close
МЕНЮ

Новини

20 Вересня 2016

Спір щодо заборони Росією імпорту живих свиней та іншої продукції свинарства з території ЄС

РІШЕННЯ ГРУПИ ЕКСПЕРТІВ СОТ

Спір «Росія – Продукція свинарства» стосується заборони Росією імпорту живих свиней, свіжої свинини та іншої продукції свинарства з території Європейського Союзу(«ЄС») у зв’язку з випадками захворювання на африканську чуму свиней («АЧС») в деяких регіонах ЄС. Спір був ініційований ЄС, оскільки Росія відмовилася прийняти зазначену продукцію навіть з тих територій ЄС, в яких випадки АЧС не були виявлені. Заходи Росії оскаржувались на підставі Угоди СОТ про застосування санітарних та фітосанітарних заходів («Угоди про СФЗ»).

ФАБУЛА

На початку 2014 року Росія заборонила імпорт живих свиней, свіжої свинини та іншої продукції свинарства з території ЄС(«Товари»). При цьому, обмежувальні заходи РФ базувались на тому, що АЧС була виявлена на окремих територіях чотирьох країн ЄС: Естонії, Латвії, Литви та Польщі. В результаті, ЄС оспорював дві групи заходів, запроваджених Росією:

  • повну заборону імпорту Товарів з ЄС («повномасштабна заборона»);
  • заборону імпорту Товарів з Естонії, Латвії, Литви та Польщі («індивідуальні заборони»).

Росія аргументувала відповідну заборону, посилаючись на положення ветеринарних сертифікатів, погоджених з ЄС. Відповідно до вимог останніх Товари можуть імпортуватись до Росії тільки за умови, що вони походять з територій ЄС, за винятком Сардинії, де протягом останніх трьох років випадків АЧС не виявлено. Росія заявила, що в результаті спалаху АЧС в Литві Товари з ЄС не відповідають вищезазначеному правилу.

У свою чергу, ЄС не заперечував випадків спалаху АЧС в деяких регіонах Естонії, Латвії, Литви та Польщі. Проте, як зазначається, з боку ЄС було вжито всі необхідні заходи для запобігання подальшого поширення захворювання одразу після його виявлення згідно з вимогами міжнародних стандартів Всесвітньої організації з охорони здоров’я тварин («МЕБ»). Крім того, Росії було надано підтвердження, що на інших територіях ЄС випадки АЧС виявлені не були і немає загрози їхнього виявлення протягом найближчого часу. За таких обставин виникає питання щодо правомірності запровадження обмежувальних заходів з боку Росії на імпорт Товарів зі всієї території ЄС.

ВАЖЛИВІСТЬ РІШЕННЯ

Рішення Групи експертів є серйозним сигналом для Росії щодо зобов’язання дотримуватися міжнародних стандартів, зокрема стандартів Санітарного кодексу наземних тварин.

Група експертів зазначила, що країни-члени СОТ можуть встановлювати вищий рівень захисту, ніж передбачений міжнародними стандартами, але тільки за умови дотримання інших зобов’язань в рамках СОТ, зокрема, визначених Угодою про СФЗ.

Після вступу до СОТ Росія взяла на себе зобов’язання вживати тільки ті заходи щодо захисту життя і здоров’я тварин, які (1) базуються на наукових принципах і достатніх наукових доказах, (2) є недискримінаційними, і що (3) не обмежують торгівлю більше, ніж це вимагається обставинами. Висновки Групи експертів вказують на те, що Росія порушила вищезазначені зобов’язання.

У цій справі Група експертів дає широке тлумачення (1) принципу гармонізації та адаптації до регіональних умов; (2) оцінки ризиків відповідно до Угоди про СФЗ; і (3) дотримання недискримінаційних положень Угоди про СФЗ.

ГАРМОНІЗАЦІЯ І РЕГІОНАЛІЗАЦІЯ

Стаття 3.1 Угоди про СФЗ закликає країни-члени СОТ базувати свої санітарні та фітосанітарні заходи на міжнародних стандартах. Якщо відповідні заходи прийняті на основі міжнародних стандартів, презюмується, що вони відповідають іншим положенням Угоди про СФЗ.

