close
МЕНЮ

Новини

26 Вересня 2014

Новини практики міжнародної торгівлі. Червень-серпень 2014 р.

I. НОВИНИ СОТ

СОТ створила Групу експертів у спорі між Японією та Україною зі спеціальних заходів щодо легкових автомобілів

20 червня 2014 року Генеральний директор СОТ Роберто Азеведо створив Групу експертів у спорі Україна – Остаточні спеціальні заходи щодо деяких легкових автомобілів (DS468). До складу групи ввійшли: пан Вільям Дейві (голова), який обіймав посаду директора Департаменту СОТ з правових питань (1995-1999), а зараз викладає правознавство на юридичному факультеті Університету Іллінойсу, пан Феліп Хіз, який був членом представництва Бразилії при СОТ, а також пан Чанг Фа Ло, який обіймав різні посади в уряді Тайваню, займався питаннями торгівлі та входить до Постійної групи експертів СОТ|1|.

Додаткова інформація: процедура вирішення спору у СОТ була розпочата на вимогу Японії. ЄС, Індія, Корея, Росія та Туреччина повідомили про свої інтереси у спорі у якості третьої сторони. Згодом до них приєдналися Австралія та США. Спір стосується спеціальних мит, запроваджених українським урядом, які сплачуються за легкові автомобілі у сумі від 4,31% до 8,63% залежно від об’єму двигуна. Рівень мит було зменшено цього року відповідно до Статті 7.4 Угоди про захисні заходи СОТ, останній перегляд було здійснено відповідно до Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі «Про лібералізацію спеціальних заходів щодо імпорту в Україну легкових автомобілів незалежно від країни походження та експорту» № СП-306/2014/4423-06, що вступило в силу 28 березня 2014 року та знизило мита з 14 квітня 2014 року. Очікується, що мита буде повторно знижено наступного року, але вони будуть залишатися у силі принаймні до 14 квітня 2016 року.

Ємен став 160 членом СОТ|2|

26 червня 2014 року Ємен став 160 членом СОТ. Цій події передував 13-річний переговорний процес з приводу вступу. 27 травня 2014 року Ємен передав документ про приєднання Генеральному директору СОТ Роберто Азеведо, підтвердивши умови членства. Вітаючи Ємен у якості нового члена СОТ, Роберто Азеведо заявив, що після вступу Ємену в організацію, 97,1% світової торгівлі підпадає під багатостороннє регулювання у рамках СОТ.

Протистояння Росії та ЄС у СОТ

ЄС висунув вимогу щодо створення групи експертів у справі Російська Федерація – заходи щодо імпорту живих свиней, свинини та інших продуктів зі свинини в Європейський Союз (DS475). Європейські посадовці заявили, що Росія встановила заборону на імпорт з усієї території ЄС живих свиней, свинини та товарів, вироблених зі свинини, починаючи з січня 2014 року через декілька випадків африканської чуми свиней (АЧС) у Литві та Польщі|3|. На думку ЄС, це є порушенням Угоди про застосування санітарних та фітосанітарних заходів СОТ та Генеральної угоди за тарифів та торгівлі 1994 року, оскільки така заборона не має належного наукового обґрунтування. Крім того, було зазначено, що у самій Росії траплялися численні випадки захворювання АЧС, але Росія не застосовувала аналогічні заходи на власній території, тим самим дискримінуючи європейські товари. Крім того, ЄС заявив, що обмеження, введені проти європейських товарів, суворіші за обмеження щодо товарів з окремих сусідніх країн, у яких також траплялися випадки АЧС. Консультації з Росією не призвели до вирішення питання, тому ЄС висунув вимогу створення групи експертів. Рішення щодо створення групи експертів було прийнято 22 липня 2014 року|4|.

Російська Федерація, в свою чергу, висунула вимогу про утворення групи експертів у справі Європейський Союз – Методологія коригування вартості та деякі антидемпінгові заходи щодо імпорту з Росії (DS474). На думку російських урядовців, заходи суперечать положенням окремих  угод СОТ. Претензії Росії стосуються того, що органи ЄС, які проводять розслідування, відмовились враховувати представлену інформацію щодо вартості та ціни, включаючи дані щодо витрат на енергію, як частину виробничих витрат. Сторони спору провели консультацій у лютому та квітні 2014 року, але не змогли знайти спільне рішення. На засіданні Органу вирішення спорів СОТ 18 червня 2014 року Росія висунула вимогу щодо формування групи експертів, яка була створена 22 липня 2014 року|5|.

