close
МЕНЮ

Новини

21 Серпня 2018

Brands & Trends 2018, Випуск II

БІЛЬШЕ ЖОДНИХ ПИТАНЬ ЩОДО ПІДСУДНОСТІ ГОСПОДАРСЬКИХ СПОРІВ ПРО ПОРУШЕННЯ ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ОНЛАЙН. ТЕПЕР УСІ ШЛЯХИ ВЕДУТЬ ДО

Верховний Суд України роз’яснив питання територіальної підсудності господарських спорів щодо порушення прав інтелектуальної власності (ІВ) в мережі Інтернет, хоча й висловлена позиція суттєво не змінила ситуації, що склалася на практиці. До рішення, розглянутого нижче, аналогічна практика визначення підсудності для розгляду господарських спорів про порушення прав ІВ онлайн існувала принаймні з кінця 2012 року. Зокрема, у разі, коли порушення вчинено на території двох або більше адміністративно-територіальних одиниць (фактично, всі випадки, пов’язані з Інтернетом), будь-який господарський суд, до якого позивач подав позов, був належним для розгляду справи. Однак така підсудність не була «ексклюзивною», й існували інші опції та підходи (наприклад, встановлення підсудності за місцем учинення порушення прав ІВ або місцем знаходження виробника або посередника).

Нещодавно Верховний Суд отримав можливість висловити свою думку щодо питання підсудності господарських спорів про порушення прав ІВ в мережі Інтернет. Наразі воно застосовується тільки до обмеженої кількості господарських спорів про порушення прав ІВ в мережі Інтернет, переданих на розгляд судів до 26 квітня 2017 року.

Обставини справи

Рівненська громадська організація та київська консалтингова компанія (далі — Позивачі) уклали з групою авторів договір про передання авторських прав на аудіовізуальний твір (далі — Відео). Пізніше Позивачі виявили, що Відео було опубліковано третьою особою на сторінках Facebook. Позивачі залучили експерта, який установив, що ця сторінка використовується і адмініструється ТОВ «Екологічні інвестиції» (далі — Відповідач). Інші зібрані докази також підтвердили, що Відео було опубліковане Відповідачем. Виходячи з цього, Позивачі подали позов про порушення авторських прав до Господарського суду Рівненської області, вимагаючи компенсації за порушення авторських прав (одноразова компенсація).

Суд першої інстанції задовольнив позов, а апеляційний суд залишив рішення в силі. Відповідач оскаржив рішення судів нижчих інстанцій до Верховного Суду України. Відповідач, серед іншого, стверджував, що Позивачі звернулися з позовом до неналежного суду.

Розглянувши справу, Верховний Суд зазначив, що якщо порушення авторських прав учинено на території двох або більше адміністративно-територіальних одиниць (наприклад, областей України), спір має бути розглянутий судом, до якого вирішив звернутися позивач. Верховний Суд далі пояснив, що місце розгляду справи має бути визначене з урахуванням усіх обставин спору. Зокрема, оскільки Відео було відкрито опубліковано в Інтернеті, Позивачі визначили Рівненську область України як місце порушення, беручи до уваги особливості використання Інтернету, а також факт фіксації порушення в місті Рівне. Оскільки Facebook доступний на всій території України, подання позову до суду за вибором Позивачів (у цьому випадку за місцем виявлення порушення) відповідає вимогам процесуального законодавства.

Місце для розгляду спору сьогодні

Позиція, висловлена Верховним Судом, може рівною мірою застосовуватися до будь-яких інших випадків порушення прав ІВ (не тільки до порушень авторських прав). Такий висновок випливає головним чином з постанови № 12 Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року, де йдеться про позови про порушення прав ІВ в цілому. Однак ця позиція зараз актуальна тільки для обмеженого числа позовів про порушення прав ІВ, поданих до судів до 26 квітня 2017 року (тобто до дати набрання чинності Законом України «Про державну підтримку кінематографії в Україні»).

Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України в новій редакції передбачають, що справи, пов’язані з порушенням прав ІВ в мережі Інтернет, мають вирішуватися судом за місцезнаходженням центрального органу, що реалізує політику в сфері інтелектуальної власності (тобто Господарським судом міста Києва). Господарський суд міста Києва розглядатиме спори, пов’язані з порушеннями прав ІВ в мережі Інтернет, доти, доки не буде створено Вищий суд з питань інтелектуальної власності. Після створення, Вищий суд з питань ІВ розглядатиме всі спори, пов’язані з порушенням прав ІВ за місцем свого знаходження, тобто в Києві. Питання про підсудність більше не матиме суттєвого значення для господарських спорів, пов’язаних з порушенням прав ІВ онлайн. Тепер усі шляхи ведуть до Києва.

