close
МЕНЮ

Новини

4 Липня 2016

Результати 2015 року в СОТ: досягнення, виклики та перспективи

27 травня 2016 року Секретаріат СОТ опублікував річний звіт, що охоплює ключові події 2015 року в сфері торговельної політики в рамках організації. Цей рік ознаменувався низкою важливих рішень, прийнятих, зокрема, в ході десятої Конференції Міністрів СОТ у м. Найробі, Кенія (пакет угод Найробі). У даному огляді ми проаналізували основні напрями розвитку світової торговельної політики в 2015 році, які значним чином вплинуть на подальше вдосконалення міжнародної системи та практики торгівлі.

Угода про спрощення процедур торгівлі

Угода СОТ про спрощення процедур торгівлі («Угода»), прийнята 27 листопада 2014 року, є частиною Балійського пакету угод. Станом на дату даного огляду Угоду ратифікували 82 члени СОТ, подавши в Секретаріат організації ратифікаційні грамоти. Угода вступить в силу після її ратифікації двома третинами членів СОТ. Таким чином, Угоду мають ратифікувати 108 держав з 162 країн-членів СОТ.|1|

Угода прискорить і спростить правила переміщення товарів через кордони в усьому світі, а також, як очікується, знизить середні витрати на виконання торгових процедур на суму до 14 %. Угода регулює питання переміщення товарів, їх митного оформлення та випуску в обіг, включаючи також товари у митному режимі транзиту. Крім цього, Угодою передбачено співпрацю митних і інших органів у сфері спрощення процедур торгівлі та митного оформлення, а також надання технічної допомоги і розвиток інституцій у даній сфері. В ході десятої Конференції Міністрів СОТ був також заснований Глобальний альянс по спрощенню процедур торгівлі – нова платформа для взаємодії держави і бізнесу, що використовує досвід і ресурси бізнесу для підтримки реформ у сфері спрощення процедур торгівлі.

Регіональна лібералізація

У 2010 році члени СОТ уклали 10 нових угод про вільну торгівлю (згідно з кількості повідомлень Ради СОТ). Зокрема, угоди були укладені між АСЕАН і Китаєм; Гонконгом, Китаєм і Чилі; Мексикою та окремими країнами Центральної Америки.

Крім цього, 2015 рік ознаменувався тривалим процесом переговорів про укладення глобальних торговельних угод, що покривають ряд галузей економіки, між найбільшими країнами-учасниками міжнародного ринку. Угода про транстихоокеанське партнерство («ТТП»), що регулює торгівлю між 12 країнами тихоокеанського регіону, була погоджена 5 жовтня 2015 року, а підписана – 4 лютого 2016 року. Крім митних тарифів і особливостей доступу на ринки ТТП регулює значну кількість торгових питань, включаючи захист інтелектуальної власності, інвестиційний арбітраж, цифрову економіку і т.д.

В 2015 році також велися переговори з приводу укладення Трансатлантичного торгового та інвестиційного партнерства (майбутня торговельна угода між США та ЄС), Тихоокеанського альянсу (угода між країнами Латинської Америки) і Тристоронньої Угоди (на даний момент включає 26 африканських країн).

Державні закупівлі

Угода СОТ про державні закупівлі («GPA») та її впровадження є ще однією важливою темою в сфері міжнародної торгівлі за результатами 2015 року. Хоча GPA була підписана не всіма членами СОТ, дана угода відкриває ринки державних закупівель для країн-учасниць і надає бізнесу доступ до іноземних тендерів на державні закупівлі, загальна вартість яких за оцінками досягає 1,7 трлн. доларів США. У 2015 році до GPA приєдналися Чорногорія і Нова Зеландія, в цьому ж році завершилися переговори про приєднання Молдови та України. Україна стала учасницею GPA 18 травня 2016 року. Наразі триває робота по приєднанню Австралії і Таджикистану, а також ведуться конструктивні переговори про приєднання Китаю. Станом на дату цього огляду 18 членів СОТ є учасниками GPA. СОТ прикладає зусилля для розширення співробітництва між державами-членами в сфері державних закупівель, зокрема в 2015 році була запущена друга фаза системи e-GPA – автоматичної інформаційної системи для доступу до ринку державних закупівель.