II. ТОРГОВІ БАР’ЄРИ ТА ЗАСОБИ ТОРГІВЕЛЬНОГО ЗАХИСТУ

Ініційовано антидемпінгове розслідування щодо електричних ламп розжарювання походженням з Киргизької Республіки

Відповідно до Повідомлення від 2 липня 2014 року, Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі прийняла рішення  «Про порушення та проведення антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну електричних ламп розжарювання загального призначення походженням з Киргизької Республіки» № АД-311/2014/4421-06, яким було розпочато антидемпінгове розслідування щодо електричних ламп розжарювання загального призначення потужністю не більше 200 Вт і напругою більше 100 В, (код УКТЗЕД 8539 22 90 10). Розслідування було розпочато за скаргою ПАТ «Іскра».

Ініційовано перегляд антидемпінгових заходів щодо флоат-скла походженням з Росії, Білорусі та Польщі

Відповідно до Повідомлення від 2 липня 2014 року, Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі прийняла рішення  «Про порушення та проведення проміжного перегляду антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну листового флоат-скла (скла термічно полірованого) походженням із Російської Федерації, Республіки Польща та Республіки Білорусь» № АД-312/2014/4421-06, яким було розпочатий проміжний перегляд антидемпінгових заходів щодо листового флоат-скла (1) завтовшки від 3 мм до 12 мм походженням з Російської Федерації, (2) завтовшки від 3 мм до 4,5 мм походженням з Республіки Польща, (3) завтовшки від 3,5 мм до 12 мм походженням з Республіки Білорусь, (коди УКТЗЕД 7005 29 25 90, 7005 29 35 90 і 7005 29 80 90).

Діючі антидемпінгові мита було введено відповідно до Рішення Комісії № АД-255/2011/4402-28 (Повідомлення від 28 квітня 2012 року), мита було встановлено на рівні від 1,39% до 104,88% залежно від країни-експортера, характеристик скла та виробника. Перегляд було ініційовано на вимогу ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» у зв’язку із зростанням імпорту на 7,8 % та зниженням ціни на 12,3 %.

Припинено антидемпінгове розслідування щодо імпорту стрічки конвеєрної гумовотканинної з Росії без застосування антидемпінгових заходів

Відповідно до Повідомлення від 8 липня 2014 року, Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі прийняла рішення  «Про припинення антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну стрічки конвеєрної гумовотканинної походженням з Російської Федерації» № АД-313/2014/4421-06, яким було припинено антидемпінгове розслідування щодо імпорту даного товару без застосування антидемпінгових заходів. Розслідування було розпочато за скаргою ТОВ «Ерлайт» відповідно до Рішення Комісії № АД-304/2013/4423-06 (Повідомлення від 28 листопада 2013 року) та стосувалося стрічок конвеєрних гумовотканинних шириною від 800 до 1200 мм, (код УКТЗЕД 4010 12 00 10). Пізніше ТОВ «Ерлайт» направило Комісії звернення щодо припинення даного розслідування.

Продовжено дію антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну плит деревоволокнистих з Білорусі

Відповідно до Повідомлення від 8 липня 2014 року, Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі прийняла рішення  «Про продовження дії антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну плит деревоволокнистих походженням з Республіки Білорусь» № АД-314/2014/4421-06, яким дію антидемпінгових заходів щодо плит деревоволокнистих з деревини або з інших здерев’янілих матеріалів, (код УКТЗЕД 4411 92 10 00), було продовжено на 5 років, ставка антидемпінгового мита встановлена на рівні 68,75%. Перегляд антидемпінгових заходів було розпочато на вимогу ТОВ «Уніплит» у зв’язку з закінченням їх дії та наявністю демпінгового імпорту товару у другому півріччі 2012 року – першому півріччі 2013 року. Антидемпінгові заходи щодо деревоволокнистих плит походженням з Республіки Білорусь були застосовані рішенням Комісії від 12 липня 2002 року № АД-45/2002/52-61 та продовжені рішеннями Комісії від 13 червня 2008 року № АД-179/2008/144-44 та від 02 липня 2013 року № АД-295/2013/4423-06.

