close
МЕНЮ

Новини

5 May 2014

Новини практики міжнародної торгівлі. Березень – квітень 2014

I. АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ

Статус тимчасово окупованої території України

26 квітня 2014 року виконуючий обов’язки Президента України, Олександр Турчинов, підписав Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»|1| № 1207-VII, який набрав чинності з 27 квітня 2014 року.

Відповідно до Закону тимчасово окупована територія країни визнається невід’ємною частиною території України, на якій діють Конституція та закони України. До тимчасово окупованої території України відноситься Автономна Республіка Крим, місто Севастополь, внутрішні та територіальні води України на цих територіях, надра, континентальний шельф та виключна економічна зона, на яку поширюється суверенітет України, а також повітряний простір над цими територіями. Відповідно до чинного законодавства Україна визнає майнові права на окупованій території за особами приватного права, в тому числі фізичними особами, зберігається право власності на майно, включаючи нерухомість, що знаходиться на території півострову тощо. Набуття та припинення права власності на нерухоме майно забезпечується державними органами України відповідно до законодавства України за межами території Криму. Закон не передбачає жодних заборон господарської діяльності на території півострову, як це початково пропонувалося у проекті закону. Однак, Закон передбачає, що порядок здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території буде визначатися спеціальним законом. На сьогоднішній день відповідний закон ще не прийнято.

ЄС надав торговельні преференції Україні в односторонньому порядку

14 квітня 2014 року Рада Європейського Союзу прийняла Регламент № 374/2014 Парламенту та Ради ЄС про зменшення та скасування Мит на Товари Походженням з України|2|, яким Україні були в односторонньому порядку надані торговельні преференції у формі тимчасового скорочення або скасування мит відповідно до додатків до Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС|3|.

Зазначений Регламент вступив у силу 23 квітня 2014 року після його публікації в Офіційному журналі ЄС. Відповідно до його положень Україні надається можливість користуватися торговельними преференціями до вступу у силу Угоди про поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі (ЗВТ), яка є частиною Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС (Розділ IV Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС). Регламент буде діяти тимчасово до вступу у силу Угоди про ЗВТ або до 1 листопада 2014 року.

Для інформації: одностороннє скасування мит є частиною заходів з підтримки України, які були запропоновані 5 березня 2014 року у відповідь на останні події в Україні. Даний пакет заходів має на меті підтримати політичні реформи та подолання економічної кризи в Україні. Політична частина Угоди про Асоціацію була підписана 21 березня 2014 року. Частина Угоди про Асоціацію, що стосується зони вільної торгівлі, була підписана 27 червня 2014 року.

II. НОВИНИ СОТ

Спеціальні заходи щодо імпорту в Україну деяких легкових автомобілів|4|

26 березня 2014 року на зустрічі Органу з вирішення спорів СОТ у відповідь на повторну вимогу Японії була створена група експертів для розгляду питання щодо застосованих Україною спеціальних мит до імпорту деяких легкових автомобілів незалежно від країни походження та експорту. Європейський Союз, Індія, Корея, Росія та Туреччина зарезервували за собою право брати учать у процедурі розгляду спору в якості третьої сторони.

28 березня 2014 року Міністерство економічного розвитку та торгівлі України повідомило, що відповідно до рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі «Про лібералізацію спеціальних заходів щодо імпорту в Україну легкових автомобілів незалежно від країни походження та експорту» № СП-306/2014/4423-06 від 12 лютого 2014 ставки мит було знижено відповідно до статті 7.4 Угоди про спеціальні заходи СОТ та статті 18.4 Закону України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну» № 332-XIV від 22 грудня 1998 року. Відповідно до даного рішення лібералізація здійснюється кожні 12 місяців після вступу рішення у силу шляхом зменшення ставки мит на одну третину. З 14 квітня 2014 року ставки мит на легкові автомобілі встановлюються у наступному розмірі: 4,31% на автомобілі з об’ємом двигуна від 1,000 см3 до 1,500 см3 та 8,63% на автомобілі з об’ємом двигуна від 1,500 см3 до 2,200 см3. З 14 квітня 2015 року почнеться друга стадія лібералізації: вищенаведені митні ставки будуть скорочені вдвічі|5|.

Додаткова інформація: 13 квітня 2013 року Україна застосувала спеціальні мита у розмірі 6,46% на окремі транспортні засоби об’ємом двигуна від 1,000 до 1,500 см3, та 12,95% на автомобілі з більшими двигунами до 2,200 см3. 30 жовтня 2013 року Японія направила запит про проведення консультацій з урядом України в рамках СОТ.

Україна розглядає можливість захищати Roshen через СОТ|6|

Під час зустрічі Комітету СОТ з тарифних бар’єрів та торгівлі, що проходила 18-20 березня 2014 року, Україна просила Росію надати детальне пояснення причин заборони імпорту товарів Кондитерскої корпорації ROSHEN.

Росія повідомила про дві таких причини, що в основному стосуються положень Закону Російської Федерації «Про захист прав споживачів» № 2300-1 від 7 лютого 1992 року та Технічного Регламенту Митного Союзу Білорусі, Казахстану та Росії «Про харчову продукцію в частині її маркування».

