів на користування надрами, а також інші надходження, визначені законом про Державний бюджет України.

• Зміни в підходах до картування:
  • У Програмі зазначається картування в масштабах 1:200 000 і 1:50 000 і охоплює 172,31 тис. кв. км, що свідчить про значний акцент на детальне дослідження території. У попередньому варіанті програми масштаб геологічного картування був більш загальним, охоплюючи 781,4 тис. кв. км у масштабі 1:200 000. Це свідчило про широке охоплення територій для загальних геологічних досліджень.

Щодо Кодексу України про надра

Внесені зміни до Кодексу України про надра, зокрема, стосуються уточнення категорій корисних копалин, які можуть бути визнані стратегічними або критичними для держави. Крім того, доповнено вимоги до осіб, які мають право на користування надрами щодо ділянок надр стратегічного та (або) критичного значення. Це забезпечує більш контрольоване і відповідальне використання ресурсів країни.

До стратегічних корисних копалин можуть бути віднесені металічні руди та неметалічні корисні копалини загальнодержавного значення, які є важливими для сталого розвитку економіки та обороноздатності держави. Визначення стратегічних копалин базується на їхній ролі в забезпеченні національної безпеки, зокрема для промисловості, експорту, а також розвитку інновацій та екологічної мобільності.

Критичні корисні копалини є важливими для промислових виробництв, але на сучасному рівні технологій не мають заміни, а також є високий ризик перебоїв у постачанні. Така ситуація потребує створення спеціальних заходів для мінімізації таких ризиків.

Кабінет Міністрів України наділено повноваженнями:

• Приймати рішення про включення корисних копалин до відповідних переліків (стратегічних та критичних), водночас у процесі ухвалення рішення береться до уваги кілька важливих критеріїв, включно з потенційним розривом між попитом та пропозицією на світовому ринку.
• Затверджувати спеціальну методику для визначення корисних копалин стратегічного та критичного значення.
• Здійснювати перегляд переліків (стратегічних та критичних) не рідше одного разу на чотири роки.
• Затверджувати перелік ділянок надр стратегічного та критичного значення, що можуть бути надані через аукціони (електронні торги) для продажу спеціальних дозволів на користування надрами, або через конкурси на укладення угод про розподіл продукції
• Переглядати переліки ділянок надр не рідше ніж раз на три роки.

Отже, Законом України № 4154-IX внесено суттєві зміни до Програми та Кодексу України про надра, що підкреслюють важливість високотехнологічного виробництва в Україні та зменшення залежності від традиційних ресурсів на користь рідкісноземельних металів, що має велике значення для розвитку електроніки та акумуляторних технологій. Зміни також включають більш детальне картування геологічних ресурсів та акцент на міжнародне співробітництво з країнами, що забезпечує технологічний прогрес і зміцнення ланцюгів постачання.