close
МЕНЮ

Новини

Ключові контакти
20 Лютого 2017

США – ПРАЛЬНІ МАШИНИ (DS464)

ЗВІТ АПЕЛЯЦІЙНОГО ОРГАНУ СОТ

Спір «США – Пральні машини» (DS464) стосується антидемпінгових та компенсаційних заходів, запроваджених США щодо товарів з Південної Кореї. Спір ініціювала Корея, заявивши, що дані заходи булизапроваджені з порушенням норм СОТ. Група експертів, розглянувши спір, визнала, що запроваджені антидемпінгові заходи не відповідають статті VI Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (далі – ГАТТ)|1| та Угоді СОТ про застосування Статті VI ГАТТ, однак не підтримала аргументи Кореї щодо неправомірності запровадження компенсаційного мита згідно з Угодою про субсидії і компенсаційні заходи. Зі свого боку Апеляційний орган встановив факт порушення і при застосуванні компенсаційного мита, однак підтримав рішення Групи експертів щодо більшості питань, пов’язаних з антидемпінговими заходами.

ФАБУЛА

У 2012 році США ініціювало антидемпінгове і антисубсидиційне розслідування щодо імпорту на територію країни пральних машин з Південної Кореї. У процесі антидемпінгового розслідування було встановлено, що імпорт пральних машин здійснювався за демпінговими цінами, що заподіяло шкоду національному товаровиробнику. Тож до імпорту пральних машин з Кореї було застосовано антидемпінгове мито.

Під час антисубсидиційного розслідування було виявлено, що шкоду національному товаровиробнику в США було заподіяно і у зв’язку з наданням субсидій трьом товаровиробникам у Кореї – їх було звільнено від сплати податку на прибуток за умови виконання встановлених умов.|2| На даній підставі США застосувало до пральних машин корейського походження компенсаційне мито.

5 грудня 2013 року Корея направила до Органу вирішення спорів СОТ вимогу щодо створення Групи експертів для вирішення спору. Корея вважала, що під час проведення згаданих розслідувань не було дотримано відповідних положень Угод СОТ, і встановлені мита є завищеними.

Щодо антидемпінгового мита Корея оспорювала методику визначення демпінгової маржі для розрахунку розміру мита, зокрема використання Урядом США практики обнуління (zeroing).

З приводу компенсаційного мита Корея оспорювала адресність субсидій та дотримання процедури розрахунку розміру мита, спрямованого на нейтралізацію негативного впливу субсидій на товаровиробників у США.

ВАЖЛИВІСТЬ РІШЕННЯ

Відповідно до діючих норм СОТ, антидемпінгове мито має застосовуватись у розмірі, необхідному для усунення демпінгу, що заподіює шкоду національним виробникам, а компенсаційне мито – у розмірі, необхідному для нейтралізації наслідків субсидування.

Необхідність запровадження мита та його розмір встановлюється за результатами проведення відповідних розслідувань, під час яких відповідні органи встановлюють факт наявності демпінгу/субсидії, шкоди, заподіяної національному товаровиробнику, та причинно-наслідкового зв’язку між ними.

Так, наявність демпінгу встановлюється через визначення демпінгової маржі – відсотка, на який нормальна вартість товару (ціна на товар на внутрішньому ринку країни експорту) перевищує його експортну ціну. При порівнянні нормальної вартості товару та його експортної ціни органи розслідування можуть використовувати різні методики. Деякі країни, зокрема США, використовують практику обнуління (zeroing).|3|

Органи СОТ у своїх рішеннях неодноразово підтверджували, що використання такої методики підвищує (інколи значно) рівень демпінгової маржі, і розмір антидемпінгового мита, що накладається на імпортований товар.

Однак у цьому випадку Орган вирішення спорів вперше визнав, що практика обнуління (zeroing) неприпустима і при встановленні «цільового демпінгу» (target dumping).|4| Отже, це рішення забороняє органам США, що здійснюють антидемпінгове розслідування, використовувати практику обнуління (zeroing) як таку, та звужує можливість накладення антидемпінгового мита на імпортовані товари.

АНТИДЕМПІНГОВІ ЗАХОДИ

Стаття 2.4.2 Угоди про застосування статті VI ГАТТ передбачає три методики визначення демпінгової маржі:

  • порівняння середньозваженої нормальної вартості з середньозваженими цінами всіх порівнюваних експортних операцій (averagetoaverage method) (далі – AA);
  • порівняння нормальної вартості та експортних цін для кожної операції (transactiontotransaction method) (далі – TT);
  • порівняння нормальної вартості, встановленої на середньозваженій основі, та цін окремих експортних операцій (averagetotransaction method) (далі – AT).

A-T методика застосовується за необхідності викрити «цільовий демпінг» (target dumping), тобто практику, за якої експортні ціни певного товару значно відрізняються у різних покупців, у різних регіонах або в різні періоди часу. За наявності цільового демпінгу органи, що проводять розслідування, можуть використовувати метод А-Т для розрахунку маржі, з метою належного врахування подібних відмінностей.

Південна Корея оспорила використання органами США методики A-T. Як було зазначено, органи США не продемонстрували, що існує певний зразок експортних цін, який значно відрізняється від інших, і що така різниця не може бути належним чином взята до уваги шляхом використання інших методик визначення демпінгової маржі (Aабо Т-Т).

