Нова система державного нагляду (контролю): що варто знати бізнесу
Верховна Рада ухвалила новий закон про державний нагляд (контроль), який закріплює ризик-орієнтований підхід до перевірок, розширює права бізнесу під час їх проведення та запроваджує інструменти добровільного аудиту. Зміни набирають чинності після припинення або скасування воєнного стану.
08 квітня 2026 року Верховна Рада прийняла Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю)» (законопроєкт № 14030) (далі – Закон), який замінює попередній базовий закон у цій сфері. Документ є частиною законодавчого пакета Ukraine Facility, виконання якого є умовою доступу України до макрофінансової підтримки Європейського Союзу.
Закон уніфікує процедуру проведення заходів державного нагляду (контролю), закріплює ризик-орієнтований підхід та гармонізує національне законодавство з європейськими стандартами у сфері регуляторної діяльності.
Передумови прийняття Закону
Прийняття цього закону зумовлене тим, що попередня система державного нагляду була орієнтована переважно на пошук формальних порушень і накладення штрафів, що створювало надмірний адміністративний тиск на підприємців, генерувало корупційні ризики та суттєво гальмувало розвиток бізнесу. Очікується, що створення нової системи державного нагляду сприятиме встановленню сприятливого та передбачуваного середовища для провадження господарської діяльності, розвитку малого й середнього підприємництва та залученню інвестицій.
Ключові зміни
Закон запроваджує низку системних інновацій для бізнесу:
Розширюється функціонал єдиної цифрової системи державного нагляду. Закон вводить інтегровану інформаційно-комунікаційну систему державного нагляду (контролю) з особистим електронним кабінетом суб’єкта господарювання. Через неї мають відображатися плани перевірок, накази, направлення, акти, приписи, санкції, результати оскарження, судові рішення, відомості про аудиторів і позитивні аудиторські висновки тощо. Значна частина цієї інформації буде відкритою та безоплатною.
Ризик-орієнтований підхід до планових перевірок зберігається, але стає більш формалізованим і прозорим. Закон деталізує підхід до визначення ступеня ризику та прив’язує до нього періодичність планових заходів: для суб’єктів із високим ступенем ризику – не частіше 1 разу на рік, із середнім – раз на 3 роки, з незначним – раз на 5 років. Якщо критерії ризику у відповідній сфері не затверджені, суб’єкт вважається таким, що має незначний ступінь ризику. Водночас новий закон робить цю модель більш прозорою за рахунок її інтеграції в електронну систему та відображення відповідної інформації в особистому кабінеті суб’єкта господарювання.
Позапланові заходи детально врегульовані. Закон чітко визначає підстави для їх проведення, обмежує предмет перевірки лише питаннями, які стали підставою для такого заходу, і прямо забороняє повторні позапланові заходи за тим самим фактом. Для частини підстав потрібне окреме погодження спеціально уповноваженого органу. Окремо закон встановлює часові межі для позапланового заходу з перевірки виконання припису: такий захід проводиться не раніше останнього дня строку на усунення порушень і не пізніше двох місяців із цього дня. Суб’єкт господарювання має право отримати копії документів, які стали підставою для такого заходу.
Запровадження добровільного аудиту. Суб’єкти господарювання отримають право ініціювати аудит стану своєї діяльності із залученням фахівців відповідного органу державного нагляду або профільної незалежної організації. Це дозволяє виявити та усунути недоліки до початку здійснення планового заходу нагляду без застосування жодних санкцій. Негативний висновок за підсумками такого аудиту не може бути підставою для здійснення позапланових заходів державного нагляду.
Стимулювання страхування відповідальності. Передбачено можливість збільшення періодичності планових перевірок для бізнесу із середнім та незначним ступенем ризику в разі укладення ними договору страхування цивільної відповідальності за завдану шкоду. Водночас суб’єкти з незначним ступенем ризику на період дії договору страхування (укладеного на строк не менш як на один рік) взагалі звільняються від планових заходів нагляду.
Уточнено процедуру тимчасового припинення / відновлення діяльності, робіт, послуг та експлуатації об’єктів за рішенням суду. Окремо закон більш чітко врегульовує порядок тимчасового припинення виробництва, виконання робіт, надання послуг та експлуатації об’єктів за рішенням суду, а також їх подальшого відновлення. Це має практичне значення, зокрема у спорах з ДСНС та іншими органами нагляду, які звертаються до суду з вимогами про зупинення експлуатації об’єктів, оскільки після усунення порушень закон встановлює більш визначений порядок поновлення та строки реагування органу
Закон передбачає спеціальну скорочену процедуру судового провадження в справах за зверненням органів державного нагляду (контролю). Окремо внесено зміни до КАС України, якими запроваджено спеціальні правила розгляду справ за позовами органів державного нагляду (контролю), зокрема щодо застосування заходів реагування та зобов’язання допустити посадових осіб до перевірки. Для таких справ встановлено скорочені строки подання позову і розгляду, а судові рішення підлягають негайному виконанню.
Обов’язкова відеофіксація. Посадові особи органу державного нагляду відтепер зобов’язані фіксувати весь процес здійснення планових або позапланових заходів засобами аудіо-, фото- та відеотехніки.
Запровадження механізму забезпечення проведення перевірок. У разі створення перешкод посадовим особам органів державного нагляду (контролю) суб’єктами господарювання під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) такий орган має право звернутися до суду в порядку, передбаченому КАС України, з вимогою зобов’язати допустити посадову особу до здійснення таких заходів.
Посилено та деталізовано відповідальність посадових осіб органів державного нагляду. Новий закон зберігає базові механізми відповідальності посадових осіб органів державного нагляду, які існували й раніше, але додатково прямо передбачає відповідальність керівника органу за порушення, допущені самим органом, а також пов’язує дисциплінарне реагування з висновками суду і систематичністю порушень. Це робить модель відповідальності не лише майновою, а й більш управлінською та дисциплінарною.
Що варто врахувати бізнесу?
Зміни суттєво розширюють права бізнесу під час перевірок, тому суб’єктам господарювання варто звернути увагу на такі аспекти:
Право на власну відеофіксацію. Бізнес наділений правом самостійно фіксувати процес здійснення перевірки або кожну окрему дію інспекторів засобами аудіо-, фото- та відеотехніки.
Захист від раптових перевірок. Інспектори не можуть розпочати перевірку без керівника чи його представника (якщо ті бажають бути присутніми), за винятком чітко визначених випадків. Закон надає таким особам 4 години, щоб дістатися на підприємство.
Новий механізм відновлення діяльності підприємства після зупинення. Закон встановлює чіткий порядок відновлення діяльності підприємства після усунення порушень. Відтепер орган нагляду зобов’язаний відреагувати на відповідне повідомлення бізнесу у порядку та строки, встановлені законом. Якщо регулятор не приймає рішення про відновлення роботи вчасно, підприємство має право негайно ініціювати судовий розгляд справи про скасування заходів реагування, який розглядається за тими ж пріоритетними правилами, що й саме зупинення.
Добровільний аудит як захист від перевірок. Наявність позитивного добровільного аудиторського висновку є законною підставою для збільшення періоду до наступної планової перевірки в 1,5 раза.
Громадський контроль. Для повного та об’єктивного розгляду скарг бізнесу щодо оскарження рішень або дій інспекторів при органах нагляду створюються Ради з питань державного нагляду (контролю) із залученням громадськості.
Закон набирає чинності з наступного дня після його офіційного опублікування, але вводиться в дію з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні, за винятком окремих його положень.