Сільське господарство

Пакет домовленостей Найробі 10-ї Конференції міністрів СОТ включає чотири рішення стосовно сільського господарства.

  • Експортні субсидії та пов’язані з ними процедури: розвинуті країни зобов’язані негайно скасувати експортні субсидії на сільськогосподарську продукцію, за винятком деяких сільськогосподарських товарів, щодо яких встановлено додатковий обмежений період. Країни, що розвиваються, зобов’язані здійснити аналогічний крок до 2018 року, при цьому, для країн, що розвиваються – чистих імпортерів продуктів харчування, передбачено більший строк. Рішення також встановлює нові правила фінансування експорту, міжнародної продовольчої допомоги та експортної торгівельної діяльності для державних підприємств.
  • Державні запаси для забезпечення продовольчої безпеки: рішення Конференції зобов’язує членів СОТ взяти конструктивну участь у пошуку остаточного рішення проблеми зберігання основних продовольчих культур з метою забезпечення продовольчої безпеки. У відповідності до рішення Конференції міністрів 2013 року, що відбулася на Балі, дане питання повинно бути вирішене на 11-й Конференції міністрів у 2017 році. За умови виконання визначених вимог накопичення запасів харчових продуктів за регульованими цінами, як і раніше, не може бути предметом спорів з боку членів СОТ до схвалення остаточного рішення.
  • Міністри прийняли рішення, що переговори про створення спеціального захисного механізму, який дозволив би країнам, що розвиваються, тимчасово підвищувати тарифи з метою вирішення проблеми різкого зростання імпорту або падіння цін,  будуть проходити в рамках спеціальних засідань Комітету з сільського господарства, а Генеральна Рада буде регулярно перевіряти статус таких переговорів.
  • У відповідності до рішення Конференції, розвинені країни зобов’язані негайно заборонити експортні субсидії виробникам бавовни, при цьому країни, що розвиваються, повинні зробити це не пізніше, ніж 1 січня 2017 року. В рішенні також передбачено зобов’язання розвинених країн, а також деяких країн, що розвиваються, якщо вони визнали, що вони також мають можливість дотримуватись даного зобов’язання, надати безмитний доступ без застосування квот на ринки експорту бавовни з найменш розвинених країн («НРК») з 1 січня 2016 року, в обсязі, передбаченому в їх угодах про преференційну торгівлю.

Проблеми НРК

Під час 10-ї Конференції міністрів СОТ також були розглянуті конкретні питання, що стосуються НРК. За результатами розгляду були прийняті спеціальні преференційні правила походження товарів для найменш розвинених країн. Рішення передбачає докладні інструкції щодо методів визначення походження товару з найменш розвинених країн. Очікується, що такий крок сприятиме доступу товарів з найменш розвинених країн на ринки інших країн-членів СОТ.

Виняток, що діє сьогодні та у відповідності до якого члени СОТ можуть надавати пільговий режим для послуг, країнами походження яких є НРК, також було розширено. Виняток був прийнятий у грудні 2011 року строком на 15 років. Термін його дії було продовжено ще на чотири роки, тобто до 31 грудня 2030 року.

Зміни до Угоди ТРІПС та фармацевтика

У 2015 році Додатковий протокол про внесення змін до Угоди СОТ про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності («Угода ТРІПС») прийняло ще десять членів СОТ. Метою Протоколу є спрощення доступу до лікарських засобів для найбідніших країн-членів СОТ. З цією метою Протокол дозволяє виробляти генеричні версії запатентованих лікарських засобів з використанням механізму примусового ліцензування (без згоди власника патенту) виключно для експорту в країни, які не мають власних виробничих потужностей для їх виробництва. Протокол вступить в силу після його прийняття 2/3 всіх членів СОТ. Станом на кінець квітня 2016 року Протокол підтримали 61 % членів СОТ. Україна прийняла протокол 16 березня 2016 року.

У той же час, Генеральна рада продовжила  до січня 2033 року період, протягом якого основні положення Угоди ТРІПС не застосовуються до фармацевтичної продукції в НРК. Це означає, що НРК можуть на свій розсуд встановлювати захист фармацевтичних патентів і даних клінічних випробувань до 2033 року. Рішення також уможливлює продовження дії винятків після 2033 року.

