close

Новини

Ключові контакти
18 May 2016

Новини практики міжнародної торгівлі. Лютий – квітень 2016

НОВИНИ СВІТОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТОРГІВЛІ

Україна приєдналася до Угоди СОТ про державні закупівлі

7 квітня 2016 року набув чинності Закон України «Про приєднання України до Угоди СОТ про державні закупівлі»|1|, який було схвалено Верховною Радою України 16 березня 2016 року та підписано 4 квітня 2016 року Президентом.|2|

Ратифікація угоди про державні закупівлі Україною відкриває можливість українським компаніям вийти на глобальний ринок міжнародних закупівель розміром 1,7 мільйонів доларів США.|3|

Нагадаємо, що Угода про державні закупівлі є угодою з обмеженою кількістю учасників (plurilateral agreement), членами якої на сьогодні є 45 держав СОТ, з них 28 – це країни-члени ЄС, а також Гонконг, Ізраїль, Канада, Корея, США, Швейцарія та Японія. У 2015 році до Угоди також приєдналися Молдова, Нова Зеландія і Чорногорія, а в процесі приєднання знаходяться Австралія, Албанія, Грузія, Йорданія, Киргизстан, Китай, Оман, Таджикистан. Україна почала процес переговорів щодо приєднання до Угоди СОТ про державні закупівлі у 2011 році.

Для України набув чинності Протокол, яким вносяться зміни до Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС)

16 березня 2016 року Україна надіслала депозитарію документ про схвалення Протоколу до Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (англ. Agreement on Trade-Related Aspects of Intellectual Property Rights, скорочено TRIPS). Протокол набуде чинності, коли його формально схвалять дві третини країн-членів СОТ.|4|

Протокол про внесення змін до Угоди ТРІПС, прийнятий у 2005 році, має на меті спростити доступ до ліків для слаборозвинених країн-членів СОТ. Протокол дозволяє країнам-експортерам надавати ліцензії (які надаються без отримання згоди власника патенту) для своїх постачальників на виробництво та експорт ліків до країн, які не здатні самостійно виробляти потрібні їм ліки. Первинно ці ліцензії мали сферу дії, що обмежувалася лише внутрішнім (національним) ринком.

Створення групи експертів у суперечці щодо нітрату амонію, що була ініційована РФ в СОТ щодо України

Україна отримала вимогу Російської Федерації про створення групи експертів у справі СОТ «Україна – антидемпінгові заходи щодо імпорту нітрату амонію» (DS 493).|5|

Нагадаємо, що дана суперечка була ініційована Російською Федерацією в СОТ 7 травня 2015 року. Підставою для ініціювання зазначеної суперечки стало продовження Україною антидемпінгового мита на ввезення нітрату амонію з Росії. Зокрема, у липні 2014 року був продовжений термін дії антидемпінгових мит, що були встановлені на рівні: 20,51 % та 36,03 %. Антидемпінгові мита у цьому розслідуванні були визначені з застосуванням коригувань вартості газу, що відповідає попередній практиці ЄС (відповідна суперечка в СОТ з ЄС була ініційована РФ ще у грудні 2013 року).

Заборона транзиту українських товарів з боку РФ

Після запровадження з 1 січня 2016 року дискримінаційних умов транзиту щодо українських товарів, у квітні цього року Російською Федерацією було повністю заборонено транзит кондитерських виробів з України. Відповідне рішення було прийняте Росспоживнаглядом.

Згідно з оцінкою Міністерства економічного розвитку і торгівлі України дискримінаційні умови транзиту, запроваджені Російською Федерацією, збільшили вартість транспортування українських товарів до Середньої Азії в середньому на 30 %. Як наслідок, експорт українських товарів до країн Кавказу та Середньої Азії за перший квартал 2016 року скоротився у середньому на 48 %, а з окремими країнами на 70 %.

15 квітня 2016 року на засіданні Ради з торгівлі товарами СОТ делегація України зробила заяву  щодо вищенаведених порушень з боку РФ. Зокрема, в рамках засідання Україна висунула вимогу РФ «негайно скасувати усі заходи, що обмежують міжнародні транзитні перевезення та встановити недискримінаційний режим транзиту через російську територію відповідно до зобов’язань Росії в рамках СОТ». Заява України була підтримана делегаціями ЄС, США, Канади Японії, Австралії, Швейцарії, Туреччини, Кореї. Проте, делегація РФ не надала аргументованих пояснень своїм діям.|6|

РЕГІОНАЛЬНА ЛІБЕРАЛІЗАЦІЯ ТОРГІВЛІ

Перше засідання торговельного комітету асоціації Україна–ЄС

У Києві 12-13 квітня 2016 року відбулось перше засідання Комітету асоціації Україна – ЄС (далі «Комітет»). Згідно з Угодою про асоціацію Комітет проводить засідання у спеціальному складі для розгляду всіх питань, пов’язаних з Розділом IV Угоди («Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею»). Зокрема, Комітет надає оцінку щодо результатів функціонування зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, а також щодо стану реалізації економічної частини Угоди про асоціацію.