Продовжено дію антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну нітрату амонію з Росії

Відповідно до Повідомлення від 8 липня 2014 року, Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі прийняла рішення  «Про зміну та продовження антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну нітрату амонію (аміачної селітри) походженням з Російської Федерації» № АД-315/2014/4421-06, яким антидемпінгові заходи щодо нітрату амонію (аміачної селітри), (код УКТЗЕД 3102 30 90 00), було продовжено на 5 років. Ставки антидемпінгових мит було встановлено на наступному рівні: для експортера ВАТ “Дорогобуж” – 20,51 %, для експортера ВАТ “МХК “ЄвроХім” – 36,03 %, для інших експортерів та загалом для Російської Федерації – 36,03 %. Перегляд заходів було ініційовано на вимогу українських товаровиробників ПАТ “Концерн “Стирол”, ПрАТ “Сєвєродонецьке об’єднання “Азот”, ПАТ “Рівнеазот” та ПАТ “Азот”. Первинні антидемпінгові заходи було застосовано рішенням Комісії від 21 травня 2008 року № АД-176/2008/143-47, ставки мит було встановлено на рівні 9,76% для експортера ВАТ “Дорогобуж”, 10,78% для експортера ВАТ “МХК “ЄвроХім” та 11,91% для інших експортерів.

Продовжено строк антидемпінгового розслідування щодо імпорту нержавіючих труб з Китаю

Відповідно до Повідомлення від 25 липня 2014 року, Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі прийняла рішення  «Про продовження строку проведення антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну труб безшовних нержавіючих походженням з Китайської Народної Республіки» № АД-318/2014/4421-06, яким строк проведення відповідного антидемпінгового розслідування було продовжено до 16 місяців. Розслідування було розпочато за скаргою об’єднання підприємств “Укртрубопром” відповідно до рішення Комісії № АД-300/2013/4423-06 (Повідомлення від 27 липня 2013 року) та ведеться щодо труб, трубок і профілів порожнистих, безшовних з чорних металів, крім чавуну, (коди УКТЗЕД 7304 41 00 90 та 7304 49 92 90).

Закінчився строк дії окремих антидемпінгових заходів

З 7 липня 2014 року закінчився строк дії антидемпінгових заходів щодо імпорту молочної кислоти з Китайської Народної Республіки, що були запроваджені Рішенням Комісії від 28 травня 2009 року № АД-203/2009/4402-36, а також антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну полотен трикотажних ворсових (включаючи довговорсові полотна) та полотен махрових походженням з Китайської Народної Республіки та Республіки Корея, які були запроваджені рішенням Комісії від 28 травня 2009 року АД-204/2009/4402-35.

Росія заборонила імпорт окремих товарів походженням з України

З 16 червня 2014 року, згідно з Листом Россільгоспнагляду № ФС-АС-3/9746, було введено обмеження на імпорт картоплі продовольчої на територію Росії|6|. Російська влада пояснює даний крок неодноразовими випадками виявлення карантинного для Російської Федерації об’єкта золотистої картопляної нематоди та необхідністю забезпечення фітосанітарної безпеки території Російської Федерації.

З 28 липня 2014 року Російська Федерація заборонила імпорт молочної продукції з України|7|. Представники Россільгоспнагляду заявили, що причиною для такого рішення стало неодноразове порушення українськими виробниками російських санітарних вимог, зокрема, наявність в українській продукції антибіотиків. Якщо раніше заборони Російської Федерації відносно поставок на її митну територію молочної продукції з України стосувалися лише окремих виробників, то тепер заборонена вся продукція, що містить молоко або сир.

Крім того, з 29 липня 2014 року був заборонений імпорт з України до Росії плодоовочевої консервованої продукції і рибних консервів|8|. Дані обмежувальні заходи пояснюються порушенням українськими виробниками законодавства про захист прав споживачів. З 1 серпня 2014 року під забороною опинилися кукурудзяна крупа, соняшник, соєві боби і шрот|9|. Очікується, що заборона торкнеться також ріпчастої цибулі.

