close
МЕНЮ

Новини

23 Жовтня 2013

Новий Закон «Про депозитарну систему України»

Новий Закон «Про депозитарну систему України» (далі – Закон) було прийнято 6 липня 2012 року. Основна частина положень Закону набрала чинності 12 жовтня 2013 року.

Всеукраїнський депозитарій цінних паперів, який до цього часу виконував функції депозитарію в Україні стосовно недержавних цінних паперів, втратив свою ліцензію 10 жовтня 2013 року і до 12 жовтня 2013 року повинен був передати глобальні сертифікати на всі випуски цінних паперів, які він обслуговує, до Центрального депозитарію. Державний Національний депозитарій України, який раніше займався тим, що присвоював міжнародний код випуску цінних паперів і встановлював кореспондентські відносини з іноземними депозитаріями, став «єдиним» Центральним депозитарієм. Хоча Центральний депозитарій і названий в законі «єдиним», насправді у сфері депозитарних послуг залишився ще один гравець. Національний банк зберіг за собою функцію депозитарію стосовно державних цінних паперів та облігацій місцевих позик, тому в Україні продовжують існувати два депозитарії, проте обидва тепер підконтрольні державі. Та, з рештою, Законом передбачається, що державна частка у статутному капіталі Центрального депозитарію має бути зменшена до 25 відсотків плюс одна акція протягом п’яти років.

Ще однією важливою зміною, запровадженою Законом, стало створення Розрахункового центру, що проводитиме розрахунки у день здійснення операції за всіма операціями з цінними паперами на біржах, а також поза біржею. Метою цієї зміни є досягнення здійснення розрахунків у день операції («поставка проти оплати») що стане суттєвим покращенням у порівнянні з діючою системою розрахунків T+3 («операція плюс три дні»).

Деякі коментатори відзначають, що створення Розрахункового центру може призвести до зайвої централізації розрахункової діяльності та ускладнити досягнення здійснення розрахунків за принципом «поставка проти оплати» з мінімальним ризиком. Не дивлячись на те, що кращим рішенням могло б бути наділення самого Центрального депозитарію банківсько-розрахунковими функціями, Закон пропонує інакше рішення.

Усі зберігачі цінних паперів повинні привести свої процедури у відповідність до нового Закону і отримати нові ліцензії. Нові ліцензійні умови були затверджені Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) 14 травня 2013 року.

Закон також має на меті завершення переходу до виключно бездокументарних емісійних цінних паперів. Зокрема, відповідно до Закону всі акції та облігації, та всі інші емісійні цінні папери можуть випускатися лише у бездокументарній формі. З 11 жовтня 2012 року (дати опублікування Закону) не допускається випуск таких цінних паперів у документарній формі.

Закон також намагається забезпечити дематеріалізацію (переведення в бездокументарну форму) акцій випущених у 1990-х та на початку 2000-х років багатьма акціонерними товариствами (далі – АТ) у документарній формі. Цей процес був запущений раніше, з прийняттям Закону «Про акціонерні товариства», яким товариства було зобов’язано перейти до бездокументарної форми ще у 2011 році. Багато з акціонерних товариств або не виконали вимогу закону у встановлений строк, або, перевівши випуск в бездокументарну форму, зіштовхнулися з небажанням дрібних акціонерів платити зберігачам за послуги зі зберігання їх акцій на рахунках в цінних паперах.

Тому Закон встановлює зобов’язання власників дематеріалізованих цінних паперів укласти договір зі зберігачем (та оплатити його послуги) до 12 жовтня 2014 року. Акції порушників не враховуватимуться при визначенні кворуму та голосуванні. Ми вітаємо таке вирішення проблеми так званих «мертвих душ» – акціонерів чи їх спадкоємців, які втратили зацікавленість до належних їм акцій внаслідок відсутності ринкового попиту на них. Зміни дозволять знизити адміністративні витрати на проведення зборів акціонерів і внесуть юридичну визначеність в питання про статус «непотрібних» акцій. Проте, звертаємо увагу на те, що з набуттям чинності цього положення в акціонерів, чиї пакети наближаються до 25% чи 50% випущених акцій, кількість голосів може перевищити вказані пороги і, теоретично, потягти за собою необхідність отримання дозволу Антимонопольного комітету України на концентрацію.

Поділитися:

Далі Новини
Показати більше