Новий закон про органічне виробництво: до чого слід підготуватися суб’єктам господарювання?
30 червня 2026 року Верховна Рада України прийняла євроінтеграційний Закон України «Про державне регулювання органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» («Закон»).[1] Метою прийняття акта є гармонізація українського законодавства з оновленим законодавством ЄС у сфері регулювання органічного виробництва. Потреба прийняття Законуобумовлена значною мірою і тим, що 90% української органічної продукції експортується саме до країн ЄС.[2]
На які категорії продуктів поширюється Закон?
Сфера дії Закону охоплює живих тварин або сільськогосподарську продукцію, не піддану переробці, зокрема насіння та садивний матеріал, сільськогосподарську продукцію, піддану переробці, яка є харчовим продуктом, корми, низку іншої продукції, що відповідає умовам Закону (бджолиний віск, дріжджі, сіль, ефірні олії, природні смоли тощо). Виробництво та обіг зазначених категорій продукції підлягають сертифікації.
Закон не поширюється на продукцію, призначену для власного споживання, парфумерну та косметичну продукцію, лікарські засоби, продукцію, вироблену з водних біоресурсів, які належать до тварин, та продукцію полювання, а також на діяльність закладів громадського харчування. Окрім цього, важливим нововведенням стало виключення з-під обов’язкової сертифікації переробленої сільськогосподарської продукції, яка не є харчовим продуктом (наприклад, жири технічного призначення, біоетанол, продукти для фармацевтичної промисловості тощо). [3]
Обов’язкова сертифікація: кого стосуються нові правила?
Окрім сфери застосування Закону, оновлення зазнали і правила сертифікації органічної продукції. Відтепер вимога сертифікації поширюється також на операторів, які реалізують органічну продукцію або продукцію перехідного періоду безпосередньо кінцевому споживачу. Цей обов’язок може не накладатися за умови, що реалізується фасована продукція у присутності оператора та кінцевого споживача. Крім цього, такий суб’єкт господарювання не повинен здійснювати виробництво, зберігання (крім зберігання, пов’язаного з місцем реалізації) або імпорт такої продукції.
Сертифікація здійснюється уповноваженими органами («орган сертифікації») у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. Оператор обирає орган сертифікації на власний розсуд із укладанням з ним договору про проведення сертифікації. Строк дії сертифіката становить 15 місяців з дати його видачі. Підставами для відмови у видачі сертифіката є тільки (1) встановлення значної або критичної невідповідності Закону; (2) виявлення недостовірних відомостей під час перевірки документів. [4]
Нові правила передбачають обставини, за яких дія сертифіката може бути зупинена органом сертифікації: виявлення значної або критичної невідповідності, перешкоджання здійсненню заходів контролю. Орган сертифікації та Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів («Держпродспоживслужба»)[5] також мають право відкликати сертифікат, внаслідок чого він втрачатиме чинність.[6]
Закон вводить новий термін «група операторів»,[7] а відтак тепер передбачена можливість і групової сертифікації виробників та продавців.
Дозволені речовини та винятки для органічних виробників
Міністерство аграрної політики та продовольства[8] буде наділено повноваженнями затверджувати перелік дозволених речовин і продуктів, до якого входять засоби захисту рослин, добрива, кормові матеріали й добавки, засоби дезінфекції для тваринництва, рослинництва і переробних приміщень, а також харчові та технологічні добавки. Використання цих позицій допускається лише за умов дотримання законодавства, обов’язкової державної реєстрації пестицидів і агрохімікатів та відсутності офіційних заборон на їх застосування. [9]
Новими правилами передбачається застосування винятків з вимог до органічного виробництва. Держпродспоживслужба може погоджувати індивідуальні винятки для операторів, зокрема щодо використання неорганічних тварин, гідробіонтів і білкових кормів для свиней чи птиці, прив’язування худоби, проведення певних ветеринарних маніпуляцій тощо.
Окремі правила стосуватимуться неорганічного посадкового матеріалу. Орган сертифікації може дозволити його використання на один сезон для конкретного господарства, якщо на ринку України відсутні органічні аналоги чи матеріали перехідного періоду. Якщо на ринку взагалі немає потрібних сортів або інгредієнтів, Держпродспоживслужба має право видати загальний дозвіл для всіх операторів.[10]
Державний контроль та санкції: що очікувати операторам?
Діяльність оператора, групи операторів, як і раніше, підлягає щорічній інспекції. Головною відмінністю від чинного законодавства стало уповноваження органів сертифікації на здійснення заходів державного контролю. Період між інспектуваннями, включаючи виїзд на потужності оператора, становить 24 місяці для операторів, якщо (1) за результатами заходів державного контролю протягом останніх трьох років не виявлено жодної невідповідності, яка впливає на справжність продукції; (2) за результатами оцінки ризику оператора, групу операторів віднесено до незначного ступеня ризику.[11]
Встановлено також суворіші санкції за порушення та невиконання вимог законодавства: штраф у розмірі до восьми мінімальних заробітних плат (станом на липень 2026 року – 69 176 грн) для юридичних осіб, а для ФОПів – до п’яти мінімальних заробітних плат (станом на липень 2026 року – 43 235 грн). За повторне порушення протягом року штрафи збільшуються до двадцяти чотирьох мінімальних заробітних плат (станом на липень 2026 року – 207 528 грн) для юридичних осіб і до шістнадцяти мінімальних заробітних плат для ФОПів (станом на липень 2026 року – 138 352 грн).[12]
Оновлений перелік державних реєстрів
Законом передбачається оновлення переліку державних реєстрів у сфері органічного виробництва. Законом передбачено Реєстр операторів, Реєстр уповноважених органів сертифікації, Реєстр органічного посадкового матеріалу, Реєстр органічних тварин, а також спеціально створений Реєстр органічних тварин аквакультури.
Новий Реєстр, як і решта, введеться в електронній формі, реєстрація у ньому здійснюється безоплатно, а підставою для внесення відомостей буде заява про внесення, заява з оновленими відомостями та документи, подані через електронний кабінет відповідних реєстрів оператором або групою операторів з накладенням кваліфікованого електронного підпису. [13]
Висновки
Тож новий Закон є частиною пакету євроінтеграційного законодавства, що підвищує вимоги до українських підприємств, які реалізують свою продукцію як органічну. Хоча Закон загалом набере чинності лише 21 липня 2029 року, оператори вже зараз мають ознайомитися з новими правилами задля адаптації виробництва та обігу товару та підготовки належної документації.
[1] https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/CardByRn?regNum=13204-1&conv=9
[2] Пояснювальна записка до проєкту Закону
[3] Закон, ст. 3
[4] Закон, ст. 23
[5] пп. 2 п. 3 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів
[6] Закон, ст. 23
[7] Закон, п. 10 ч. 1 ст. 1
[8] Відповідні повноваження були закріплені за Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України. Відповідно до Постанови КМУ № 963 Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства було знову розділено на Міністерство економіки та довкілля України та Міністерство аграрної політики та продовольства України, а проєкти положень про відповідні міністерства з обсягом їхніх повноважень мають бути надані протягом двох тижнів. Станом на 24 липня 2026 року Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України відсутнє. Історично ці функції належали Міністерству аграрної політики та продовольства України.
[9] Закон, ст. 15
[10] Закон, ст. 16
[11] Закон, ст. 34, 36
[12] Закон, ст. 39
[13] Закон, ст. 28
