close
МЕНЮ

Новини

Ключові контакти
6 Листопад 2020

Нова динаміка в інфраструктурних проєктах державно-приватного партнерства та приватизації в Україні

Після успішного запуску пілотних концесійних проєктів морських портів Ольвія та Херсон інтерес до державно-приватного партнерства (ДПП) в Україні суттєво збільшився. Зокрема, були внесені різні зміни до законодавства про ДПП та концесію, та, окрім цього, у 2020 році було анонсовано декілька нових проєктів ДПП. Уряд продовжує докладати зусилля для реалізації проєктів приватизації в портовому секторі, які, незважаючи на значні затримки, мають розпочатися у наступні роки.

 Ключові зміни та тренди

Нижче наведені деякі найсуттєвіші зміни та ключові тенденції на українських ринках ДПП та приватизації у 2020 році.

I. Оновлена законодавча база щодо ДПП та концесій

Оновлене законодавство про ДПП, включно з законами України «Про концесію» та «Про ДПП», які набули чинності відразу після початку процедури перших концесійних конкурсів у жовтні 2019 року, усунули низку перешкод для ДПП в Україні. Із часу прийняття вищезазначених законів було прийнято низку додаткових законодавчих актів, зокрема:

  • Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку залучення радників для підготовки проекту, що здійснюється на умовах концесії», 09.10.2020, № 950;
  • Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Методики розрахунку концесійних платежів», 12.08.2020, № 706;
  • Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку повернення концесієдавцю об’єкта концесії після припинення дії концесійного договору», 22.07.2020, № 621;
  • Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку заміни приватного партнера (концесіонера) за договором, укладеним в рамках державно-приватного партнерства (концесійним договором)», 07.2020, № 541.

Крім того, 22 квітня 2020 року було внесено зміни до Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання організації здійснення державно-приватного партнерства» від 11.04.2011 № 384, завдяки чому запроваджено нові порядки проведення тендерів ДПП та аналізу ефективності ДПП проєктів.

Очікується, що ці зусилля щодо підвищення привабливості української законодавчої бази сприятимуть збільшенню довіри інвесторів до держави та сприятимуть залученню приватного сектору до майбутніх проєктів ДПП. Однак допоки потреба у розвитку української інфраструктури буде залишатися значною, запровадження подальших законодавчих змін на сприяння ДПП лише вітатиметься.

II. Можливості для пропозицій щодо ініціювання ДПП проєктів (unsolicited proposals)

Задля стимулювання реалізації проєктів ДПП в Україні уряд вдосконалив умови розгляду пропозицій щодо ініціювання приватними інвесторами таких проєктів. Так, інвестор може знайти цікавий йому актив, розробити техніко-економічне обґрунтування та представити потенційний проєкт відповідному державному партнеру. Відповідно до чинного законодавства про ДПП, якщо державний партнер визнає таку пропозицію доцільною, ініціатор отримує значну перевагу при оцінці своєї заявки для участі у проєкті, адже наділяється пріоритетним правом на підписання договору. Якщо ж договір присуджується іншому інвестору, ініціатор проєкту, як правило, може отримати компенсацію витрат, пов’язаних із підготовкою відповідного техніко-економічного обґрунтування.

Український уряд заохочує пропозиції від вітчизняних та іноземних приватних інвесторів як щодо регіональних, так і національних проєктів, у тому числі у таких секторах:

  • порти та термінали (наприклад, нещодавно Міністр інфраструктури зазначив, що уряд зацікавлений в отриманні пропозицій щодо морських портів Ізмаїла та Бердянська);
  • аеропорти;
  • дороги;
  • комунальна інфраструктура (наприклад, водопостачання та обробка відходів);
  • соціальна інфраструктура (наприклад, лікарні та школи).

Однак зараз немає детальної процедури подання таких пропозицій, критеріїв, за якими оцінюються пропозиції, а також офіційного переліку проєктів, щодо яких уряд заохочує розробку приватних ініціатив. Незважаючи на це, приватні партнери в Україні вже подали декілька пропозицій щодо потенційних проєктів ДПП.

III. Концесійні проєкти морського порту Чорноморськ

Очікується, що вдосконалення законодавства в найближчі роки дозволить залучити чимало інвестицій у різні сектори інфраструктури. У портовому секторі є декілька поточних ініціатив щодо ДПП, які, як очікується, перейдуть на етап тендеру протягом найближчих двох років.

