НОВИНИ СОТ

ІНІЦІЙОВАНО СУПЕРЕЧКИ В СОТ ПРОТИ США ЩОДО МИТ НА СТАЛЬ ТА АЛЮМІНІЙ

9 квітня 2018 року Китай подав у СОТ запит на проведення консультацій  США в СОТ щодо 25%-го й 10%-го мит на імпорт сталі та алюмінію. Згідно із запитом, уведення 25%-го й 10%-го мит суперечить положенням Генеральної угоди з тарифів і торгівлі СОТ (ГАТТ) та Угоди про захисні заходи СОТ.[1] 23 травня аналогічний запит подала Індія, а 6—7 червня 2018 року — Європейський Союз, Канада й Мексика.

З 23 березня 2018 року США застосовують 25%-ве мито щодо імпорту сталі й 10%-ве мито щодо імпорту алюмінію незалежно від країни походження, оскільки, за заявою США, імпорт сталі та алюмінію до країни становить загрозу національній безпеці й веде до ослаблення внутрішньої економіки США. До 1 червня Канада, Мексика та ЄС були виключені з під дії мита, однак з 1 червня мито застосовується і до імпорту з цих країн.

Захисні заходи, введені США, потенційно порушують положення статей XIX:1 (a), XIX:2 ГАТТ і статей 2.1, 2.2, 3.1, 4.1, 4.2, 5.1, 7, 9.1, 11.1(a), 12.1, 12.2 та 12.3 Угоди про захисні заходи, оскільки США не надали обґрунтованого пояснення непередбачуваних обставин, за яких обсяг імпорту на територію США збільшився у такій кількості та за таких умов, що завдають серйозної шкоди американським виробникам. Поряд із цим США порушили низку процедурних вимог до введення захисних заходів, зокрема, не повідомили членів СОТ про вжиття заходів і не провели відповідні консультації. США своєю чергою вважають, що мита на сталь та алюміній не підпадають під категорію захисних заходів, оскільки їх запровадили відповідно до розділу 232 Закону про розширення торгівлі 1962 року з метою забезпечення національної безпеки, і тому вони не порушують положень ГАТТ та Угоди про захисні заходи.

Обмеження на імпорт сталі та алюмінію до США зачіпають також інтереси України, фактично закриваючи доступ до ринку українським металургам, до яких, крім цього, застосовують антидемпінгові мита в розмірі 34,98% та 44,03% (для окремих експортерів) на імпорт катанки з вуглецевої й легованої сталі.[2] Правила вирішення спорів СОТ надають Україні право долучитися до вищезгаданих суперечок як третій стороні.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ОРГАН ВИНІС РІШЕННЯ В СПРАВІ «РОСІЯ — КОМЕРЦІЙНІ АВТОМОБІЛІ»

9 квітня 2018 року на засіданні Органу з врегулювання суперечок у СОТ ухвалили звіт Апеляційного органу за результатами розгляду справи «Росія — Комерційні автомобілі» (DS 479). Справа стосувалась антидемпінгових заходів, запроваджених Російською Федерацією щодо імпорту легких комерційних автомобілів з Німеччини й Італії на рівні Євразійського економічного союзу. ЄС з-поміж іншого оскаржував перед групою експертів визначення національного товаровиробника, аналіз наслідків цінового придушення, аналіз заподіяної шкоди й причинно-наслідковий зв’язок, а також питання неналежного інформування заінтересованих сторін тощо. Російська Федерація, не погодившись із висновками групи експертів, звернулася до Апеляційного органу, який і виніс остаточне рішення.

Унаслідок розгляду суперечки Апеляційний орган підтвердив, що виключення відомого виробника подібних товарів із визначення «національного товаровиробника» призводить до спотворення аналізу шкоди, заподіяної демпінговим імпортом. Крім цього, Апеляційний орган також установив, що, розраховуючи норму прибутку, яку використовують для конструювання цін на продукцію, не можна нехтувати аналізом чинників, які можуть потенційно вплинути на такий розрахунок. У звіті йдеться, що група експертів порушила вимоги статті 11 Домовленості про правила й процедури врегулювання суперечок і статті 17.6 Угоди про застосування статті VI ГАТТ 1994 (далі — Антидемпінгова угода), не перевіривши достовірності конфіденційного звіту, поданого органом, який проводив розслідування, після закінчення розслідування, про що просив у групи експертів ЄС. Водночас у звіті зазначено, що нерозкриття зацікавленим сторонам окремих фактів органом, який проводить розслідування[3], не порушує статтю 6.9. Антидемпінгової угоди.

