close

Новини

13 Вересня 2016

WTO Case Summary

 

Використовуючи свій унікальний досвід і ґрунтовні знання регуляторних питань міжнародної торгівлі, юристи Sayenko Kharenko запускають проект підготовки оглядів справ СОТ.

 

РОСІЯ — ТАРИФНЕ РЕГУЛЮВАННЯ

РІШЕННЯ ГРУПИ ЕКСПЕРТІВ СОТ

Спір «Росія – Тарифне регулювання» стосується перевищення Росією максимального рівня ставок ввізного мита (boundratesна деякі сільськогосподарські та промислові товари. Зокрема, Росія перевищила лімітні ставки, затверджені Розкладом тарифних поступок РФ («Тарифним розкладом»).|1| Спір був ініційований Європейським Союзом («ЄС»), до товарів якого застосовувались та/або потенційно могли застосовуватись оскаржувані ставки. Група експертів, що розглядала даний спір дійшла висновку, що застосування Росією деяких ставок імпортних мит не відповідає її зобов’язанням в рамках СОТ та порушує статтю II:1(b) Генеральної угоди з тарифів і торгівлі («ГАТТ»).|2|

ФАБУЛА

ЄС оскаржував дванадцять заходів Росії: встановлення завищених митних ставок щодо одинадцяти товарних ліній та, відповідно, порушення Тарифного розкладу. Дані заходи можна виокремити в три основні групи:

  • застосування адвалорної ставки|3| ввізного мита,що перевищує рівень адвалорної ставки, зафіксованої в Тарифному розкладі – щодо паперу та картону (заходи 1-6);
  • застосування комбінованої ставки|4| ввізного мита, що може привести до перевищення рівня адвалорної ставки, зафіксованої в Тарифному розкладі – щодо пальмової олії та її фракцій, холодильників і морозильних камер (заходи 7-11);
  • «системна зміна мита» – системне стягування ввізного мита, що перевищує ставки, зафіксовані в Тарифному розкладі (12-ий захід).

Група експертів аналізувала порушення статті II:1(b) ГАТТ щодо кожної групи заходів окремо і виявила порушення щодо перших двох груп заходів. При цьому, Росія не заперечувала невідповідність її ввізного мита на деякі товари зобов’язанням, що передбачені в її Тарифному розкладі, однак зауважила, що в процесі розгляду суперечки мито на ряд товарів було приведено у відповідність з максимально допустимими рівнями ставок, а щодо решти готується план адаптації в найближчий час.

ВАЖЛИВІСТЬ РІШЕННЯ

СОТ спрямовує свою діяльність на усунення перешкод у здійсненні міжнародної торгівлі. Дотримання зобов’язань країн-членів СОТ щодо максимально допустимих рівнів ставок митних тарифів та їх поступове зниження є невід’ємною складовою такої політики.

Це перша справа проти РФ з набуття нею членства в СОТ у 2012 році і перша справа, в якій було встановлено порушення Росією правил СОТ. У даному випадку РФ перевищила максимальний рівень ввізних мит, які можуть стягуватися при імпорті товарів на її територію з інших членів СОТ.

При цьому, предметом розгляду спору в СОТ стали як (1) мита, що діяли на момент спору, так і (2) мита, які повинні були вступити в силу в майбутньому. Таким чином, ЄС оспорював підвищення навіть тих ставок ввізного мита, які ще не застосовувались на момент спору, обґрунтовуючи це потребою попередити системні порушення в майбутньому. Також важливо зазначити, що деякі ставки ввізних мит були приведені Росією у відповідність з її зобов’язаннями вже в процесі розгляду спору в СОТ. Але це не зупинило Групу експертів від визнання порушення з боку РФ.

ПЕРША ГРУПА ЗАХОДІВ – ПЕРЕВИЩЕННЯ ВСТАНОВЛЕНОЇ ГРАФІКОМ АДВАЛОРНОЇ СТАВКИ

РФ встановила ставку ввізного мита стосовно п’яти тарифних ліній (для паперу та картону) у розмірі 10% та 15%. Однак, максимальна ставка ввізного мита на ці товари відповідно до Тарифного розкладу Росії зафіксована на рівні 5%. Тобто РФ перевищила максимальний рівень ставки, встановлений у її Тарифному розкладі щодо даних товарів.

Крім того, щодо ще однієї тарифної лінії передбачалося збільшення ввізного мита в майбутньому. На момент створення Групи експертів до шостої тарифної лінії застосовувалась  ставка 5%. Проте, ця ставка була визначена відповідно до законодавства РФ як тимчасова і в майбутньому повинна була бути збільшена до 15%. Група експертів зазначила, що навіть якщо обмежувальний захід ще не застосовується на момент створення Групи експертів, проте він уже «існує», тобто передбачений законодавством, питання щодо відповідності даного обмежувального заходу вимогам СОТ може бути предметом спору.

Зокрема, Група експертів наголосила, що стаття II:1 ГАТТ захищає конкурентні відносини, а не імпортні потоки. Таким чином, для доведення порушення першого речення статті II:1(b) ГАТТ не обов’язково надавати докази щодо наявності імпортних транзакцій та фактичного застосування завищеного ввізного мита, а достатньо проаналізувати природу заходу, його структуру, конструювання та можливість автоматичного застосування в майбутньому.|5|

При цьому, Група експертів встановила за аналогією з вимогами статті III:2 ГАТТ (що стосується внутрішніх податків, які застосовуються до імпортних товарів), що стаття II:1(b) ГАТТ забороняє країнам-членам навіть найменші відхилення від взятих на себе зобов’язань (стандарт de minimis не застосовується).

