close

Новини

Ключові контакти
19 Січня 2020

Податкова революція: Україна запроваджує анти-BEPS

16 січня 2020 року Верховна рада прийняла Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – «Закон»), який багато в чому встановлює в Україні нові правила гри та змінює існуючі підходи до оподаткування.

Закон направлений на масштабне впровадження в Україні положень плану протидії BEPS (Base Erosion and Profit Shifting), забезпечення в Україні податкової прозорості, деофшоризацію, забезпечення принципу превалювання сутності над формою.

Читайте також: Президент України підписав Закон № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».

Наступний крок, який є логічним продовженням обраної податкової стратегії, – забезпечення міжнародного автоматичного обміну інформацією між податковими органами країн, який буде відбуватися за стандартом CRS. Для того, щоб такий обмін запрацював, Україна ще має виконати низку умов, але рух в цьому напрямку вже відбувається. Тож початок роботи CRS – це питання часу, і йдеться про короткострокову перспективу, ймовірно 2021 рік. Як тільки запрацює обмін даними, податкова буде мати всі можливості ефективно контролювати впровадження BEPS українськими резидентами.

Кого стосується прийнятий Закон?

Новий Закон в першу чергу стосується дочірніх компаній транснаціональних корпорацій, які ведуть свою діяльність в Україні, а також вітчизняного великого та середнього бізнесу. Він важливий для юридичних осіб, які мають широкий спектр трансакцій із нерезидентами, а також для бізнесу, бізнес-структура якого має розгалужені «надбудови» в інших юрисдикціях. Закон зачіпає інтереси бенефіціарів, які володіють активами на території України прямо або опосередковано через ланцюг компаній, а також осіб, які в своїх операціях користуються перевагами конвенцій про уникнення подвійного оподаткування. Суттєві зміни стосуються і бізнесу, який працює в Україні через постійні представництва.

Зараз Закон прийнятий Верховною радою і очікує на підпис Президента. Його остаточний текст іще не доступний широкому загалу, тож ми будемо тримати вас в курсі подій та оперативно інформувати про зміни або уточнення.

Що робити далі?

Найбільш відчутні та «болючі» зміни в податкове законодавство, які передбачені Законом, впроваджуються поступово. Зокрема, очікується, що оподаткування КІК та трирівнева звітність з ТЦУ почнуть діяти з 1 січня 2021 року, оподаткування продажу українських активів на рівні іноземних холдингів (яке може мати місце в деяких випадках) починає діяти з 1 липня 2020 року.

Тобто є перехідний період, протягом якого бізнес може переглянути існуючі моделі роботи і перебудувати їх із урахуванням нової реальності відносно безболісно.

Далі звичні бізнес-структури стануть не просто недієвими та обтяжливими, а й токсичними. Ціна стратегії «голову в пісок» занадто дорога. Адже коли всі положення Закону набудуть чинності, і коли запрацює міжнародна система обміну даними (а вона запрацює), ціною зволікання будуть суттєві податкові втрати, штрафи та втрачена репутація, яку не так просто відновити.

Ми будемо раді допомогти вам виробити найбільш ефективну стратегію поведінки в обставинах, які змінюються, та відповісти на будь-які ваші запитання.

З повагою,

Світлана Мусієнко та Катерина Утіралова

Податкова практика Sayenko Kharenko

 

Нижче наводимо короткий огляд TOP-змін, які, на наш погляд, найбільш важливі.

1. Запровадження оподаткування контрольованих іноземних компаній (КІК)

Кому це цікаво?

  • Резидентам України (фізичним та юридичним особам), які володіють чи контролюють іноземні компанії
  • Резидентам України, які здійснюють набуття або відчуження частки в іноземних компаніях

Коли почне діяти?

Правила оподаткування КІК починають діяти з 1 січня 2021 року

За новим Законом фізична або юридична особа, яка є резидентом України та володіє (на ≥ 50 %, а в деяких випадках – 10 %) або фактично контролює іноземну компанію, буде зобов’язана сплатити в Україні податок на прибуток такої компанії. Якщо податок за КІК сплачує фізична особа-резидент, то ставка сягає 19,5 % (18 % + 1,5 %).

Розрахувати розмір прибутку КІК до оподаткування в Україні та суму податку особа зобов’язана сама, враховуючи особливості, встановлені Податковим кодексом. Далі – подати в податкову звіт про КІК разом із завіреною фінансовою звітністю КІК і сплатити податок.