У даному випадку належним міжнародним стандартом є Санітарний кодекс наземних тварин. Згідно з його положеннями, країни-члени МЕБ повинні визнавати окремі території/зони вільними від АЧС, якщо на них не було виявлено випадки спалаху АЧС (принцип регіоналізації).|1| Принцип регіоналізації дозволяє країнам, на окремих територіях яких випадки захворювання виявлені були, продовжувати здійснювати торгівлю відповідними товарами. При цьому необхідно продемонструвати, що захворювання на їхніх окремих територіях не виявлено і що були вжитті відповідні заходи для попередження поширення захворювання.

Група експертів дійшла висновку, що ЄС об’єктивно продемонстрував Росії, що:

  • за межами території Естонії, Латвії, Литви та Польщі випадків АЧС виявлено не було;
  • на окремих територіях Естонії, Литви і Польщі випадки АЧС також не фіксувались.

Росія, тим не менше, не дозволила імпорт Товарів з територій ЄС, не заражених захворюванням. Отже, її обмежувальні заходи не відповідають положенням Санітарного кодексу наземних тварин, а тому порушують зобов’язання Росії щодо дотримання міжнародних стандартів.

САНІТАРНІ І ФІТОСАНІТАРНІ ЗАХОДИ, ЩО БАЗУЮТЬСЯ НА ОЦІНЦІ РИЗИКІВ

Угода про СФЗ дозволяє членам СОТ відходити від міжнародних стандартів і запроваджувати вищий рівень захисту, ніж передбачений, якщо цьому є наукове обґрунтування. Крім того, будь-який фітосанітарний захід країни-члена СОТ має базуватись на наукових даних та оцінці ризиків.|2|

Група експертів дійшла висновку, що Росія не здійснила оцінку ризиків для життя та здоров’я тварин в межах своєї території. Зокрема, не було здійснено оцінку ризиків щодо імпорту Товарів з тих територій, де АЧС виявлено не було: як з окремих територій Естонії, Латвії, Литви і Польщі, вільних від АЧС; так і з інших країн ЄС, в яких не були зафіксовані випадки АЧС.

Дане порушення не може бути виправдане відповідно до статті 5.7 Угоди про СФЗ.|3| На відміну від вимог даного положення, Росія вжила заходи не на тимчасовій основі, а також без врахування всієї наявної інформації; вона навіть не намагалась отримати додаткову інформацію щодо поширення хвороби і не переглянула свій захід протягом розумного періоду часу.

Також, без оцінки ризиків, Росія не взяла до уваги ряд економічних факторів, що веде до порушення Статті 5.3 Угоди про СФЗ.|4|

Крім того, заборона імпорту Товарів з усієї території ЄС, а також з Естонії, Литви та Польщі, порушує статтю 5.6 Угоди про СФЗ, тому що обмежує торгівлю більше, ніж це вимагаєтьсядля досягнення відповідного рівня санітарного та фітосанітарного захисту в Росії.|5|

Зокрема, ЄС продемонстрував, що Росія могла вжити альтернативні заходи відповідно до Санітарного кодексу наземних тварин. Як уже згадувалось, Кодекс передбачає застосування принципу регіоналізації та здійснення імпорту з територій/зон, де випадки АЧС не зафіксовано, якщо при цьому дотримані всі необхідні процедури. Група експертів дійшла висновку, що такі альтернативні заходи були технічно та економічно доцільними, дозволили б Росії досягти необхідного рівня санітарного та фітосанітарного захисту та створили б менші перешкоди для здійснення вільної торгівлі, ніж це зумовлено повномасштабною забороною на імпорт Товарів з усього ЄС та індивідуальними заборонами з окремих країн.

ДИСКРИМІНАЦІЙНИЙ ХАРАКТЕР

Статті 2.3 та 5.5 Угоди про СФЗ зобовязують країни-члени СОТ дотримуватися принципу недискримінації та засуджують приховане обмеження міжнародної торгівлі. Відповідно, члени СОТ можуть вжити тільки ті санітарні та фітосанітарні заходи, які не створюють свавільну або невиправдану дискримінацію між  країнами-членами з ідентичними або подібними умовами, в тому числі порівняно з національними виробниками. Група експертів здійснила аналіз цих вимог, керуючись положеннями вступниї частини статті XX ГАТТ.|6|

В даному випадку, незважаючи на численні випадки захворювання на території самої Росії, остання не закрила свій внутрішній ринок для всіх національних Товарів, а тільки запровадила обмеження щодо товарів з конкретної зони виявлення захворювання. Група експертів встановила, що ризики, викликані захворюванням, були наявні як на території ЄС, так і на території Росії. Таким чином, відповідні умови цих територій є ідентичними або подібними.

