close

Новини

15 Січня 2015

Brands Update. Січень 2015 р.

Мінеральна вода не з одного джерела

Незважаючи на те, що така практика залишається ще мало поширеною, нещодавнім рішенням Антимонопольного комітету України («АМКУ») (як вказано нижче) підтверджується можливість успішного захисту не тільки окремих об’єктів інтелектуальної власності чи їх сукупності, але і зовнішнього вигляду товару, зокрема етикетки товару.

Так, при етикетуванні мінеральної води власного виробництва ТОВ «АВІС АКВА» («Відповідач») застосовувала дизайн етикетки (нижня із двох етикеток, вказаних вище) схожий до ступеня змішування з етикеткою мінеральної води (верхня з двох етикеток, вказаних вище), яку використовує ТОВ «НАПОЇ ПЛЮС» з 2010 року. Заявник стверджував, що вказаними діями Відповідач отримав неправомірну перевагу на ринку столової мінеральної води, враховуючи також факт інвестування Заявником значних коштів в рекламування власної продукції.

За результатами аналізузовнішнього оформлення етикетки продукції Заявника та Виробника АМКУ прийшов до висновку, що за сукупністю позначень – загальною композицією, кольоровою гамою, місцем розміщення позначень на етикетках, а також самих позначень, використанням шрифтів, ці етикетки є схожими. Для з’ясування можливості змішування води питної виробництва Заявника та Відповідача АМКУ було проведено опитування споживачів. Вказаним опитуванням було підтверджено схожість зовнішнього оформлення етикеток води питної Заявника та Відповідача і можливість їх сплутування.

Розглянувши справу, АМКУ прийняв рішення про порушення Відповідачем законодавства про захист від недобросовісної конкуренції щодо копіювання зовнішнього вигляду виробу Заявника. На порушника накладено штраф у розмірі 300 тисяч гривень. Відповідач своєї вини не визнав, однак дизайн етикетки мінеральної води Відповідача було змінено. Останнє фактично означає, що АМКУ потрібно буде в судовому порядку вимагати сплати накладеного на Відповідача штрафу.

Придбай на 10 гривень, компенсуй на мільйон або чи справедливий розмір компенсації за порушення авторського права?

У кінці грудня Вищий господарський суд України («ВГСУ») прийняв рішення, в якому він підтримав рішення судів першої та апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для стягнення компенсації за порушення авторського права (героя відомого мультиплікаційного фільму). Виходячи із вказаного рішення ВГСУ можливо говорити про те, що доказування самого факту порушення авторського права (як було раніше на практиці) не достатньо для стягнення компенсації і для її стягнення позивач повинен також довести, що розмір компенсації відповідає загальним засадам цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності і розумності.

Так, компанія «Маша і Медвідь» («Позивач») звернулося до фізичної особи-підприємця («Відповідач») з позовом про стягнення встановленого законодавством мінімального розміру компенсації у розмірі 10 мінімальних заробітних плат (наразі становить сумі 12 180 гривень) за порушення авторського права (SK: максимальний розмір компенсації на сьогодні складає 60 900 000 грн.). У своїй заяві Позивач стверджував, що  його авторські права були порушені шляхом продажу чотирьох одиниць кукурудзяних паличок в упаковці, на якій зображений персонаж «Маша». Позивач стверджував, що встановлення цього факту продажу є достатнім для стягнення компенсації у мінімальному розмірі. Позивач також стверджував, що метою стягнення компенсації у вказаному розмірі є недопущення повторного розповсюдження контрафактного товару для досягнення превентивногохарактеру компенсації, яка була б значною для Відповідача.

Відповідач проти позову заперечував, стверджуючи, що вартість однієї одиниці товару складає 2,70 грн., і Позивач не надав суду обґрунтованих доказів, які б підтверджували обґрунтованість стягнення компенсації у мінімальному розмірі.