Посилаючись на висновок у справі US–Superfund, Група експертів зазначила, що система вирішення спорів СОТ спрямована на забезпечення стабільності та передбачуваності торговельних відносин, а тому заходи країни-члена, застосування яких передбачається в майбутньому, можуть вважатися порушенням положень ГАТТ. Врешті-решт, 15-тивідсоткова ставка була скасована так і не вступивши в дію, що, однак, все одно дозволило Групі експертів встановити порушення статті II:1(b) ГАТТ.

Виявивши порушення статті II:1(b) ГАТТ щодо перших п’яти тарифних ліній, Група експертів не розглядала скаргу ЄС про порушення статті II:1(а) ГАТТ – встановлення для імпортного товару менш сприятливого режиму ніж зафіксовано в Тарифному розкладі – посилаючись на принцип юридичної економії.

Однак, Група експертів вважала за необхідне дати висновок з цього питання щодо товарів, підвищення ввізного мита щодо яких передбачалося в майбутньому. Зокрема, у звіті зазначено, що підвищення ввізного мита до 15% було передбачувано, а отже, таке конструювання оспорюваного заходу не дає додаткових підстав для спотворення конкуренції на ринку та встановлення менш сприятливого режиму для товарів. Відповідно Група експертів не виявила порушення статті II:1(а) ГАТТ.

ДРУГА ГРУПА ЗАХОДІВ – ЗАСТОСУВАННЯ КОМБІНОВАНОЇ СТАВКИ

Росія зобов’язувалась встановити адвалорну ставку ввізного мита на пальмову олію та її фракції, холодильники та морозильні камери у розмірі, що не перевищує 3%. Натомість, Росія встановила для даних товарів комбіновану ставку: відсоток від митної вартості товарів (адвалорна ставка), що не може бути меншим від певного рівня за одиницю імпортного товару (специфічна ставка).

Застосування комбінованої ставки замість адвалорної не може вважатись порушенням статті II:1(b) ГАТТ як таким. Однак, в такому випадку порівнянню підлягають застосована комбінована ставка (її адвалорна чи специфічна складова залежно від ситуації) та адвалорна ставка, передбачена Тарифним розкладом. Іншими словами, навіть якщо, як у даному випадку, адвалорна ставка імпортного товару (як частина комбінованої) дорівнює 3%, припис про те, що така ставка не може бути меншою ніж 0,09 євро/кг означає, що за певних обставин розмір комбінованої ставки буде перевищувати тривідсотковий ліміт, передбачений в Тарифному розкладі. При цьому, Росія не вжила ніяких заходів для того, щоб не дозволити такій комбінованій ставці перевищити встановлений ліміт.

Варто зазначити, що деякі ставки ввізного мита (тарифні лінії 7-8 та 10-11) були приведені у відповідність з Тарифним розкладом РФ під час розгляду справи Групою експертів. Проте, як було зазначено Групою експертів, усунення порушення під час розгляду справи не виключає порушення Росією статті II:1(b) ГАТТ до внесення таких змін.

ТРЕТЯ ГРУПА ЗАХОДІВ – «СИСТЕМНА ЗМІНА МИТА»

Особливістю дванадцятого заходу Росії у формі «системної зміни мита» є те, що ЄС не оспорював розмір мита з приводу конкретної тарифної лінії для товару, а загальну практику його застосування, що має вплив на значну кількість ліній та тарифну систему в цілому. Аналіз такого заходу вимагає вищого стандарту розгляду питання і включає доведення наявності «заходу» як такого, а саме його системності, конкретизації, застосування до значної кількості ліній та встановлення, як наслідок, загальної практики застосування (за прикладом справи US–Zeroing, в якій розглядалось питання існування оспорюваного «заходу» в розумінні положень ГАТТ).

Група експертів дійшла висновку, що ЄС не вдалось надати достатніх доказів для встановлення порушення в контексті статті II:1(b)ГАТТ. Зокрема, не було доведено, що згадані зміни мита пов’язані з певним планом та є системними, як і не було доведено наявності загальної практики зміни мита – ЄС зводив її до конкретних прикладів щодо певних тарифних ліній замість того, щоб показати як вони впливають на тарифну систему в цілому. Без вищезазначених доказів Група експертів не змогла встановити наявність оспорюваного «заходу», а відповідно і порушення ним положень ГАТТ.

ВИСНОВКИ

Таким чином, Група експертів дійшла висновку, що одинадцять з дванадцяти заходів, вжитих Росією, порушують статтю II:1(b) ГАТТ. Таким чином, наразі Росія зобов’язана переглянути розмір тих ставок ввізного мита, що не відповідають її зобов’язанням в рамках СОТ. Рішення Групи експертів може бути оскаржено до Апеляційного органу протягом 60 днів з моменту його розповсюдження.

За більш детальною інформацією звертайтесь, будь ласка, до радника практики міжнародної торгівлі Анжели Махінової.


|1|У Розкладі тарифних поступок встановлюються максимальні рівні ввізного мита, що можуть стягуватися при імпорті товарів з інших членів СОТ.

|2|Група експертів розглянула питання відповідності оспорюваних заходів першому реченню статті II:1(b) ГАТТ.Стаття II:1(b) ГАТТ стосується митних зборів, що застосовуються при імпорті товарів та встановлює, що член СОТ не може застосовувати мита, вищі від тих, що передбачені в його Тарифному розкладі.

|3|Мито нараховується у відсотках від митної вартості товарів та інших предметів, які обкладаються митом.

|4|Мито складається з адвалорної та специфічної (що нараховується у встановленому грошовому розмірі на одиницю товарів) ставок мита.

|5|Попередньо такий же висновок був зроблений Апеляційним органом у справі Argentina– Textiles and Apparel.

Поділитися:

Далі Новини
Показати більше