Росія заборонила імпорт сільськогосподарської продукції та продуктів харчування з ряду країн

Згідно з Указом Президента Російської Федерації «Про застосування окремих спеціальних економічних заходів в цілях забезпечення безпеки Російської Федерації»|10| № 560 від 6 серпня 2014 року Росія ввела заборону на ввезення на свою територію окремих видів сільськогосподарської продукції, сировини і продовольства, що походять з ряду країн, які прийняли рішення про введення економічних санкцій щодо російських юридичних або фізичних осіб або приєдналися до такого рішення.

Список товарів, заборонених до ввезення на територію Російської Федерації, був затверджений Постановою Уряду Російської Федерації «Про заходи щодо реалізації Указу Президента Російської Федерації від 6 серпня 2014 № 560 «Про застосування окремих спеціальних економічних заходів в цілях забезпечення безпеки Російської Федерації»|11| № 778 від 7 серпня 2014 року. До переліку таких товарів були включені м’ясо, молочна продукція, овочі, коренеплоди, фрукти, горіхи, риба, морепродукти і ковбаси з США, Євросоюзу, Канади, Австралії та Норвегії. Заборона ввезення запроваджена строком на один рік і не стосується товарів дитячого харчування та алкогольних напоїв.

За заявою посадовців Російської Федерації дане рішення є вимушеним кроком у відповідь на введення економічних санкцій проти Росії. В той же час, ряд експертів зійшовся на думці, що заборона імпорту з боку РФ є порушенням взятих нею зобов’язань в рамках СОТ, зокрема Статті І та Статті ІІІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1947 року.

Торгівельне протистояння Україна – Білорусь

Економічні відносини між Україною та Білоруссю в травні – серпні цього року ознаменувалися торгівельним протистоянням. Відповідно до Рішення Ради Міністрів Республіки Білорусь від 18 квітня 2014 року № 365 було введено тимчасове ліцензування поставок пива з країн, що є членами Договору про зону вільної торгівлі в СНД, крім країн Митного союзу, починаючи з 1 травня по 31 грудня 2014 року|12|. Пізніше цей список був розширений згідно з Рішенням Ради Міністрів Республіки Білорусь від 16 травня № 469. Так, обов’язкове ліцензування торкнулося кондитерських і макаронних виробів, листового скла, склотари і цементу, ліцензії для яких вводилися з 1 червня 2014 року.

В свою чергу, Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі прийняла два рішення: «Про застосування спеціального мита щодо імпорту в Україну товарів походженням з Республіки Білорусь у відповідь на дискримінаційні та недружелюбні дії Республіки Білорусь щодо кондитерських виробів» № 316/2014/4421-06 і «Про застосування спеціального мита щодо імпорту в Україну товарів походженням з Республіки Білорусь у відповідь на дискримінаційні та недружні дії Республіки Білорусь щодо пива солодового та безалкогольних напоїв» № 317/2014/4421-06 (Повідомлення від 16 липня 2014 року)|13|. Відповідними рішеннями були введені спеціальні мита на кондитерські вироби, молочну продукцію, електричні лампи розжарювання і добрива походженням з Білорусі в розмірі 55,29%, а також на пиво солодове, гумові шини та холодильники походженням з Білорусі в розмірі 60,05%. Рішення вст упили в силу з 27 липня 2014 року. Згідно з рішенням застосування мит передбачається до 31 грудня 2016 року.

Після проведених консультацій між Україною і Білоруссю сторони досягли компромісу. Відповідно до Рішення Ради Міністрів Республіки Білорусь від 24 липня 2014 № 719 Білорусь скасувала ліцензування поставок цементу, скла, пива, деяких видів макаронних та кондитерських виробів для партнерів по зоні вільної торгівлі в СНД|14|. В свою чергу, Україна призупинила дію раніше введених мит на білоруські товари. Відповідне Повідомлення було опубліковано 8 серпня 2014 року і набуло чинності з 19 серпня 2014 року. В ньому йдеться про те, що вищевказані Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі № 316/2014/4421-06 та № 317/2014/4421-06 від 1 липня 2014 року призупиняються, а мита тимчасово не стягуватимуться. Проте, дію Рішень може бути відновлено у разі дискримінаційних або недружніх дій Республіки Білорусь.