ЗАХОДИ ТОРГОВЕЛЬНОГО ЗАХИСТУ 

НОВІ СПЕЦІАЛЬНІ РОЗСЛІДУВАННЯ

 2 травня 2018 року Туреччина нотифікувала Комітет СОТ із захисних заходів, що 27 квітня 2018 року було ініційоване спеціальне розслідування щодо імпорту виробів із сталі та заліза, які класифікуються за тарифними кодами гармонізованої системи 72.02—72.06, 72.08—72.17, 72.19—72.20, 72.25—72.28. [4]

 23 квітня 2018 року ПАР нотифікувала Комітет СОТ із захисних заходів, що 20 квітня 2018 року було ініційовано спеціальне розслідування щодо імпорту гвинтів з різьбою із шестигранними головками зі сталі, які класифікуються за тарифним кодом 7318.15.39.[5]

 3 квітня 2018 року Індонезія нотифікувала Комітет СОТ із захисних заходів, що 29 березня 2018 року було ініційовано спеціальне розслідування щодо імпорту керамічних плиток та плит з мозаїки, каменю та настінних плит; керамічних кубиків для мозаїки та аналогічних товарів, на основі і без неї, які класифікуються за тарифними кодами гармонізованої системи 6907.21.21, 6907.21.22, 6907.21.23, 6907.21.24, 6907.21.91, 6907.21.92, 6907.21.93, 6907.21.94, 6907.22.11, 6907.22.12, 6907.22.13, 6907.22.14, 6907.22.91, 6907.22.92, 6907.22.93, 6907.22.94, 6907.23.11, 6907.23.12, 6907.23.13, 6907.23.14, 6907.23.91, 6907.23.92, 6907.23.93, 6907.23.94, 6907.30.11, 6907.30.19, 6907.30.91 і 6907.30.99.[6]

Спеціальні розслідування стосуються всього обсягу імпорту відповідних товарів незалежно від країни походження й експорту, тобто охоплюють і український експорт. Щоб захистити свої інтереси, українські експортери можуть брати участь у спеціальних розслідуваннях інших держав — членів СОТ і надавати аргументи проти запровадження спеціальних заходів.

РІШЕННЯ МІЖВІДОМЧОЇ КОМІСІЇ З МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ

20 квітня 2018 року відбулося засідання Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі в результаті якого було прийнято наступні рішення:

1. Застосувати остаточні антидемпінгові мита в розмірі 15,21 % щодо імпорту в Україну арматури та катанки походженням з Російської Федерації;[7] 
2. Розпочати перегляд антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну скляної тари медичного призначення місткістю до 0,15 л походженням з Російської Федерації у зв’язку із закінченням строку;[8]
3. Розпочати антидемпінгове розслідування щодо імпорту в Україну гумових пробок медичного призначення походженням з Польщі та КНР;[9]
4. Продовжити проведення спеціального розслідування щодо імпорту в Україну кислоти сірчаної та олеуму незалежно від країни походження та експорту до 330 днів (триває з 31.07.2017 р.);[10]
5. Відмовити в порушенні спеціального розслідування щодо імпорту в Україну окремих продуктів переробки нафтової сировини (бензинів моторних та важких дистилятів (дизельного пального) в зв’язку з його недоцільністю.[11]

МЕКСИКА ВВЕЛА АНТИДЕМПІНГОВІ МИТА НА УКРАЇНСЬКІ ТРУБИ

 З 4 квітня 2018 року в Мексиці застосовуватимуться антидемпінгові заходи на труби з вуглецевої сталі походженням з України, Південної Кореї, Іспанії та Індії, рішення щодо яких ухвалено після завершення антидемпінгового розслідування. Українські труби з вуглецевої сталі відтепер обкладаються митом у розмірі 170,1 доларів США за метричну тонну, в той час як південнокорейські – в розмірі 131,2 доларів США/тонну, іспанські – 378,5 доларів США/тонну, індійські – 206,7 доларів США/тонну.[12] 

