close
МЕНЮ

Новини

16 Вересня 2016

Аргентина – Фінансові послуги. Звіт Апеляційного Органу СОТ

Спір  «Аргентина – Фінансові послуги» стосується низки обмежувальних заходів, запроваджених Аргентиною у сфері фінансових послуг щодо країн, які відмовилися кооперувати з нею з метою дотримання «податкової прозорості». Спір був ініційований Панамою, яка протягом тривалого періоду часу підпадала під дію даних обмежувальних заходів. Група експертів, що розглядала даний спір, визнала дії Аргентини такими, що порушують її зобов’язання відповідно до Генеральної угоди про торгівлю послугами («ГАТС»).  Проте Апеляційний орган не підтримав рішення Групи експертів.

ФАБУЛА

З метою зміцнення податкової системи та забезпечення прав інвесторів Аргентина розпочала законодавчу реформу, спрямовану на запобігання ухиленню від сплати податків, шахрайству, приховуванню та відмиванню грошей.

Для реалізації реформи Аргентина розділила своїх іноземних партнерів на дві категорії: «кооперуючі» та «некооперуючі» країни.

Щоб потрапити до категорії «кооперуючих», країна повинна:

  • підписати з Аргентиною угоду про обмін податковою інформацією чи угоду про уникнення подвійного оподаткування з широко прописаним положенням про обмін податковою інформацією за умови, що такий обмін є ефективним; або ж
  • вступити з Аргентиною в перемовини з приводу укладення такої угоди.

Якщо ж країна не йде Аргентині назустріч, вона підпадає під дію спеціального режиму, що включає додаткове податкове навантаження, окремі вимоги щодо надання послуг з перестрахування, додаткові вимоги щодо реєстрації представництв нерезидентів, обмеження  доступу до валютного ринку та ринку цінних паперів Аргентини. Загалом, Панама оскаржила вісім обмежувальних заходів Аргентини.

ВАЖЛИВІСТЬ РІШЕННЯ

Рішення Апеляційного органу щодо даної суперечки було одним із найбільш очікуваних з боку міжнародного співтовариства. Головним питанням в контексті даного спору було те, до якої міри держави можуть запроваджувати заходи, які порушують їхні зобов’язання в рамках СОТ, але при цьому спрямовані на забезпечення прозорості податкової системи. Актуальність  даного рішення була підігріта «Панамським скандалом», що розгорівся якраз напередодні публікації звіту Апеляційного органу.

Ключовим елементом, піднятим Панамою в рамках даного спору було застосування Аргентиною різних вимог до «кооперуючих» та «некооперуючих» країн. Згідно з заявою Панами, запровадження обмежувальних заходів щодо «некооперуючих» країн є дискримінацією відповідно до ГАТС.

Наріжним каменем, на якому базується ГАТС, як і вся система СОТ, єнедопущення дискримінації, що охоплює два концепти: режим найбільшого сприяння та національний режим.

Режим найбільшого сприяння,закріплений у ст. ІІ:1 ГАТС, встановлює, що кожен  Член  СОТ повинен  «негайно  і  безумовно» надати  для послуг і  постачальників послуг  будь-якого  члена  СОТ «режим,  не  менш  сприятливий,  аніж  той,  який  він  надає для таких же послуг або  постачальників послуг будь-якої іншої країни». Тобто кожен член СОТ повинен забезпечити режим найбільшого сприяння для «подібних» послуг та постачальників послуг з третіх країн. При цьому, під дане правило підпадають тільки ті заходи, які охоплюються  ГАТС.|1|

Національний режимзакріплений у ст. XVII ГАТС, відповідно до якої кожна держава-член СОТ повинна надати послугам і постачальникам послуг будь-якої іншої держави-члена СОТ режим, не менш сприятливий, аніж той, який вона надає вітчизняним послугам або постачальникам послуг. При цьому, дана вимога застосовується не до всіх заходів, а тільки тих конкретних сфер послуг, щодо яких держави-члени при вступі до СОТ дали чітку згоду щодо дотримання національного режиму.|2|

В рамках даної суперечки Апеляційний орган, серед іншого, надав розширене тлумачення (1) поняття «подібності» послуг та постачальників послуг та (2) принципу щодо дотримання «не менш сприятливого режиму».

СТАНДАРТ «ПОДІБНОСТІ»

Ключовим у встановленні дискримінації у даній суперечці було доведення стандарту «подібності»:

  • чи є подібними послуги кооперуючих та некооперуючих країн (в рамках режиму найбільшого сприяння); а також
  • чи є подібними послуги Аргентини та некооперуючих країн (в контексті національного режиму).

Групою експертів було встановлено, що різниця у регулюванні послуг кооперуючих та некооперуючих країн залежить від країни походження. Відповідно, Група експертів зробила висновок, що послуги кооперуючих та некооперуючих країн є подібними у розумінні ст.II:1 ГАТС, а отже, Аргентина порушила зобовязання щодо дотримання режиму найбільшого сприяння.

Такий же висновок було зроблено і в контексті дотримання Аргентиною зобовязань щодо національного режиму. Тому Група експертів встановила, що відповідач порушив також ст. XVII ГАТС.

При аналізі питання щодо подібності послуг Апеляційний орган зазначив, що подібність у рамках торгівлі послугами прямо повязана з тим, чи перебувають відповідні послуги у конкурентних відносинах, і, якщо так, то до якої міри. Більше того, конкурентні відносини та їх модифікація слугують передумовою для подальшого аналізу вимоги щодо надання членами СОТ «не менш сприятливого режиму» для послуг будь-якого іншого члена СОТ.

Крім того, Апеляційний орган звернув увагу на питання «презумпції подібності» послуг. Відповідно до даного концепту, якщо диференціація у торгівлі послугами базується виключно на підставі країни походження послуг, то такі послуги є подібними.