Розвиток інформаційних технологій

24 липня 2015 року члени СОТ розширили сферу дії Угоди СОТ про інформаційні технології. Угоду було укладено у грудні 1996 року, вона скасувала митні збори на значну кількість високотехнологічних товарів (комп’ютери, напівпровідники, програмне забезпечення і т.д.). Загальна кількість країн-учасниць Угоди про інформаційні технології після приєднання Казахстану у 2015 році становить 82 країни. Розширений перелік товарів нараховує 201 нову позицію, загальний обсяг річної торгівлі якими оцінюється в понад 1,3 трильйона доларів США на рік (близько 7 % загальної світової торгівлі). Серед таких товарів – нове покоління напівпровідників, обладнання, оптичні лінзи, навігаційне обладнання GPS, обладнання для магнітно-резонансної томографії, ультразвукові апарати і т.д. Більшість зборів будуть скасовані на протязі трьох років, починаючи з 2016 року.

Члени СОТ також прийняли пропозицію Китаю формалізувати поширення інформації щодо електронної комерції, додавши відповідний постійний пункт до порядку денного Ради.

Торговельні обмеження та заходи торговельного захисту

Станом на 2015 рік практика захисту внутрішніх ринків шляхом вжиття заходів торговельного захисту широко використовується членами СОТ. Відповідно до офіційної статистики СОТ, країни ініціювали 107 нових антидемпінгових розслідувань в період з січня по червень 2015 року, що перевищує показник 2014 року (106 антидемпінгових розслідувань). Сполучені Штати Америки, які ініціювали 15 нових розслідувань, Бразилія (12 розслідувань) та Індія (12 розслідувань) знову стали основними ініціаторами у 2015 році, поряд з Туреччиною, збільшивши свою загальну кількість розслідувань у порівнянні з відповідним періодом попереднього року. Серед інших частих ініціаторів антидемпінгових розслідувань слід відзначити Китай, Індію та Росію.

Кількість нових спеціальних розслідувань зменшилася з 23 у 2014 році до 17 у 2015 році. Спеціальні розслідування були ініційовані наступними 11 членами СОТ: Чилі, Єгипет, Індія, Індонезія, Малайзія, Марокко, Туніс, Туреччина, Україна, В’єтнам і Замбія. Товари, стосовно яких були ініційовані розслідування, включають керамічну плитку, автомобілі, поліетилентерефтилат (ПЕТ), литу і нелеговану сталь і т.д. У 2015 році, так само як і у попередньому році, було запроваджено 14 нових спеціальних заходів.

Станом на 2015 рік 27 членів СОТ повідомили про 731 кількісне обмеження на імпорт та експорт, причому переважна частина кількісних обмежень були введені у формі заборон імпорту/експорту товарів та неавтоматичних процедур ліцензування. Крім того, дві країни (Україна та Еквадор) ввели торгові обмеження у формі надбавок до митних платежів у зв’язку з негативним станом платіжного балансу. Україна скасувала даний захід наприкінці 2015 року, в той час як Еквадор продовжив дію заходу до червня 2017 року у зв’язку з «несприятливим економічним кліматом». У 2015 році Секретаріат СОТ також отримав 1681 повідомлення про введення санітарних та фітосанітарних заходів.

Врегулювання спорів

Протягом 2015 року в рамках системи врегулювання спорів СОТ працювало в середньому 30 активних груп експертів на місяць, що свідчить про значну активність країн-учасниць. Станом на кінець 2015 року загальна кількість спорів, ініційованих у СОТ, досягла 501 спору, станом на кінець року діяло 26 активних груп експертів та апеляційних органів.

Членство в СОТ

Після приєднання до СОТ Сейшельських Островів та Казахстану у 2015 році, загальна кількість членів СОТ досягнула 162. Наступними кандидатами на членство в СОТ є Ліберія та Афганістан, чиї членські пакети були схвалені під час конференції в Найробі.

За більш детальною інформацією просимо звертатись Анжели Махінової.


|1| Ліберія повідомила СОТ про ратифікацію її парламентом Протоколу щодо приєднання. Згідно з правилами СОТ Ліберія стане 163 членом організації 14 липня, за 30 днів після ПЕРЕДАЧІ ратифікаційної грамоти на зберігання в СОТ. Афганістан, за аналогічною процедурою і термінами, стане 164 членом СОТ 29 Липня.

Поділитися:

Далі Новини
Показати більше