SK дайджест зі сталого розвитку

Що таке сталий розвиток? У 1987 році Комісія Брундтланд ООН визначила сталий розвиток як «задоволення потреб теперішнього часу без шкоди для здатності майбутніх поколінь задовольняти свої власні потреби». Для бізнесу застосування стратегій і практик сталого розвитку означає такі речі:

  • задоволення інтересів підприємства та зацікавлених сторін;
  • раціональне використання природних ресурсів;
  • захист від кліматичних, соціальних та економічних ризиків у довгостроковій перспективі.

Гостра потреба в сталому розвитку вже очевидна. Негативні наслідки від кліматичних змін вже прямо впливають не лише на 70% усіх галузей світової економіки, але й на окремі підприємства. У 2019 році вперше банкрутство постачальника електроенергії було пов’язано з неналежними діями і заходами в аномальних кліматичних умовах вітру і засухи, оскільки обрив ліній і повалення стовпів електропередачі постачальника спричинили масштабні лісові пожежі, що призвело до людських жертв і значних матеріальних збитків

Що означає сталий розвиток для України? Україна має адаптуватися в умовах глобального прийняття політик у сфері сталого розвитку. Так, 79 країн уже сформували політики зі сталого споживання та виробництва. Україна має низку зобов’язань, що закріплені у Паризькій кліматичній угоді, Угоді про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Договорі про заснування Енергетичного Співтовариства. Прикладом економічного виклику для України є Європейський зелений курс, який встановлює прагнення ЄС досягти кліматичної нейтральності до 2050 року. Курс передбачає прикордонне вуглецеве коригування (CBAM), що включатиме низку інструментів, які кидають виклик українському бізнесу: вуглецевий податок, поширення Схеми торгівлі викидами, новий митний збір. CBAM може призвести до втрати українськими експортерами в металургійному секторі 105-200 млн євро на рік.

Що це означає для бізнесу? За умов дотримання нових вимог Європейського зеленого курсу український бізнес може зайняти нові ринки, які будуть звільнені від неконкурентної вуглецевомісткої продукції з третіх країн. Модернізація виробничих потужностей можлива за підтримки держав-членів ЄС або з використанням коштів відповідних фондів (наприклад, програма «Горизонт 2020» вже надала 31,8 млн євро за 182 грантами з 2014 по 2020 роки).

Окрім дотримання вимог українського законодавства та пристосування до змін на зовнішніх ринках, бізнес має дбати про власний захист від негативного впливу кліматичних змін та економічних криз. Так, підприємства, які враховують сталий розвиток у своїх практиках отримують на 18 % більше прибутку з інвестицій. Водночас,  майже три з десяти компаній помічають операційні наслідки від кліматичних лих (пошкодження об’єктів, перебої в роботі персоналу), значне подорожчання сировини.

Що містить цей огляд? Цей огляд здійснюється для того, щоб вчасно та інформативно сповіщювати про зміни у сфері кліматичного, екологічного і сталого розвитку – а саме: нормативні та регуляторні зміни у сфері господарювання, стан виконання Україною міжнародних зобов’язань у сфері сталого розвитку, досвід українських і міжнародних компаній у впровадженні інструментів сталого розвитку.

Галузеве законодавство

У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт Кабінету Міністрів України щодо посилення відповідальності за кримінальні правопорушення проти довкілля № 6148, від 07.10.2021 р., в якому:

  • передбачено кримінальну відповідальність за відсутність оцінки впливу на довкілля/ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами/порушення ліцензії, що мало тяжкі наслідки, спричинило шкоду здоров’ю або загибель людини;
  • запропоновано підвищення штрафу за приховування, ненадання або надання завідомо неправдивої інформації про стан довкілля (51 000 – 68 000 грн.);
  • посилено відповідальність за засмічення, псування відходами та забруднення земель, водних об’єктів, атмосферного повітря, порушення законодавства про пестициди та агрохімікати;
  • встановлення відповідальності за порушення вимог провадження діяльності, повʼязаної з озоноруйнівними речовинами та фторованими парниковими газами; незаконне ввезення/вивезення в/з України об’єктів тваринного або рослинного світу.

Законопроєкт Кабінету Міністрів України щодо посилення відповідальності у сфері охорони природи, використання природних ресурсів № 6175, від 13.10.2021 р. передбачає збільшення штрафних санкцій довгого переліку адмін.порушень у сфері природокористування і захисту довкілля (таких як порушення правил водокористування, засмічення вод, порушення умов зняття, збереження i використання родючого шару ґрунту, забруднення атмосферного повітря та ін.).

Законопроєкт Кабінету Міністрів України «Про екологічне страхування» № 6018, від 09.09.2021 р. передбачає обов’язкове страхування відповідальності за шкоду, заподіяну державі, життю, здоров’ю та майну фізичних, юридичних осіб та ФОП унаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Це стосується суб’єктів господарювання, віднесених до високого ступеня ризику відповідно до критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності. Критерії також визначатимуть періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Держекоінспекцією. Екологічне страхування здійснюється страховиком-членом Бюро екологічного страхування, умови створення і діяльності якого передбачені законопроєктом.

Передбачено, що кошти Бюро можуть спрямовуватися на фінансування попереджувальних заходів для зменшення ймовірності настання страхових випадків у майбутньому у суб’єктів господарювання, щодо яких за останні три роки не було страхових випадків.

