close

Новини

19 Лютого 2015

Новини практики міжнародної торгівлі. Листопад 2014 – Січень 2015

І. НОВИНИ СОТ

СОТ ухвалила глобальну угоду про спрощення торгівлі

27 листопада 2014 року на засіданні Генеральної ради СОТ у Женеві було ухвалено Протокол про доповнення Угоди про заснування СОТ Угодою про спрощення процедур торгівлі, Рішення про запаси продовольства для забезпечення продовольчої безпеки, а також Рішення щодо пост-Балійського порядку денного|1|. Дана процедура є важливим кроком для реалізації усього Балійського пакету домовленостей СОТ, в тому числі Угоди про спрощення процедур торгівлі. Зокрема, ухвалення Протоколу про доповнення Угоди про заснування СОТ відкриває шлях до ратифікації Угоди про спрощення процедур торгівлі яка розпочне діяти, після її затвердження не менш як двома третинами членів організації.

Рішення про запаси продовольства, на якому протягом довгого часу наполягала Індія, передбачає, що програми, спрямовані на створення запасів традиційного продовольства в країнах, що розвиваються, не будуть предметом процедури вирішення суперечок у СОТ до моменту остаточного вирішення цього питання. Крім того, сторони домовились про ефективну реалізацію рішень Балійського пакету домовленостей та проведення переговорів щодо інших питань Дохійського раунду.

Угода про спрощення процедур торгівлі, що входить до Балійського пакету домовленостей, містить положення для прискорення процесу руху, митного оформлення товарів, включаючи товари в дорозі. Крім цього, передбачені заходи для ефективної співпраці між митними та іншими відповідними органами у сфері спрощення процедур торгівлі та дотримання митних правил.

Україна приєднається до консультацій з Російською Федерацією в рамках СОТ щодо ввізних мит

Україна направила до Світової організації торгівлі запит про приєднання до ініційованих ЄС консультацій з Російською Федерацією. На консультаціях будуть обговорюватися питання тарифної політики РФ відносно деяких видів аграрних і промислових товарів. Як зазначено в документі, Україна як великий виробник і експортер продукції зазначених секторів, має значний торговий інтерес щодо участі в цих переговорах|2|.

Як відомо, наприкінці жовтня ЄС ініціював консультації з Російською Федерацією в СОТ з приводу митних тарифів на сільськогосподарську і промислову продукцію. Консультації є першим етапом процедури вирішення суперечок у СОТ, після завершення якого питання може бути передане на розгляд групи експертів.

ІІ. РЕГІОНАЛЬНА ЛІБЕРАЛІЗАЦІЯ ТОРГІВЛІ

Набув чинності Порядок надання та анулювання статусу уповноваженого (схваленого) експортера

23 грудня 2014 року набув чинності наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку надання та анулювання митницею статусу уповноваженого (схваленого) експортера» № 1013 від 07 жовтня 2014 року|3| (далі – «Порядок»).  Надання чи анулювання статусу здійснюється відповідно до положень Угоди про вільну торгівлю між Україною та державами ЄАВТ, Угоди про вільну торгівлю між Урядом України та Урядом Чорногорії та інших міжнародних договорів України, якими передбачена така процедура.

Уповноваженим експортером є підприємство-експортер, юридична особа, зареєстрована в Україні, за винятком митного брокера, яка здійснює постійні відправлення товарів на умовах угод та має право самостійно оформлювати декларацію незалежно від вартості товару. Порядком також передбачено критерії, яким повинен відповідати уповноважений (схвалений) експортер.

Статус уповноваженого (схваленого) експортера надається митницею протягом 30-ти календарних днів з дня отримання заяви та документів, що визначені в Порядку. Експортеру присвоюється персональний номер для спрощеного проходження митного контролю українськими товарами преференційного походження.

Прийнятий Порядок заповнення та видачі митницею сертифіката EUR.1

Наказом Міністерства Фінансів України №1142 від 18 листопада 2014 року затверджений «Порядок заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення товару EUR.1 відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони»|4|.

Сертифікат EUR.1 є документом, що підтверджує статус преференційного походження товару, що експортується з України до ЄС відповідно до Угоди про асоціацію. Даний сертифікат заповнюється та видається митними органами на кожну партію товарів, які експортуються до ЄС. Наказ набуде чинності з моменту набуття чинності Угодою про Асоціацію, але не раніше дня його офіційного опублікування.