Україна вимагає пояснення того, які саме положення вищезгаданого закону були порушені та призвели до заборони імпорту. Відповідно до положень закону порушення норм маркування товарів не є підставою для заборони їх імпорту, оскільки у випадку такого порушення має бути сплачена визначена сума штрафу.

Таким чином, на думку України заходи, застосовані Росією до товарів Roshen, носять занадто обмежуючий характер та є дискримінаційними у порівнянні з режимом, що застосовується до товарів походженням з Росії та третіх країн. Беручи до уваги часті випадки заборони імпорту українських товарів в Росію, Україна не виключає можливості ініціювати спір в рамках СОТ.

III. РЕГІОНАЛЬНА ЛІБЕРАЛІЗАЦІЯ ТОРГІВЛІ

Євразійський Економічний Союз розпочне діяти з 1 січня 2015 року

На черговій зустрічі Євразійської економічної комісії, яка пройшла 5 березня 2014 року, Президент Білорусі, Олександр Лукашенко, Президент Казахстану, Нурсултан Назарбаєв, та Президент Росії, Володимир Путін, обговорили поточну роботу над проектом Договору про заснування Євразійського Економічного Союзу, який, як очікується, набуде чинності 1 січня 2015 року. Сторони також обговорили можливість приєднання Вірменії до майбутнього союзу. За результатами зустрічі Президенти домовилися закінчити підготовчу роботу над проектом Договору до травня 2014 року та підписати усі необхідні документи у найближчому майбутньому|7|. Крім того, Білорусь, Казахстан та Росія погодилися започаткувати єдину валютну політику протягом трьох років. Новостворена інституція, схожа на Європейський центральний банк, буде виконувати функції, характерні для державного центрального банку. Очікується, що даний механізм почне працювати з 2025 року|8|.

Додаткова інформація: 18 листопада 2011 року вищезгадані Президенти Білорусі, Казахстану та Росії підписали Декларацію про Євразійську економічну інтеграцію, де погодились заснувати Євразійський Економічний Союз до 1 січня 2015 року. Крім Білорусі, Казахстану та Росії перспективи членства у Євразійському Економічному Союзі мають Вірменія, Киргизстан та Таджикистан.

IV. ТОРГОВІ БАР’ЄРИ ТА ЗАСОБИ ТОРГІВЕЛЬНОГО ЗАХИСТУ

Перегляд антидемпінгових заходів щодо сталевих кованих валків для металопрокатних станів походженням з України

28 лютого 2014 року Євразійська Економічна Комісія опублікувала Повідомлення «Про початок повторного антидемпінгового розслідування щодо сталевих кованих валків для металопрокатних станів походженням з України, що ввозяться на єдину митну територію Митного союзу»|9|. Відповідно до Рішення Комісії Митного союзу «Про заходи щодо захисту економічних інтересів виробників сталевих кованих валків для прокатних станів в Митному союзі» №904 від 9 грудня 2011 року до імпорту сталевих кованих валків для металопрокатних станів походженням з України застосовується антидемпінгове мито за ставкою 26%. Під час ініційованого повторного розслідування буде досліджуватися, чи є необхідним подальше застосування антидемпінгового мита для усунення демпінгу та чи заподіюється шкода національному товаровиробнику.

Україна вводить спеціальні заходи щодо імпорту посуду та столових кухонних приборів з фарфору незалежно від країни походження та експорту|10|

23 квітня 2014 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі опублікувала Повідомлення «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну посуду та приборів столових або кухонних із фарфору незалежно від країни походження та експорту»|11|. Комісія прийняла рішення про застосування спеціальних заходів у формі імпортного мита за ставкою 35,6% з подальшою щорічною лібералізацією (після 12 місяців з дати запровадження відповідне імпортне мито становитиме 32%, після 24 місяців – 28,8%).

Відповідне рішення Комісії набере чинності після спливу 30 днів з дня публікації Повідомлення. Повідомлення було опубліковано в Урядовому Кур’єрі №75 23 квітня 2014 року.

V. НОВИНИ МИТНИЦІ

Утилізаційний збір на імпортні автомобілі скасовано

18 квітня 2014 року виконуючий обов’язки Президента України, Олександр Турчинов, підписав Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо відміни екологічного податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів та оподаткування акцизним податком операцій з переобладнання ввезеного на митну територію України транспортного засобу у підакцизний легковий автомобіль» № 1191-VII від 8 квітня 2014 року.

Даним Законом скасовується акцизний податок на переобладнання транспортних засобів, імпортованих на митну територію України, у легкові автомобілі, які обкладаються акцизним податком. Крім цього, даний Закон також скасовує так званий утилізаційний збір|12|.

Додаткова інформація: Утилізаційний збір був запроваджений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сплати екологічного податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів та вдосконалення деяких податкових норм» № 422-VI від 4 липня 2013 року. Даним податком оподатковувалися нові автомобілі та автомобілі, що були у використанні. Зазначений податок вважався серйозним фінансовим навантаженням на покупців транспортних засобів. Ставки утилізаційного збору різнилися залежно від типу автомобіля, його стану та інших факторів та становили від 4 400 грн. до 60 500 грн.