Рада Європейського союзу ухвалила рішення про введення обмежень на імпорт товарів з Криму

З 25 червня 2014 року вступив в силу Регламент Ради ЄС № 692/2014, яким була введена заборонана імпорт товарів походженням з Криму і Севастополя на територію ЄС|15|. Заборона також стосується прямого чи непрямого фінансування поставок таких товарів або страхових послуг. Договори, укладені до 25 червня 2014 не потрапили під заборону, поставка товарів за такими договорами була можлива до 26 вересня 2014 року. Єдиним способом організації поставок товарів з Криму до ЄС є отримання українського сертифіката походження від уповноважених українських органів.

Крім того, 31 липня 2014 року набули чинності розширені санкції проти Криму. Ними, зокрема, передбачаються обмеження на видачу кредитів та інвестиції для європейських компаній в енергетичну сферу, транспорт, інфраструктуру, видобуток корисних копалин в Криму. Під забороною опинилися посередницькі послуги у здійсненні угод між кримськими компаніями та третіми країнами, що не входять до ЄС, а також транзит вантажів до цих країн і технічне співробітництво по кримським проектам. Крім того, список заборонених до ввезення товарів з Криму поповнився 250 новими товарними позиціями, серед яких обладнання для видобутку корисних копалин і самі корисні копалини та вуглеводні.

III. РЕГІОНАЛЬНА ЛІБЕРАЛІЗАЦІЯ ТОРГІВЛІ

Україна та ЄС підписали економічну частину Угоди про асоціацію

27 червня 2014 року Україна і Європейський Союз підписали економічну частину Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, політична частина якої була підписана 21 березня 2014 року. В цей же день Угоди про асоціацію були підписані з боку Європейського Союзу також з Грузією і Молдовою. Відповідно до Розділу IV Угоди, ЄС і Україна створять зону вільної торгівлі та скасують мита на ряд товарів, на окремі товари нульові мита застосовуватимуться в рамках митних квот. Очікується, що ці заходи призведуть до полегшення доступу українських товарів на ринок ЄС і взаємного спрощення ведення торгівлі. Крім того, в Угоді містяться зобов’язання з гармонізації, за якими Україна зобов’язана гармонізувати своє законодавство з законодавством ЄС в різних сферах, зокрема у питаннях правосуддя, безпеки, фінансової політики, тощо.

Детальніше про Угоду про асоціацію

Процес гармонізації українського законодавства з законодавством ЄС триває

Після підписання Угоди про асоціацію, Україна почала процес гармонізації українського законодавства із стандартами ЄС, зокрема в тих сферах, реформування яких є ключовою умовою для виведення української продукції на ринок ЄС. Одним із пріоритетів є система контролю безпеки та якості сільськогосподарських товарів та продуктів харчування: експортний потенціал України в цій сфері може бути повністю реалізований лише за умови відповідності української продукції європейським стандартам.

14 серпня 2014 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ідентифікації та реєстрації тварин» № 1648-VII|16|. Законопроект передбачає запровадження обов’язкової ідентифікації та реєстрації фізичними особами тварин, які утримуються та розводяться для власного споживання. Даний крок дозволить виявляти та контролювати захворюваність тварин, встановлювати власника та місце перебування тварин, що у свою чергу підвищить якість харчової продукції. У господарствах юридичних осіб передбачено введення єдиного ідентифікаційного номера. Крім того, відмова від реєстрації тварин буде вважатися адміністративним правопорушенням за українським законодавством.

22 липня 2014 року Верховна Рада України прийняла у першому читанні законопроект «Про побічні продукти тваринного походження, що не призначені для споживання людиною» № 4055а|17|, який був внесений на розгляд парламенту Кабінетом Міністрів України. Документом передбачається регулювання політики держави у сфері поводження з побічними продуктами тваринного походження, визначаються основні вимоги щодо зменшення ризиків для здоров’я людини та тварин. Даним законопроектом забезпечується гармонізація законодавства України з стандартами ЄС в частині поводження з побічними продуктами тваринного походження, а саме з Регламентом 1069/2009 та Регламентом  142/2011.

