Україна змінює законодавство у сфері відновлюваної енергетики

Вступ

Останнім часом до нормативно-правових актів у сфері відновлюваної енергетики було внесено багато змін. Найближчим часом також очікується прийняття нових нормативно-правових актів щодо відновлюваної енергетики.

I. Останні зміни до законодавства у сфері відновлюваної енергетики

1. Внесення змін до Порядку встановлення, перегляду та припинення дії «зеленого» тарифу

14 січня 2020 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), прийняла постанову № 158, яка вносить зміни до Порядку встановлення, перегляду та припинення дії «зеленого» тарифу на електричну енергію для суб’єктів господарської діяльності, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, та приватних домогосподарств, генеруючі установки яких виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії (Порядок). Зміни стосуються вимог до документів, які подаються для встановлення «зеленого» тарифу, права НКРЕКП відмовити у встановленні «зеленого» тарифу, а також права НКРЕКП призупиняти розгляд заяви про встановлення «зеленого» тарифу.

Які основні зміни?

  • Уточнено вимоги до документів, які подаються для встановлення «зеленого» тарифу, в тому числі для встановлення «зеленого» тарифу для дахових сонячних електростанцій:
    – пояснювальна записка з детальною інформацією про суб’єкта господарювання повинна також містити інформацію про корисний відпуск електричної енергії;
    – зведений кошторис фактичних витрат будівництва об’єкта ВДЕ повинен також включати вартість приєднання до електричних мереж;
    – у разі подання копії сертифіката, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об’єкта ВДЕ проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації, також подається відповідний акт готовності до експлуатації;
    – у разі звернення суб’єкта господарювання щодо встановлення «зеленого» тарифу на електричну енергію, що виробляється з дахової або фасадної сонячної електростанції, до заяви щодо встановлення «зеленого» тарифу додаються документи, які підтверджують, що споруди/будівлі, на дахах та/або фасадах яких вмонтований (встановлений) такий об’єкт ВДЕ, є капітальними (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно тощо).
  • Встановлено строк для письмового повідомлення від НКРЕКП про залишення заяви щодо встановлення «зеленого» тарифу без розгляду. НКРЕКП повідомляє ліцензіата в письмовій формі протягом 15 календарних днів.
  • Порядок доповнено можливістю для НКРЕКП відмовити у встановленні «зеленого» тарифу. Якщо після залишення заяви без розгляду суб’єкт господарювання повторно звернувся до НКРЕКП із заявою щодо встановлення «зеленого» тарифу та доданими до неї документами, в яких не усунуті зауваження, що стали підставою для залишення заяви без розгляду, НКРЕКП має право прийняти рішення про відмову у встановленні «зеленого» тарифу.
  • Порядок доповнено можливістю для НКРЕКП призупиняти розгляд заяви щодо встановлення «зеленого» тарифу у разі необхідності отримання додаткових роз’яснень та/або матеріалів від уповноважених органів або ліцензіата. Це слід враховувати майбутнім виробникам ВДЕ, оскільки фактичний строк розгляду документів для встановлення «зеленого» тарифу може перевищувати 30-денний строк.

Вищезазначені зміни до Порядку набрали чинності 21 січня 2020 року.

2. Скасування звільнення від сплати ПДВ щодо обладнання для відновлюваної енергетики

16 січня 2020 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (Закон про внесення змін до Податкового кодексу). Закон про внесення змін до Податкового кодексу скасував звільнення від сплати ПДВ, яке раніше застосовувалося до імпорту в Україну певного обладнання для сонячних та вітрових електростанцій. Тому імпортні операції щодо такого обладнання, які будуть здійснюватися після набрання чинності законом, будуть об’єктом оподаткування ПДВ за загальною ставкою 20%. ПДВ буде включено до ціни імпорту обладнання. Незважаючи на ці зміни, імпортери матимуть право на включення ввізного ПДВ до суми податкового кредиту з ПДВ.