Суди першої та апеляційної інстанції відмовили Позивачу у задоволенні його вимог. ВГСУ, підтримуючи позицію попередніх інстанцій, зазначив, що суди правомірно, у відповідності з визначеними Цивільним кодексом України принципами справедливості, добросовісності та розумності, відмовили у стягненні компенсації. ВГСУ звернув увагу на те, що стягнення компенсації у мінімальній сумі (12 180 грн.) було явно неспіврозмірним збиткам, понесеним Позивачем або розміру отриманого доходу (10,80 грн.), а стягнення компенсації у меншому розмірі законодавством не передбачено.

Слід зазначити, що практика інтелектуальної власності Sayenko Kharenko наразі бере участь у судовому спорі, в якому активно дискутується питання доказування також наявності вини реалізатора (продавця) контрафактної продукції, який не є її виробником або замовником.

Запобігти патентному тролінгу негайно

Новопризначений Уряд звернув особливу увагу не необхідність здійснення заходів щодо боротьби з патентним тролінгом. Так, листом від 9 грудня 2014 року, адресованого Мінеконорозвитку та Державній службі інтелектуальної власності України, Віце-прем’єр Міністр України В’ячеслав Кириленко вимагає від вказаних відомств негайно забезпечити подання на розгляд Уряду законопроекту щодо внесення змін до Законів України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі», а також, «Про охорону прав на промислові зразки» (про один із законопроектів ми згадували в Brands Update. Липень 2014 р. У листі вказується на неприпустимість подальшого затягування вирішення вказаного питання.

Також Міністерству внутрішніх справ України, Мінекономрозвитку, Державній службі інтелектуальної власності України та Державній фіскальній службі України («ДФС») було дано вказівку проаналізувати практику видачі охоронних документів на об’єкти права інтелектуальної власності та їх використання з метою перешкоджання провадженню господарської діяльності, а в разі виявлення ознак шахрайства – вжити відповідних заходів.

Зазначимо, що Лист було видано у відповідь на звернення ДФС до Кабінету Міністрів України щодо необхідності вжиття заходів щодо боротьби з «патентним тролінгом». ДФС звернула увагу Уряду на те, що наразі до Митного реєстру об’єктів прав інтелектуальної власності внесено інформацію про ряд патентів на промислові зразки патентноспроможність яких викликає сумніви (наприклад, «вішалка для одягу», «кулькова ручка», «зубочистка», «запальничка»). Проте, незважаючи на очевидну відсутність новизни таких промислових зразків, ДФС немає формальних підстав відмовити в реєстрації таких об’єктів інтелектуальної власності у вказаному реєстрі. У зв’язку з цим ДФС висловилась за якнайскоріше внесення змін до законодавства України, в тому числі в рамках імплементації Угоди про асоціацію з ЄС.

Мобільний контрафакт в Інтернеті припинено

Співробітниками Управління боротьби з кіберзлочинністю ГУМВС України в Одеській області під час проведення оперативно-розшукових викрито злочинну діяльність фізичної особи, яка організувала мережу інтернет-магазинів з продажу контрафактних мобільних телефонів.

Як повідомляється, фізична особа створювала інтернет-магазини, які працювали не більше 2-3 місяців, після чого сайти закривалися і створювалися нові інтернет-магазини для продажу аналогічних товарів. Розрахунки з покупцями здійснювались за допомогою електронних платіжних систем, а товар кур’єрською поштою доставлявся покупцям. Доказом вчинення злочину стали декілька контрафактних телефонів, придбаних у фізичної особи правоохоронцями під час оперативної закупівлі.

За результатами проведеного комплексу слідчих-оперативних заходів фізичній особі повідомлено про підозру у скоєнні злочину, передбаченого ст. 229 Кримінального кодексу України (незаконне використання знака для товарів і послуг).

Компанія-правовласник звернулась до органів слідства із заявою про відшкодування збитків. Наразі, слідство триває.

Публікації щодо захисту брендів

Практика захисту брендів: підсумки 2014 року

За додатковою інформацією звертайтеся, будь ласка, до Олександра Падалки або Олега Климчука або пишіть нам на Brand-protection-team@sk.ua.

Поділитися:

Далі Новини
Показати більше