Росія також не заборонила імпорт Товарів з Білорусії та, до недавнього часу, з України, незважаючи на виявлення АЧС на територіях цих країн. Проте, Група експертів не вважала доцільним давати свій висновок з цього питання в цілях юридичної економії.

Група експертів проаналізувала, чи є зв’язок між встановленням дискримінаційного режиму та метою заходів, щоб встановити, чи заходи привели до свавільної або невиправданої дискримінації. Росія стверджувала, що її заходи були спрямовані на забезпечення захисту своєї території від розповсюдження збудників інфекційних хворіб тварин через імпортовані товари, а також недопущення на її територію товарів, які не відповідають ветеринарним вимогам. Проте, Група експертів встановила, що, допускаючи на внутрішній ринок Товари національних виробників з заражених територій, і при цьому забороняючи імпорт таких товарів з ЄС, Росія свавільно та невиправдано дискримінувала імпортовані товари по відношенню до національних.

Висновки Групи експертів, зазначені вище, вказують на те, що повномасштабна заборона імпорту Товарів з ЄС, як і індивідуальні заборони імпорту з окремих зон Естонії, Литви та Польщі є прихованим обмеженням міжнародної торгівлі.

При цьому, ЄС не зміг продемонструвати, що в межах Латвії містяться зони, в яких не виявлено АЧС, а тому Група експертів не задовольнила клопотання ЄС щодо неправомірної заборони на імпорт Товарів з цієї країни. Група експертів також не дала висновок щодо питання прозорості та статті 5.5 Угоди про СФЗ, посилаючись на принцип юридичної економії.|7|

ВИСНОВКИ

Отже, оспорювані заходи не відповідають вимогам Угоди про СФЗ. Зокрема, Група експертів встановила, що повномасштабна заборона імпорту Товарів з ЄС, як і індивідуальні заборони імпорту з Естонії, Литви та Польщі, порушують ряд положень Угоди про СФЗ та зобов’язала Росію привести свої заходи у відповідність з її зобов’язаннями в СОТ.

Кожна Сторона може оскаржити рішення в Апеляційному органі СОТ протягом 60 днів. Якщо ж протягом цього періоду апеляція подана не буде, рішення Групи експертів підлягає затвердженню, а її рекомендації повинні бути виконані  Росією.


|1|Та сама вимога передбачена статтею 6 Угоди про СФЗ, що встановлює правила адаптації до регіональних умов.

|2|Стаття 2.2 та статті 5.1 і 5.2 Угоди про СФЗ.

|3|Стаття 5.7 Угоди про СФЗ встановлює чотири кумулятивні вимоги, які повинні бути виконані членом  СОТ для обґрунтування обмежувального заходу: (1) у  випадках, коли  відповідне  наукове обґрунтування не є достатнім; (2) СФЗповинні бути тимчасовими і базуватися на наявній належній інформації; (3) країна повинна намагатися отримати додаткову інформацію, необхідну для більш об’єктивної оцінки ризику; (4) країна повинна переглянути свій обмежувальний захід протягом розумного періоду часу.

|4|Стаття 5.3 Угоди про СФЗ встановлює, що при оцінці ризику для життя або здоров’я тварин/рослин і визначення заходів, які повинні застосовуватися для досягнення належного рівня санітарного чи фітосанітарного захисту, країни-члени повинні брати до уваги відповідні економічні фактори: потенційний збиток від зниження обсягу виробництва або продажів в разі ввезення на територію, встановлення або поширення шкідника чи хвороби; вартість контролю і процесу усунення таких наслідків на території члена-імпортера.

|5|Відповідно до статті 5.6 Угоди про СФЗ захід обмежує торгівлю більше, ніж це необхідно за умови існування альтернативного заходу, що:

  • прийнятний з урахуванням техніко-економічного обґрунтування;
  • досягає відповідного рівня захисту країни-члена;
  • значно менше обмежує торгівлю ніж оспорювані заходи.

|6|Вступна частина до статті XX ГАТТ передбачає, що захід може бути виправданий, якщо він не застосовується таким чином, що веде до свавільної або невиправданої дискримінації країн-членів, де переважають однакові умови, або веде до прихованого обмеження міжнародної торгівлі.

|7|Цей висновок ґрунтується на тому, що Група експертів вже зробила схожі висновки щодо аргументів ЄС про дискримінацію відповідно до статті 2.3Угоди про СФЗ.

Поділитися:

Далі Новини
Показати більше