Китай розширює перелік торгових партнерів

17 листопада 2014 року завершились переговори щодо укладення Договору про зону вільної торгівлі між Австралією та Китаєм, що тривали близько 10 років. Зокрема, міністрами торгівлі обох країн було підписано Декларацію про наміри щодо підготовки договору до підписання, яке очікується в 2015 році.

Угода поступово відкриє ринки двох країн як в сфері товарів, так і в сфері послуг. Так як Китай є найбільшим експортним ринком для Австралії (до Китаю експортується близько третини всіх товарів та послуг), угода має значний потенціал для лібералізації торгівлі між країнами|5|.

Разом з тим, в ході зустрічі Голови КНР Сі Цзіньпіна та президента Республіки Корея Пак Кін Хе, що відбулася 10 листопада 2014 року, сторони погодили основні питання щодо зони вільної торгівлі між Китаєм та Південною Кореєю|6|. Після зустрічі у присутності лідерів двох країн міністр торгівлі КНР Гао Хучен і міністр торгівлі, промисловості та ресурсів Південної Кореї Юн Сан Чик від імені своїх урядів підписали протокол засідання про завершення переговорів. Дві держави погодилися відмовитися від імпортних мит на 90% продукції в рамках двосторонньої торгівлі.

Китайсько-південнокорейські переговори щодо створення зони вільної торгівлі стартували в травні 2012 року. Китай є одним з головних торгівельних партнерів Республіки Корея, на частку якого припадає близько 20% загального обсягу експорту товарів.

ІІІ. ЗАХОДИ ТОРГІВЕЛЬНОГО ЗАХИСТУ ТА БАР’ЄРИ У ТОРГІВЛІ

Україна запровадить додатковий імпортний збір

28 грудня 2014 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року» № 73-VIII|7| та Закон «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо стабілізації платіжного балансу» № 74-VIII|8|. Даними нормативними актами передбачається запровадження строком на 12 місяців додаткового імпортного збору відповідно до статті XII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року та Домовленості про положення ГАТТ 1994 щодо платіжного балансу.

Додатковий імпортний збір справлятиметься з товарів, що ввозяться на митну територію України у митному режимі імпорту, незалежно від країни походження цих товарів та укладених Україною угод про вільну торгівлю (в тому числі на товари, що імпортуються з ЄС). Ставки збору встановлені на рівні 10% для харчових товарів (групи 1-24 УКТЗЕД) та 5% для промислових товарів (групи 25-97 УКТЗЕД). Додатковий імпортний збір не справлятиметься з життєво необхідних товарів, до переліку яких включені нафта, природній газ, ядерні паливні елементи, електроенергія, вугілля, бензини, мазут та дизпаливо, деякі медичні вироби, товари, що безоплатно надаються Україні урядами інших держав або міжнародними організаціями в рамках міжнародних (міжурядових) угод та окремі інші товари.

Міжнародні зобов’язання України, зокрема в рамках СОТ та Угоди про асоціацію з ЄС, дозволяють Україні запровадити додатковий імпортний збір у випадку критичного стану платіжного балансу держави. Однак відповідно до статті XII ГАТТ 1994 запровадження такого збору можливе після завершення консультацій у рамках Комітету з питань обмеження платіжного балансу СОТ. При цьому критичний стан платіжного балансу має бути підтверджений з боку МВФ|9|.

Україна вже провела попередні консультації з ЄС з приводу нової ініціативи. За повідомленнями ЗМІ, представники ЄС не надали прямої згоди на запровадження імпортного збору, однак можуть погодитися із такою ініціативою у разі виконання усіх процедур, передбачених правилами СОТ|10|. Як відомо, ЄС в односторонньому порядку запровадив преференційний режим для українських товарів, умови якого в цілому відповідають режиму, що діятиме після вступу у силу економічної частини Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Більша частина українських товарів не обкладається митом при імпорті на територію ЄС, на окремі харчові товари діють тарифні квоти.

Закони, якими запроваджується додатковий імпортний збір, набудуть чинності з моменту опублікування рішення Кабінету Міністрів України щодо завершення консультацій з міжнародними фінансовими організаціями.

