close
МЕНЮ

Новини

Ключові контакти
30 Грудня 2020

Податкова реформа: час привести справи до ладу

Сьогодні, 30 грудня 2020 року, Президент України підписав довгоочікуваний Закон №938-ІХ (реєстраційний номер 4065), який відтермінує дію окремих нововведень так званих «анти-офшорних» законів №466 та №786, що були прийняті раніше цього року. Закон №938-ІХ набуде чинності з наступного дня після його офіційного опублікування, яке, вірогідно, станеться завтра.

Після прийняття «анти-офшорних» законів бізнес-спільнота активно критикувала окремі їхні положення за жорсткість та надмірну радикальність. Тому Закон №938-ІХ є свого роду компромісом з боку держави щодо імплементації таких положень до українського законодавства та передбачає щось на кшталт «перехідного періоду» перед тим, як «анти-офшорні» закони запрацюють на повну.

Чому підписання Закону №938-ІХ – це гарна новина для українського бізнесу?

Як було сказано вище, українська бізнес-спільнота негативно сприйняла низку положень «анти-офшорних» законів. Але головною причиною був не спротив уніфікації податкового законодавства України, а відсутність часу на адаптацію існуючих бізнес та податкових структур до нових вимог.

Зважаючи на це, Закон №938-ІХ відтерміновує найбільш болюче нововведення щодо контрольованих іноземних компаній (КІК) на рік. Так, правила оподаткування КІК будуть застосовуватися до звітних періодів починаючи з 1 січня 2022 року. Водночас перший звіт щодо контрольованих іноземних компаній взагалі можна подати за 2023 рік, включивши до нього інформацію щодо 2022 року. Таким чином, бізнес отримує ще трохи часу, аби перевірити існуючі корпоративні структури на відповідність новим вимогам, розпочати та/або завершити їх реструктуризацію або реалізувати інші стратегії для оптимізації податкового навантаження та зменшення податкових ризиків. Та ще більше часу – аби розібратися у положеннях нового законодавства при його першому застосуванні.

Кінцеві бенефіціарні власники бізнесу також зможуть скористатися можливістю безподаткової ліквідації КІК (тепер – навіть якщо юридично бізнесом володіє номінал). Проте, можливо, безподаткова ліквідація не така вже й безподаткова – звільнивши доходи, отримані в результаті ліквідації, від оподаткування податком на доходи фізичних осіб, неясною залишається ситуація щодо оподаткування такого доходу 1,5 % військовим збором. Остаточну відповідь на це питання ми отримаємо лише після опублікування остаточної редакції законопроєкту, якої, на жаль, на даний момент немає у вільному доступі.

Нарешті, не забули і про концепцію «ділової мети» – згідно з Законом №938-ІХ, дана концепція застосовуватиметься лише для окремих операцій резидентів із певними категоріями нерезидентів та лише з 1 січня 2022 року, а сумнозвісне положення про необхідність «ділової мети» для будь-якої операції з нерезидентом прибирається.

Що з цього для транснаціональних корпорацій?

Та не лише представники українського бізнесу можуть тішитися невеликим презентом до Нового року – низка положень Закону №938-ІХ направлена на пом’якшення жорстких норм «анти-офшорних» законів, які стосувалися, перш за все, нерезидентів:

  • Нові правила щодо оподаткування інвестиційного прибутку від прямого та непрямого продажу українських компаній, вартість яких формується переважно за рахунок нерухомого майна в Україні, починають діяти з 1 січня 2021 року. Тому, можливо, хтось устигне «вскочити в останній вагон потягу» та оподаткує інвестиційний прибуток від продажу українських компаній ще за старими правилами.
  • Положення щодо визнання нерезидентів податковими резидентами України почнуть діяти не раніше 1 січня 2022 року – тепер у бізнесу є вдосталь часу, аби оцінити, де все ж таки знаходиться місце ефективного управління та за необхідності реалізувати стратегії захисту.
  • Крім того, перевірки діяльності нерезидентів, що не мають зареєстрованого представництва, можуть проводитися не раніше 1 липня 2021 року. Таким чином, нерезиденти мають принаймні 6 місяців, аби оцінити супутні ризики та за необхідності або прийняти рішення про реєстрацію представництва, або змінити підхід до діяльності в Україні.
  • Згідно з положеннями Закону №938-ІХ, виплати, отримані від партнерства, трасту або фонду, будуть оподатковуватися, як дивіденди (тобто 9 % ПДФО та 1,5 % військовим збором) та, що найголовніше, лише в періоді, коли такі виплати фактично здійснюються.

«Ложка дьогтю в бочці меду» – класичне правило, яке завжди працює

Не всі положення Закону №938-ІХ спрямовані на пом’якшення існуючих норм та правил або є ініціативою представників бізнесу – деякі з них досить неоднозначні та можуть стати черговим механізмом податкового тиску на платників податку.

Зокрема, як зазначалося вище, Закон №938-ІХ передбачає застосування концепції «ділової мети» до певних операцій із нерезидентами, у тому числі щодо роялті на користь іноземних власників прав інтелектуальної власності. Неважко передбачити, що роялті за користування торговими марками тепер будуть під ще більш прискіпливим контролем податківців.

Або нове положення щодо можливості неврахування або заміни контрольованої операції альтернативою, умови якої, на думку податкових органів, відповідатимуть тим, які б застосовувалися непов’язаними сторонами при наявності розумної економічної причини (ділової мети), передбачене Законом №938-ІХ, – досить розмите формулювання, яке передбачає досить великі повноваження для податківців.

Як зазначалося, зараз остаточної редакції Закону №938-ІХ у вільному доступі немає. Проте як тільки він буде опублікований, ми будемо раді поділитися детальним та практичним аналізом основних положень Закону. Найімовірніше, це станеться вже на початку нового року.

Поділитися:

Далі Новини
Показати більше