II. Нормативно-правові акти, які можуть бути прийняті найближчим часом

1. Закон України щодо систем накопичення електричної енергії, або «energy storage»

Наприкінці 2019 року було зареєстровано два законопроекти по системах накопичення електричної енергії:

– законопроект № 2496 від 26 листопада 2019 року про забезпечення енергетичної безпеки та гнучкості енергосистеми, реальної конкуренції, декарбонізації економіки, зниження цін споживання електричної енергії (щодо систем накопичення енергії) (Законопроект № 2496);
– законопроект № 2582 від 12 грудня 2019 року про внесення змін до Закону України «Про ринок електричної енергії» (щодо енергетичної безпеки, балансування енергосистеми та системи накопичення енергії) (Законопроект № 2582).

Законопроект № 2496 та Законопроект № 2582 абсолютно різні, хоча спрямовані на регулювання систем накопичення електричної енергії. Жоден із Законопроектів ще не був затверджений Комітетом Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг. Однак робоча група Комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг із запровадження систем накопичення електричної енергії розглядала Законопроект № 2582.

Зміни в ст. 71 Закону «Про ринок електричної енергії» за Законопроектом   № 2582 передбачають можливість використання систем накопичення електричної енергії виробниками відновлюваної енергетики в рамках балансуючої групи ДП «Гарантований покупець». Ці зміни можуть бути корисними у разі запровадження повної відповідальності за баланс для виробників ВДЕ.

До сильних сторін Законопроекту № 2582 можна віднести наступне:

– Законопроект № 2582 містить визначення системи накопичення електричної енергії та оператора системи накопичення як учасника ринку електричної енергії;
– Законопроектом № 2582 пропонується доповнити умови проведення конкурсної процедури на будівництво генеруючих потужностей в ст. 29 Закону «Про ринок електричної енергії» будівництвом систем накопичення електричної енергії. Це дозволить застосовувати стимули для будівництва систем накопичення, такі як: встановлення плати за послугу, відведення земельних ділянок, використання механізмів державно-приватного партнерства, а також надання державної допомоги;
– Законопроект № 2582 містить умови, які визначають статус операторів систем накопичення електричної енергії та умови ліцензування цієї діяльності.

Незважаючи на важливість прийняття закону для регулювання систем накопичення електричної енергії, зареєстровані у Верховній Раді Законопроекти № 2496 та № 2582 ще потребують обговорень та доопрацювання. Важливо також враховувати принципи використання систем накопичення електричної енергії в країнах ЄС. Зокрема, експлуатація систем накопичення електричної енергії оператором системи передачі (ОСП) та оператором системи розподілу (ОСР) в країнах ЄС дозволяється тільки для їхніх власних потреб. Тому ОСП та ОСР не можуть бути операторами систем накопичення на ринку електричної енергії. Проте, Законопроект № 2582 передбачає можливість для ОСП експлуатувати системи накопичення електричної енергії потужністю до 250 МВт в тих випадках, коли відсутні інші пропозиції на ринку. Такі умови Законопроекту № 2582 свідчать про відсутність конкуренції на ринку та суперечать принципам функціонування ринку електричної енергії.

Прийняття в 2020 році закону про стимулювання систем накопичення електричної енергії буде найбільш очікуваним для багатьох учасників ринку електричної енергії.

2. Порядок ліцензування видів господарської діяльності, державне регулювання яких здійснюється НКРЕКП

20 січня 2020 року НКРЕКП опублікувала на своєму офіційному веб-сайті проект постанови НКРЕКП «Про затвердження Порядку ліцензування видів господарської діяльності, державне регулювання яких здійснюється НКРЕКП» (Проект Порядку ліцензування).