Україна ініціювала антидемпінгове розслідування щодо імпорту в Україну соди каустичної походженням з Російської Федерації

3 листопада 2014 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі прийняла рішення № АД-324/2014/4421-06 «Про порушення та проведення антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну соди каустичної походженням з Російської Федерації»|11|, що набуло чинності 7 листопада 2014 року (код УКТЗЕД – 2815 12 00 10). Розслідування було ініційовано за скаргою ПАТ «Дніпроазот».

Закінчився строк застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну шприців походженням з Королівства Іспанія, Федеративної Республіки Німеччина, Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії і КНР

6 листопада 2014 року закінчився строк дії остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну шприців походженням з Королівства Іспанія, Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, Федеративної Республіки Німеччина і Китайської Народної Республіки.|12| Зазначені антидемпінгові заходи були застосовані відповідно до рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29 вересня  2009 року № АД-216/2009/4402-37 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну шприців походженням з Королівства Іспанія, Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, Федеративної Республіки Німеччина і Китайської Народної Республіки».

Продовжено дію антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну стрілочних переводів походженням з Російської Федерації

25 листопада 2014 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі прийняла рішення від № АД – 325/2014/4421-06 «Про продовження дії антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну стрілочних переводів походженням з Російської Федерації»|13|, що набуло чинності 29 листопада 2014 року. Відповідно до даного рішення,  на п’ять років продовжено дію антидемпінгових заходів, що застосовувалися відповідно до рішення Комісії від 05 липня 2002 року № АД-43/2002/52-63, із змінами, та продовжених рішенням Комісії від 26 листопада 2008 року № АД-193/2008/4403-45. Антидемпінгові заходи стосуються стрілочних переводів з Російської Федерації (код УКТЗЕД 8608 00 10 00), розмір ставки антидемпінгового мита становить 59,4 %.

Прийнято рішення про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну труб безшовних нержавіючих походженням з Китайської Народної Республіки

27 листопада 2014 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі прийняла рішення № АД–326/2014/4421-06 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну труб безшовних нержавіючих походженням з Китайської Народної Республіки»|14|. Згідно з даним рішенням застосовано остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну труб походженням з Китайської Народної Республіки (що класифікуються згідно з УКТЗЕД за кодами 7304 41 00 90; 7304 49 93 00 і 7304 49 95 00). Розмір антидемпінгового мита встановлений на рівні 41,07 %. Остаточні антидемпінгові заходи застосовуються строком на п’ять років. При цьому Міжвідомча комісія прийняла добровільне зобов’язання компанії Zhejiang Longda Stainless Steel Co., Ltd від 18 листопада 2014 року щодо припинення демпінгового імпорту в Україну труб безшовних нержавіючих. Рішення Комісії набуло чинності 29 грудня 2014 року.

Спеціальні мита на імпорт українських труб на територію Митного Союзу скасовано

1 листопада 2014 року закінчився термін дії спеціальних захисних заходів щодо імпорту до Митного союзу Республіки Білорусь, Республіки Казахстан та Російської Федерації (наразі – Євразійський економічний союз) нержавіючих труб походженням, в тому числі, з України|15|. Як повідомляє прес-служба Міністерства економічного розвитку і торгівлі, наразі українські виробники можуть поставляти нержавіючі труби на ринки країн Митного союзу без обмежень.

Зазначені заходи були застосовані Російською Федерацією до українських труб, найбільшим експортером яких є компанія «Інтерпайп», у 2010 році у розмірі 9,9% від митної вартості. 1 жовтня 2011 року дія спеціального мита щодо нержавіючих труб була розповсюджена на всю територію Митного союзу, а 23 вересня 2012 року замість сплати спеціального мита був встановлений режим квотування.

Європейська Комісія скасувала антидемпінгові мита щодо українських зварних труб

26 січня 2015 року Європейська Комісія прийняла Регламент 2015/110, яким було введено антидемпінгове мито на імпорт зварних труб з Білорусі, Китайської Народної Республіки та Російської Федерації. Ставки мит становлять від 10,1% до 90,6%. Цим же рішенням було скасовано антидемпінгове мито щодо імпорту зварних труб з України|16|.

Антидемпінгові мита були запроваджені по відношенню до українських виробників у 2002 році (КН коди 7306 30 41, 7306 30 49, 7306 30 72, 7306 30 77). Для продукції компанії «Інтерпайп» («Інтерпайп Новомосковський трубний завод» та «Нижньодніпровський трубний завод») мито становило 10,7%, для інших виробників – 44,1%.