3 червня 2014 року Верховна Рада України прийняла у першому читанні законопроект «Про електронну комерцію» № 2306а|18|. Даним законом буде урегульовано укладення цивільних договорів в електронній формі, електронна форма документів буде фактично прирівняна до паперової, а документ у такій формі зможе слугувати належним доказом у суді. Крім того, передбачається врегулювання порядку здійснення угод купівлі-продажу в Інтернеті, такі транзакції будуть проходити у два кроки із використанням одноразового ідентифікатора користувача, як того вимагають правила електронної комерції ЄС. На покупця та продавця в Інтернеті будуть поширюватися відповідні права та обов’язки, що існують згідно діючого законодавства, в тому числі зобов’язання щодо захисту прав споживачів. Даний законопроект був розроблений за участі європейських експертів та представників ділових кіл, та значною мірою опирається на положення Директиви 2000/31/ЄС «Про деякі правові аспекти суспільних інформаційних послуг, зокрема електронної комерції, на внутрішньому ринку». За коментарями учасників ринку електронної комерції, введення у дію даного законопроекту сприятиме розвитку торгівлі в Інтернеті та допоможе підвищити довіру користувачів до електронних угод.

Торгівельне протистояння: Росія – Молдова і Грузія

Російська Федерація ввела обмеження на імпорт товарів з Молдови, зокрема, фруктів і плодоовочевих консервів, м’яса і вина. Планується також введення мит на ряд інших товарів|19|. Дані обмеження пояснюються необхідністю захисту внутрішнього ринку після підписання Молдовою Угоди про асоціацію з ЄС. Грузію дана політика зачепила меншою мірою ніж Молдову, оскільки Російська Федерація зняла введені раніше торговельні обмеження|20| і з 9 липня допустила на ринок Росії імпорт сільськогосподарської продукції з Грузії. Проте 30 липня 2014 року був опублікований проект Постанови Уряду Російської Федерації про скасування зони вільної торгівлі між Російською Федерацією та Грузією.

Росія, Казахстан і Білорусь підписали договір про Євразійський союз

29 травня 2014 року Президенти Російської Федерації, Казахстану та Білорусі підписали Договір про Євразійський економічний союз|21|. Очікується, що документ набуде чинності 1 січня 2015 року, а до трьох країн найближчим часом приєднається Вірменія.

Згідно з Угодою країни майбутнього союзу гарантують вільне переміщення товарів, послуг, капіталів і робочої сили, здійснення узгодженої політики в ключових галузях — енергетиці, промисловості, сільському господарстві, транспорті. Таким чином, завершується формування найбільшого спільного ринку на просторі СНД.

Додаткова інформація: Договір розроблявся з листопада 2011 року, коли президенти трьох держав прийняли Декларацію про євразійську економічну інтеграцію.

IV. НОВИНИ ФАРМАЦЕВТИЧНОГО РИНКУ

Обов’язкове застосування технічних регламентів щодо медичних виробів перенесене на 2015 рік

1 липня 2014 року вступила у силу Постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» № 215|22|. Відповідно до даної постанови, на ІІІ квартал 2015 року був перенесений початок обов’язкового застосування технічних регламентів стосовно медичних виробів, запроваджених постановами Кабінету Міністрів України «Про затвердження Технічного регламенту щодо медичних виробів» № 753, «Про затвердження Технічного регламенту щодо медичних виробів для діагностики in vitro» № 754, «Про затвердження Технічного регламенту щодо активних медичних виробів, які імплантують» № 755 від 2 жовтня 2014 року. Раніше очікувалося, що ці технічні регламенти будуть обов’язковими для застосування з ІІІ кварталу 2014 року.