Проект Порядку ліцензування був розроблений НКРЕКП у зв’язку з прийняттям Верховною Радою Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення конституційних принципів у сферах енергетики та комунальних послуг» від 19 грудня 2019 року № 394-IX (Закон № 394-IX), майже всі положення якого набрали чинності 29 грудня 2019 року. Закон № 394-IX передбачає, що Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності» не поширюється на ліцензування діяльності у сфері електроенергетики та на ринку природного газу та на іншу діяльність, ліцензування якої здійснює НКРЕКП (це положення набирає чинності через 2 місяці з дня опублікування Закону № 394-IX).

Проект Порядку ліцензування визначає процедуру видачі, переоформлення, зупинення та анулювання ліцензій та інші питання, пов’язані з ліцензуванням видів господарської діяльності, державне регулювання яких здійснюється НКРЕКП.

Фізичні та юридичні особи, їхні об’єднання можуть надавати зауваження та пропозиції до Проекту Порядку ліцензування до 18 лютого 2020 року (включно) у письмовому та/або електронному вигляді.

3. Вимоги щодо заборони та запобігання зловживанням на оптових енергетичних ринках

26 грудня 2019 року НКРЕКП опублікувала на своєму офіційному веб-сайті проект постанови НКРЕКП «Про затвердження Вимог щодо заборони та запобігання зловживанням на оптових енергетичних ринках» (Проект Вимог).

Відповідно до положень:

– ч. 2 ст. 1 Закону України «Про ратифікацію Протоколу про приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства» та
– рішення Ради Міністрів Енергетичного Співтовариства № 2018/10/MC-EnC від 29 листопада 2018 року,

як Договірна Сторона Договору про заснування Енергетичного Співтовариства, Україна зобов’язана здійснити транспозицію та імплементацію адаптованої версії Регламенту (ЄС) № 1227/2011 від 25 жовтня 2011 року щодо цілісності та прозорості оптового енергетичного ринку (Регламент).

Проект Вимог був розроблений НКРЕКП на виконання міжнародних зобов’язань України щодо транспозиції Регламенту для сприяння відкритій та чесній конкуренції на оптовому енергетичному ринку на користь кінцевих споживачів електричної енергії та природного газу.

Проектом Вимог визначаються:

– вимоги щодо заборони та запобігання зловживанням на енергетичних ринках;
– вимоги щодо розкриття інсайдерської інформації;
– вимоги щодо реєстрації учасників енергетичних ринків;
– вимоги щодо поводження з конфіденційною інформацією.

Фізичні та юридичні особи, їхні об’єднання можуть надавати зауваження та пропозиції до Проекту Вимог до 27 січня 2020 року (включно) у письмовому та/або електронному вигляді.

Висновки

Виробники ВДЕ повинні враховувати останні законодавчі зміни, зокрема, під час процедури встановлення «зеленого» тарифу та планування імпортних операцій з енергетичним обладнанням для сонячних та вітрових електростанцій в Україну, а також слідкувати за прийняттям нових нормативно-правових актів найближчим часом.

Якщо ви маєте бажання детальніше обговорити питання, які розглядаються в цьому документі, будь ласка, звертайтеся до команди практики енергетики Sayenko Kharenko.

Інформація, що міститься в цьому документі, призначена виключно для інформаційних цілей, не є юридичним або іншим професійним висновком і не може замінити конкретний професійний висновок з урахуванням конкретних обставин.

Подібні новини

23 Серпня 2022

Новини

Sayenko Kharenko створила комплексний огляд підходів до оподаткування у різних країнах
29 Липня 2022

Новини

Sayenko Kharenko у шортлисті в рекордній кількості номінацій премії EMEA Tax Awards 2022 
21 Липня 2022

Новини

Віталій Оджиковський – новий партнер Sayenko Kharenko
Cookies повідомлення

Ми використовуємо дані cookie, щоб аналізувати поведінку відвідувачів
нашого сайту та покращувати його. Використовуючи наш сайт, ви даєте згоду на дані cookie відповідно до нашої Cookie Policy.