close

Новини

Ключові контакти
22 Вересня 2015

Brands Update. Серпень-Вересень 2015

У цьому випуску Brands Update ми розглядаємо рішення Верховного Суду України щодо того, яким судам все-таки підвідомчі справи щодо оскарження рішень Антимонопольного комітету України, даємо відповіді на питання щодо нового способу фіксації порушень прав інтелектуальної власності в мережі Інтернет, анонсованого державним підприємством «Інтелзахист», а також аналізуємо зміни у роботі державного підприємства «Український інститут промислової власності» (Укрпатент) в частині заявок на торговельні марки та платних послуг, що надає Укрпатент.

НЕДОБРОСОВІСНА КОНКУРЕНЦІЯ. Крапка в підвідомчості судів в спорах щодо недобросовісної конкуренції?

Верховний Суд України (далі – ВСУ), скоріше за все, поставив крапку у багаторічній «конкуренції» між господарськими та адміністративними судами щодо підвідомчості справ по оскарженню рішень Антимонопольного комітету України (далі – АМКУ) та його територіальних відділень.

Нагадаємо, що з прийняттям Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) виникла ситуація з подвійною підвідомчістю спорів щодо оскарження рішень АМКУ. З одного боку, такого роду спори розглядали господарські суди в силу приписів Закону України «Про захист економічної конкуренції», а з іншого – такі спори також розглядали адміністративні суди, керуючись положеннями КАС України. Позивач фактично був вільний у своєму виборі щодо звернення до адміністративного або господарського суду. Касаційні інстанції обох судів наввипередки видавали інформаційні та роз’яснювальні листи з обґрунтуванням, що спори підвідомчі саме адміністративному або господарському суду.

Вказана суперечка між судами була вирішена ВСУ на користь господарської юстиції. У спорі, що поставив крапку в юрисдикційній конкуренції, підприємство (далі – Позивач) звернулося до адміністративного суду з позовом про скасування постанови органу територіального відділення АМКУ (далі – Відповідач) про притягнення Позивача до відповідальності. Незважаючи на той факт, що спір виник в результаті притягнення Позивача до відповідальності за зловживання монопольним становищем на ринку, рішення у справі важливе для всіх конкурентних спорів, в тому числі спорів про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції. Суди першої, апеляційної та касаційної інстанцій у справі підтримали Позивача та скасували рішення Відповідача. Не погоджуючись з вказаними рішеннями, Відповідач звернувся до ВСУ для перегляду судових рішень на підставі неоднакового застосування норм матеріального та процесуального права судами касаційних інстанцій.

ВСУ на спільному засіданні господарської та адміністративної палати задовольнив заяву Відповідача, скасував рішення судів попередніх інстанцій та закрив провадження у справі.

Обґрунтовуючи своє рішення, ВСУ зазначив, що суди попередніх інстанцій виходили з того, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів. На думку ВСУ, такий висновок судів попередніх інстанцій не ґрунтується на правильному застосуванні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Також частиною другою статті 4 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення. Закони України можуть передбачати вирішення певних категорій публічно-правових спорів у порядку іншого судочинства, в тому числі господарського. Такий порядок передбачено, зокрема, частиною першою статті 60 ЗУ «Про захист економічної конкуренції», відповідно до якої заявник, відповідач та третя особа мають право оскаржити рішення органів АМКУ повністю або частково в господарському суді. З огляду на зміст наведених положень законодавства України, справи щодо спорів про оскарження рішень (розпоряджень) АМКУ підвідомчі господарським судам і підлягають розглядові за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Варто зазначити, що можливість вирішення вказаної юрисдикційної суперечки виникла завдяки прийняттю Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» (набув чинності 29 березня 2015 року), яким змінено перелік підстав перегляду судових рішень ВСУ. Зокрема підставою для перегляду згідно вказаного закону також є неоднакове застосування одних і тих самих норм процесуального права судом (судами) касаційної інстанції.

ФІКСАЦІЯ ПОРУШЕНЬ. Нові можливості фіксації порушень права інтелектуальної власності в Інтернеті

Державне підприємство «Інтелзахист» (далі – Інтелзахист) анонсувало нову послугу щодо фіксації змісту веб-сторінки у вигляді скріншотів. На думку підприємства Інтелзахист, нова послуга дасть можливість більш ефективно боротись з порушеннями прав інтелектуальної власності в мережі Інтернет. В першу чергу ця послуга пропонується для фіксації порушень щодо авторського права, хоча не виключає можливість застосування також і щодо інших об’єктів інтелектуальної власності.

Крім того, в рамках боротьби з порушеннями прав інтелектуальної власності в мережі Інтернет Інтелзахист анонсував розробку реєстру порушників прав інтелектуальної власності та піратських веб-сайтів.

У цьому матеріалі ми даємо відповіді на основні питання правовласників щодо такого нового способу фіксації порушень.

У якій формі фіксується порушення у мережі Інтернет?

Інтелзахист проводить фіксацію порушення прав інтелектуальної власності в Інтернеті у вигляді скріншотів з використанням програмного забезпечення, що було розроблене з цією метою. Факт порушення оформляється у вигляді експертного висновку (далі – Експертний висновок). Для забезпечення належності такого доказу в суді передбачається, що Експертний висновок також буде підписуватись експертом, який фактично є судовим експертом, сертифікованим за експертною спеціальністю «Дослідження телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів». Очікується, що Інтелзахист залучатиме судових експертів з Науково-дослідного центру судових експертиз з питань інтелектуальної власності на підставі відповідного договору між підприємством Інтелзахист та вказаною експертною установою. За бажанням замовника факт фіксації порушення буде також надаватись на матеріальному носії (наприклад, на CD). Відповідний носій даних міститиме не лише скріншоти, але й відповідні об’єкти інтелектуальної власності (наприклад, аудіовізуальні твори, права на які порушено).