Якщо ж не вдається встановити, що захід, який встановлює різний правовий режим для послуг базується виключно на країні походження останніх (тобто існують додаткові фактори), тоді можна припускати, що послуги не є подібними.

Як зазначив Апеляційний орган, Група експертів дійшла висновку, що диференціація між послугами пов’язана з країною походження, проте остання не встановила, що таке розмежування базується виключно на походженні (“is based exclusively on origin”).

Відповідно, Апеляційний орган не погодився з Групою експертів, що послуги з кооперуючих та некооперуючих країн є подібними (в контексті ст. ІІ:1 ГАТС); такий же висновок був досягнутий щодо послуг з Аргентини та некооперуючих країн (в контексті ст. XVII:1 ГАТС).

СТАНДАРТ «НЕ МЕНШ СПРИЯТЛИВОГО РЕЖИМУ»

Відповідно до звіту Апеляційного органу як при аналізі стандарту найбільшого сприяння, так і в розрізі стандарту національного режиму, концепція «не менш сприятливого режиму» зосереджується на змінах у конкурентному середовищі. Дана вимога не дотримується, якщо умови конкуренції змінено на шкоду подібним послугам з некооперуючих країн.

При аналізі стандарту «не менш сприятливого режиму» Група експертів відзначила важливість врахування регуляторних вимог. Відповідно, Група експертів встановила триступеневий тест для визначення, чи був забезпечений некооперуючим країнам «не менш сприятливий режим». По-перше, необхідно встановити, чи надавався різний режим двом категоріям послуг (з кооперуючих та некооперуючих країн); по-друге,  чи надавався некооперуючим країнам «менш сприятливий» режим; по-третє, дана оцінка повинна бути проведена у світлі регуляторного впливу на умови конкуренції (аналіз так званих «регуляторних аспектів»).

Тобто, після попередніх висновків про те, що регуляторні заходи Аргентини змінюють умови конкуренції на шкоду подібним послугам «некооперуючих країн», та, відповідно, надають їм менш сприятливий режим, Група експертів не закінчила аналіз, а провела додатковий етап – щодо регуляторного впливу на умови конкуренції.

Апеляційний орган не погодився з Групою експертів щодо тлумачення стандарту «не менш сприятливого режиму». Як було зазначено, ані стаття ІІ:1, ані стаття XVII ГАТС не дають підстав для застосування додаткового стандарту щодо регуляторного впливу на умови конкуренції.

ЗАГАЛЬНІ ВИНЯТКИ

Якщо держава порушує положення ГАТС, запровадивши заходи, що обмежують торгівлю послугами, проте цього вимагають її інтереси, такі заходи можуть бути виправдані на підставі ст. XIV ГАТС.

Зокрема, відповідно до ст. XIV(c) ГАТС обмежувальні  заходи можуть бути виправдані, якщо вони «необхідні для забезпечення   дотримання  законів  чи регулювання, які не суперечать положенням Угоди». При цьому, для застосування даного винятку обмежувальний захід не повинен застосовуватися (1) довільно або створювати необґрунтовану дискримінацію між країнами, де переважають однакові умови; або (2) створювати приховані обмеження торгівлі послугами.

Згідно з висновками Групи експертів, обмежувальні заходи, запроваджені Аргентиною, можуть бути обґрунтовані на підставі ст.XIV(c) ГАТС. Проте Група  експертів встановила, що дані обмежувальні заходи порушили вимогу не «застосовуватися довільно чи створювати необгрунтовану дискрімінацію між країнами».

Загалом, даний висновок Групи експертів був підтриманий Апеляційним органом, який, зокрема, надав розяснення щодо застосування ст. XIV(c) ГАТС:

  • захід «забезпечує дотримання» законодавства, якщо його структура вказує на дотримання чітких правил, обов’язків та вимог відповідних нормативно-правових актів, навіть якщо неможливо гарантувати досягнення такого результату;
  • щодо «необхідності» запровадження заходу, то зв’язок між обмежувальним заходом та нормативно-правовим актом, на дотримання якого запроваджений обмежувальний захід, повинен бути достатньо тісним, щоб можна було стверджувати про «необхідність» такого заходу для забезпечення відповідності нормативно-правовому акту.

ВИСНОВКИ

Таким чином, Апеляційний орган відхилив рішення Групи експертів щодо існування дискримінаційного  режиму між «кооперуючими» та «некооперуючими» країнами, встановивши, що Група експертів припустила помилку при проведенні тесту на подібність послуг. При цьому Апеляційний орган не проаналізував подібність послуг самостійно, залишивши питання щодо співвідношення зобов’язань держав у рамках СОТ та їхніх прагнень запроваджувати заходи, спрямовані на забезпечення прозорості податкової системи, відкритим.


|1|Згідно з концепцією, що закладена у ст. ІI:1 ГАТС, режим найбільшого сприяння спрямований на забезпечення рівних можливостей всім членам СОТ для надання послуг. Таким чином, всі подібні послуги та постачальники послуг отримують однаковий режим сприяння від будь-якого члена СОТ незалежно від країни їхнього походження. Відповідно, якщо член СОТ надає перевагу певній послузі чи постачальнику послуг, що походять з будь-якої країни, така перевага повинна негайно і безумовно бути надана подібним послугам чи постачальникам послуг, що походять з територій всіх інших держав-членів СОТ. Тобто, дискримінація, що базується на країні походження послуг заборонена.

|2|Так, режим найбільшого сприяння спрямований на уникнення дискримінації між «подібними» послугами та постачальниками послуг з третіх країн – членів СОТ; а національний режим – на уникнення дискримінації на користь національних “подібних” послуг та постачальників послуг.

Поділитися:

Далі Новини
Показати більше