close

Новини

Ключові контакти
10 Серпня 2020

Україна скоригувала податкову реформу

Наприкінці травня Президент України підписав Закон України № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» («Закон №466»).

Одночасно з підписанням закону Президент запропонував внести до нього зміни та удосконалити окремі положення. Відповідні зміни були включені до Закону України № 786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб-підприємців» («Закон №786»). Були очікування, які базувалися на обіцянках влади, що прийнятий Закон відтермінує найбільш болючі для бізнесу нововведення та пом’якшить правила, однак, такі сподівання не виправдалися.

Нижче пропонуємо короткий огляд основних змін до Закону №466, які вносяться новоприйнятим законом. Нагадаємо, що цей закон вступив в силу 8 серпня цього року. Ми також оновили наш основний огляд української податкової реформи з урахуванням змін, ви можете ознайомитись із ним за посиланням.

Правила про контрольовані іноземні компанії (КІК)

Надія на переніс початку застосування правил КІК на 2022 рік не справдилася. Незважаючи на очікування бізнесу та попри те, що текст законопроекту передбачав перенесення, депутати провалили голосування. Правила КІК почнуть діяти з 1 січня 2021 року, тобто перший звітний рік –  2021.

І надалі продовжують лунати обіцянки від полісі-мейкерів, що старт правил КІК ще може бути перенесений, проте, треба розуміти, що це може бути зроблено тільки в рамках іншого закону, який для цього має бути розглянутий та прийнятий парламентом. Виходячи з поточного стану речей та законодавства, яке прийнято на сьогодні, варто орієнтуватися на те, що старт правил КІК відбудеться саме в 2021 році.

Отже, вперше звіт про КІК (за 2021 рік) необхідно буде подати у 2022 році.

Перехідний період, упродовж якого будуть застосовуватись певні особливості правил КІК (зокрема, звільнення від відповідальності та підвищений поріг володіння у 25 %), буде тривати протягом 2021-2022 років.

Окрім того, до кінця 2021 року продовжена можливість прийняття рішення про «безподаткову» ліквідацію КІК, що робить її привабливою опцією для українських контролюючих осіб, які бажають звільнитися від зайвих елементів в іноземних структурах. Однак, враховуючи певні неузгодженості закону, перед впровадженням даної опції рекомендуємо проаналізувати як процедуру такої ліквідації, так і певні «підводні камені», на які слід звернути увагу під час її реалізації.

Постійні представництва

Дата впровадження нових правил щодо постійних представництв залишилася також незмінною – 23 травня 2020 року.

Ділова мета

Запровадження тесту ділової мети не перенесли у часі рівно як і не змінився обсяг застосування нових правил (законопроект до голосування передбачав можливість звузити дію тесту лише до операцій з певними видами нерезидентів). Тобто наявність розумної економічної (ділової мети) в господарських операціях є обов’язковою для операції з будь-якими нерезидентами, в іншому випадку, податкові органи можуть вважати це підставою для неврахування витрат для цілей податку на прибуток в рамках таких операцій.

Водночас, позитивним моментом є те, що новий Закон дещо звужує дискрецію податкових органів у питанні визначення, які ж із господарських операцій не мають «ділової мети» і дає платникам податкам більше можливостей для захисного маневру.

Оподаткування операції з продажу українських активів, вартість яких утворилася за рахунок нерухомого майна, що розташовано в  Україні

Механізм, який за Законом №466 був розповсюджений тільки на непрямий продаж українських активів, вартість яких утворилася за рахунок нерухомого майна, шо розташовано в України (тобто коли нерезидент відчужує належну йому частку в іноземній компанії іншому нерезиденту), буде застосовуватись також до прямого продажу – тобто у разі, коли нерезидент відчужуватиме іншому нерезиденту частку безпосередньо в українській компанії, вартість якої на 50 % і більше утворюється за рахунок нерухомого майна, яке розташовано в Україні та належить українській компанії або використовується нею на підставі договору довгострокової оренди, фінансового лізингу чи аналогічного договору.

Даний механізм в частині непрямого продажу активів вже почав працювати з 1 липня 2020 року. Зміни стосовно його застосування для прямого продажу внесені в Податковий кодекс і набирають чинності разом із Законом № 786 тобто з 8 серпня цього року.

Крім того залишилася новела, відповідно до якої при продажу українських активів, вартість яких сформована нерухомістю в Україні, покупець-нерезидент стає податковим агентом продавця щодо прибутків нерезидента-продавця і має стати на облік та утримати податок. Поки що практичні аспекти застосування цієї норми визивають питання.

«Конструктивні» дивіденди

Перелік платежів, що прирівнюються до дивідендів з метою оподаткування («конструктивні» дивіденди), не буде змінений. Натомість до «конструктивних» дивідендів не застосовуватиметься авансовий внесок з податку на прибуток. Як і було передбачено Законом №466, правила про «конструктивні» дивіденди наберуть чинності з 1 січня 2021 року.

Поділитися:

Далі Новини
Показати більше