Закон України «Про фінансову реструктуризацію» запроваджує нові підходи до реструктуризації корпоративної заборгованості в Україні

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

19 липня 2016 року був офіційно опублікований Закон України № 1414-VIII «Про фінансову реструктуризацію» від 14 червня 2016 року (далі – «Закон про фінансову реструктуризацію»). Підготовка проекту Закону про фінансову реструктуризацію була здійснена в рамках спільного проекту ЄБРР та Світового банку, в якому Sayenko Kharenko виступила юридичним радником Світового банку на всіх етапах процесу підготовки та прийняття Закону.

Відповідно до прикінцевих та перехідних положень Закону про фінансову реструктуризацію, він набирає чинності через три місяці з дня його офіційного опублікування (тобто, 19 жовтня 2016 року) та втратить чинність через три роки з дня набрання ним чинності (тобто, 19 жовтня 2019 року). Закон про фінансову реструктуризацію безпосередньо пов’язаний із нещодавніми змінами до Податкового кодексу України (далі – «Податковий кодекс»), якими запроваджено податкові пільги для учасників процедури реструктуризації, що здійснюється відповідно до Закону про фінансову реструктуризацію. Такі пільги також залишатимуться чинними протягом трьох років.

Учасники

• Будь-яка українська юридична особа-боржник (окрім банків та фінансових установ), яка має непогашену фінансову заборгованість перед щонайменше однією українською або іноземною фінансовою установою та господарська діяльність якої вважається перспективною, може скористатися режимом, передбаченим Законом про фінансову реструктуризацію. Декілька боржників, які належать до однієї групи компаній, можуть брати участь у спільній процедурі фінансової реструктуризації, за умови, що вони мають хоча б одного спільного кредитора та згоду більшості кредиторів кожного з боржників на проведення спільної процедури фінансової реструктуризації.
• Перспективність господарської діяльності боржника має бути підтверджена звітом незалежного експерта.
• Незважаючи на те, що Закон про фінансову реструктуризаціюздебільшого орієнтований на кредиторів, які є фінансовими установами, будь-який інший кредитор також може взяти участь у процедурі. Перелік залучених кредиторів визначається боржником, проте кожен з них повинен надати згоду на участь, а також згоду на передачу спорів, які виникають під час процедури, на розгляд до арбітражу.
• Кредитори, які є пов’язаними з боржником особами, також мають право брати участь у процедурі фінансової реструктуризації. Проте будь-який пов’язаний з боржником кредитор не матиме права голосу під час проведення процедури.
• Органи стягнення (податкові органи), визначені боржником у якості залученого кредитора, зобов’язані брати участь у процедурі фінансової реструктуризації за умови, що розмір податкового боргу боржника перед такими органами становить менше однієї третини від загальної заборгованості боржника, що підлягає реструктуризації. У такому випадку органи стягнення не матимуть права голосу. Якщо розмір податкового боргу боржника становить одну третину та більше від загальної заборгованості боржника, що підлягає реструктуризації, органи стягнення повинні надати явно виражену згоду на участь у процедурі фінансової реструктуризації та, відповідно, матимуть право голосу.

Порядок проведення та початок процедури

Процедура фінансової реструктуризації проводиться в позасудовому порядку шляхом переговорів між боржником, залученими кредиторами та інвесторами за наявності.

Для того, щоб ініціювати процедуру фінансової реструктуризації, боржник повинен подати письмову заяву про реструктуризацію до секретаріату – адміністративного органу, який здійснює технічну підтримку процедури. До заяви про реструктуризацію додаються документи, що підтверджують згоду однієї чи кількох фінансових установ на участь у процедурі. Жоден з таких кредиторів не може бути пов’язаною з боржником особою і всім таким кредиторам має сукупно належати щонайменше 50 відсотків від загальної суми вимог фінансових установ до боржника, за винятком вимог пов’язаних осіб.

Після початку проведення процедури фінансової реструктуризації, у сторін буде максимум 180 днів, щоб завершити процедуру та погодити план реструктуризації (що складаються з початкового 90-денного періоду, який може бути подовжений ще на 90 днів за рішенням кредиторів).