Особа може і не сплачувати податок, якщо підпадає під спеціальні звільнення від оподаткування. Наприклад, якщо загальний сукупний дохід усіх її КІК не більший 2 млн євро на кінець року. Але навіть в такому випадку необхідно подати Звіт про КІК та підтвердити, що обов’язку сплатити податок немає.

Відтепер всі резиденти України зобов’язані спеціально повідомляти податкову про набуття або відчуження частки в іноземній компанії, якщо в результаті таких дій особа стає або перестає бути контролюючою особою, а також повідомляти про заснування або ліквідацію іноземних утворень, які не мають статусу юридичних осіб.

2. Запровадження змін в правилах трансфертного ціноутворення (ТЦУ)

Кому це цікаво?

  • Особам та компаніям, які здійснюють контрольовані операції в розумінні статті 39 Податкового кодексу
  • Постійним представництвам

Коли почне діяти?

Більша частина норм – з дня, наступного за днем опублікування Закону

Можливість податкової направити запит щодо Мастер-файлу – з 1 січня 2021 року

Запроваджена трирівнева модель звітності з ТЦУ:

  • Звіт про контрольовані операції;
  • Майстер-файл;
  • Звіт в розрізі країн.

Крім звіту про КО до 1 жовтня необхідно подавати повідомлення про участь у міжнародній групі компаній. Також знову розширили перелік вимог до змісту Документації з ТЦУ.

Запит на Майстер-файл компанія може отримати, якщо сукупний консолідований дохід міжнародної групи компаній, до якої вона входить, за фінансовий рік ≥ 50 мільйонів євро.

Звіт у розрізі країн компанія подає, якщо сукупний консолідований дохід міжнародної групи компаній > 750 мільйонів євро та якщо одночасно виконується одна зі встановлених вимог. Наприклад,

платник податків є материнською компанією групи або ж материнська компанія уповноважує його на подання звіту у розрізі країн, або ж із юрисдикцією материнської компанії немає дієвого механізму обміну звітами у розрізі країн (перелік таких юрисдикцій сформують окремо).

Встановлені спеціальні правила перевірки відповідності принципу «витягнутої руки» для операцій із сировинними товарами (за котирувальними цінами).

Поріг для визнання осіб пов’язаними для цілей ТЦУ підняли до 25 %, це відповідає міжнародним стандартам методології ТЦУ.

Платник податків може здійснювати самостійне коригування результатів КО на пільгових умовах не тільки якщо результати КО не відповідають принципу «витягнутої руки» (це було і раніше), але і якщо в КО застосовуються умови, які «не відповідають розумній економічній причині (діловій меті)».

Передбачений механізм для здійснення платником податків пропорційного коригування з ТЦУ, якщо його контрагент у контрольованій операції здійснив коригування результатів операцій у своїй юрисдикції.

3. Запровадження критерію визначення «розумної економічної причини (ділової мети)»

Кому це цікаво?

Всім резидентам України та нерезидентам, які здійснюють господарські операції на території України

Коли почне діяти?

З дня, наступного за днем опублікування Закону

Новий Закон затверджує поняття «розумної економічної причини (ділової мети)», що передбачає приріст (збереження) активів платника податків чи їхньої вартості, створення умов для такого приросту або збереження в майбутньому. Розумна економічна причина (ділова мета) має бути присутня в кожній господарській операції.

Окремо Законом встановлені критерії, за яких будь-яку операцію, навіть таку, що належним чином оформлена, можна вважати позбавленою розумних економічних причин її проведення. Зокрема, якщо головною ціллю або однією з головних цілей операції та/або її результатом є несплата або неповна сплата податків, або якщо в зіставних умовах особа не була б готова придбати (продати) такі роботи (послуги), нематеріальні активи, інші предмети господарських операцій, відмінні від товарів, у непов’язаних осіб.

Відповідно, результат до оподаткування платника податків збільшується на суму витрат, понесених при здійсненні операцій з нерезидентами, якщо такі операції не мають ділової мети. Доводити відсутність ділової мети має податкова.

4. Зміни в порядку застосування пільг за міжнародними договорами про уникнення подвійного оподаткування. Доповнили визначення «бенефіціарний власник»

Кому це цікаво?

  • Платникам податків, які використовують пільгові умови оподаткування за міжнародними угодами
  • Платникам податків, які виплачують проценти, дивіденди, роялті

Коли почне діяти?

