Постановою Правління Національного банку України (надалі – НБУ) № 551 від 20 серпня 2015 року (яка набрала чинності 22 серпня) вводяться додаткові обмеження щодо кредитних договорів та договорів позики (надалі – кредитні договори) українських позичальників з іноземними кредитодавцями. За деякими винятками Постанова фактично забороняє:
Зазначені обмеження реалізуються НБУ шляхом заборони реєстрації відповідних змін, що згідно з українським законодавством є умовою для здійснення платежів за такими договорами.
Обмеження не поширюються на такі випадки:
Нововведені обмеження є черговим тимчасовим заходом (наразі термін їх дії – до 4 вересня 2015 року), спрямованим на запобігання відтоку капіталу з України. Однак з огляду на існуючу практику НБУ щодо введення тимчасових обмежень, можна припустити, що і строк дії нових обмежень також може бути неодноразово продовжено надалі.
Як зазначено вище, здійснення українськими позичальниками платежів на користь кредитодавців-нерезидентів, як правило, дозволено лише на умовах, зареєстрованих в НБУ (які включають дані про кредитодавця та позичальника).
Таким чином, обмеження, встановлені Постановою, можуть негативно вплинути на можливість здійснення трансакцій з кредитами чи позиками українських компаній, залучених від нерезидентів. Зокрема, обмеження можуть створити перешкоди для діяльності іноземних інвесторів щодо боргових зобов’язань українських компаній, для реструктуризацій зовнішніх боргових зобов’язань українських позичальників, а також для внутрішньогрупових фінансових реструктуризацій.
Зважаючи на неоднозначні формулювання Постанови, обмеження, ймовірно, торкнуться і некомерційних операцій, в яких заміна кредитодавця або позичальника викликана їх корпоративною реорганізацією (наприклад, злиттям чи приєднанням).
В результаті, здійснення операцій з кредитами та позиками, наданими українським позичальникам, у тому числі реструктуризації боргових зобов’язань, будуть потребувати ще більш детального юридичного аналізу та ретельного структурування з використанням особливих юридичних елементів (наприклад, структур участі в кредиті (participation) та деривативів).
Для отримання більш детальної інформації просимо звертатися до Михайла Харенка, Назара Чернявського або Антона Коробейнікова.