Позов про порушення прав ІВ в мережі Інтернет проти фізичних осіб потрібно буде подавати до місцевого суду за місцезнаходженням такої фізичної особи або одного з відповідачів (наприклад, до відповідного районного суду міста Києва за місцезнаходженням центрального органу, що реалізує політику в сфері ІВ).

НЕДОБРОСОВІСНА КОНКУРЕНЦІЯ: БІЛЬШЕ НІЯКОГО «ЩО», «ДЕ», «ХТО», «ЯК»…

Наразі це вже стало усталеною практикою, в тому числі і судовою, що Антимонопольний комітет України (AMК) має широкі дискреційні повноваження при проведенні розслідувань порушень конкурентного законодавства. Особливо коли мова йде про строки проведення розслідування, збирання доказів, залучення експертів і здійснення необхідних дій для припинення порушення. Нещодавнє рішення Верховного Суду України, про яке ми розповідаємо нижче, дещо обмежує ці дискреційні повноваження АМК і його територіальних відділень щодо надання конкретних указівок відповідачам, яким чином припиняти порушення конкурентного законодавства.

Обставини справи

Наприкінці 2016 року одне з територіальних відділень АМК (далі — Відповідач) прийняло рішення про порушення українського конкурентного законодавства ПАТ «Криворіжгаз» (далі — Позивач) — місцевою компанією, яка займається розподілом, транспортуванням і постачанням газу. Зокрема, на думку Відповідача, Позивач необґрунтовано вимагав від трьох покупців внести певні зміни в технічну документацію Позивача, щоб відновити постачання газу. Відповідач наклав на Позивача штраф і зобов’язав його припинити порушення шляхом самостійного внесення змін у свою технічну документацію і відновлення постачання газу.

Позивач оскаржив рішення Відповідача в суді. І суд першої інстанції, і апеляційний суд погодилися з позицією Відповідача й відмовили в задоволенні позову. Позивач також оскаржив рішення судів нижчих інстанцій до Верховного Суду України (суд касаційної інстанції). Верховний Суд переважно залишив у силі рішення судів нижчих інстанцій, але не підтримав вимоги Відповідача припинити порушення шляхом надання Позивачеві вказівки змінити його технічну документацію та відновити постачання газу.

Верховний Суд України послався на статтю 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції», в якій зазначено, що компетенцією органів АМК є прийняття рішення на підставі результатів розслідування, зокрема щодо припинення порушень конкурентного законодавства. Ні згадана стаття 48, ні інше законодавство України не передбачають, що Відповідач має право вимагати від Позивача припинення порушення шляхом внесення змін до технічної документації та відновлення постачання газу. Натомість Позивач, від якого вимагалося припинити порушення, повинен був самостійно прийняти рішення про те, яким чином це зробити (наприклад, обрати спосіб і належні заходи для припинення порушення).

Які подальші перспективи?

Позиція Верховного Суду України може змінити наявну практику в цілому й підхід органів АМК щодо вимог до відповідача припинити порушення конкурентного законодавства певним способом. Конкретні вимоги органів АМК про те, як припинити порушення, завжди дають відповідачам упевненість і ясність і, як наслідок, допомагають уникнути будь-яких подальших спорів. У деяких випадках конкретні вимоги також відповідають очікуванням позивачів (наприклад, у разі потреби припинити використання торговельної марки в доменному імені — див. Brands & Trends 2017. Issue II).

Однак ми вважаємо, що така позиція Верховного Суду України передбачає більш збалансоване й неупереджене рішення. Зокрема, вона ніяк не обмежує того, яким чином органи АМК визнають певну діяльність (механізм, дію тощо) порушенням конкурентного законодавства, зокрема законодавства про недобросовісну конкуренцію. Вона тільки обмежує свободу AMК вирішувати, яким чином припинити порушення.

За більш детальною інформацією, будь ласка, звертайтеся до Олександра Падалки та Олега Климчука. Випуск було підготовлено за сприяння юриста Павла Ковальчука.

Інформація, яка міститься в цьому інформаційному бюлетені, призначена тільки для загальних інформаційних цілей і не є правовою або іншою професійною допомогою. Не слід покладатися на неї як на таку, що може замінити професійну юридичну консультацію, надану з урахуванням конкретних обставин справи.

Поділитися:

Далі Новини
Показати більше