close

Новини

18 Жовтня 2017

Brands & Trends 2017, Випуск ІІІ

ТОРГОВЕЛЬНІ МАРКИ: Дві саги щодо скасування торговельних марок через невикористання закінчилися. Домашнє завдання для правовласників

Довготривалий спір щодо дострокового припинення прав на знак для товарів і послуг «НУЛЬОВКА» у справі за позовом Карлсберг Україна до Першої приватної броварні тривалий час знаходився у полі нашого зору. Вочевидь, своїм нещодавнім рішенням Вищий господарський суд України поставив крапку у цьому спорі. За кілька місяців до прийняття вищевказаного рішення у спорі щодо «НУЛЬОВКИ» також завершилася гучна справа щодо дострокового припинення прав на знак для товарів і послуг між «Мобільні ТелеСистеми» та «МТС Україна», з одного боку, і ТОВ «МТС» з іншого.

Ці справи є важливим сигналом правовласникам про те, що ретельно підібрані докази використання знака для товарів і послуг є критично важливими для забезпечення його чинності. Наразі видається, що визначальними для судів є докази наявності на ринку товарів, маркованих знаком для товарів і послуг (їхньої наявності у роздрібній мережі). Обидві справи також яскраво ілюструють, що українські суди скептично ставляться до доказів використання знака для товарів і послуг, які дають підстави вважати, що вони були підготовлені вже після подання позовної заяви про дострокове припинення прав на знак для товарів і послуг.

Резюме

Компанія Карлсберг Україна звернулася із позовом про дострокове припинення прав на знак для товарів і послуг до Першої приватної броварні, стверджуючи, що остання не використовувала знак «НУЛЬОВКА» протягом трьох років поспіль. Справа неодноразово розглядалася судами і двічі направлялася на новий розгляд касаційним судом. Коли ж справа дійшла до касаційного суду втретє, останній вирішив взяти справу у свої руки та прийняв остаточне рішення у справі.

Що ж до справи МТС, то оспорюваний знак «МТС» спочатку був використаний для атаки на портфоліо знаків українського оператора мобільного зв’язку. Власник знака навіть домігся визнання недійсними цілого портфоліо знаків у суді першої інстанції, хоча й позиція суду видається суперечливою. Атака на портфоліо стала приводом для звернення до суду із позовом про дострокове припиненян прав на знак у зв’язку із його невикористанням.

Докази наявності на ринку

У обох справах сторони продемонстрували неабияку винахідливість у обґрунтуванні власної позиції та поданні широкого розмаїття доказів, включаючи звіти про ринкові дослідження, накладні, технічну документацію на продукцію, ліцензійні договори тощо. Однак суди усіх трьох інстанцій в основному звузили фокус переважно до встановлення того, чи були марковані товари/послуги насправді доступними на ринку для кінцевих споживачів. Заявлене застосування знака у діловій документації, технічних специфікаціях та B2B каналах збуту, як видається, має значно менше значення длясудів.

У справі щодо «НУЛЬОВКИ» суди першої та апеляційної інстанцій, встановлюючи реальну наявність на ринку маркованих товарів, вважали належними доказами два зразки продукції із нанесеним на них оспорюваним знаком та двома чеками, що підтверджували придбання цих зразків у роздрібній мережі. Тим не менш, Вищий господарський суд України не погодився із судами перших двох інстанцій. Касаційний суд зазначив, що надані зразки продукції (брендовані пляшки з-під пива із нанесеним оспорюваним знаком для товарів і послуг), а також чеки, що нібито підтверджують факт придбання продукції (пива) у роздрібній мережі, є недопустимими доказами з огляду на наявні у справі інші докази, зокрема:

  • відсутня вказівка на коректні технічні умови для виробництва безалкогольного пива;
  • обидві пляшки мають однаковий штрих-код, хоча мова йде про різні товарні позиції, які, відповідно, повинні мати різні штрих-коди;
  • на етикетках не вказаний строк придатності, хоча його вказівка є обов’язковою;
  • листи від «Української галузевої компанії з виробництва пива, безалкогольних напоїв та мінеральних вод «Укрпиво», відомої компанії, що займається ринковими дослідженнями, а також компанії, що займається моніторингом  засобів масової інформації, підтверджують, що протягом трьох років до подання позову на ринку була відсутня продукція (пиво), маркована спірним знаком для товарів і послуг.
Час має значення

Загалом, у обох випадках суди, особливо суд касаційної інстанції, скептично сприйняли докази, які могли бути виготовлені відповідачем після подачі позову (наприклад, дві пляшки із нанесеним на них знаком для товарів і послуг, а також чеки). У висвітленій справі МТС, Вищий господарський суд України зазначив, що:

  • ліцензійна угода щодо знака для товарів і послуг, договір суборенди нежитлового приміщення, договір оренди щодо телефонії не підтверджують надання послуг 35 класу, для яких був зареєстрований спірний знак для товарів і послуг. Неможливо було встановити, коли саме ці договори були укладені. Формулювання умов договорів щодо їхньої оплати вказують на те, що така оплата мала відбутися уже після подання позову;
  • акти-погодження зовнішньої реклами та фотографії рекламного плаката не підтверджують, що вони були зроблені до подання позову. Більше того, акти наданих послуг чітко не вказують, які промо-компанії були нібито проведені та який зміст повідомлень був нібито доведений до споживачів;
  • відповідач не довів, що зміст його веб-сайту був доступним до подання позову. Більше того, висновок експерта, наданий касатором, доводить, що оспорюваний знак для товарів і послуг не використовувався на веб-сайті до подання позову.

Для отримання додаткової інформації звертайтесь до Олександра Падалки або Олега Климчука.

Інформація, що міститься у цьому бюлетені, носить винятково інформаційний характер, та не становить юридичної або іншої професійної консультації, і не може розглядатися як заміна професійній консультації, наданій з урахуванням конкретних обставин.

Поділитися:

Далі Новини
Показати більше