Обов’язкові випробування під час перереєстрації лікарських засобів скасовано

7 липня 2014 року Міністерство охорони здоров’я України прийняло Наказ «Про внесення зміни до Порядку проведення експертизи реєстраційних матеріалів на лікарські засоби, що подаються на державну реєстрацію (перереєстрацію), а також експертизи матеріалів про внесення змін до реєстраційних матеріалів протягом дії реєстраційного посвідчення» № 470. Відповідно до даного наказу скасовуються обов’язкові додаткові випробування щодо підтвердження якості лікарських засобів під час перереєстрації лікарських засобів. Зазначений Наказ набрав чинності з дня офіційного опублікування|23|.

V. НОВИНИ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

Ухвалено законопроект про зміни до законів стосовно харчових продуктів

22 липня 2014 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо харчових продуктів» № 1602-VII |24|. Розробка нового законодавчого акту у сфері безпеки та якості харчових продуктів, який відповідав би стандартам європейського законодавства, довго залишалась однією з ключових потреб для вдосконалення якості товарів в Україні та виходу українських товаровиробників на європейські ринки. До недоліків існуючого законодавства експерти відносили дублювання функцій та повноважень органів державної влади, високий рівень корупції у системі контролю за якістю продуктів, значні витрати підприємств на подолання адміністративних бар’єрів, наявність зайвих дозвільних процедур та неможливість забезпечити «простежуваність» походження товарів.

Новим Законом було внесено зміни до ряду законодавчих актів з метою створити прозорі умови ведення господарської діяльності та знизити рівень корупції. Його ключовим досягненням є реформування державної системи контролю за безпекою харчових продуктів за принципом «від лану до столу», що базується на процедурах НАССР. Крім цього, даним законом було уточнено термінологію, види правопорушень та мір покарання, передбачено скасування дозвільних документів та процедур, які відсутні в ЄС, введення «простежуваності» ланцюгу поставок, а також запровадження європейських принципів регулювання ГМО, зокрема, в частині реєстрації джерел ГМО, а не продуктів, вироблених з них. Відповідно до нового закону буде створений єдиний державний орган, який буде здійснювати контрольза повним ланцюгом поставок відповідно до системи «від лану до столу», а також контроль у сфері здоров’я та благополуччя тварин, ветеринарної медицини, ідентифікації та реєстрації тварин, безпечності харчових продуктів та кормів, здоров’я та захисту рослин, а також побічних продуктів тваринного походження.

Даний закон сприятиме зменшенню державних витрат на утримання системи контролю за безпечністю харчових продуктів та витрат підприємств на дотримання регуляторних вимог і є одним із ключових у сфері адаптації українських норм до законодавства ЄС. Його прийняття сприятиме підвищенню якості українських продуктів харчування, їх виходу на європейські ринки, а також дозволить Україні у повній мірі скористатися квотами на експорт в ЄС. Закон набирає чинності через один рік з дня його опублікування, а система НАССР стане обов’язковою для українських компаній через 3 роки.

VI. НОВИНИ МИТНОГО ЗАКОНОДАВСТВА

Прийнято Закон, яким врегульовується податковий та митний статус Криму

14 серпня 2014 року Верховна Рада України в другому читанні та в цілому прийняла Закон «Про податковий і митний контроль у вільній економічній зоні Криму та особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» (законопроект № 4032а)|25|. Відповідно до даного Закону, на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь створюється вільна економічна зона («ВЕЗ») строком на 10 років та діють особливий податковий та митний режими. До вільної економічної зони входить уся територія Криму, крім територіального моря, континентального шельфу та повітряного простору.

Управління вільною економічною зоною здійснюватиме Керуюча компанія ВЕЗ Криму, яка належатиме до державної власності. На території АРК не стягуватимуться загальнодержавні податки та збори, а фізичні та юридичні особи, що мають юридичну адресу у Криму, для цілей оподаткування прирівнюватимуться до нерезидентів. Крім того, фізичні особи, що мають податкову адресу на території України, зобов’язані зареєструвати в українських податкових органах свою житлову нерухомість, що знаходиться на території Криму.

Законом врегульовано, що поставка товарів через адміністративний кордон ВЕЗ Криму здійснюється із дотриманням митних формальностей у відповідних зонах митного контролю. Разом з тим, товари, що були вироблені, достатньо перероблені або знаходилися у вільному обігу на тимчасово окупованій території України до прийняття Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» № 1207-VII от 15.07.2014, вважаються товарами з українським статусом, які вільно переміщуються на іншу територію України без застосування тарифних та нетарифних заходів до 1 січня 2015 року. Кабінет Міністрів матиме право обмежити поставки будь-яких товарів, робіт чи послуг з території Криму на іншу територію України.

