close

Новини

Ключові контакти
16 Січня 2018

Україна вдосконалює корпоративне управління в АТ і покращує регулювання публічної пропозиції цінних паперів

6 січня 2018 року набрав чинності Закон № 2210-VIII про спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів (Закон), основною метою якого є узгодження діяльності акціонерних товариств зі стандартами Європейського Союзу.

Закон змінює підхід до визначення публічного акціонерного товариства, реформує процес емісії цінних паперів, упроваджує нові вимоги до змісту та способів розкриття інформації емітентами, а також удосконалює корпоративне управління в акціонерних товариствах.

Зміна підходу до визначення публічного акціонерного товариства

Відтепер публічним акціонерним товариством уважається акціонерне товариство, щодо акцій якого здійснено публічну пропозицію та/або акції якого допущені до торгів на фондовій біржі та включені до біржового реєстру.

У свою чергу, перехідні положення Закону передбачають, що з дня набрання ним чинності до переважної більшості акціонерних товариств (включно з тими, які здійснювали публічне розміщення цінних паперів) застосовується законодавство про приватні акціонерні товариства. Справді публічними тепер є лише ті акціонерні товариства, акції яких перебувають у лістингу на фондовій біржі.

Крім того, відтепер банкам дозволено бути не тільки публічними, але й приватними акціонерними товариствами.

Емісія цінних паперів

Закон уніфікує процедуру емісії цінних паперів, відходячи від поділу на їх публічне та приватне розміщення. Відтепер публічна пропозиція цінних паперів є окремою процедурою, що може здійснюватися не лише при емісії цінних паперів, але й незалежно від неї. Також Законом обмежено сферу застосування проспекту емісії цінних паперів. Так, з 1 липня 2018 року оформлення проспекту емісії буде вимагатися лише у випадку публічної пропозиції цінних паперів. При цьому в певних випадках оформлення проспекту емісії не буде необхідним навіть при здійсненні публічної пропозиції (наприклад, у разі публічної пропозиції виключно серед кваліфікованих інвесторів). У той же час Законом значно посилено вимоги до обсягу інформації, що має міститися в проспекті.

Розкриття інформації

Закон знижує поріг розкриття інформації про власників голосуючих акційдля всіх акціонерних товариств з 10% до 5%. Також передбачається диференційований підхід щодо змісту та способу розкриття інформації для публічних і приватних акціонерних товариств, зокрема, для останніх установлено менший обсяг розкриття інформації. Очікується, що відповідні зміни дозволять зменшити витрати й полегшити адміністративний тиск на діяльність приватних акціонерних товариств. У свою чергу, для банків і надалі буде збережено підвищені стандарти розкриття інформації незалежно від типу товариства.

Ще однією новелою Закону є впровадження нового виду діяльності, пов’язаної з фондовим ринком — діяльності агента з розкриття інформації. До функцій такого агента можуть належати оприлюднення інформації, що підлягає розкриттю, від імені учасників фондового ринку, розповсюдження консолідованої інформації про фінансові інструменти та/або учасників фондового ринку, подання регуляторові звітності та/або адміністративних даних.

Утім, повноцінно новий механізм розкриття інформації емітентів зможе запрацювати лише з 1 січня 2019 року, оскільки Закон передбачає поступове введення в дію положень щодо способів розкриття інформації, а також діяльності агентів з розкриття інформації.

Корпоративне управління в акціонерних товариствах

Закон удосконалює корпоративне управління в акціонерних товариствах, при цьому більшість змін стосується публічних акціонерних товариств і банків. Серед іншого, Закон розширив критерії незалежності членів наглядової ради, а також передбачив можливість установлювати додаткові критерії незалежності в статуті або внутрішніх документах товариства. При цьому незалежних директорів у складі наглядової ради публічного АТ чи банку тепер має бути не менш як одна третина, однак у будь-якому випадку не менше двох для публічних АТ та не менше трьох для банків. Закон також посилює вимоги до прозорості діяльності наглядових рад публічних АТ та банків, зокрема встановлюючи обов’язок публікувати звіт про їхню роботу, а також урегульовує діяльність основних комітетів наглядової ради.

Приведення статутів та внутрішніх документів у відповідність до вимог Закону

Публічні акціонерні товариства та банки повинні привести свої статути та внутрішні положення у відповідність із Законом до 1 січня 2019 року, а інші акціонерні товариства — до 1 січня 2020 року. Проте якщо товариству буде необхідно змінити розмір статутного капіталу, отримати нову ліцензію, інші дозвільні документи або документи, які підтверджують права товариства на майно, йому доведеться привести ці документи у відповідність із Законом раніше згаданого терміну.

За детальнішою інформацією звертайтеся, будь ласка, до Володимира Саєнка, Олександра Ніколайчика або Сергія Казмірчука.

Поділитися:

Далі Новини
Показати більше