Група експертів підтримала аргументи Кореї у тому, що сам тільки факт наявності різниці цін не свідчить про «цільовий демпінг» (target dumping) і не виправдовує виокремлення з розрахунків певних зразків цін. Для встановлення зразка експортних цін, що значно відрізняються від інших, порівнянню підлягають: (1) ціни у різних покупців, або (2) ціни у різних регіонах, або (3) ціни у різні періоди часу. Різниця між цінами у різних покупців і цінами у різних регіонах не формує певного зразка, який би свідчив про «цільовий демпінг» (target dumping). Цей висновок підтримав Апеляційний орган СОТ. Водночас Апеляційний орган, на відміну від Групи експертів, зазначив, що оскільки зазначена методика підлягає застосуванню у виняткових випадках, органи розслідування повинні продемонструвати, що інші методики і справді не дозволяють їм належним чином визначити відповідну демпінгову маржу.

Група експертів і Апеляційний орган також погодились з аргументами Кореї щодо недоцільності застосування практики обнуління (zeroing) при використанні методики А-T. Застосовуючи цю практику, органи розслідування порівнюють ціни на товари у країні експорту (ціни в Кореї) та ціни на товари, за якими вони були імпортовані (ціни імпорту до США). При цьому, якщо у певний період ціна на товар в країні експорту менша за ціну на товар, за якою він був імпортований (негативний висновок щодо наявності демпінгу), така різниця позначається як нуль. Отже, при здійсненні остаточних підрахунків по всіх періодах до уваги береться тільки позитивний висновок про наявність демпінгу. Це не відповідає вимогам статті 2.4.2 Угоди про застосування статті VI ГАТТ, яка передбачає здійснення порівняння цін на основі всіх експортних транзакцій за певний період, а не лише тих випадків, коли ціна на товар у країні експорту більша за ціну на товар, за якою він був імпортований (позитивний висновок про наявність демпінгу).

Практика обнуління (zeroing) у свою чергу веде до того, що розмір встановленого антидемпінгового мита перевищує демпінгову різницю, що порушує статтю 9.3 Угоди про застосування статті VI ГАТТ.

КОМПЕНСАЦІЙНІ ЗАХОДИ

Держава може стимулювати експорт товарів через надання субсидій національним товаровиробникам. Правила СОТ забороняють надання адресних субсидій, тобто таких, що надаються певним підприємствам/групі підприємств або галузі/групі галузей промисловості. Якщо такі субсидії наносять серйозну шкоду національним виробникам у країні імпорту, остання уповноважена вжити відповідні контрзаходи для нейтралізації негативної дії, зокрема ввести компенсаційне мито на імпорт відповідних товарів.

Група експертів та Апеляційний орган підтримали аргументи Кореї з приводу адресності субсидій, наданих компанії Samsung у формі податкових знижок. Було встановлено, що субсидія може вважатися адресною, якщо її надання обмежене колом окремих підприємств, що розташовані у певному географічному регіоні.  Водночас було зауважено, що (1) «обмежене коло окремих підприємств» включає не тільки юридичні особи, а і філії та представництва, що не мають такого статусу, а (2) «розташовані у певному географічному регіоні» не зводиться до вказівки на призначення субсидії для відповідного регіону, а до можливості вивести таке призначення із формулювання, структури та побудови субсидії (її фактичного застосування).

На відміну від Групи експертів, Апеляційний орган прийшов до висновку, що органи США, відповідальні за розслідування, не врахували ряду доказів, які б дозволили визначити, чи субсидія надавалась виключно для товарів компанії Samsung національного походження, чи також для її іноземних дочірних компаній. Це демонструє, що органи розслідування не могли обчислити розмір субсидії так, щоб компенсаційні мита, спрямовані на нейтралізацію її негативного впливу на товаровиробників країни імпорту, не перевищували суму встановленої субсидії. За такої умови надання податкових кредитів компанії Samsung порушує Статтю 9.4 Угоди про субсидії і компенсаційні заходи.|5|

ВИСНОВКИ

Апеляційний орган підтримав рішення Групи експертів щодо порушення з боку США розрахунку антидемпінгового мита, а також знайшов порушення правил розрахунку компенсаційного мита. Це рішення може вплинути на результати інших спорів, зокрема за участі США, щодо застосування органами, що проводять розслідування, вищезазначених суперечливих практик розрахунку розміру заходів торговельного захисту.

За більш детальною інформацією звертайтесь, будь ласка, до Анжели Махінової.


|1| Встановлює правила застосування антидемпінгового та компенсаційного мит.

|2| Здійснення певної кількості витрат на науково-дослідні роботи.

|3| При розрахунку демпінгової маржі від’ємний розмір маржі за окремими видами товару враховується як нульова маржа при розрахунку фінального узагальненого показника в цілому по товару.

|4| Відповідно до даної практики певні транзакції щодо імпорту товарів за демпінговими цінами маскуються іншими транзакціями щодо імпорту товарів за експортною ціною, вищою за нормальну вартість.

|5| Стаття 9.4 Угоди про субсидії і компенсаційні заходи передбачає, що компенсаційні мита не повинні стягуватися з будь-яких імпортованих товарів у розмірі більшому за суму встановленої субсидії, розрахованому як обсяг субсидування на одиницю субсидованого та експортованого товару.

Поділитися:

Далі Новини
Показати більше