РЕГУЛЮВАННЯ ІМПОРТУ ТА ЕКСПОРТУ

ОНОВЛЕНО ПЕРЕЛІК ТОВАРІВ, ЗАБОРОНЕНИХ ДЛЯ ВВЕЗЕННЯ З РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

 23 травня 2018 року Кабінет Міністрів України вирішив заборонити ввезення на територію України шиферу (азбестоцементних гофрованих листів), а також суміші нітрату амонію з карбонатом кальцію із вмістом азоту не більш як 28 мас. % походженням з Російської Федерації. Уряд сподівається, що такий захід поліпшить становище українських виробників, збереже робочі місця, зменшить соціальну напруженість у регіонах, збільшить надходження до бюджету від оподаткування обсягів власного виробництва. Постанова набуває чинності через 10 днів з моменту її опублікування.[13]

СПРОЩЕНО ВВЕЗЕННЯ АВТОМОБІЛІВ НА ТЕРИТОРІЮ УКРАЇНИ

 21 травня 2018 року Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до статті 2 Закону України „Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів“», яким скасовують перевірку відповідності транспортних засобів до екологічних норм під час їх ввезення в Україну. Відтепер ввезення автомобілів в Україну не потребує сертифіката підтвердження відповідності екологічним стандартам. Однак цей сертифікат залишається обов’язковим для митного оформлення (розмитнення) автомобіля на внутрішній митниці.[14]

УКРАЇНА ОДЕРЖАЛА ПРАВО ЕКСПОРТУВАТИ ЯЛОВИЧИНУ ДО ТУРЕЧЧИНИ

14 травня 2018 року Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) повідомила, що Україна зможе експортувати яловичину до Туреччини. Відповідне рішення прийнято за результатами роботи технічної місії Головного директорату захисту та контролю Міністерства продовольства, сільського господарства й тваринництва Турецької Республіки, яка оцінювала систему державного контролю за виробництвом яловичини в Україні наприкінці квітня 2018 року. За інформацією Держпродспоживслужби, наразі завершують погоджувати форму ветеринарного сертифіката на експорт української яловичини до Туреччини.[15]

США ЗУПИНИЛИ ПРЕФЕРЕНЦІЇ НА ТОВАРИ УКРАЇНСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ

 5 травня 2018 року Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (Мінекономрозвитку) повідомило, що з 26 квітня Офіс торговельного представника США зупинив для 155 видів українських товарів дію Генералізованої системи преференцій (GSP), яка полягала в безмитному ввезенні цих товарів на територію США. Серед 155 видів товарів — деякі продукти харчової, легкої, деревообробної промисловості, машинобудування, деякі електроприлади тощо. Мінекономрозвитку зазначає, що зняття цих обмежень залежить від ухвалення Верховною Радою України законопроекту № 7466 [16], який стосується ефективної та прозорої системи колективного управління майновими правами у сфері авторського права й суміжних прав. 15 травня 2018 року законопроект № 7466 ухвалила Верховна Рада, а 25 травня 2018 року його надіслали на підпис Президентові України .[17]

НАБРАВ ЧИННОСТІ ЗАКОН ПРО ДЕРЖКОНТРОЛЬ ЗА ХАРЧОВОЮ ПРОДУКЦІЄЮ

 4 квітня 2018 року набрав чинності в основній частині Закон України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» (прийнятий ще 18 травня 2017 року). Закон встановлює нові вимоги до перевірок на державному кордоні і тим самим впливає на імпортерів харчових продуктів і кормів. Відтепер перевірці підлягають ті види продукції, які затверджує відповідними наказами Міністерство аграрної політики і продовольства України.

Сфера застосування закону також поширюється на вітчизняних виробників. Згідно з ним, інспектори Держпродспоживслужби уповноважені здійснювати державний контроль харчових продуктів і кормів з періодичністю, достатньою для підвищення безпечності продуктів. З-поміж іншого також уводять уніфікований акт перевірки, який буде публічно доступним з метою зменшення ризиків корупції, а також відеофіксацію самого процесу інспекції. Порушників планують своєчасно штрафувати.[18]