Скасувавши антидемпінгові мита для українського експорту, Європейська Комісія зберегла дію аналогічних заходів щодо зварних труб з Росії, Білорусі та Китаю – вони були продовжені на додатковий п’ятирічний період.

Туреччина розпочала антидемпінгове розслідування щодо гарячекатаної сталі

Уряд Туреччини розпочав антидемпінгове розслідування щодо гарячекатаної сталі походженням з Китаю, Франції, України, Словаччини, Румунії, Японії та Російської Федерації|17|. Розслідування було ініційоване за заявою представників національного товаровиробника – компаній Ere?li Demir Çelik T.A.?., Tosçelik Profil ve Sac Endüstrisi A.?. та Çolako?lu Metalurji A.?. Повідомлення про ініціювання розслідування було опубліковано 28 січня 2015 року.

Нове розслідування є най більшим антидемпінговим розслідуванням в історії Туреччини. Однак у експертів виникає питання, чи дійсно турецький товаровиробник зазнав шкоди в результаті так званого демпінгового імпорту, адже компанії-ініціатори розслідування збільшили обсяги продажу товару та свої прибутки за останній рік, а компанія Ere?li Demir Çelik стала однією з найприбутковіших компаній на стамбульській фондовій біржі.

Відповідно до правил СОТ, членом якої є Туреччина, підставою для запровадження антидемпінгових заходів є одночасна наявність трьох наступних факторів: демпінгового імпорту, шкоди національному товаровиробнику та причинно-наслідкового зв’язку між демпінгом та шкодою.

IV. БЕЗПЕКА ПРОДУКЦІЇ

Верховна Рада України ухвалила Закон «Про технічні регламенти та оцінку відповідності»

15 січня 2015 року Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності»|18| (законопроект № 1065 від 27 листопада 2014 року), яким встановлено загальні правові й організаційні засади розроблення, прийняття та застосування технічних регламентів і процедур оцінки відповідності, а також здійснення оцінки відповідності. Прийняття даного закону є одним із важливих кроків на шляху виходу українських товарів на європейський ринок. Закон передбачає консолідацію норм законів «Про підтвердження відповідності» № 2406-III від 17 травня 2001 року та «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності» № 3164-IV від 01 грудня 2005 року. Після набуття чинності закону «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», два інші вищевказані законодавчі акти припинять свою дію.

Спрощення експорту товарів з України до ЄС вимагає від України адаптації національного законодавства до ряду європейських нормативних актів. Прийнятий Закон відкриває перед українським виробником можливість проходження в Україні випробувань та отримання сертифікатів, які будуть визнаватися ЄС. Це дозволить зменшити витрати бізнесу, на отримання відповідної документації, проходження процедур сертифікації та оцінки відповідності.

Розроблено проект Технічного регламенту щодо деяких товарів, які фасують за масою та об’ємом у готову упаковку

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України ініціювало публічне обговорення проекту постанови Кабінету міністрів України щодо нового технічного регламенту щодо упаковки товарів, які фасують відповідно до маси та об’єму в готову упаковку|19|.
Проект техрегламенту передбачає нові вимоги до розміру цифр для позначення номінальної кількості (номінальної маси або номінального обсягу) вмісту упакованої одиниці товару, а також до нанесення знаку або напису, що дозволяє ідентифікувати пакувальника або імпортера. Регламентом передбачено нанесення знаку відповідності на упакований товар у вигляді маленької літери “е”, що гарантує відповідність упакованої одиниці вимогам техрегламенту. Проектом також встановлюється допустиме відхилення обсягу чи ваги упакованої одиниці від вказаної номінальної кількості.

V. ХАРЧОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ

Верховна Рада скасувала заборону на продаж м’яса та молочних продуктів домашнього виробництва

30 грудня 2014 року Президентом України було підписано Закон «Про внесення змін до Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» (щодо реалізації на агропродовольчих ринках продукції домашнього виробництва та подвірного забою)» № 1499?1 від 18 грудня 2014 року|20|.

Даним законом вносяться зміни у порядок обігу домашніх продуктів тваринного та рослинного походження на агропродовольчих ринках. Зокрема, Верховна Рада скасувала норму, згідно з якою з 1 січня 2015 року селянським господарствам заборонялося реалізовувати на ринках молочну та м’ясну сільськогосподарську продукцію.