Мораторій, договір про відстрочку та зупинення процедури банкрутства

• Мораторій автоматично запроваджується з дня початку проведення процедури фінансової реструктуризації і забороняє будь-які заходи залучених кредиторів та всіх пов’язаних з боржником осіб із примусового звернення стягнення. Також мораторій заборонятиме будь-яким кредиторам (включаючи тих кредиторів, які не беруть участі у процедурі фінансової реструктуризації) примусово звертати стягнення на необоротні активи боржника, які не є предметом застави або іпотеки.
• Мораторій діє протягом 90 днів, проте може бути подовжений за рішенням кредиторів ще на 90 днів (загальний строк дії мораторію не може перевищувати 180 днів), подібно до загального строку для завершення самої процедури фінансової реструктуризації.
• Залучені кредитори мають право в будь-який час прийняти рішення про припинення дії мораторію. У такому випадку боржник та один або кілька залучених кредиторів мають право укласти між собою договір про відстрочку, який може містити ряд умов та зобов’язань.
• У разі, якщо у господарському суді знаходиться на розгляді заява про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, та якщо процедуру фінансової реструктуризації було розпочато, суд має право ухвалити рішення про зупинення розгляду такої заяви до дня завершення процедури фінансової реструктуризації.

План реструктуризації: умови, затвердження та імплементація

Загалом очікується, що план реструктуризації буде затверджуватися 100%-им консенсусом всіх залучених кредиторів, враховуючи, що попередньо всі такі кредитори вже надали згоду на участь у самій процедурі фінансової реструктуризації та потенційно вже визначилися щодо можливості реструктуризації. Фактично боржник має змогу підготувати план реструктуризації та отримати попередні погодження від його основних кредиторів ще до подання заяви про реструктуризацію.

Якщо кредитори не досягли такої згоди, але залучені кредитори, яким належить більш як дві третини вимог залучених кредиторів, проголосували за затвердження плану реструктуризації, спір може передаватися на розгляд до арбітра, який повинен прийняти обов’язкове рішення щодо можливості затвердження плану реструктуризації. Якщо арбітр прийме рішення на користь затвердження плану реструктуризації, умови такого плану реструктуризації будуть обов’язковими для всіх кредиторів та матимуть перевагу над будь-якими суперечливими умовами існуючих договорів, укладених між кредиторами та боржником.

Кредитори, які є пов’язаними з боржником особами (та органи стягнення, за умови, що їх вимоги не перевищують одну третину загальної заборгованості боржника, що підлягає реструктуризації) не матимуть права голосу під час затвердження плану реструктуризації.

СПЕЦІАЛЬНИЙ РЕЖИМ ОПОДАТКУВАННЯ, ЩО ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ ПІД ЧАС РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ ВІДПОВІДНО ДО ЗАКОНУ ПРО ФІНАНСОВУ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЮ

Процедура реструктуризації податкового боргу

• Реструктуризація податкового боргу проводиться шляхом анулювання (прощення), розстрочення та/або відстрочення протягом 10 робочих днів з дня погодження плану реструктуризації.
• Майно боржника звільняється з податкової застави та від адміністративного арешту з дня погодження плану реструктуризації.
• Якщо податкові органи взяли участь у процесі фінансової реструктуризації, такий податковий борг підлягає автоматичному списанню: (і) податковий борг, що виник протягом трьох років до дня початку процедури фінансової реструктуризації – пропорційно до частини анульованих (прощених) кредиторами зобов’язань боржника (за наявності), (іі) податковий борг, що виник більш як за три роки до дня початку процедури фінансової реструктуризації – у повному розмірі, (ііі) застосовані штрафні санкції та пеня, нараховані до дати початку процедури фінансової реструктуризації, за якими тривають процедури адміністративного або судового оскарження – у повному розмірі.
• Залишок податкового боргу має бути погашений на умовах плану реструктуризації, які повинні бути не гіршими, ніж умови задоволення вимог інших кредиторів.
• Загальний строк погашення розстроченого (відстроченого) податкового боргу не може перевищувати трьох років з дня погодження плану реструктуризації.