ЛІБЕРАЛІЗАЦІЯ ТОРГІВЛІ

РАТИФІКАЦІЯ УГОДИ УКРАЇНИ З МОЛДОВОЮ ПРО СПІЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ НА КОРДОНІ

12 квітня 2018 року Президент України Петро Порошенко підписав Закон України «Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Молдова про спільний контроль осіб, транспортних засобів, товарів та предметів у спільних пунктах пропуску через українсько-молдовський державний кордон».[19] Угода визначає основи співпраці контрольних органів Молдови та України під час здійснення спільного контролю в межах пунктів пропуску на українсько-молдовському кордоні. Закон набирає чинності на 30-й день від дня одержання дипломатичними каналами останнього письмового повідомлення про виконання сторонами Угоди внутрішніх процедур, потрібних для набрання нею чинності.[20]

В УКРАЇНІ ПРИНИНЕНО ДІЮ ДЕЯКИХ ДОГОВОРІВ В РАМКАХ СНД

22 травня 2018 року опубліковано Указ Президента України № 139/2018, яким вводиться в дію рішення РНБО «Про припинення дії для України окремих міжнародних договорів, укладених в рамках Співдружності незалежних держав» від 2 травня 2018 року [21]. Список договорів, з яких Україна виходить, наразі ще не опубліковано. Важливо, що Угода про зону вільної торгівлі в рамках СНД по відношенню до всіх держав — членів СНД, окрім Російської Федерації, наразі залишається чинною .[22]

ІНШІ НОВИНИ ТОРГІВЛІ 

УХВАЛЕНО ЗАКОН РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ ПРО КОНТРСАНКЦІЇ

30 травня 2018 року Рада Федерації Російської Федерації прийняла Закон «Про заходи впливу (протидії) на недружні дії Сполучених Штатів Америки та інших іноземних держав». Закон надає можливість Президенту Російської Федерації швидко реагувати на введені санкції проти фізичних чи юридичних осіб Російської Федерації шляхом введення заходів у відповідь на недружні кроки США та інших країн. Згідно із законом, до таких заходів Президента належать заборона або обмеження на ввезення продукції та сировини на територію РФ, заборона або обмеження на вивезення продукції та сировини нерезидентами з території РФ, заборона або обмеження з виконання робіт, послуг та інші заходи за рішенням Президента Російської Федерації. Закон набрав чинності 4 червня 2018 року .[23]

ОПУБЛІКОВАНО НОВІ СПИСКИ САНКЦІЙ, ЗАСТОСОВАНИХ ПРЕЗИДЕНТОМ УКРАЇНИ

 14 травня 2018 року Президент України видав Указ № 126/2018 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 травня 2018 року «Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», яким затвердив нові списки фізичних і юридичних осіб, які підпадають під санкції. Санкційні списки збільшилися порівняно з минулим роком і наразі налічують 1748 фізичних і 756 юридичних осіб .[24]

ТРИВАЄ ПІДГОТОВКА ДО РОЗГЛЯДУ СУПЕРЕЧКИ ЩОДО ЕКСПОРТУ ЛІСУ-КРУГЛЯКУ

 20 квітня 2018 року речник Представництва ЄС в Україні Юрґіс Вілчінскас повідомив у ЗМІ, що Україна і ЄС погодили «нейтральних» арбітрів у суперечці щодо заборони на експорт з України лісу-кругляку відповідно до арбітражної процедури, яка передбачена в Угоді про асоціацію.[25] Ще 28 лютого 2018 року Єврокомісія заявила про бажання врегулювати цей спір в рамках арбітражної процедури, оскільки домовленості з Україною щодо скасування мораторію на експорт лісу-кругляку так і не досягнули. Арбітражний розгляд орієнтовно планують розпочати в червні 2018 року.[26]

ЗАПРОВАДЖЕНО НОВЕ МАРКУВАННЯ ТЮТЮНОВИХ ВИРОБІВ

4 квітня 2018 року Кабінет Міністрів України Постановою № 257 затвердив нові зразки акцизних марок на тютюнові вироби вітчизняного та імпортного виробництва (крім сигарет з фільтром та без фільтра, цигарок). Державна фіскальна служба повинна до 25 червня 2018 року забезпечити виготовлення та продаж марок акцизного податку нового зразку. Постанова Кабміну також вносить зміни в Положення про виготовлення, зберігання та продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів від 27 грудня 2010 року. До змін, з-поміж іншого, входить затвердження переліку державних органів, відповідальних за розробку зразків марок, затвердження кольорів на марки для алкогольних напоїв та буквеного позначення для різновидів марок. Постанова Кабміну набирає чинності з 1 липня 2018 року.[27]