Проект реформи митних органів України: ідеї та пропозиції

15 травня 2014 року Міністерство доходів та зборів України опублікувало проект пропозиції щодо реформи митної служби України|13|. У зв’язку з тим, що реформа органів доходів і зборів на сьогоднішній день широко обговорюється в українському суспільстві та серед представників бізнесу, Міністерство пропонує свій погляд на напрями розвитку даної сфери.

У зазначеному проекті пропозицій зазначено, що згідно з Угодою про Асоціацію з Європейським Союзом Україна повинна імплементувати у своє законодавство близько 70-80% положень Митного кодексу ЄС. Цей факт визначає напрями реформування митної служби. Однією із пропозицій передбачено введення інституту оцінки бізнесовою спільнотою діяльності митних органів та підтримка з нею тісного зв’язку. Пріоритетами також є проведення реструктуризації митної служби, боротьба з корупцією, спрощення та автоматизація митних процедур.

Першим кроком, який має бути здійснений, є заснування Консультативної Ради, яка буде складатися з фахівців у сфері бізнесу та посадових осіб митниці, заснування Наглядової Ради, у склад якої будуть входити представники Європейської бізнес асоціації, Американської торгівельної палати та інших представників бізнесу, а також створення систематичних робочих груп. Завданням таких груп буде розробка пропозицій щодо внесення змін у законодавство.

VI. НОВИНИ ФАРМАЦЕВТИЧНОГО РИНКУ

Україна запровадила 7% ПДВ на імпорт лікарських засобів та виробів медичного призначення

27 березня 2014 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні»|14| № 1166-VI, яким вносяться зміни до Податкового кодексу України. Новий закон скасовує спеціальні умови, що застосовувалися до імпорту лікарських засобів та виробів медичного призначення, які раніше були включені до списку товарів, до яких не застосовувався ПДВ відповідно до постанови Кабінету Міністрів України.

Таким чином, починаючи з 1 квітня 2014 року імпорт в Україну та поставки в межах митної території України лікарських засобів оподатковуються ПДВ у розмірі 7%. Ставка ПДВ для виробів медичного призначення встановлюється на такому самому рівні, однак лише за умови, якщо вони внесені до переліку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку медичних виробів, операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України яких підлягають оподаткуванню податком на додану вартість за ставкою 7 відсотків» № 118 від 23.04.2014. В іншому випадку ставка ПДВ для виробів медичного призначення є стандартною – 20%. Знижена ставка 7% застосовується також до лікарських засобів та виробів медичного призначення, які імпортуються чи поставляються для проходження клінічних випробувань в Україні.

Нові технічні регламенти набирають чинності

1 травня 2014 року набрали чинності Постанови Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 року «Про затвердження Технічного регламенту щодо медичних виробів»|15| № 753, «Про затвердження Технічного регламенту щодо медичних виробів для діагностики in vitro»|16| № 754, «Про затвердження Технічного регламенту щодо активних медичних виробів, які імплантують»|17| № 755. Відповідно до плану дій щодо імплементації даних Постанов вони стануть обов’язковими з третього кварталу 2014 року. � � той же час, з 1 липня 2014 року попередні технічні регламенти щодо медичних виробів втрачають свою юридичну силу.

Новими технічними регламентами передбачено запровадження європейської процедури перевірки відповідності медичних виробів, а також введення на виробництвах системи управління якістю, що відповідає вимогам державного стандарту ДСТУ ISO 13485:2005 «Вироби медичні. Системи управління якістю. Вимоги щодо регулювання».

Зміни до української системи державних закупівель набули чинності

20 квітня 2014 року набула чинності нова редакція Закону України «Про здійснення державних закупівель» № 1197-VII від 10 квітня 2014 року. Відповідно до положень даного закону процедура державних закупівель застосовується, якщо загальна вартість товарів, що закуповуються, перевищує 1 млн. грн., відповідний поріг для послуг становить 100 000 грн. Перелік товарів та послуг, закупівля яких здійснюється без відповідної процедури, скоротився з 38 до 11 пунктів, в той же час, тривалість процедури в окремих випадках може бути скорочена з 15 до 10 днів. Державні підприємства, що закуповують товари та послуги, зобов’язані публікувати на своїх сайтах інформацію про майбутні закупівлі та укладені договори. Інформація про субпідрядників, вклад яких у роботи чи послуги становить більше 20% від їх фінальної ціни, також має публікуватися. Фірми, зареєстровані в офшорних зонах, перелік яких затверджений Кабінетом Міністрів України, можуть бути недопущені до процедури закупівлі. Важливою новелою є те, що дискримінаційна вимога, за якою іноземні компанії, що беруть участь у процедурі закупівлі, були зобов’язані мати виробничі потужності або центри обслуговування на території України, тепер скасована.

 

Поділитися:

Далі Новини
Показати більше