Згідно з оцінкою учасників переговорів Україна загалом показала прогрес в імплементації законодавства ЄС. Зокрема, позитивну оцінку отримали такі сфери як технічне регулювання, антимонопольне законодавство та державні закупівлі. Результати в митній сфері та енергетиці були оцінені не так однозначно. Також порушені графіки щодо імплементації санітарних та фітосанітарних стандартів, а також початку роботи Держслужби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.|7|

Уряд схвалив стратегію щодо імплементації законодавства у сфері санітарних та фітосанітарних заходів до вимог ЄС

За ініціативи Мінагрополітики 24 лютого 2016 року Уряд ухвалив розпорядження «Про схвалення Всеохоплюючої стратегії імплементації Глави IV (санітарні та фітосанітарні заходи) Розділу IV «Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею» Угоди про асоціацію між Україною та ЄС».|8|

Передбачається, що Україна повинна надати Всеохоплюючу стратегію на розгляд відповідного двостороннього органу між Україною та Європейським Союзом у тримісячний термін після набрання чинності Угоди про асоціацію.|9| Після цього Кабінет Міністрів України повинен внести зміни до плану заходів з імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС на 2014−2017 роки щодо її реалізації.

ЗАХОДИ ТОРГОВЕЛЬНОГО ЗАХИСТУ

ЄС вп’ятеро знизив антидемпінгове мито на українські сталеві канати

У січні 2016 року Європейський Союз у 5 разів знизив антидемпінгове мито на українські сталеві канати.

Перегляд діючого антидемпінгового мита був ініційований українським виробником в листопаді 2014 року. За результатами перегляду, діюче антидемпінгове мито в ЄС проти імпорту українських сталевих канатів виробництва ПрАТ «ВО «Стальканат-Сілур» знижено з 51,8% до 10,5%. Нова ставка антидемпінгового мита набирає чинності наступного дня після публікації рішення Європейської комісії в Офіційному журналі ЄС.

Антидемпінгові заходи у розмірі 51,8% щодо сталевих канатів і тросів були застосовані в ЄС ще з 1999 року. З того часу кожні п’ять років заходи продовжувалися за результатами відповідних переглядів, при цьому ставка мита не змінювалася, бо перегляди у зв’язку із закінченням терміну дії заходів у ЄС не передбачають можливості зміни ставки мита.|10|

Для інформації: Антидемпінгове мито в розмірі 51,8%, яке діяло ще з 1999 року, повністю унеможливило експорт української продукції до країн ЄС. В результаті українським виробникам довелося працювати в умовах, коли експортні ціни в ЄС визначалися Єврокомісією теоретично (на основі експортних цін українського виробника в інші країни). Таке суттєве зниження антидемпінгового мита до 10,5% є першим вагомим кроком українського виробника стальних канатів до повного скасування антидемпінгового мита в ЄС у найближчому майбутньому.

Україна продовжила спеціальне розслідування щодо імпорту пінополіуретану

Своїм рішенням №СП-353/2016/4411-05 від 14 березня 2016 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі продовжила спеціальне розслідування щодо імпорту в Україну гнучких пористих плит, блоків та листів з пінополіуретанів незалежно від країни походження та експорту до 330 днів.

Спеціальне розслідування щодо імпорту в Україну гнучких пористих плит, блоків та листів з пінополіуретанів, що класифікуються згiдно з УКТЗЕД 3921 13 10 19 було ініційоване 3 липня 2015 року рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі № СП-332/2015/4442-06.

Україна продовжила дію антидемпінгових заходів щодо імпорту плит ДСП з РФ

Рішенням №АД-531/2016/4411-05 від 12 лютого 2016 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі продовжила на 5 років дію антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну плит деревоволокнистих (ДВП) мокрого способу виробництва, твердих (густиною бiльш як 0,8 г/см3), без механічного оброблення або облицювання, походженням з Росiйської Федерацiї, що класифiкуються згiдно з УКТЗЕД за кодом 4411 92 10 00. Рішення було прийнято за результатами перегляду антидемпінгових заходів у зв’язку із закінченням строку їх застосування. Розмір ставки антидемпінгового мита складає 31,58% від митної вартості для всіх російських виробників.

Антидемпінгові заходи щодо вищезазначеного товару були застосовані відповідно до Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі вiд 14 липня 2006 року АД-135/2006/143-35, у 2010 році дію зазначених заходів було продовжено строком на 5 років.

ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ

Продовжується робота над розробкою Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з імпорту лікарських засобів

25 березня на офіційному сайті Державної служби України з лікарських засобів оприлюднено доопрацьований проект постанови|11|, яким пропонується затвердити Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів).|12|

Ключові зміни до проекту передбачають:

  • до заяви про отримання ліцензії, окрім раніше зазначених документів, необхідно буде подавати ще й інформацію про відсутність контролю;
  • обов’язок здобувача ліцензії гарантувати забезпечення доступу до технічних засобів і системи забезпечення якості виконавця, який здійснюватиме виробництво та/або контроль якості лікарських засобів за контрактом;
  • в приміщеннях аптечних закладів дозволяється зберігання лише лікарських засобів та товарів, які мають право придбавати та продавати такі аптечні заклади та їх структурні підрозділи;
  • розміщення аптек дозволяється лише в об’єктах нерухомого майна, речові права на які підлягаютьдержавній реєстрації.

