close

Новини

Ключові контакти
4 Лютого 2019

BRANDS & TRENDS 2019. Випуск 1

НЕДОБРОСОВІСНА КОНКУРЕНЦІЯ. На часі захист комерційної таємниці від недобросовісної конкуренції. Новий тренд захисту?

Антимонопольний комітет України (АМК) нещодавно приєднався до умовної ліги державних органів, що захищають комерційну таємницю, ухваливши перше за свою історію рішення щодо захисту суб’єкта господарювання від неправомірного використання його комерційної таємниці конкурентом. Попри те, що особи, яким завдали шкоди неправомірним використанням комерційної таємниці, більше як 10 років мали можливість звертатися до АМК із заявами про захист від недобросовісної конкуренції відповідно до статей 16—19 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», їм або не було відомо про такі можливості, або вони скептично ставилися до таких перспектив, і, відповідно, ця можливість не була для них пріоритетною. Недавній успіх у справі, яку ми розглянемо нижче, може сформувати в Україні нову тенденцію щодо захисту комерційної таємниці від її неправомірного використання (чи то окреме провадження, чи в поєднанні із судовим процесом чи розслідуванням кримінального правопорушення).

Обставини справи

2015 року ТОВ «ТВК ВЕКТОР-ВС», дистриб’ютор електротехнічної продукції (далі — Заявник), подав до АМК заяву про захист від недобросовісної конкуренції проти свого конкурента ТОВ «Ергон-Електрик» (далі — Відповідач), заявляючи, що той неправомірно використав його комерційну таємницю. Відповідача заснували два колишні працівники Заявника (фінансовий директор і головний інженер), які звільнилися, щоб провадити власну комерційну діяльність на тому самому ринку (дистрибуція електротехнічної продукції).

Під час розслідування АМК з’ясував, що ці два колишні працівники Заявника мали доступ до його комерційної таємниці. Зазначеною комерційною таємницею були, серед іншого, відомості про клієнтів/постачальників, собівартість продукції, розмір торговельної націнки, зміст і характер договорів та контрактів з постачальниками й клієнтами та відомості про рівень доходів. Обидва колишні працівники підписали із Заявником документ під назвою «Угода зобов’язання про збереження комерційної таємниці й конфіденційної інформації» (Угоди про нерозголошення), згідно з якими вони зобов’язувалися не розкривати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію протягом строку трудових відносин із Заявником, а також протягом трьох років після їхнього завершення. Трудові відносини припинили в грудні 2014 року. Невдовзі після цього (січень 2015-го) два колишні працівники заснували компанію-Відповідача, і в травні 2015 року почалася активна комерційна діяльність. За кілька місяців два іноземних виробники електротехнічної продукції й деякі бізнес-партнери Заявника повідомили останнього, що вони почали співпрацювати з Відповідачем та/або що Відповідач наразі є дистриб’ютором їх продукції. Цих фактів було достатньо для того, щоб Заявник довів недобросовісну конкурентну перевагу, яку Відповідач здобув через неправомірне використання комерційної таємниці.

Факт неправомірного копіювання комерційної таємниці (тобто її зберігання на комп’ютерному обладнанні) також підтвердили висновки експертів, зокрема й експертиза комп´ютерної техніки і програмних продуктів. Висновки експертів отримали в процесі досудового розслідування в кримінальному провадженні щодо неправомірного використання комерційної таємниці, яке ініціював Заявник щодо двох його колишніх працівників паралельно зі справою в АМК.

Відповідач намагався довести, що комерційна інформація, яка була предметом спору, — не комерційна таємниця, оскільки на момент припинення трудових відносин Заявник не затвердив внутрішнє положення про комерційну таємницю, а також був відсутній наказ керівника Заявника про встановлення комерційної таємниці та визначення переліку відомостей, що становлять комерційну таємницю. Відповідач також стверджував, що частина комерційної інформації, яка була предметом спору, доступна для ознайомлення на веб-сайті. АМК не погодився з Відповідачем та ухвалив рішення, що укладені Угоди про нерозголошення забезпечують достатній режим захисту комерційної таємниці. АМК також з’ясував, що розміщена на веб-сайті Заявника інформація відрізняється від комерційної інформації, яку Заявник вважає своєю комерційною таємницею.

АМК дійшов висновку, що дії Відповідача були недобросовісною конкуренцією у вигляді неправомірного використання комерційної таємниці (стаття 19 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»). АМК наклав на Відповідача штраф (гривневий еквівалент майже 12 000 євро) і зобов’язав Відповідача припинити неправомірне використання комерційної таємниці Заявника.

Які будуть наслідки?

Ухвалене рішення — важливий і позитивний сигнал для бізнесу, що АМК готовий розслідувати справи щодо неправомірного використання комерційної таємниці й демонструвати гнучкість щодо доказів для забезпечення належного режиму захисту комерційної таємниці (наприклад, угоди про захист комерційної таємниці може бути цілком достатньо). Безумовно, успіх у вищезазначеній справі не був би можливий без активної позиції Заявника, яка значно спростила роботу АМК під час проведення розслідування недобросовісної конкуренції.