Експертний висновок буде підписуватись також уповноваженою особою підприємства Інтелзахист та оформлятись на бланку підприємства Інтелзахист.

У рамках фіксації змісту веб-сторінки підприємство Інтелзахист здійснюватиме наступні заходи:

  • повне дослідження і обов’язкова перевірка вихідного коду веб-ресурсу;
  • дослідження вихідного коду веб-ресурсу на втручання, модифікацію, переадресацію на інше доменне ім’я;
  • дослідження маршрутизації даних;
  • фіксація вмісту веб-ресурсу, а саме даних у текстовому, графічному та інших мультимедійних формах, а також даних сервісу WHO-IS.

Який порядок отримання експертного висновку та його вартість?

Для отримання експертного висновку необхідно або подати заявку в електронному вигляді через сайт підприємства Інтелзахист (потрібна реєстрація на вказаному сайті) або звернутись напряму до «Інтелзахист» за телефоном або відповідною електронною/поштовою адресою.

Мінімальна вартість експертного висновку становить 2 000 грн. У цю суму входить дослідження 3-ох веб-сторінок на одному веб-ресурсі. Перевірка та фіксація порушень на більшій кількості веб-сторінок потребуватиме додаткової оплати. Вартість четвертої та кожної наступної сторінки буде обговорюватись у кожному конкретному випадку. Очікується, що вартість однієї додаткової сторінки складатиме близько 500 грн.

Як швидко можна буде отримати експертний висновок?

Експертний висновок надається протягом одного-двох робочих днів та може бути надісланий кур’єрською службою.

Чи можна вважати такий Експертний висновок належним та допустимим доказом для суду?

Підприємство Інтелзахист переконане, що така фіксація веб-сторінок є належним доказом щодо порушення прав інтелектуальної власності у мережі Інтернет та може бути використана у суді.

Водночас юристи вважають, що такі Експертні висновки, як і інші докази, не матимуть для суду істотне значення та, відповідно, будуть оцінюватися судом за своїм внутрішнім переконанням. Окрім того, додаткові запитання у юристів та суддів викликає правовий статус такого Експертного висновку. Практиків також насторожує той факт, що експерт та інші особи, що підписують Експертний висновок, фактично не будуть нести кримінальну відповідальність за правильність даних висновків.

У зв’язку із зазначеним вище, можна зробити висновок, що питання правового статусу Експертних висновків на сьогодні залишається неоднозначним. Ми передбачаємо, що відповідь на це питання буде надана судовою практикою.

Яка ціль реєстру порушників прав інтелектуальної власності та піратських веб-сайтів та як це допоможе боротись з порушеннями авторських прав?

Інтелзахист розглядає цей реєстр як додатковий інформаційний ресурс для суддів в рамках боротьби з порушеннями прав інтелектуальної власності. Проте, наразі невідомі критерії, за якими відповідніособи та веб-сайти будуть кваліфікуватись як порушники прав інтелектуальної власності.

РЕГУЛЮВАННЯ СФЕРИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ. Розширено перелік платних послуг Укрпатенту

З 30 липня 2015 року значно розширено перелік платних послуг, що надаються Державним підприємством «Український інститут інтелектуальної власності» (далі – Укрпатент). Відповідні зміни внесено до Переліку платних послуг Укрпатенту.

Наприклад, щодо торговельних марок Укрпатент на сьогодні пропонує наступні платні послуги:

  • проведення пошуку тотожних або схожих позначень з використанням інформаційної бази Укрпатенту, включаючи відомості про міжнародні реєстрації знаків, що діють на території України, з наданням звіту;
  • розробка логотипу;
  • складання заявок на реєстрацію торговельних марок в Україні та РФ, а також за Мадридською системою;
  • складання договорів в сфері інтелектуальної власності;
  • ведення діловодства за договорами в сфері інтелектуальної власності.

Відповідні платні послуги на сьогодні надаються Укрпатентом і щодо інших об’єктів права інтелектуальної власності (наприклад: винаходів, корисних моделей, промислових зразків).

Варто вказати, що ці та інші послуги надавалися раніше Українським центром інноватики та патентно-інформаційних послуг, який наразі є одним із департаментів Укрпатенту. Розширення платних послуг Укрпатенту свідчить про консолідацію функцій надання послуг в сфері інтелектуальної власності з метою підвищення оперативності їх надання, а також їх якості.

ТОРГОВЕЛЬНІ МАРКИ. Відкрито онлайн доступ до заявок на торговельні марки!

21 серпня 2015 року Державною службою інтелектуальної власності України відкрито доступ до заявок на знаки для товарів і послуг в онлайн режимі на власному веб-сайті.

Як і очікувалось, доступною є інформація про заявки, які станом на 20 серпня 2015 року успішно пройшли формальну експертизу. Відвідувачі мають змогу здійснювати пошук заявок за такими критеріями як: і) номер заявки, іі) дата подання заявки, ііі) заявник, іv) ключові слова та ін.

Відповіді на основі питання правовласників щодо відкриття доступу до заявок Ви можете знайти у попередньому випуску Brands Update.

За більш детальною інформацію, будь ласка, звертайтесь до Олександра Падалки або Олега Климчука.

Поділитися:

Далі Новини
Показати більше