Крім цього, Законом врегульовуються окремі питання діяльності банківської та платіжної систем, порядок переміщення фізичних осіб на територію Криму, порядок здійснення операцій з об’єктами права приватної, державної та комунальної власності. Закон набув чинності 27 вересня 2014 року  (Закон № 1636-VII).

Засоби індивідуального захисту, лікарські засоби та медичні вироби для потреб АТО звільнено від ввізного мита

1 липня 2014 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких законів України щодо ввезення засобів індивідуального захисту та лікарських засобів» № 1560-VII|26|. Відповідно до даного закону, на час проведення антитерористичної операції та запровадження воєнного стану від оподаткування ввізним митом звільняються окремі категорії товарів, зокрема, спеціальні засоби індивідуального захисту виготовлені відповідно до військових стандартів (каски, підшоломи, амортизатори, бронежилети, нитки для виготовлення бронежилетів), які призначені для потреб правоохоронних органів, Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України і інших суб’єктів, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону.

Від ввізного мита також звільняються лікарські засоби та медичні вироби, що призначені для використання закладами охорони здоров’я та учасниками антитерористичної операції для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції або запровадження воєнного стану зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я. Для ввезення таких лікарських засобів та медичних виробів застосовується спрощений порядок надання дозволів. Крім того, дозволяється ввезення лікарських засобів та медичних виробів без їх державної реєстрації та дозвільних документів за переліком та в обсягах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

VII. ІНШІ НОВИНИ

Прийнятий Закон України «Про стандартизацію»

5 червня 2014 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про стандартизацію» № 1315-VII|27|, який набуде чинності з 3 січня 2015 року.

Відповідно до даного Закону передбачається утворення єдиного національного органу стандартизації, до участі в управлінні яким планується залучити як державні органи, так і наукові заклади, об’єднання суб’єктів господарювання, громадські організації та профспілки. До повноважень даного органу буде належати організація та координація діяльності у сфері стандартизації, прийняття та скасування державних стандартів, припинення діяльності технічних комітетів стандартизації, співробітництво з іншими міжнародними та іноземними органами стандартизації.

Крім цього, зміни будуть стосуватися самої процедури стандартизації. Законом передбачається введення двох рівні стандартизації: національних стандартів, прийнятих національним органом стандартизації, та стандартів і технічних умов, прийнятих підприємствами. Галузева стандартизація буде скасована, а центральні органи виконавчої влади протягом 15 років матимуть право перевести галузеві стандарти на національний рівень. Законом скасовується процедура узгодження національних стандартів з державними органами влади, як і державна реєстрація технічних умов. Застосування національних стандартів згідно із зазначеним Законом буде здійснюватися на добровільній основі, крім випадків, коли їх обов’язкове застосування буде передбачене нормативно-правовими актами.

Верховна Рада прийняла Закон України «Про санкції»

14 серпня 2014 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про санкції» № 1644-VII|28|, яким передбачено більш ніж 25 видів обмежень, що можуть бути запроваджені проти іноземних держав, юридичних та фізичних осіб, які ведуть терористичну або будь-яку іншу діяльність, що загрожує суверенітету та територіальній цілісності України.

Санкції включають блокування активів, обмеження торговельних, економічних та фінансових операцій, обмеження транзиту ресурсів, запобігання виведення капіталу, тощо. Пропозиції щодо застосування санкцій вносяться Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України, НБУ та Службою безпеки України. Рішення про застосування санкцій приймається Радою національної безпеки та оборони. Рішення РНБО щодо санкцій вводиться в дію указом Президента України та затверджується Верховною Радою (у випадку секторальних санкцій). У випадку персональних санкцій, рішення Ради Безпеки вводиться в дію указом Президента України.

Детальніше про Закон «Про санкції»

За детальнішою інформацією звертайтеся, будь ласка, до Наталії Микольської.

 


|28|http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1644-vii

Поділитися:

Далі Новини
Показати більше