close

Новини

Ключові контакти
23 Січня 2018

Перші рішення Верховного Суду

Новий Верховний Суд|1| розпочав розгляд перших податкових справ. Його постанови в таких справах стосуються актуальних питань, які мають велике значення для платників, оскільки згідно з новою редакцією Кодексу адміністративного судочинства України, висновки Верховного Суду щодо застосування норм права мають ураховуватися судами нижчих інстанцій (ч. 5 ст. 242).

Вашій увазі надаємо інформацію про ключові з них.

Безтоварні господарські операції

Одними з перших категорій справ, розглянутих Верховним Судом, є вже традиційні справи про безтоварний характер господарських операцій. При цьому підхід суду до вирішення таких справ залежить від наявності інформації або інших документів про кримінальні провадження щодо контрагентів платника податків.

  1. Належність і достатність доказів у справах про безтоварні господарські операції

У рішенні в справі № 826/1398/14|2| Верховний Суд підтримав доводи платника податків щодо належного підтвердження реального характеру господарських операцій та зазначив, що «акти про результати проведення податкових перевірок контрагентів позивача не доводять обставин, з якими відповідач пов’язує висновки акту перевірки позивача та прийняті на підставі нього спірні податкові повідомлення-рішення. Твердження податкового органу про відсутність у контрагентів позивача необхідної для ведення господарської діяльності кількості працівників, технічних, транспортних, інших виробничих ресурсів, відсутність за юридичною адресою на момент звірки не свідчить про безтоварність угод поставки з позивачем».

При цьому, як видно з обставин справи, висновки податкового органу ґрунтувалися виключно на підставі даних актів перевірок контрагентів позивача, електронних баз та актів про неможливість проведення зустрічних звірок. Також у цій справі податковий орган не посилався на інформацію щодо кримінальних проваджень проти контрагентів позивача.

Водночас позивач надав до суду належні та допустимі докази того, що спірні операції фактично відбулись, а саме — позивач підтвердив фактичний рух товарів, грошових коштів і правосуб’єктність спірних контрагентів.

Нагадаємо, що на практиці податкові органи доволі часто використовують матеріали перевірок контрагентів по ланцюгу та актів про неможливість проведення зустрічних звірок як докази безтоварності господарських операцій і не враховують первинні документи та інші докази.

  1. «Фіктивні» контрагенти в ланцюгу постачання: практика не змінилася

В іншій справі Верховний Суд, аналізуючи обставини справи № 2а-7075/12/2670|3|, підтримав позицію Верховного Суду України, висловлену ще наприкінці 2015 року, про таке: «Статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку».

Мотивуючи своє рішення, Верховний Суд зробив посилання на інформацію кримінального провадження щодо контрагента позивача, яке стосується фіктивного підприємництва. Крім того, з інших рішень у цій справі вбачається, що проти директора контрагента позивача є вирок заст. 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво), про який у своїй постанові не згадав Верховний Суд.

Справді, фактичні обставини конкретної справи можуть містити ознаки безтоварних господарських операцій, особливо враховуючи те, що суть спірних операцій стосується надання позивачеві декількох різних видів послуг.

Водночас нагадаємо: наведена правова позиція використовувалась і трактувалася судами й податковими органами таким чином, що наявність кримінального провадження за ст. 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво) щодо одного з контрагентів у ланцюгу є беззаперечним доказом безтоварності господарських операцій.

Щоправда, невідомо, чи така позиція стане універсальною для всіх податкових справ про безтоварність правочинів, чи вона викликана лише особливістю обставин конкретної справи.

Разом з тим, наявність формулювань, які використовував попередній Верховний Суд України, дає привід для стурбованості, оскільки платники податків очікували, що попередні правові позиції Верховного Суду України будуть переглянуті новим складом суду як наступний етап судової реформи.

Водночас сподіваємось, що ця правова позиція буде переглянута Великою Палатою Верховного Суду.

Наслідки процедурних порушень у проведенні податкових перевірок:

Аналізуючи обставини справи № 2а/1570/4582/11|4|, Верховний Суд зазначив, що процедурні порушення в проведенні податкових перевірок мають наслідком скасування прийнятих на їхній підставі податкових повідомлень-рішень, зокрема: «З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог пункту 79.2 статті 79 ПК України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої».

Ця позиція суду касаційної інстанції не є новою і відповідає позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 27 січня 2015 року.

Звертаємо увагу, що враховуючи цю позицію Верховного Суду, оскарження наказів на проведення податкових перевірок залишається одним з ефективних напрямів стратегії захисту порушених прав платників податків.

У разі виникнення додаткових питань звертайтеся, будь ласка, до Сергія Верланова, Віталія Оджиковського або Катерини Колос.


|1| Для довідки: згідно зі статтями 36—37 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. У складі Верховного Суду діють Велика Палата Верховного Суду, Касаційний адміністративний суд, Касаційний господарський суд, Касаційний кримінальний суд і Касаційний цивільний суд.

Поділитися:

Далі Новини
Показати більше