Початок реформування механізмів закупівель лікарських засобів та медичних виробів та створення централізованої закупівельної організації

4 квітня 2016 року МОЗ України винесло на громадське обговорення проект Концепції реформування механізмів закупівель лікарських засобів та медичних виробів, створений у жовтні 2015 року. Проект Концепції передбачає створення централізованої закупівельної організації (далі  – ЦЗО).|13| Згідно з проектом Концепції у подальшому повноваження МОЗ України та інших замовників із закупівель лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та медичних виробів будуть передані ЦЗО.

Реалізацію Концепції передбачається здійснити трьома етапами протягом 2016–2018 років:

І етап  (2016 рік) – створення інституційних та законодавчих засад для реформування системи публічних закупівель у сфері охорони здоров’я, що у тому числі включатиме прийняття рішення про створення ЦЗО;

ІІ етап  (2016 – 2017 рр.) – запровадження сучасних методів роботи ЦЗО та затвердження структури та штатного розпису ЦЗО,  а також проведення відкритого конкурсу на посаду керівника та персоналу ЦЗО;

ІІІ етап  (2018 рік) – розробка та затвердження плану переходу закупівель від міжнародних організацій до ЦЗО.

ЦЗО буде створено за принципом самофінансування за рішенням Міністерства та підпорядковуватиметься йому. Джерелами фінансування ЦЗО пропонується визначити державні кошти, донорське фінансування та інші джерела. Планується, що ЦЗО буде здійснювати закупівлі на місцевому та міжнародному рівні, а також за потреби здійснення закупівлі в іноземних постачальників. Також ЦЗО буде проводити консультаційну підтримку замовників у сфері охорони здоров’я України щодо здійснення публічних закупівель.

ІНШІ НОВИНИ

Почала функціонувати Державна служба України з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів

Державна служба України з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів (далі – Держпродспоживслужба) є єдиним компетентним органом, що реалізує державну політику у сфері безпечності харчових продуктів. Головою Держпродспоживслужби 24 лютого 2016 року призначено Володимира Лапу.

Відповідно до Постанови КМУ від 02.09.2015 року № 667 Держпродспоживслужба реалізовуватиме політику у сферах:

  • безпеки та окремих показників якості харчових продуктів;
  • ветеринарної медицини;
  • карантину та захисту рослин;
  • ідентифікації та реєстрації тварин;
  • санітарного законодавства;
  • попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров’я населення;
  • метрологічного нагляду;
  • ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (у частині сертифікації насіння і садивного матеріалу, охорони прав на сорти рослин);
  • державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері.

6 квітня 2016 року Кабінетом Міністрів України було прийнято розпорядження «Питання Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів», у зв’язку з чим Держпродспоживслужба офіційно розпочала роботу.|14|

Створення Німецько-Української промислово-торговельної палати

16 березня 2016 року Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про ратифікацію угоди між урядом України та урядом Федеративної Республіки Німеччина про заснування Німецько-Української промислово-торговельної палати». |15|

Угода між Кабінетом Міністрів України та німецьким урядом була підписана 23 жовтня 2015 року та спрямована на формалізацію визнання України як важливого торгового партнера Німеччини та посилення двосторонніх торгівельних відносин між двома країнами.|16|

Відповідно до ратифікованої угоди Німецько-Українська промислово-торговельна палата є самостійною юридичною особою, членами якої можуть бути українські, німецькі, також інші суб’єкти господарювання та об’єднання підприємств. Палата розташовується у м. Києві. Палата фінансуватиметься за рахунок членських внесків, дотацій Федерального міністерства економіки і енергетики Федеративної Республіки Німеччина та інших надходжень.

Уряд схвалив закриття Керченського та Севастопольського морських рибних портів

У зв’язку з неможливістю здійснення у морських рибних портах, розташованих на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, обслуговування суден і пасажирів, проведення вантажних, транспортних, експедиційних робіт та інших пов’язаних з цим видів господарської діяльності, уряд схвалив закриття Керченського та Севастопольського морських портів у межах виділених акваторій. Дане рішення передбачене Постановою КМУ № 263 від 6 квітня 2016 року. |17|

В Іллічівському порту відкрито першу чергу зернового терміналу

В березні 2016 року в Іллічівському порту відкрито першу чергу зернового терміналу швейцарської компанії. Як зазначив Олексій Павленко, «до складу зернового терміналу входить склад на 30 тис. тонн одноразового зберігання зерна, оснащений автомобільним вивантаженням, що дає можливість вивантажувати близько 120 авто на добу. Очікується, що пропускна здатність складу складе 700 тис. тонн зерна на рік».|18|



 

Поділитися:

Далі Новини
Показати більше