З дня, наступного за днем опублікування Закону

Відтепер в Податковому кодексі передбачено, що податкові вигоди за міжнародними угодами не застосовуються, якщо головною або переважною метою здійснення господарської операції було безпосереднє або опосередковане отримання таких вигід – звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку.

Водночас перевагу мають формулювання, встановлені міжнародною угодою. Зокрема і в питанні аналізу, чи має особа бути бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу, щоб застосовувати податкові вигоди.

Розширили визначення «бенефіціарного власника» для цілей застосування пониженої ставки при виплаті процентів, дивідендів, роялті. Тепер на рівні Податкового кодексу закріплено, що особа, яка отримує виплати, повинна бути вигодоотримувачем і фактично розпоряджатися доходом. Також встановлений невиключний перелік ознак, які вказують на те, що особа не є бенефіціарним власником доходу.

Дозволяється наскрізний підхід до застосування угод, коли дохід виплачується особі, яка не є бенефіціарним власником доходу, однак, застосовуються положення угоди з юрисдикцією, де зареєстрований справжній бенефіціарний власник доходу. Сам же нерезидент має довести, що він є справжнім бенефіціарним власником.

5. Запроваджується оподаткування приросту капіталу в структурованих за кордоном M&A угодах з українськими активами

Кому це цікаво?

Платникам податків, які відчужують частку (акції) іноземної компанії, і водночас ≥ 50 % вартості такої частки формуються за рахунок часток в українській юридичній особі, та ≥ 50 % вартості таких часток складає вартість нерухомого майна, що розташоване в Україні

Коли почне діяти?

З 1 липня 2020 року

Запроваджується оподаткування прибутку від продажу акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав в іноземних компаніях, якщо одночасно виконуються наступні умови:

  • у будь-який момент продовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав іноземної юридичної особи на 50 % і більше утворюється за рахунок акцій, часток в українській юридичній особі, які належать зазначеній іноземній юридичній особі прямо або опосередковано, та
  • у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість акцій, часток в українській юридичній особі на 50% і більше утворюється за рахунок нерухомого майна, яке розташовано в Україні та належить такій українській юридичній особі або використовується такою українською юридичною особою на підставі договору довгострокової оренди, фінансового лізингу чи аналогічного договору.

6. Суттєво розширено визначення «постійного представництва»

Кому це цікаво?

Нерезидентів, які здійснюють діяльність в Україні через комерційне або некомерційне представництво

Коли почне діяти?

З дня, наступного за днем опублікування Закону

Новим Законом розширено поняття «постійного представництва», введено додаткові критерії, що дозволяють визначити постійне представництво.

Зокрема, постійне представництво утворюється, якщо має місце надання послуг нерезидентом (у тому числі консультаційних, але крім послуг із надання персоналу), через співробітників, найнятих ним для таких цілей, якщо така діяльність провадиться в Україні протягом періоду або періодів, загальна тривалість яких становить понад 183 дні, у будь-якому 20-місячному періоді.

Також постійним представництвом вважається діяльність осіб, які на підставі договору, іншого правочину або фактично мають та звичайно реалізують повноваження вести переговори щодо суттєвих умов правочинів, внаслідок чого нерезидентом укладаються договори без суттєвої зміни таких умов, та/або мають і реалізують право укладати договори від імені нерезидента у разі, якщо зазначена діяльність здійснюється особою в інтересах, за рахунок та/або на користь виключно одного нерезидента або пов’язаних із ним осіб – нерезидентів. Встановлено, що про наявність в особи фактичних повноважень здійснювати в інтересах, за рахунок та/або на користь нерезидента діяльність, яка має ознаки постійного представництва, може, зокрема, але не виключно, свідчити:

  • надання нерезидентом обов’язкових до виконання вказівок (у тому числі засобами електронного зв’язку або шляхом передачі електронних носіїв) та їх виконання особою;
  • наявність у особи та використання нею електронної адреси корпоративної електронної пошти нерезидента та/або його пов’язаних осіб для комунікації з нерезидентом та/або з третіми особами, з якими нерезидент вже уклав або в подальшому буде укладати договори або інші правочини;
  • реалізація особою права володіння або розпорядження запасами (товарами) або іншими активами нерезидента в Україні або їхньою значною часткою на підставі відповідних вказівок нерезидента;
  • наявність у особи приміщень, орендованих від власного імені для зберігання майна, придбаного за рахунок нерезидента, або яке належить нерезиденту або третім особам та підлягає передачі третім особам за вказівкою нерезидента, або для інших цілей, визначених нерезидентом.