Один із таких проєктів – це концесійний проєкт щодо залізнично-паромного комплексу Чорноморського поромного терміналу. Проєкт фінансується виключно за державні кошти і незабаром для нього буде підготовлено техніко-економічне обґрунтування. Нещодавно Адміністрація морських портів України найняла приватного консультанта для цього. Концесійний конкурс може бути оголошений незабаром після підготовки техніко-економічного обґрунтування.

Ще один проєкт щодо модернізації, фінансування та експлуатації Чорноморського контейнерного терміналу зараз знаходиться на етапі вибору консультантів для підготовки попереднього техніко-економічного обґрунтування. Цей проєкт фінансується, зокрема, за кошти ЄБРР та МФК, які допомагають Міністерству інфраструктури України у визначенні приватного концесіонера. Після підготовки попереднього техніко-економічного обґрунтування зацікавлені сторони повинні вирішити, чи реалізовувати цей проєкт.

IV. ДПП доріг

ДПП доріг – ще одна важлива сфера, яка може пережити переломний момент у найближчі роки. Нещодавні зміни включають розблокування механізму доступності виплат приватному партнеру шляхом внесення змін від 29 серпня 2020 року до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку спрямування коштів державного дорожнього фонду», 20.12.2017, № 1085 та нову Програму ДПП у дорожній галузі (Програма), оголошену в жовтні 2020 року (спеціальний сайт Програми). Нижче наводимо основні особливості Програми:

  • Програму реалізують Міністерство інфраструктури України, Державне агентство автомобільних доріг України, Проектний офіс з розвитку ДПП SPILNO у співпраці з Міжнародною фінансовою корпорацією, Глобальним фондом інфраструктури та Світовим банком;
  • Програма спрямована на залучення 9 мільярдів доларів США приватних інвестицій для відновлення 9000 кілометрів доріг в Україні до 2030 року;
  • очікується, що в рамках Програми буде розпочато до 25 проєктів ДПП на дорогах;
  • уряд вже визначив 6 пілотних ділянок дороги, які буде модернізовано та відремонтовано в рамах Програми протягом 2020-2023 років;
  • очікується, що пілотні тендери на ДПП для одного або двох проєктів будуть оголошені вже восени 2021 року;
  • пілотні ДПП на дорогах стосуватимуться лише існуючих об’єктів (brownfield projects);
  • не передбачається, що проєкти будуть структуровані як толінгові (tolling) концесії;
  • інвестиційною моделлю проєктів буде так званий availability payment contract, який передбачає, що уряд здійснюватиме виплати приватному партнеру в залежності від досягнення певних стандартів ефективності та етапів проєкту.

Хоча запуск Програми ДПП у дорожній галузі, безсумнівно, є амбіційним кроком, лише час покаже, чи зацікавить вона приватних інвесторів та врешті-решт сприятиме укладенню довгострокових контрактів. Одним із останніх кроків для розгортання Програми є внесення змін до бюджетного законодавства з метою забезпечення законодавчої бази для довгострокового фінансування урядових проєктів концесій.

V. Проєкти приватизації в портовому секторі

Ще однією нещодавньою ініціативою уряду стала приватизація об’єктів портової інфраструктури, зокрема майнових комплексів державних стивідорних компаній. Із цією метою три українські морські порти у Скадовську, Білгороді-Дністровську та Усть-Дунайську визначені як пілотні проєкти приватизації.

Тим не менше, оголошений урядом минулого року процес приватизації вищезазначених морських портів постійно затримувався та відкладався. Зокрема, підготовка до запуску проєкту приватизації морського порту Усть-Дунайськ розпочалася в грудні 2019 року, і на сьогоднішній день уряд ще перебуває в процесі його доопрацювання. Нещодавно уряд заявив, що реалізація цього проєкту розпочнеться у другій половині 2021 року. Перспективи приватизації морських портів Скадовськ та Білгород-Дністровськ на сьогодні незрозумілі.

Проте, якщо зусилля уряду будуть прискорені, проєкти приватизації морських портів все ще можуть бути розпочаті в наступні роки.

Перспектива

Сучасні інфраструктурні потреби України вже доволі значні і все продовжують зростати. Незважаючи на потенціал ринків державно-приватного партнерства та приватизації в інфраструктурній сфері України, їхній подальший розвиток значною мірою буде залежати від політичної волі та готовності уряду реалізовувати такі проєкти, незважаючи на постійний опір низки зацікавлених сторін; здатності запропонувати фінансову допомогу для відповідних угод; а також довіри приватних інвесторів до українського режиму.

Більше інформації про досвід, отриманий у результаті пілотних проєктів концесій морських портів, у яких команда Sayenko Kharenko брала активну участь, можна знайти за посиланням.

Поділитися:

Далі Новини
Показати більше