Така продукція буде реалізовуватися за умови підтвердження її придатності за результатами випробувань державної ветеринарно-санітарної лабораторії або державного інспектора. При цьому на відповідні товари буде ставитися позначка придатності. Непридатні для споживання людиною товари, що становлять серйозний ризик, підлягатимуть знищенню під контролем державного інспектора.

Запровадження даної заборони передбачалось з 1 січня 2015 року згідно з попередньою редакцією Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» № 771/97-ВР від 23 грудня 1997 року до 20 вересня 2015 року (до набуття чинності змін до зазначеного закону). З 20 вересня 2015 року Закон № 771/97-ВР отримає назву «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів». Новий текст закону міститиме суттєві зміни, метою яких є приведення українського законодавство у сфері харчових продуктів у відповідність до законодавства ЄС.

Росія вводить експортне мито на пшеницю

25 грудня 2014 року уряд Російської Федерації прийняв постанову «Про запровадження вивізного мита на пшеницю та встановлення її ставки» № 1495|21|. Даним документом Російська Федерація вводить експортне мито на пшеницю у розмірі 15% митної вартості плюс 7,5 євро, але не менше ніж 35 євро за тонну. Дія експортного мита триватиме до середини 2015 року.

Як зазначає Міністерство економічного розвитку Російської Федерації, такий захід покликаний стабілізувати ситуацію на внутрішньому російському ринку зерна, де ціни в останні місяці значно зросли. Високі ціни світового ринку і валютні коливання прискорили поставки зерна на експорт і спричинили суттєве зростання цін на зерно всередині країни, незважаючи на збір майже рекордного врожаю.

VІ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ

Верховна Рада скасувала ліцензію на імпорт інгредієнтів для ліків

1 лютого 2015 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо скасування ліцензування імпорту активних фармацевтичних інгредієнтів» № 126-VIII від 15 січня 2015 року|22|. Даним законом скасовано вимогу щодо ліцензування імпорту активних фармацевтичних інгредієнтів, що мала набути чинності з 1 січня 2015 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо ліцензування імпорту лікарських засобів та визначення терміна «активний фармацевтичний інгредієнт»» № 5038-VI від 4 липня 2012 р.

Законом передбачено внесення змін до ст. 17 Закону України «Про лікарські засоби» № 123/96-ВР від 4 квітня 1996 року, якою визначено, що імпорт лікарських засобів на територію України можливий за наявності сертифікату якості серії лікарського засобу, що видається виробником, а також ліцензії на імпорт лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів).

Крім того, зміни були внесені до статті 9 закону «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» № 1775-III від 01 червня 2000 року, яким також встановлено, що імпорт активних фармацевтичних інгредієнтів не підлягає ліцензуванню.

Спрощено процедуру імпорту лікарських засобів «in bulk»

12 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про внесення змін до Порядку здійснення державного контролю якості лікарських засобів, що ввозяться в Україну» № 601|23|. Даною постановою уряд дозволив резидентам-виробникам ліків самостійно проводити лабораторний аналіз продукції in bulk, а реалізаторам такої продукції розміщувати на ліцензованому складі виробника відповідну продукцію для проведення лабораторного аналізу. Таким чином усувається дублювання функцій проведення лабораторного аналізу при здійсненні державного контролю та вхідного контролю. Також суб’єкти господарської діяльності, які не є виробниками ліків та виключно реалізують ввезену продукцію in bulk, зможуть відразу розміщувати її на ліцензованому складі виробника з можливістю відбору проб для лабораторного аналізу.

Спрощено порядок реєстрації та обігу лікарських засобів

23 січня 2015 року набув чинності наказ Міністерства охорони здоров’я України «Про внесення змін до Порядку встановлення заборони (тимчасової заборони) та поновлення обігу лікарських засобів на території України» № 954 від 12 грудня 2014 року|24|. Даним документом змінено правила обігу лікарських засобів в Україні. Зокрема після закінчення строку, протягом якого було дозволено застосування препарату в Україні, його подальше застосування можливе за умови перереєстрації. Після цього строк застосування лікарського засобу в Україні не обмежується, а повторна реєстрація не вимагається. Препарати, випущені в обіг на ринку України під час строку, протягом якого було дозволено їх застосування в Україні, можуть використовуватися та реалізовуватися до закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Набув чинності новий порядок контролю якості лікарських засобів