Пільги, що стосуються податку на прибуток підприємств

Тимчасові правила, які застосовуються до податку на прибуток підприємств (діють до 19 жовтня 2019 року) передбачають спеціальні «податкові різниці», які використовуються для визначення бази оподаткування податком на прибуток підприємств (коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у бухгалтерській звітності):

1. фінансовий результат до оподаткування зменшується:

• (для боржника): на суму доходів, визнаних ним внаслідок списання йому податкового боргу, розстрочення або відстрочення його зобов’язань; та
• (для банків та фінансових установ, які беруть участь у фінансовій реструктуризації): на суму доходів, визнаних ними у зв’язку з розформуванням резервів внаслідок реструктуризації ним зобов’язань; натомість, відповідні банки та фінансові установи повинні збільшити свій фінансовий результат до оподаткування на одну третю такої суми в кожному з трьох років, наступних за роком, у якому було погоджено план реструктуризації;

2. фінансовий результат до оподаткування не змінюється:

• на суму інших доходів та витрат, що визнаються відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності внаслідок реструктуризації; та
• для банків та фінансових установ, які беруть участь у фінансовій реструктуризації: на суму використаного резерву внаслідок анулювання (прощення) боргу на умовах плану реструктуризації (тобто, фінансовий результат таких банків та фінансових установ не збільшується, навіть якщо відповідний борг не підпадає під поняття «безнадійної заборгованості» в розумінні Податкового кодексу, що, за загальним правилом, матиме своїм наслідком зміну фінансового результату до оподаткування).

Пільги, що стосуються податку на додану вартість

Тимчасово, до 1 січня 2020 року, звільняються від сплати податку на додану вартість операції боржника з постачання товарів для цілей погашення його заборгованості перед кредиторами відповідно до плану реструктуризації.

Платник податку-боржник не повинен коригувати раніше виділений податковий кредит у зв’язку з таким постачанням, незважаючи на те, що наступні постачання звільняються від сплати податку на додану вартість.

ЗАСТОСУВАННЯ

Початкова версія Закону про фінансову реструктуризацію, яку було подано до Верховної Ради України за ініціативою Кабінету Міністрів України та прийнято в першому читанні, була більш перспективною, ніж фінальна версія, прийнята Верховною Радою.

Головною особливістю початкової версії Закону була оновлена Стаття 6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі – «Закон про банкрутство»), що передбачала механізм, подібний до механізму реструктуризації, що здійснюється на основі плану боржника та кредиторів, попередньо погодженого перед поданням заяви до суду (pre-packaged restructuring), яка застосовується у США, або до планів врегулювання (schemes of arrangement), які застосовуються у Великобританії. Так,відповідно до оновленої Статті 6 Закону про банкрутство план реструктуризації, підготовлений боржником та затверджений більшістю голосів кредиторів, повинен був ставати обов’язковим для всіх кредиторів. Проте, ці зміни до Закону про банкрутство були виключені. Фінальна версія Закону про фінансову реструктуризацію врегульовує лише позасудову процедуру реструктуризації, що передбачає обов’язкове отримання згоди кредиторів на участь у такій процедурі.

Очевидно, що це обмежує кількість потенційних реструктуризацій, щодо яких може застосовуватися процедура, передбачена у Законі про фінансову реструктуризацію, особливо реструктуризацій з кредиторами, які вирішують не брати участь вреструктуризації. Але робота над новою редакцією Статті 6 Закону про банкрутство продовжується в рамках окремого законопроекту, який перебуває на розгляді у Верховній Раді України.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

У зв’язку з майбутнім впровадженням нових процедур реструктуризації відповідно до Закону про фінансову реструктуризацію та наявністю податкових пільг, кредиторам і боржникам варто переглянути свої позиції у вже розпочатих або запланованих процедурах реструктуризації, для того, щоб оцінити можливості отримання переваг від застосування положень Закону про фінансову реструктуризацію. Це буде надзвичайно важливим в тих випадках, коли всі учасники реструктуризації досягли згоди щодо більшості питань та мають намір добровільно взяти участь у новій процедурі реструктуризації.

За додатковою інформацією, будь ласка, звертайтеся до Сергія Верланова, Назара Чернявського або Олександра Друга.