 

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ vs НЕДОБРОСОВІСНА КОНКУРЕНЦІЯ: Антимонопольний комітет України висловив позицію, коли внесення об’єктів інтелектуальної власності до Митного реєстру об’єктів права інтелектуальної власності є недобросовісною конкуренцією

У нашому Brands & Trends за лютий 2017 року ми розглядали справу про недобросовісну конкуренцію, коли спроби власника об’ємного знака для товарів і послуг у вигляді губки для миття посуду (3D-знак) були  визнані недобросовісною конкуренцією щодо його конкурентів. Відтоді законодавство про інтелектуальну власність, а також про захист від недобросовісної конкуренції далі «конфліктують» у стінах АМК, намагаючись напрацювати оптимальні правила спільного застосування. У своєму нещодавньому рішенні від грудня 2018 року АМК використав новий підхід щодо питання зловживання правами інтелектуальної власності на запатентовану корисну модель власником щодо конкурента. Внесення запатентованої корисної моделі до Митного реєстру об’єктів права інтелектуальної власності (далі — Митний реєстр) АМК визнав таким, що перешкоджає імпортові товарів конкурента до України, і, отже, визнав такі дії недобросовісною конкуренцією.

Обставини справи

2013 року «Укрферротрейд», український дистриб’ютор сільськогосподарської техніки й обладнання (далі — Заявник), звернувся до АМК із заявою про те, що діяльність компанії «Електромотор» (далі — Відповідач), українського виробника електротехнічної продукції, зокрема кормоподрібнювачів, була недобросовісною конкуренцією. Заявник стверджував, що Відповідач зловживає своїми правами інтелектуальної власності на запатентовану корисну модель — кормоподрібнювач (далі — Запатентований подрібнювач).

Причиною того, що Заявник подав заяву про захист від недобросовісної конкуренції, став спір, що виник між Відповідачем та представником Заявника щодо тимчасового припинення митного оформлення імпорту кормоподрібнювачів з Китаю, оформлення українськими митними органами протоколу про порушення митних правил (порушення прав інтелектуальної власності Відповідача на Запатентований подрібнювач під час митного оформлення) і подальший примусовий продаж вилучених кормоподрібнювачів китайського виробництва. До того як подати заяву до АМК, Заявник також подав судовий позов проти Відповідача про визнання недійсним патенту на корисну модель на Запатентований подрібнювач. Рішення суду першої інстанції було не на користь Заявника. Суд відмовив у позові.

На перший погляд, Відповідач цілком мав рацію, спробувавши захистити права інтелектуальної власності на Запатентований подрібнювач від порушення, а також від імпорту аналогічних кормоподрібнювачів з Китаю до України. Патент на корисну модель видали в серпні 2005 року (тобто орієнтовно за сім років до початку спору), тому вимога Відповідача — припинити митне оформлення імпорту й внесення Запатентованого подрібнювача до Митного реєстру — загалом мала досить обґрунтований, законний і вмотивований вигляд.

Однак з’ясувалося, що в діжці з медом була ложка дьогтю. Коли імпортовані кормоподрібнювачі конфіскували митні органи, Заявник звернувся до ДП «Український інститут інтелектуальної власності» Державної служби інтелектуальної власності України з клопотанням про проведення кваліфікаційної експертизи Запатентованого кормоподрібнювача (примітка: зазвичай щодо корисних моделей проводять тільки формальну експертизу, проте за запитом заінтересованої особи можливе проведення кваліфікаційної експертизи). Патентне відомство дійшло висновку, що патент на Запатентований подрібнювач не відповідає такому критерію патентоспроможності як новизна. Цей висновок став підставою для судового позову Заявника щодо визнання недійсним патенту на Запатентований подрібнювач. Хоча рішення суду першої інстанції було не на користь Заявника, суд апеляційної й касаційної інстанцій погодився з позицією Заявника та скасував рішення суду першої інстанції, тобто визнав недійсним патент на корисну модель. У своєму рішенні суд апеляційної інстанції зазначив, що, використовуючи Запатентований подрібнювач, Відповідач обмежував господарську діяльність Заявника.

Подальші дії Відповідача щодо продовження терміну реєстрації Запатентованого подрібнювача в Митному реєстрі, коли суд касаційної інстанції розглядав спір про визнання недійсним патенту на корисну модель, а також неповідомлення митних органів, коли суд касаційної інстанції залишив чинним рішення суду апеляційної інстанції, сприяли визнанню дій Відповідача недобросовісною конкуренцією. АМК зробив висновок, що дії Відповідача є недобросовісною конкуренцією згідно зі статтею 15 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» (досягнення неправомірних переваг у конкуренції), і наклав на Відповідача штраф у гривневому еквіваленті майже 31 000 євро.

Пам’ятка для правовласників

Цілком зрозуміло, що патент на промисловий зразок, корисну модель чи винахід забезпечує майже монопольні права, й оскарження цього status quo в судовому порядку вимагає значних ресурсів. Однак ця справа значною мірою підтверджує те, що вже відомо про потенційні ризики, коли власник запатентованого промислового зразка, корисної моделі або винаходу вирішує активно захищати свої права інтелектуальної власності. Правовласник повинен звертати увагу на «силу» патенту, перш ніж розпочинати активний захист своїх прав інтелектуальної власності, в тому числі коли йдеться про захист прав інтелектуальної власності на кордоні. Подання заяви про захист від недобросовісної конкуренції до АМК тепер є ще однією «зброєю» в арсеналі конкурентів. Цей спосіб захисту ніколи не використовували раніше, але найближчим часом він може набути популярності.

Щоб отримати докладнішу інформацію, будь ласка, звертайтеся до Олександра Падалки й Олега Климчука. Інформаційний бюлетень підготували за сприяння юриста Павла Ковальчука.

Інформацію, що міститься в цьому інформаційному бюлетені, призначено тільки для загальної інформаційної мети. Вона не є юридичною або іншою допомогою, і не треба покладатися на неї, як на таку, що може замінити професійну юридичну консультацію, надану з урахуванням конкретних обставин справи.

Поділитися:

Далі Новини
Показати більше