16 грудня 2014 року набув чинності наказ МОЗ України «Про затвердження Порядку контролю якості лікарських засобів під час оптової та роздрібної торгівлі» № 677 від 29 вересня 2014 року.|25| Даним порядком визначається процедура проведення вхідного контролю якості препаратів в аптеках, проведення контролю якості ліків у суб’єктів, що здійснюють оптову торгівлю препаратами, державного контролю якості лікарських засобів під час оптової та роздрібної торгівлі. Вхідний контроль якості препаратів в аптеках має здійснювати Уповноважена особа, призначена наказом керівника компанії. Дана особа є відповідальною за якість препаратів, які надходять в аптеку. До обов’язків Уповноваженої особи належить ведення реєстру лікарських засобів, які надійшли до суб’єкта господарювання, та ведення обліку рішень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері контролю якості та безпеки ліків, щодо якості препаратів в електронному та/або паперовому вигляді.

Уповноваженою особою може стати фахівець з повною вищою фармацевтичною освітою та стажем роботи за фахом не менше 2 років, на якого суб’єктом господарювання покладено обов’язки щодо ефективного управління системою якості лікарських засобів під час оптової та роздрібної торгівлі ними, а також проведення вхідного контролю якості препаратів.

VII. ІНШІ НОВИНИ

Створено громадянську платформу, передбачену Угодою про асоціацію

7 листопада 2014 року почала функціонувати українська частина Платформи громадянського суспільства, створення якої передбачено статтями 469 і 470 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Відповідно до ст. 469 Угоди про Асоціацію, Платформа громадянського суспільства складається з представників громадянського суспільства України, з однієї сторони, і членів Європейського економічного і соціального комітету (ЄЕСК), з іншої сторони, та є форумом для проведення ними засідань та обміну думками.

Громадянське суспільство з української сторони представляють 170 громадських організацій. З-поміж їх представників обираються координатори за 15-ма робочими тематичними групами: політичний діалог Україна – ЄС і зовнішня політика; демократичні реформи; права людини; боротьба з корупцією; міграційна політика; нетарифне, тарифне та технічне регулювання; торгівля послугами; промислове та науково-технічне співробітництво; навколишнє середовище; енергетика і транспорт; зайнятість та соціальна політика; освіта і навчання; транспорт та міжрегіональне співробітництво|26|.

Запроваджено нові правила щодо акцизного податку

28 грудня 2014 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» №71-VІІІ|27|. Даним актом запроваджено, зокрема, реформування правил сплати акцизного податку. Так, до переліку підакцизних товарів включено речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне, вантажні автомобілі та автобуси, електроенергію.

Крім цього, до переліку платників податків включено суб’єктів господарювання, що ведуть діяльність у сфері роздрібної торгівлі та здійснюють реалізацію підакцизних товарів. Відповідно до листа Державної фіскальної служби від 16.01.2015 р. № 722/5/99-99-19-01-01-16, особи, що займаються роздрібною торгівлею, з 1 січня 2015 року сплачують акцизний податок з продажу підакцизних товарів. Податок спрямовується до місцевих бюджетів адміністративно-територіальних одиниць, на яких розташовані пункти продажу підакцизних товарів. Ставка акцизу з роздрібної торгівлі становить 5%, дана ставка може змінюватись рішенням місцевих рад.

Кабінет Міністрів визначив національний орган зі стандартизації

26 листопада 2014 року Кабінет міністрів України прийняв розпорядження «Про визначення державного підприємства, яке виконує функції національного органу стандартизації» № 1163-р|28|. Даним розпорядженням Кабмін визначив держпідприємство «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» підприємством, яке виконує функції національного органу стандартизації. Дане рішення було прийнято на виконання Закону «Про стандартизацію» № 1315-VII від 05 червня 2014 року. Створення національного органу зі стандартизації також передбачено Угодою про асоціацію між Україною та ЄС.

Відповідно до Закону, національний орган зі стандартизації є органом, що визнаний на національному рівні, та має право бути національним членом відповідних міжнародних та регіональних організацій стандартизації. Такий орган є державною власністю та не може мати на меті отримання прибутку. До його повноважень належать: організація і координація діяльності з розробки, зміни і скасування національних стандартів, їх прийняття, скасування, гармонізація з міжнародними стандартами, участь у підготовці міжнародних стандартів, тощо.

 


Поділитися:

Далі Новини
Показати більше