За порушення встановлених у законопроєкті норм передбачено можливість часткової або повної зупинки діяльності суб’єкта господарювання.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроєкту під обов’язкове екологічне страхування потенційно підпадають 14 тисяч компаній.

До законопроєкту № 6018 зареєстровано два альтернативних законопроєкти (№№ 6018-1 і 6018-2, від 29.09.2021 р.).

21 жовтня Верховна Рада України прийняла Закон Про енергетичну ефективність, який раніше було зареєстровано як законопроєкт № 4507, від 17.12.2020 р.

Закон передбачає:

  • встановлення цільового показника щорічного скорочення споживання енергії та у разі його недосягнення – запровадження схеми зобов’язань з енергоефективності, за якої електро- і газопостачальники мають досягти встановленого для кожного з них показника щорічного скорочення споживання енергії;
  • вимоги до екодизайну продуктів;
  • засади енергетичного аудиту та енергетичного менеджменту;
  • стимулювання енергоефективності у сферах передачі та розподілу електроенергії, природного газу, теплопостачання;
  • вимоги до енергосервісу.

Закон встановлює відповідальність за порушення законодавства у сфері енергоефективності: за недосягнення цільового показника щорічного скорочення споживання енергії – штраф до 1,02 млн грн; за порушення вимог проведення оцінки потенціалу енергоефективності – штраф до 510 000 грн.

21 жовтня Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до Закону України «Про альтернативні види палива» щодо розвитку виробництва біометану», який раніше було зареєстровано як законопроєкт № 5464, від 05.05.2021 р. Закон передбачає визначення біометану, створення реєстру біометану, запровадження гарантії походження біометану.

Постановою № 1065, від 11.10.2021 р. Кабінет Міністрів України затвердив Положення про Єдину екологічну платформу «ЕкоСистема», що є загальнодержавною екологічною автоматизованою інформаційно-аналітичною системою забезпечення доступу до екологічної інформації, держателем якої є Міндовкілля. Усі інформаційні ресурси Міндовкілля мають бути інтегровані до цієї системи.

Міжнародний досвід

ООН проголосила доступ до чистого та здорового довкілля фундаментальним правом людини, що вплине на подальшу судову практику.

28 світових гірничо-добувних компаній висловили намір стати кліматично нейтральними до 2050 року, або навіть раніше. Заяву опублікувала Міжнародна рада з видобутку та металів, яка представляє третину світової гірничо-металургійної промисловості. Зобов’язання включає щорічне звітування щодо процесу зменшення викидів у виробництві.

Генеральний директор Maersk, найбільшої у світі транспортної компанії, закликає заборонити будівництво кораблів, що працюють на викопному паливі. Сорен Скоу, голова датського оператора контейнерних перевезень, переконаний, що поступове введення податку на вуглець до  450 долларів за тонну палива сприятиме остаточному переходу на кліматично нейтральні кораблі.

Каліфорнія ухвалює закон про зниження інтенсивності викидів вуглецю при виробництві цементу на 40 % до 2035 року. Виробництво цементу, відповідальне за  8 % викидів, стане предметом формування стратегії досягнення з нульових викидів до 2045 року.

Ford інвестує 11 мільярдів доларів у розширення виробництва автомобілів із нульовими викидами. Компанія збільшить виробничі потужності в Сполучених Штатах, побудувавши автомобільний завод у Теннессі та два заводи з виробництва акумуляторів у Кентуккі.

Сталий розвиток в Україні

Україна візьме участь у конференції ООН зі змін клімату COP26 у Глазго, що відбудеться з 31 жовтня по 12 листопада 2021 року. На цьому міжнародному заході будуть обговорюватися питання кліматичних зобов’язань, декарбонізації та введення вуглецевого податку країнами-учасницями. Очікується, що буде представлено спільну позицію представників бізнесу та влади.

Міндовкілля презентувало ключові пріоритети з реалізації кліматичної політики:

  • Розроблення плану дій з реалізації Національного визначеного внеску (НВВ2);
  • Розроблення цифрової версії Єдиного реєстру з моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів;
  • Моделювання Схеми торгівлі викидами парникових газів;
  • Затвердження Стратегії екологічної безпеки та адаптації України до зміни клімату до 2030 року, розроблення регіональних стратегій і планів дій з адаптації до зміни клімату;
  • Створення Українського кліматичного фонду та реформа екологічних фінансів. Фонд забезпечить цільове використання бюджетних коштів, отриманих з екологічних податків, в проєкти декарбонізації .

Подібні новини

31 Січня 2023

Новини

Анжела Махінова долучилася до роботи Центру інформації про контроль за торгівлею з Росією, створеного Akin Gump
05 Вересня 2022

Новини

Результати спільного дослідження Sayenko Kharenko та Асоціації “IT Ukraine” щодо стану і перспектив релокації ІТ-компаній «Релокація. Новий ІТ-ландшафт України»
29 Липня 2022

Новини

Sayenko Kharenko у шортлисті в рекордній кількості номінацій премії EMEA Tax Awards 2022 
Cookies повідомлення

Ми використовуємо дані cookie, щоб аналізувати поведінку відвідувачів
нашого сайту та покращувати його. Використовуючи наш сайт, ви даєте згоду на дані cookie відповідно до нашої Cookie Policy.