7. Змінені правила розрахунку інвестиційного прибутку

Кому це цікаво?

  • Платникам податків, які продають або придбавають інвестиційні активи у нерезидентів
  • Платники податків, які придбавають цінні папери, деривативи

Коли почне діяти?

З дня, наступного за днем опублікування Закону

Якщо платник податків продає або придбаває інвестиційний актив у нерезидента-пов’язаної особи або у нерезидента, зареєстрованого в «низькоподатковій» юрисдикції, діє спеціальне правило для визначення доходів і витрат у таких операціях. А саме, при продажу активу дохід має бути не нижчим за звичайну ціну, при придбанні витрати мають бути не вищі звичайних цін.

Виняток передбачений на випадок, якщо покупцем активу є КІК, а продає актив контролююча особа. В такому випадку оподаткування доходу буде відбуватися за правилами КІК.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку формує список емітентів, що мають ознаки фіктивності. Якщо платник податків протягом року придбаває цінні папери або деривативи в емітентів, які на момент укладання угоди включені в цей список, витрати на придбання не враховуються при визначенні фінансового результату платника податків.

8. Суттєво розширили визначення «дивідендів»

Кому це цікаво?

  • Платникам податків, які здійснюють виплату або отримують дивіденди
  • Платникам податків, які здійснюють контрольовані операції відповідно до статті 39 Податкового кодексу
  • Платникам податків, які здійснюють виплату нерезиденту у зв’язку зі зменшенням статутного капіталу, викупом юридичною особою корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходом учасника зі складу товариства або здійснюють аналогічну операцію між юридичною особою та її учасником у розмірі, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи

Коли почне діяти?

З 1 січня 2021 року

До «дивідендів» прирівняли платежі в негрошовій формі на користь засновників або учасників, які здійснюються у зв’язку з розподілом чистого прибутку (раніше виняток стосувався лише виплат у грошовій формі).

Також у випадку, коли в операціях платників податків із пов’язаними особами або контрагентами, зареєстрованими в «низькоподаткових» юрисдикціях, є частина вартості, що не відповідає принципу «витягнутої руки», ця частина вважається дивідендами. Зокрема, в таких операціях до дивідендів прирівняли:

  • суми доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права), що виплачуються на користь нерезидента, понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
  • вартість товарів, робіт, послуг (крім цінних паперів та деривативів), що придбаваються у нерезидентів понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
  • сума заниження вартості товарів, робіт, послуг, які продаються нерезидентам у контрольованих операціях, порівняно із сумою, яка відповідає принципу «витягнутої руки».

Також до дивідендів прирівнюється виплата в грошовій або негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника або учасника – нерезидента України – у зв’язку зі зменшенням статутного капіталу, викупом юридичною особою корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходом учасника зі складу господарського товариства або іншої аналогічної операції між юридичною особою та її учасником у розмірі, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи.

9. Змінені правила розрахунку «тонкої капіталізації»

Кому це цікаво?

Платникам податків, які для цілей оподаткування розраховують різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій

Коли почне діяти?

З 1 січня 2021

Встановлені нові правила розрахунку «тонкої капіталізації». Зокрема, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями (крім процентів, що підлягають капіталізації до моменту введення відповідного активу до експлуатації) понад 30 % суми розрахованого об’єкта оподаткування податком на прибуток періоду, в якому нараховуються проценти, збільшеного на суму фінансових витрат за даними фінансової звітності та суми амортизаційних відрахувань того ж періоду. При визначенні об’єкта оподаткування не враховується від’ємне значення об’єкта оподаткування минулих податкових років.

Тепер правила «тонкої капіталізації» також враховують ситуацію, коли сума процентних витрат перевищує рівень витрат, що відповідає принципу «витягнутої руки».

10. Збільшено ліміти для фізичних осіб-підприємців

Кому це цікаво?

Фізичним особам-підприємцям 1-ї, 2-ї та 3-ї групи

Коли почне діяти?

З дня, наступного за днем опублікування Закону

Новим Законом встановлені наступні ліміти річного доходу для 1-ї, 2-ї та 3-ї групи фізичних осіб-підприємців:

  • для 1-ї групи – 1 млн грн;
  • для 2-ї групи – 5 млн грн;
  • для 3-ї групи – 7 млн грн.

 

Поділитися:

Далі Новини
Показати більше